Рішення

від 06.07.2023 по справі 440/1171/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1171/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про визнання протиправними дій та скасування рішення, а саме просить (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнати протиправними дій Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";

- скасувати рішення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу ветерана органів внутрішніх справ. 23.01.2023 отримав письмове повідомлення від Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про відмову у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачу посвідчення та нагрудного знаку, яка, на думку позивача, суперечить вимогам статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху.

15.02.2023 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/1171/22; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.03.2023 до суду надійшов відзив Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що є неналежним відповідачем у справі. Зазначив, що листом від 13.01.2023 №1659/49-2023 Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС відмовив позивачу у наданні статусу "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачі посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ". Відмовляючи позивачу, уповноважений орган виходив з того, що у наданій довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 13.03.2014 № 198376 серія 10 ААА зазначено, що причиною інвалідності є травма, що пов`язана з виконанням службових обов`язків. Наведене не дає права на прийняття рішення про видачу посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ". Враховуючи те, що лист Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС про відмову адресований Державній установі "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", відповідач листом від 24.02.2023 №33/37-368 за підписом начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" довів позивачу позицію уповноваженого органу з посиланням на лист від 13.01.2023 №1659/49-2023.

Разом з відзивом додано клопотання Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про заміну неналежного відповідача у справі №440/1171/23 на належного відповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 залучено до участі у справі №440/1171/23 в якості співвідповідача Міністерство внутрішніх справ України.

27.04.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив МВС України на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що відповідно до пункту 6 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, висновки комісії є зокрема, обов`язковими до виконання органами виконавчої влади незалежно від їх відомчої підпорядкованості. З огляду на викладене та відповідно до довідки МВСЕ комісія встановила, що причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) позивача пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку. З огляду на висновки комісії позивачу при повторному огляді в 2014 році було видано довідку MCE серії 10 ААА №198376 із зазначенням причини інвалідності, а саме - пов`язано з виконанням службових обов`язків, що не дає права на визнання позивача ветераном органів внутрішніх справ відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 26.12.2022 №33/37-2404 вислуга років позивача складає у календарному обчисленні 11 років 11 місяців 13 днів, що позивачем не заперечується.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 10 ААА №198376 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності безстроково - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Позивач звернувся до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України через Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" із заявою від 23.11.2022 (вх. №98 від 23.12.2022) про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справі" та видачу нагрудного знаку.

Листом Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 26.12.2022 №33/37-2404 до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України направлено заяву позивача та пакет документів, перелік яких зазначено у листі.

Згідно з листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 13.01.2023 №1659/49-2023 повідомлено Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про розгляд Департаментом щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знака "Ветеран органів внутрішніх справ" та про результати такого розгляду, зокрема повідомлено, що згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії від 13.03.2014 №198376 серія 10 ААА причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків, що не дає права на прийняття рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Водночас, листом Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 23.01.2023 №33/37-156 та від 24.02.2023 №33/37-368 повідомлено ОСОБА_1 , що у наданій довідці до акта огляду медико-соціальною комісією ввід 13.03.2014 №198376 серія 10 ААА зазначено, що причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Наведене не дає права на прийняття рішення про видачу посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Вважаючи, що Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" протиправно відмовлено у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачі посвідчення та нагрудного знака ветерана органів внутрішніх справ згідно із Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі - Закон № 203/98, у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою від 23.12.2022) визначає статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.

Частиною першою статті 4-1 цього Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України відповідно до цього Закону та постійно проживають на території України.

Статтею 5 Закону № 203/98 встановлено, що ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:

1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 20 років і більше;

4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР;

5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України.

Статтею 10 цього Закону передбачено, що ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

У постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601 "Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" зазначено, що дію Порядку, затвердженого даною Постановою, поширено на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран органів внутрішніх справ" згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 742 (742-2002-п) від 01.06.2002.

Пунктами 1, 2 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601 (надалі - Порядок №1601), встановлено, що посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Посвідчення "Ветеран військової служби" є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є:

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, - для осіб, зазначених у пункті 3 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР );

посвідчення про нагородження медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Отже, нормативно-правове регулювання визначає умовою набуття особою з інвалідністю статусу "Ветеран військової служби" причинний зв`язок між встановленням інвалідності та пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, інших умов, зокрема, в результаті виконання службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 10 ААА №198376 ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності безтерміново - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків .

У Законі № 203/98 законодавець не вживає такий термін як "травма", а в силу пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України, зокрема, особи з інвалідністю II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, зокрема, при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Станом на дату огляду позивача комісією МСЕК 13.03.2014 діяла Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за № 1295/20033 (далі за текстом - Інструкція №561), за приписами пункту 2.2 розділу 2 якої критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1319 (у редакції, чинній на дату огляду позивача комісією МСЕК 13.03.2014), медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

- одержані в районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання;

- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Великої Вітчизняної воєн та в повоєнний період;

- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- одержані внаслідок політичних репресій;

- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Відповідно до пункту 27 цього Положення підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

У постанові Верховного Суду від 29.07.2022 у справі №440/2260/21 наведено, що Суд вважає, що для отримання статусу "Ветеран Національної поліції" з підстави, передбаченої пунктом 2 статті 5 Закону № 203/98-ВР, ключовим є встановлення особі І або ІІ групи інвалідності, й обставини отримання ушкодження здоров`я, зокрема, під час виконання особою обов`язків військової служби, при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку... Незазначення у довідці МСЕК причини інвалідності з переліку: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а використання узагальнюючого терміну "травма", за умови встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є формальною перешкодою в отриманні статусу "Ветеран Національної поліції".

Водночас, у пункті 2 статті 5 Закону № 203/98-ВР зазначено як щодо ветеранів Національної поліції України, так і щодо ветеранів органів внутрішніх справ.

Отже, з урахуванням наведеного та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 29.07.2022 у справі №440/2260/21.

Таким чином, незазначення у довідці МСЕК причин інвалідності з переліку: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а використання узагальнюючого терміну "травма", за умови встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є формальною перешкодою в отриманні статусу "Ветеран органів внутрішніх справ", а довідка МСЕ серії 10 ААА №0198376 свідчить про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб з інвалідністю ІІ групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність дій Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Належним та достатнім способом захисту позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ" та зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2022 про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачу нагрудного знаку, з урахуванням висновків суду.

Водночас, відсутні підстави у задоволенні позовної вимоги щодо скасування рішення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", оскільки вказана вище відмова оформлена листом від 13.01.2023 №1659/49-2023.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" (вул. С. Петлюри, 64, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 08733966), Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2022 про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачу нагрудного знаку, з урахуванням висновків суду.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна