Справа № 183/8205/22
№ 2-з/183/57/23
У Х В А Л А
05 липня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Сороки О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича про забезпечення позову, -
в с т а н о в и в:
30 листопада 2022 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фону площею 2 га.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передана на розгляд судді Сорокі О.В.
Разом із позовною заявою заступник Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову в якій просив:
-накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033 та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії;
-заборонити відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року, відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Піщанської сільської ради про забезпечення позову.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року залишено без змін.
03 липня 2023 року, представник Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій він просив:
-накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033 та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії;
-заборонити відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033.
В обґрунтування заяви, представник Дніпропетровської обласної прокуратури посилається на те, що предметом спору у вказаній справі є усунення перешкод у здійсненні Піщанською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 2 га, з кадастровим номером 1223285500:01:402:0033, шляхом її повернення на користь Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Піщанської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 . Так, головою Новомосковської районної державної адміністрації 19.03.2008 року видано розпорядження № 431, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарство на території Піщанської сільської ради.
Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 15.07.2008 року № 1148-р-08 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1223285500:01:402:0033 у власність для ведення особистого селянського господарства. У подальшому ОСОБА_1 видано державний акт на прав власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 381525 від 31.07.2008 року. Водночас, матеріалами кримінальної справи № 183/8071/13-к встановлено, що відповідна земельна ділянка розташована на острові у північно-західній частині Самарської затоки, належить до земель водного фонду та була протиправно віднесена до земель сільськогосподарського призначення, та у відповідності до положень ст.. 4 Водного кодексу України та ст.. 58,59,84 Земельного кодексу України не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_1 .
Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:402:0033 не зареєстровано.
Таким чином, відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033, протягом 2013-2023 років не відчужувалася та право власності за третіми особами на відповідну земельну ділянку не реєструвалося.
ОСОБА_1 як станом на 2008 рік так і на теперішній час є титульним володільцем земельної ділянки площею 2 га,кадастровий номер 1223285500:01:402:0033.
Окрім того, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, встановлено, що до ДЗК 31 липня 2008 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 381525 від 31 липня 2008 року.
Разом з цим, встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року у справі № 183/1952/22 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту та скасовано арешт накладений постановою слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області від 17 травня 2011 року на земельну ділянку площею 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 381525, виданого на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1148 від 15 липня 2008 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів землі за № 01-08-126-02677.
Таким чином, на думку заявника, відповідачем ОСОБА_1 , який на даний час є титульним власником спірної земельної ділянки, безпосередньо вживаються заходи щодо зняття обтяжень на розпорядження відповідною земельною ділянкою та у подальшому, у разі задоволення вищезазначеної позовної заяви, може бути здійснено безперешкодне відчуження ділянки на користь третіх осіб, у зв`язку з чим на стадії розгляду справи по суті прокурор не може здійснити зміну предмету позову та залучити до участі у справі нового відповідача. Та, як наслідок, у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду буде унеможливлено.
Тому, представник Дніпропетровської обласної прокуратури вважає, що вжиття певних заходів, є ефективним засобом для забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав держави в особі Піщанської сільської ради. З огляду на обставини справи, накладення арешту на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0033, є обґрунтованим та співмірним заходом забезпечення позову, застосування якого гарантує можливість реального відновлення порушених прав та інтересів держави.
Відповідно до ст.. 149 ч. 2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 153 ч.ч. 1, 3-7 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Суд має з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
При цьому забезпечення позову може бути оскаржено, може бути прийнято зустрічне забезпечення, заміна виду забезпечення позову, скасування заходів забезпечення позову тим же судом, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову. За своєю природою заходи забезпечення позову в цивільному процесі мають тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання судового акта, яким закінчується вирішення спору по суті.
Наведене узгоджується і з правовими позиціями Верховного Суду України (постанови від 25.05.2016 року по справі № 6-605цс16 (№ в ЄДРСРУ 57933051). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання як утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що підлягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Крім вищезазначеного, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Проаналізувавши документи, додані до заяви, суддя вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Однак, заявник не надав будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняються дії, які свідчать про можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, зокрема щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 1223285500:01:402:0033, не надав доказів вартості майна, на яке просить накласти арешт, у зв`язку з чим немає можливості визначити майнову співмірність заявлених позовних вимог із заходами забезпечення позову про які просить заявник.
До того ж заявником не надано доказів імовірності утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення суду в разі невжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову.
Про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову свідчить також наступне. Згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 183/1952/22 від 16 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту (на яке посилається заявник), у суду не має підтвердження про набрання законної сили даного рішення, що також свідчить про відсутність реальних ризиків того, що спірна земельна ділянка може бути відчужена відповідачем на користь третіх осіб, оскільки дане рішення може бути оскаржене.
Отже, заява прокурора не містить доказів та чіткого обґрунтування реальних ризиків того, що відповідач вчиняє дії по відчуженню земельної ділянки на користь третіх осіб з метою утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні заяви представника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича про забезпечення позову про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 15 днів з моменту її оголошення.
Суддя Сорока О.В.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2023 |
Оприлюднено | 07.07.2023 |
Номер документу | 112018366 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні