Постанова

від 26.06.2023 по справі 917/1543/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Харків Справа № 917/1543/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін

позивача Заліпи Н.Ю.

відповідача -не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Верест» (вх.№664П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі №917/1543/22 (суддя Мацко О.С., повний текст рішення підписано 01.03.2023)

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а, код ЄДРПОУ 03351912,

до Селянського (фермерського) господарства «Верест», 39047, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Яроші, код ЄДРПОУ 24386240,

про стягнення 50.229,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до Селянського (фермерського) господарства «Верест» про стягнення 50.229,02 грн, з яких 32.425,21 грн заборгованість за договором розподілу природного газу №138Р від 30.12.2016, 9.514,36 грн пеня, 7.537,90 грн втрати від інфляції, 751,55 грн - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі №917/1543/22 позов задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Верест» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 32.425,21 грн заборгованість за договором розподілу природного газу №138Р від 30.12.2016, 5.099,20 грн пені, 6.908,56 грн втрати від інфляції, 751,55 грн - 3% річних; 2.231,83 грн судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким в задоволенні позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» - відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.ст. 236, 236 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не враховано того факту, що СФГ «Верест» не отримувало та не підписувало акт надання послуг №0УВІ-003919 від 31.01.2022;

- судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що договір розподілу природного газу №138Р від 30.12.2016 був припинений на підставі письмової заяви СФГ «Верест» про припинення газопостачання від 05.01.2022, газ протягом січня 2022 року відповідачем не використовувався, а тому в АТ «Полтавагаз» відсутні підстави для нарахування заборгованості за вказаний період.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Верест» залишено без руху, в зв`язку з відсутністю клопотання про відновлення пропущеного строку та доказів направлення копії апеляційної скарги іншій стороні по справі разом з листом опису.

Після усунення недоліків ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Верест». Встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ухвали суду з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/1543/22.

Також до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», яке не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі №917/1543/22 без змін. Крім того, позивач просив розглядати справу за участю представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз».

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 24.05.2023 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 29.05.2023 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

В судове засідання з`явилася представник позивача Заліпа Н.Ю., яка підтримала доводи відзиву на апеляційну скаргу, просила залишити без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі №917/1543/22, як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представника відповідача у даному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824 (Кодекс ГРМ).

Відповідно до п.2 гл.1 р.І Кодексу цей Кодекс ГРМ визначає взаємовідносини Оператора газорозподільної системи (оператор ГРМ) із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до п.4 гл.1 р.І Кодексу ГРМ оператор ГРМ є суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є оператором ГРМ, здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Кодексу ГРМ, отриманої ліцензії та чинного законодавства України.

Дія Кодексу ГРМ поширюється на операторів ГРМ, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Згідно з пунктами 1, 2 гл.1 р.VI Кодексу ГРМ, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Пунктами 3, 4, 5 гл.3 р.VІ Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до пункту 1.3 типового договору розподілу природного газу фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є явні побутовими) до цього договору та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

30.12.2016 між АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (Оператор ГРМ, позивач по справі) та СФГ «Верест» (споживач, відповідач по справі) укладено договір розподілу природного газу №138Р шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №138Р до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

У вказаній заяві зазначено, що споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності, приєднавшись до умов договору.

Згідно з персоніфікованими даними заяви-приєднання №138Р від 30.12.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), споживачеві за Типовим договором Селянському (фермерському) господарству «Верест» як суб`єкту ринку природного газу присвоєно персональний ЕІС-код №56XO0000OAQ6O00T; адреса об`єкта постачання (розподілу) природного газу: 39047, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Яроші.

Іншими умовами договору визначено наступне:

- Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1);

- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1);

- величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ (п. 6.3).

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності;

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4);

- споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату (п. 6.5)

- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6);

- надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8);

- якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків для яких цим Договором встановлений інших термін та/або порядок повідомлення про внесення змін (п 12.2);

- у разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов вказаного договору за природний газ за січень 2022 року не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з СФГ «Верест» 50.229,02 грн, з яких 32.425,21 грн заборгованість за договором розподілу природного газу №138Р від 30.12.2016, 9.514,36 грн - пеня, 7.537,90 грн втрати від інфляції, 751,55 грн 3% річних.

Вищезазначене стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Полтавської області з відповідним позовом до СФГ Верест. В обгрунтування цього позивач посилається на договір розподілу природного газу №138Р від 30.12.2016, заяву-приєднання №138Р до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), акт надання послуг №0УВІ-003919 від 31.01.2022 та докази його направлення на адресу відповідача та ін.

Господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32.425,21 грн заборгованості за договором розподілу природного газу №138Р від 30.12.2016 підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем. А відключення відповідача 31.01.2022 від газорозподільчої мережі не звільняє його від зобов`язання сплатити вартість послуг за договором розподілу природного газу з урахуванням повного календарного місяця

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи та правильно встановив місцевий господарський суд, за увесь час дії договору позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов`язання, надаючи послуги розподілу природного газу відповідачу.

Зокрема, фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом відповідача за газовий рік (з жовтня 2020 року по вересень 2021 року) складає 187.105 м.куб., що підтверджується актами надання послуг з розподілу природного газу за вказані періоди, підписаними сторонами.

При цьому, як вже було зазначено, розмір місячної замовленої потужності по об`єкту Споживача відповідно до п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС становить 15.592,08 м.куб. (187.105 м.куб./12 місяців), а відповідно до Постанови НКРЕКП №2764 від 22.12.2021 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 2,112 грн за 1 м3 на місяць (з урахуванням ПДВ).

Отже, з урахуванням наведеного, вартість послуги розподілу природного газу на об`єкт СФГ «Верест» в січні 2022 року становила 32.930,47 грн.

10.02.2022 на зазначену суму позивачем було направлено відповідачу акт надання послуг №0УВІ-003919 від 31.01.2022, проте відповідач зазначений акт до прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі не повернув, а також не направив на адресу позивача мотивовану відмову від його підписання.

Вказаний акт приймання-передачі №0УВІ-003919 від 31.01.2022 було підписано підприємством відповідача та повернуто на адресу АТ Полтавагаз вже після прийняття рішення у справі №917/1543/22, що також підтверджується матеріалами справи.

Надсилання позивачем на адресу відповідача актів наданих послуг слід вважати доведеним, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б переважали над доказами, які надані на підтвердження даного факту позивачем (поштові квитанції).

Таким чином, як правильно встановив місцевий господарський суд, станом на день подачі даного позову до суду заборгованість СФГ Верест за надані йому у січні 2022 року послуги з розподілу природного газу складала 32.930,47 грн, що підтверджується матеріалами справи, в зв`язку з чим, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 32.930,47 грн основного боргу за послуги розподілу природного газу.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що договір розподілу природного газу припинено подачею заяви №319 від 05.01.2022, то вони спростовуються наступним.

Матеріали справи свідчать що дійсно, 05.01.2022 до АТ Полтавагаз надійшла заява від СФГ Верест про відключення від газопостачання одного із об`єктів споживача за адресою: с.Яроші, вул. Чумацький шлях, 58 Аглобинського району Полтавської області.

З огляду на це, 31.01.2022 між АТ «Полтавагаз» та СФГ «Верест» було укладено додаткову угоду №1 до договору розподілу природного газу №138 від 30.12.2016, якою визначено пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання та вилучено об`єкт споживача із заяви-приєднання, а саме зерносушарку за адресою: с.Яроші, вул. Чумацький шлях 58А, Глобинського району Полтавської області (додаток до позовної заяви 7).

Як визначено п.9 глави 6 розділу VI Кодексу припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання. що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання.

У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Отже, Кодекс ГРС містить чіткий алгоритм дій на випадок розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання, з урахуванням якого колегія суддів робить висновок, що відключення відповідача 31.01.2022 від газорозподільчої мережі не звільняє його від зобов`язання сплатити вартість послуг за договором розподілу природного газу з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення з підприємства відповідача сум пені, втрат від інфляції, та річних, то колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про їх часткове задоволення, з урахування проведеного судом перерахунку.

Так, згідно пункту 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Договором розподілу природного газу встановлено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тож, останнім днем строку оплати за послуги розподілу природного газу, надані в січні 2022 року, є 10.02.2022.

Враховуючи вищенаведене, в даному випадку наявно достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 5.099,20 грн пені за період з 11.02.2022 по 11.08.2022.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту даної статті випливає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правові підстави, період нарахування вказаних сум інфляційних витрат та 3% річних, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що зазначені розрахунки є арифметично правильними та нормативно обґрунтованими.

А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 751,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 6.908,56 грн, є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Господарський суд Харківської області, приймаючи позовну заяву до розгляду, не допустив порушення правил територіальної підсудності, передбачені ст.ст. 27, 29 ГПК України та правильно застосував зазначені норми права на порушення яких посилається відповідач у апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі №917/1543/22 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Верест» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі №917/1543/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.07.2023.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка