Постанова

від 04.07.2023 по справі 367/1267/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 липня 2023 року

м. Київ

справа № 367/1267/20

провадження № 61-9573 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті»), у якому просив визнати попередній договір № А-8 від 25 жовтня 2010 року купівлі-продажу житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсним та укладеним в редакції, що підписана сторонами.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано попередній договір від 25 жовтня 2010 року № А-8 купівлі-продажу житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсним та укладеним у редакції, що підписана сторонами.

Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.

У червні 2022 року ТОВ «Аверс-Сіті» подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначило, що заявою від 22 червня 2022 року ТОВ «Аверс-Сіті» повідомило суд про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, у зв`язку з чим просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» понесені витрати у вказаному розмірі.

Крім того, у липні 2022 року ТОВ «Аверс-Сіті» подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судового збору у розмірі 1 260 грн, посилаючись на те, що постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року не вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, понесених відповідачем.

Короткий зміст додаткової постанови апеляційного суду

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 5 000 грн.

В іншій частині заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судового збору задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судовий збір у розмірі 1 260 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що представник ТОВ «Аверс-Сіті» навів орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у заві від 22 червня 2022 року, подав докази понесених судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу суд уважав співмірним зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг у суді, а також таким, що відповідає критерію реальності витрат і розумності їх розміру. Суд апеляційної інстанції врахував заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 щодостягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив порушення норм процесуального права, вказував, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 927/201/20, від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 367/1267/20 із Ірпінського міського суду Київської області.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявлені ТОВ «Аверс-Сіті» витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності та є завищеними, їх розмір не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення адвокатських витрат у розмірі 5 000 грн судом апеляційної інстанції не відповідає критеріям розумності і справедливості. Зокрема, послуги адвоката щодо проведення правового аналізу наданих документів, аналізу законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, вивчення судової практики, аналізу матеріалів справи № 367/1267/20, підготовки та подання додаткових пояснень від 22 червня 2022 року, зазначені у звіті, - були надані відповідачу при розгляді справи в суді першої інстанції, крім того, витрачена кількість годин на вказані послуги (вісім годин) є завищеною та такою, що не відповідає дійсності; підготовка та подання заяви від 22 червня 2022 року, якою сторона відповідача повідомляла про орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, не потребує застосування юридичних знань для її написання, є суто технічним документом, а зазначений у звіті час (одна година) для підготовки такої заяви є також завищеним. На переконання заявника, звіт про обсяг наданих адвокатом послуг не відображає належним чином необхідної реальної кількості витрачених годин адвоката та не підтверджує заявлену до стягнення суму витрат на правничу допомогу.

Крім того, стороною відповідача не долучено документу, який підтверджує оплату адвокату гонорару, що з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 711/1783/20, є додатковою підставою для відмови в задоволенні заяви ТОВ «Аверс-Сіті» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В частині вирішення питання про стягнення судового збору додаткова постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Аверс-Сіті», у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права. Просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а додаткову постанову апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання договору дійсним.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано попередній договір від 25 жовтня 2010 року № А-8 купівлі-продажу житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсним та укладеним у редакції, що підписана сторонами. Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Не погодившись з указаним рішенням суду першої інстанції, адвокатом Щигловим Є. О. в інтересах ТОВ «Аверс-Сіті» подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.

У червні 2022 року адвокатом Васюком М. М. в інтересах ТОВ «Аверс-Сіті» було направлено заяву про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що у заяві від 22 червня 2022 року ТОВ «Аверс-Сіті» надало попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, а тому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» понесені витрати у вказаному розмірі.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, заявником надано договір про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року, укладений між адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс» та ТОВ «Аверс-Сіті»; додаток № 1 від 16 червня 2022 року до договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року; звіт про обсяг наданих послуг від 28 червня 2022 року згідно договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року; акт наданих послуг від 28 червня 2022 року згідно договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року (а. с. 225-229, т. 1; 56-57, т. 2).

У додатку № 1 від 16 червня 2022 року до договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року, зазначено, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання послуг складається з загальної кількості витрачених адвокатським об`єднанням годин, де одна година наданої правової допомоги складає 1 000 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права7">

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, заявник просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що інтереси ТОВ «Аверс-Сіті» під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представляло адвокатське об`єднання «ВР Партнерс» на підставі договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року. Відповідно до пункту 1 додатку № 1 від 16 червня 2022 року до вказаного договору розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання послуг складається з загальної кількості витрачених годин, де одна година наданої правової допомоги складає 1 000 грн. Гонорар (вартість послуг) оплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі № 367/1267/20 на підставі виставленого розрахунку.

Відповідно до копії ордера про надання правничої допомоги серії АІ № 1242042 адвокат Васюк М. М. зі складу адвокатів адвокатського об`єднання «ВР Партнерс» здійснював представництво інтересів відповідача ТОВ «Аверс-Сіті» у справі № 367/1267/20 у Київському апеляційному суді.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, заявником, окрім договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року та додатку № 1 від 16 червня 2022 року до цього договору, заявником надано звіт про обсяг наданих послуг від 28 червня 2022 року згідно договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року та акт наданих послуг від 28 червня 2022 року згідно договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року.

При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «Аверс-Сіті» в апеляційному суді під час перегляду рішення суду першої інстанції від 28 жовтня 2021 року, апеляційний суд провів належну оцінку наданих на підтвердження понесення таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної адвокатом Васюком М. М. роботи, застосував принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 5 000 грн.

Апеляційний суд виходив із того, що заявлена відповідачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Апеляційним судом враховано, що зазначений у звіті від 28 червня 2022 року обсяг наданих адвокатом послуг, а саме: проведення правового аналізу наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, аналіз матеріалів справи № 367/1267/20, підготовка та подання додаткових пояснень від 22 червня 2022 року, а також час, використаний на надання цих послуг, зазначений в акті від 28 червня 2022 року, є завищеними, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, вирішення цього спору особливої складності не представляє, а тому обґрунтовано зменшив заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу.

Отже, при визначені розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті», судом апеляційної інстанції враховано заперечення позивача про те, що вказані витрати є завищеними, а тому доводи касаційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу (5 000 грн) відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що стороною відповідача не долучено документу, який підтверджує оплату адвокату гонорару, що є підставою для відмови в задоволенні заяви ТОВ «Аверс-Сіті» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказані доводи не узгоджуються з пунктом 1 частини другої статті 137 ЦПК України, у якому вказано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У додатку № 1 від 16 червня 2022 року до договору № 138 про надання правової допомоги від 01 березня 2022 року сторони передбачили оплату гонорару клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі № 367/1267/20 на підставі виставленого розрахунку (пункт 1 додатку № 1).

Посилання касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду у наведених заявником як приклад неправильного застосування норм права постановах Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки оскаржуване судове рішення не суперечать загальним висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, крім іншого такі висновки зроблені за інших обставин, встановлених у кожній із зазначених справ та наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а додаткову постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович