Ухвала

від 03.07.2023 по справі 392/431/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 липня 2023 року

м. Київ

справа № 392/431/21

провадження № 61-6083 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області», Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області, третя особа - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з Комунальної установи «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області» належні при звільненні кошти в сумі 36 407,98 грн, зобов`язати Новоукраїнську районну раду забезпечити нарахування та виплату цих коштів як єдиного правонаступника та засновника установи, стягнути з Комунальної установи «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Зобов`язати Новоукраїнська районну раду забезпечити нарахування та виплату цих коштів як єдиного правонаступника та засновника установи, стягнути з Комунальної установи «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області» на користь позивача 20 000,00 грн моральної шкоди та зобов`язати Новоукраїнську районну раду забезпечити нарахування та виплату цих коштів як єдиного правонаступника та засновника установи.

2. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Комунальної установи «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області» на користь ОСОБА_1 - 10 612, 50 грн заборгованості по виплаті заробітної плати за січень 2021 року, 10 612,50 грн заборгованості по виплаті заробітної плати за лютий 2021 року, 10 612,50 грн вихідної допомоги при звільненні, 4 162,31 грн компенсації за невикористану відпустку, 95 512,50 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, всього - 136 512,31 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

3. Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника - Комунальну установу «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області» на Новоукраїнську районну раду, у виконавчому провадженні з виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2021 року у справі № 392/431/21.

4. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу Новоукраїнської районної ради задоволено. Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

5. У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

9. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження, зокрема, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

10. Частинами першою та другою статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

11. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, щодо спадкування, щодо приватизації державного житлового фонду, щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

12. Предметом позову у справі № 392/431/21 є вимоги про стягнення належних при звільненні коштів в сумі 36 407,98 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, ціна позову у справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

13. Таким чином, дослідивши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.

14. Касаційна скарга містить посилання на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

15. Так скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу як таку, що стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики вказує на те, питання застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» в частині, що стосується правонаступництва громад новоутвореного району має фундаментальне значення.

16. Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що наведене скаржником обґрунтування не дає достатніх підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник на обґрунтування своїх доводів не навів переконливих та обґрунтованих аргументів, які підтверджували б те, що касаційна скарга має бути розглянута Верховним Судом на підставі зазначеного підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

17. Саме по собі посилання скаржника на загальні тези щодо необхідності правильного застосування законодавства України не свідчить про те, що справа № 392/431/21 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

18. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

19. Доводи заявника фактично полягають у його незгоді з оцінкою судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

20. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Сама лише вказівка на зазначені винятки без належного обґрунтування та підтвердження належними доказами зазначених обставин, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

21. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

22. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень - res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

23. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

24. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

25. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

26. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

27. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

28. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

29. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

30. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389 та 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області», Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області, третя особа - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

А. І. Грушицький

Є. В. Петров