Постанова

від 13.09.2023 по справі 367/1267/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 367/1267/20

провадження № 61-9573 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті»,

розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання договору дійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті»), у якому просив визнати попередній договір № А-8 від 25 жовтня 2010 року купівлі-продажу житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсним та укладеним в редакції, що підписана сторонами.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано попередній договір від 25 жовтня 2010 року № А-8 купівлі-продажу житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсним та укладеним у редакції, що підписана сторонами.

Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.

У червні 2022 року ТОВ «Аверс-Сіті» подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн,.

Крім того, у липні 2022 року ТОВ «Аверс-Сіті» подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судового збору у розмірі 1 260 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 5 000 грн.

В іншій частині заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судового збору задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судовий збір у розмірі 1 260 грн.

Постановою Верховного Суду від 04 липня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишено без задоволення.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «Аверс-Сіті», подана адвокатом Васюком М. М., у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Заява обґрунтована тим, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ «Аверс-Сіті» повідомило суд, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу складає 10 000 грн; до відзиву додано копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 01 березня 2022 року серії АІ № 1305478; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 919/10, видане 31 липня 2020 року адвокату Васюку М. М.

До заяви про ухвалення додаткового рішення заявник долучив копію договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс» та ТОВ «Аверс-Сіті»; копію додатку № 9 від 03 листопада 2022 року до договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року; копію акта наданих послуг від 20 липня 2023 року згідно договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року; копію звіту від 20 липня 2023 року про обсяг наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року. На думку заявника, розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» у розмірі 10 000 грн, є співмірним із обсягом наданої йому професійної правничої допомоги та складності справи.

Крім того, ТОВ «Аверс-Сіті» просить поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

На обґрунтування пропуску подання заяви про ухвалення додаткового рішення заявник посилається на те, що постанова суду касаційної інстанції ухвалена 04 липня 2023 року, про що ТОВ «Аверс-Сіті» дізналось із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень 19 липня 2023 року. Вважає, що п`ятиденний строк на подачу клопотання про ухвалення додаткового рішення пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення.

У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшло заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому заявник просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення. На думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заявлені представником відповідача витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності, їх розмір не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі 10 000 грн не відповідає критеріям справедливості та є явно завищеним.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та заперечення на неї, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Аналіз клопотання про поновлення строку свідчить про те, що строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення пропущений заявником з поважних причин, тому такий строк підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Васюк М. М., у відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України, навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 10 000грн. До відзиву долучено копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 01 березня 2022 року серії АІ № 1305478; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 919/10, видане 31 липня 2020 року адвокату Васюку М. М.

До заяви ТОВ «Аверс-Сіті», поданої адвокатом Васюком М. М., про ухвалення додаткового рішення були долучені, зокрема: копія договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс» та ТОВ «Аверс-Сіті»; копія додатку № 9 від 03 листопада 2022 року до договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року; копія акта наданих послуг від 20 липня 2023 року згідно договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року, у якому вказано, що вартість наданих адвокатом послуг (проведення правового аналізу касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу складає 10 000 грн; копія звіту від 20 липня 2023 року про обсяг наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 138 від 01 березня 2022 року, у якому вказана кількість витрачених годин за вказаним обсягом наданих послуг складає 5 годин.

Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Установлено, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подавав до суду касаційної інстанції заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді касаційної інстанції, які Верховним Судом враховуються, зокрема в частині того, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи.

Верховний Суд враховує, що такі послуги як проведення правового аналізу касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта, підготовка відзиву на касаційну скаргу фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції для подання відзиву на касаційну скаргу. Отже, правнича допомога адвоката полягала у складанні відзиву на касаційну скаргу, з використанням незначної кількісті нормативно-правових актів, стосовно яких існує судова практика.

Верховний Суд також враховує, що в касаційному порядку переглядалась лише додаткова постанова Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, яка за результатами касаційного перегляду була залишена без змін. Справа по суті не переглядалася.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 грн, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме: критерію реальності наданих адвокатських послуг - складання і подання відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , конкретних обставин справи, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , складності справи та обґрунтованості таких витрат.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання договору дійсним задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1 000 (одну тисячу) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович