Постанова

від 01.06.2023 по справі 361/1231/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/1231/23 Головуючий у І інстанції - Петришин Н.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/8136/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

за участю секретаря Линок В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та процентів за користування коштами, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та процентів за користування коштами, в якому просив стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 солідарно суму основної заборгованості за договором позики від 17 травня 2020 року у розмірі 17 187 242 грн та проценти за користування коштами у сумі 861 881,26 грн, а також вирішити питання судових витрат.

06 березня 2023 року ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 :

- автомобіль марки AUDI, модель Q7, рік випуску 2007, об`єм двигуна 4172 CM3, дата державної реєстрації 17.02.2009;

- автомобіль марки AUDI, модель А6 AVANT, рік випуску 2002, об`єм двигуна 2496 CM3, дата державної реєстрації 13.11.2021 ;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ 313. 2004 року випуску;

- частку в статутному капіталу Споживчого товариства «Надія - М», розмір частки якого становить 666,60 грн;

- земельну ділянку, площею 0,6772 га, кадастровий номер 3221255500:04:006:0075;

- незавершене будівництво житлового будинку, опис об`єкту: незавершене будівництво житлового будинку - АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 3221285602:02:004:0001, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бервиця, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;

Також, просила накласти арешт на майно ОСОБА_3 , а саме на:

- автомобіль марки ГАЗ, модель 32213-420, рік випуску 2006. об`єм двигуна 2464 CM3, дата державної реєстрації 07.06.2007;

- автомобіль марки КАМАЗ, модель 4310. рік випуску 1992, об`єм двигуна НОМЕР_1 , дата державної реєстрації 11.10.2011 ;

- автомобіль марки LEXUS, модель LX 470, рік випуску 2005, об`єм двигуна 4664 CM3, дата державної реєстрації 30.10.2009;

- автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TRANSPORTER, рік випуску 2001, об`єм двигуна 2461 CM3, дата державної реєстрації 27.06.2007;

- автомобіль марки MAN 19.502, 1995 року випуску;

- частку в статутному капіталу Споживчого товариства «Надія-М», розмір частки якого становить 666,60 грн;

- частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Агро Мокрець», розмір частки якого складає 50% статутного капіталу товариства та становить 500 грн;

- земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221285601:01:007:0054, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

- квартиру, загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 25,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

- земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 3221285602:02:004:0002, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бервиця, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

- нежитлове приміщення, проммаг № 2, загальна площа 361,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

У мотивування вимог заяви про забезпечення позову зазначала, що 17 травня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримано від ОСОБА_5 позику у розмірі 470 000 доларів США на придбання сільгосптехніки, що підтверджується розпискою від 17 травня 2020 року, яка підписана особисто відповідачами.

Відповідно до зазначеної розписки частину коштів відповідачі зобов`язуються повернути до кінця 2020 року, решту коштів до кінця 2021 року.

За користування коштами зобов`язуються сплачувати відсотки з розрахунку 10 000 грн за кожні 15 000 доларів США.

Зауважувала, що станом на час звернення до суду з відповідним позовом зобов`язання відповідачів щодо повернення позики не виконані, грошові кошти до цього часу не повернуті.

Оскільки відповідачі добровільно не виконали умови договору позики та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернули борг за вказаним договором є достатні правові підстави для стягнення з них на користь позивача суму боргу за договором позики від 17 травня 2020 року у розмірі 17 187 242 грн, що на день підписання позовної заяви згідно курсу валют НБУ (1 долар США = 36,5686 гри.) є еквівалентом 470 000 доларів США.

ОСОБА_2 є дружиною та єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину померлого спадкодавця ОСОБА_5 .

Заявник вказувала, що зважаючи на значну суму боргу за договором позики є підстави вважати, що відповідачі можуть розпоряджатися належним їм на праві власності майном та відчужити його на користь інших осіб, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Також зазначила, що орієнтовна вартість рухомого та нерухомого майна обох відповідачів становить 8 913 333,20 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на майно ОСОБА_1 :

- автомобіль марки AUDI, модель Q7, рік випуску 2007, об`єм двигуна 4172 CM3, дата державної реєстрації 17.02.2009;

- автомобіль марки AUDI, модель А6 AVANT, рік випуску 2002, об`єм двигуна 2496 CM3, дата державної реєстрації 13.11.2021;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ 313. 2004 року випуску;

- земельну ділянку, площею 0,6772 га, кадастровий номер 3221255500:04:006:0075;

- незавершене будівництво житлового будинку, опис об`єкту: незавершене будівництво житлового будинку - АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 3221285602:02:004:0001, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бервиця, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Накладено арешт на майно ОСОБА_3 :

- автомобіль марки ГАЗ, модель 32213-420, рік випуску 2006, об`єм двигуна 2464 CM3, дата державної реєстрації 07.06.2007;

- автомобіль марки КАМАЗ, модель 4310. рік випуску 1992, об`єм двигуна НОМЕР_1 , дата державної реєстрації 11.10.2011;

- автомобіль марки LEXUS, модель LX 470, рік випуску 2005, об`єм двигуна 4664 CM3, дата державної реєстрації 30.10.2009;

- автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TRANSPORTER, рік випуску 2001, об`єм двигуна 2461 CM3, дата державної реєстрації 27.06.2007;

- автомобіль марки MAN 19.502, 1995 року випуску;

- земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221285601:01:007:0054, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- квартиру, загальною площею 49,4 кв.м, житловою площею 25,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 3221285602:02:004:0002, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бервиця, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;

- нежитлове приміщення, проммаг № 2, загальна площа 361,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Не погоджуючись з указаною ухвалою, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції внаслідок неповного з`ясування обставин справи та невідповідності висновків обставинам справи припустився порушення процесуальних норм, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову.

Зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати заявник, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, не дослідив необхідності застосування заходів зустрічного забезпечення, не з`ясував дані про особу відповідача тощо.

24 квітня 2023 року апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, уважаючи оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що позивач надав суду орієнтовну вартість майна, яке належить відповідачам. Всього орієнтовна вартість рухомого та нерухомого майна обох відповідачів становить 8 913 333,20 грн, що в 2 рази менша, ніж ціна позову.

Зауважує, що застосування зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, що зокрема передбачено частиною першою статті 154 ЦПК України.

Зазначає про те, що відповідачем ОСОБА_3 апеляційна скарга на ухвалу суду не подавалась, що свідчить про його повну згоду з ухвалою, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Накладення арешту не позбавляє права власності відповідачів на належне їм майно, а лише по своїй суті є тимчасовим обмеженням у праві розпорядження таким майном, у той же час забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У частині задоволення заяви про накладення арешту на частки в статутному капіталі Споживчого товариства «Надія-М» та ТОВ «Світ-Агро Мокрець» відмовив, оскільки вказані товариства не є учасниками справи.

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пленум Верховного Суду України в пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені положення, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має дослідити, чи є реальним спір між сторонами, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи запропонований вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами та чи забезпечує він досягнення мети, задля якої ставиться питання про забезпечення позову. Єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є виключно ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або ефективного поновлення прав та інтересів позивача. При цьому жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, суд на даній стадії не вирішує.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У мотивування необхідності застосування заходів забезпечення позову, заявник вказав причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто об`єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зазначивши, що сума боргу за договором позики є значною, відповідачів станом на час звернення до суду з даним позовом борг не сплатити, що дає підстави вважати, що відповідачі можуть розпоряджатися належним їм на праві власності майном та відчужити його на користь інших осіб, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Отже, викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення боргу за договором позики та процентів за користування коштами. Майно, на яке просить накласти арешт позивач, належить на праві власності відповідачам, при цьому ціна позову становить 18 049 123, 30 грн, а тому, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Зазначивши при цьому, що накладення арешту не позбавляє права власності відповідачів на належне їм майно, а лише по своїй суті є тимчасовим обмеженням у праві розпорядження таким майном, у той же час забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У частині задоволення заяви про накладення арешту на частки в статутному капіталі Споживчого товариства «Надія-М» та ТОВ «Світ-Агро Мокрець» місцевий суд правильно відмовив, оскільки вказані товариства не є учасниками справи.

З огляду на викладене, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність забезпечення позову, який просить застосувати позивач заявленим позовним вимогам, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, а також ефективність способу захисту, про який просить сторона позивача, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, застосувавши обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом арешту рухомого та нерухомого майна, оскільки невжиття такого заходу забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення даного позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Стороною позивача надано суду орієнтовну вартість рухомого та нерухомого майна обох відповідачів, яка становить 8 913 333,20 грн, що в 2 рази менша, ніж ціна позову.

Доводи апелянта про незастосування судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення є необґрунтованими з огляду на те, що з матеріалів справи не вбачається, яким чином накладення арешту на майно може завдати збитків відповідачам, а також в чому можуть полягати такі збитки. Окрім того, у справі відсутні докази наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Окрім того, ОСОБА_3 з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову не звертався, до апеляційної скарги ОСОБА_1 не приєднався.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник