Справа № 947/4705/23
Провадження № 2/947/1470/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2023 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Еформ» (код ЄДРПОУ 40299295) про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення оплати за товар пені та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси 10.02.2023 року звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами про розірвання договорів-замовлень №Ф129 від 13.11.2020 та від 25.08.2021 року, а також №Ф-176 від 25.08.2021та стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ « Еформ» грошових коштів ( суми оплат товарів за договорами -замовленнями №Ф129 від 13.11.2020 та від 25.08.2021 року, а також договором -замовлення №Ф-176 від 25.08.2021) у розмірі 17963,00 дол. США, а також пені у розмірі 655,65 дол.США (0,01% за 1 ( 365 днів) рік), що загальному розмірі становить 18618,65 дол. США, та моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.
Як встановлено судом 13.11.2020 року між ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) укладено договір-замовлення № Ф129 (надалі - Договір), згідно умов якого виконавець зобов`язується виготовити та доставити замовлення, що відповідає затвердженому дизайн -проект на адресу Замовника в термін 90 робочих днів/ + -5 робочих діб з моменту підписання договору (копія Договору а/с 6).
Додатком до договору вказана перелік одиниць меблів, а саме кухня в кількості однієї одиниці в загальній вартості та оплаті 100% 5804(п`ять тисяч вісімсот чотири) доларів.
25.08.2021 року між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) в особі дизайнера ОСОБА_4 , яка діє на підставі доручення №1 від 07 вересня 2020 року та ОСОБА_1 далі - замовник, було укладено ще один договір - замовлення №Ф-129 та в додатку №1 до вказаного договору, вказано, що замовник сплатила 100% оплату за меблі, в загальній вартості 8361$ ( вісім тисяч триста шістдесят один) доларів, а0о 223 003(двісті двадцять три тисячі три) гривні.
В цей же день, був підписаний ще один Договір № Ф-176 на виготовлення стільниці в кількості однієї одиниці та замовницею ОСОБА_1 було сплачено 100 % оплату в загальній вартості 3798 $ (три тисячі сімсот дев`яносто вісім) (копія договорів а/с 10,12).
Разом з цим, відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору визначається в національній валюті, гривні, але сторонни узгодили для розрахунку ціни еквівалент ціни в доларах США згідно комерційного курсу на дату укладання Договору.
Замовник зобов`явся в день підписання договору внести авансовий платіж в розмірі 100% загальної вартості замовлення, визначеної в Додатку 1.
В п. 3,5. вказано, що після підписання накладної та/або акту виконаних робіт Договір- замовлення рахується виконаним.
При цьому, відповідно до п. 1.2. виконавець, приймає на себе обов`язки. Відповідно виготовлення, доставки й монтажу замовлення.
Так, на виконання умов поговору Позивачем було сплачено 100% оплату на загальну CVMMV 329 898 гривень або 12 295 доларів США. що. зокрема, підтверджується відміткою v акті прийому грошей та на договорах-замовленнях №Ф-129 . № Ф-\16 (копії актів прийому грошей а/с 13, 14).
17 грудня 2021 року за вх.№ 53 на ім`я Позивача надійшов гарантійний лист підписаний директором ТОВ «Еформ» Самодай А.Л. в якому вказано, що даним листом надають гарантію, що матеріали меблів за договором № Ф-129 дійсно знаходяться на виробництві меблевої фабрики ТОВ «Еформ» та замовлення буде вивезене до 28.02.2022 року. Дата дзвінка з виробництвом про готовність і відгрузки замовлення 25.02.2022 року (а/с 15).
Разом з цим, виходючи з пояснень позивача, які не спростовані у суді, зобов`язання, взяті на себе Відповідачами за Договорами, виконані належним чином не були. До сьогоднішнього дня Позивач так і не отримала ані замовленого товару, ані суми грошових коштів, сплачених в якості передплати за товар.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов`язані із виконанням зобовязань та стягнення моральної шкоди врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної ДІЇ, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з Ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частин 2, З ст. 849 ЦК України якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до положень ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір побутового підряду є публічним договором.
До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця відповідно до умов договору, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування шкоди.
Статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поняття моральної (немайнової) шкоди й порядок її відшкодування визначаються ст. 23 ЦК України. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті ( ч.1 ст. 1167 ЦК України).
Моральна шкода споживачам за порушення цивільно-правового договору компенсується незалежно чи зазначено про це у законі чи безпосередньо у договорі. Таку думку висловили судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18.
Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин). Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»!
У даному випадку судом враховуючи надані стороною позивача докази щодо укладення з відповідачами договорів, яке не були виконані без поважних причин, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договорів та стягнення грошових коштів за вказаними догооврами з урахуванням, зазначених у догооврах розміру пені за несвоєчасне виконання зобовязань а також вимоги щодо стягнення моральної шкоди за невиконання своїх зобовязань по договорам підлягають задоволенню у повному обсязі.
Факт неможливості з наданих стороною позивача доказів встановити певну міру відповідальності кожного з відповідачів при відсутності посянень з боку відповідачів дає суду можливість визначати солідарну відповідальність відповідачів по всім зобов`язанням та винності у спричинені моральної шкоди.
На підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 638,639,651 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259,282-288, 352,354,355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати договір - замовлення №Ф129 від 13.11.2020 року, договір -замовлення №Ф129 від 25.08.2021 та договір -замовлення №Ф-176 від 25.08.2021, укладені між ОСОБА_1 та СПД ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Стягнути в солідарному порядку з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еформ» ( код ЄДРПОУ 40299295 м.Одесса, вул. Толбухіна, 135) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 м.Одеса, вул. ак. Вільямса) грошові кошти ( суми оплат товарів за договорами -замовленнями №Ф129 від 13.11.2020 та від 25.08.2021 року, а також договором -замовлення №Ф-176 від 25.08.2021) у розмірі 17963,00 дол. США, а також пені у розмірі 655,65 дол.США (0,01% за 1 ( 365 днів) рік), що загальному розмірі становить 18618,65 дол. США.
Стягнути в солідарному порядку з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 місце реєстрації АДРЕСА_2 ) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еформ» (код ЄДРПОУ 40299295 м.Одеса, вул. Толбухіна, 135) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 16.06.2023 року.
Суддя Луняченко В. О.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 07.07.2023 |
Номер документу | 112023986 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Луняченко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні