Рішення

від 22.02.2010 по справі 2-246-10

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Справа  № 2-246/10  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

    22 лютого 2010 року  

  Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:  

головуючого – судді:                                           Скуляка І.А.  

при секретарі:                                                      Рудій А.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,  -

  ВСТАНОВИВ:  

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 16 грудня 2008 року позивачка уклала з відповідачкою договір безпроцентної позики, за яким позивачка передала відповідачці грошові кошти у сумі 3250,00 грн., які вона зобов'язалася повернути в термін до31.12.2008 року. Відповідачка взяте на себе зобов'язання не виконала та в зазначений строк позику не повернула. Вказує, що зверталася до відповідачки з проханням про добровільне повернення позики, але та не прореагувала та згодом відмовилася сплачувати позику.  

Просить суд стягнути з відповідачки позику в сумі 3250,00 грн., та 3 (три) відсотки річних від простроченої суми, що разом складає 3315,00 грн.  

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та обґрунтовуючи їх посилалася на ті ж обставини, які викладені у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідачка не з’явилася, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, суд про причини неявки в судове засідання не повідомила. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу за її відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка надала суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.

Так судом встановлено, що 16 грудня 2008троку між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір безпроцентної позики, згідно якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 3250 грн. 00 коп., що підтверджується дослідженими та проаналізованими судом договором безпроцентної позики та копією розписки про отримання позики від 16.12.2008 року.   /а.с.6-8/.  

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, д оговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.  

Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позичкодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Згідно п.п.5.2.,5.3. договору безпроцентної позики від 16.12.2008 року позика повертається в готівковому порядку шляхом передачі відповідних коштів Позичальником Позикодавцю, підтвердженням передачі коштів є розписка Позикодавця про отримання коштів від Позичальника. Однак всупереч умовам договору, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження виконання зобов’язання.  

У ч.2 Стаття 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

В  ідповідно до ст.509 ЦК України, на підставі укладеного між сторонами договору позики, у відповідача виникло зобов’язання повернути позичкодавцю, в даному випадку  позивачу зазначені у договорі грошові кошти в обумовлений термін строком в 14 календарних днів. В статті 1049 цього Кодексу зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник вчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Із досліджених матеріалів справи вбачається, що сума 3(трьох) процентів річних в контексті визначеному у позовних вимогах становить: 3315 грн. (загальна сума позовних вимог)- 3250 грн. (заборгованість за договором позики) = 65 грн. Однак судом встановлено, що 3 (три) проценти річних по договору позики від 16 грудня 2008 року становить на момент звернення позивачки до суду: 3250грн.*3%*226 (кількість днів прострочення виконання зобов’язання): 365 к.днів = 60,37грн.

Дослідивши матеріали справи в судовому засідання, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов’язання за договором позики, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та необхідно стягнути ОСОБА_2 суму позики в розмірі 3250,00 грн. та три процента річних за прострочення виконання зобов’язання по договору позики від 16 грудня 2008 року в сумі 60,37 грн.  

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню  з відповідача, витрати позивача в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору в розмірі 525 гривень 20коп.  та понесені по оплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18 гривень.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11,15-16,509,524,525,526,1046-1049 ЦК України, ст.ст.3-5,57-60,64,88,130,174,208-209,212-215,218,223,223,224-228294-295 ЦПК України, суд, п. 6 ст. 4, п. 5 ч. 1 ст. 1, п.  5 розд. VIII «Прикінцевих положень» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» -

В И Р І Ш И В :  

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 16.12.2010 року та 3% (три проценти) річних на загальну суму в розмірі 3310 грн. 37 коп.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає  законної сили  після закінчення строку  подання  заяви про  апеляційне оскарження, якщо заяву  про апеляційне оскарження  не було подано

Рішення  може бути  оскаржене  в апеляційному  порядку  до  апеляційного суду  Чернівецької області  через  Першотравневий  районний суд м. Чернівці шляхом  подачі  в 10-денний строк з дня проголошення  рішення  заяви про апеляційне  оскарження і поданням  після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку  ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя:                                                                          І.А. Скуляк