Постанова
від 13.11.2023 по справі 440/1171/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 р. Справа № 440/1171/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 06.07.23 у справі № 440/1171/23

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" , Міністерства внутрішніх справ України

про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", Міністерства внутрішніх справ України, в якій, з урахуванням уточнення, просив суд

- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";

- скасувати рішення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він звертався до відповідача із заявою про встановлення статусу ветерана органів внутрішніх справ. 23.01.2023 отримав письмове повідомлення від Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про відмову у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачу посвідчення та нагрудного знаку, яка, на думку позивача, суперечить вимогам статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист". У зв`язку з наведеним, вважав протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року залучено до участі у справі №440/1269/23 в якості співвідповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2022 про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачу нагрудного знаку, з урахуванням висновків суду.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Міністерство внутрішніх справ України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 та прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення суду прийнято із порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що підставою для скасування рішення суду є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (п.1 ч.1 ст.317 КАС України), яке полягає у трактуванні судом на власний розсуд причини встановлення інвалідності. Посилається на приписи п.2 ст.5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" згідно якого особи з інвалідністю І та II групи, мають право на отримання статусу «Ветерана органів внутрішніх справ», зокрема, якщо інвалідність настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання пов`язаних з виконанням службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Зазначає, що відповідно до довідки МСЕ комісія встановила, що причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) позивача, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку. З огляду на висновки комісії, позивачу при повторному огляді в 2014 році було видано довідку МСЕ серії 10 ААА №198376 із зазначенням причини інвалідності, а саме - пов`язано з виконанням службових обов`язків. Вказує, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття оскаржуваного судового рішення фактично прирівняв причину «пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ», до «під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку». Крім того, вказує на не тотожність спорів у даній справі та у справі №440/2260/21, яка розглядалася Верховним Судом, та на висновки якого в постанові від 29.07.2022 у зазначеній справі посилався суд першої інстанції. Вважає, що доводи відповідача не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття необґрунтованого та такого, що не відповідає нормам права рішення.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.

На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до листа Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 26.12.2022 №33/37-2404 вислуга років позивача складає у календарному обчисленні 11 років 11 місяців 13 днів.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 10 ААА №198376 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності безстроково - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Позивач звернувся до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України через Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" із заявою від 23.11.2022 (вх. №98 від 23.12.2022) про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справі" та видачу нагрудного знаку.

Листом Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 26.12.2022 №33/37-2404 до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України направлено заяву позивача та пакет документів, перелік яких зазначено у листі.

Згідно з листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 13.01.2023 №1659/49-2023 повідомлено Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про розгляд Департаментом щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знака "Ветеран органів внутрішніх справ" та про результати такого розгляду, зокрема повідомлено, що згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії від 13.03.2014 №198376 серія 10 ААА причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків, що не дає права на прийняття рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Водночас, листом Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 23.01.2023 №33/37-156 та від 24.02.2023 №33/37-368 повідомлено ОСОБА_1 , що у наданій довідці до акта огляду медико-соціальною комісією від 13.03.2014 №198376 серія 10 ААА зазначено, що причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Наведене не дає права на прийняття рішення про видачу посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Позивач, вважаючи протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови йому у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", звернувся до суду з позовною заявою.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ", є протиправними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади реалізації громадянами прав, пов`язаних із отриманням ними статусу ветеранів органів внутрішніх справ, визначені Законом України від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (далі по тексту - Закон №203/98-ВР)

Частиною 1 статті 4-1 Закону №203/98-ВР визначено, що дія цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України відповідно до цього Закону та постійно проживають на території України.

Згідно зі ст.5 Закону №203/98-ВР ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:

1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 20 років і більше;

4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР;

5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України.

Приписами ст.10 Закону №203/98-ВР передбачено, що ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

У постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601 "Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" зазначено, що дію Порядку, затвердженого даною постановою, поширено на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран органів внутрішніх справ" згідно з постановою Кабінету Міністрів України №742 від 01.06.2002.

Приписами пунктів 1,2 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601 (далі по тексту - Порядок №1601), встановлено, що посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Посвідчення "Ветеран військової служби" є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", іншими актами законодавства.

Згідно п.3 Порядку №1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є: наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, - для осіб, зазначених у пункті 3 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ); посвідчення про нагородження медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відтак, наведене вище вказує, що умовою набуття особою з інвалідністю статусу "Ветеран військової служби" є причинний зв`язок між встановленням інвалідності та пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, інших умов, зокрема, в результаті виконання службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 10 ААА №198376 ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності безтерміново - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків .

Колегія суддів звертає увагу, що в Законі №203/98 законодавець не вживає такий термін як "травма", а в силу пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України, зокрема, особи з інвалідністю II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, зокрема, при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29.07.2022 у справі №440/2260/21 суд касаційної інстанції зазначив, що для отримання статусу "Ветеран Національної поліції" з підстави, передбаченої пунктом 2 статті 5 Закону №203/98-ВР, ключовим є встановлення особі І або ІІ групи інвалідності, й обставини отримання ушкодження здоров`я, зокрема, під час виконання особою обов`язків військової служби, при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку... Незазначення у довідці МСЕК причини інвалідності з переліку: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а використання узагальнюючого терміну "травма", за умови встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є формальною перешкодою в отриманні статусу "Ветеран Національної поліції". Водночас, у пункті 2 статті 5 Закону № 203/98-ВР зазначено як щодо ветеранів Національної поліції України, так і щодо ветеранів органів внутрішніх справ.

Колегія відхиляє висловлені апелянтом доводи щодо нетотожності спору у даній справі та у справі №440/2260/21, яка розглядалася Верховним Судом, та на висновки якого в постанові від 29.07.2022 посилався суд першої інстанції, як такі, що належним чином немотивовані, вважаючи при цьому за можливе, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахувати до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаній постанові суду касаційної інстанції.

Отже, з огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що незазначення у довідці МСЕК причин інвалідності з переліку: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а використання узагальнюючого терміну "травма", за умови встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є формальною перешкодою в отриманні особою статусу "Ветеран органів внутрішніх справ", а довідка МСЕ серії 10 ААА №0198376 фактично свідчить про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб з інвалідністю ІІ групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття оскаржуваного судового рішення фактично прирівняв причину «пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ», до «під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача у даній справі, а відтак правомірності задоволення судом першої інстанції вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".

Колегія суддів враховує, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, який, керуючись ст.9, ч.4 ст.245 КАС України задовольнив вимоги позивача в частині зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2022 про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачу нагрудного знаку, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі № 440/1171/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.11.2023
Оприлюднено16.11.2023
Номер документу114889937
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Судовий реєстр по справі —440/1171/23

Постанова від 24.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 13.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 13.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 22.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 12.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Постанова від 13.11.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 04.09.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 04.09.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 08.08.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Рішення від 06.07.2023

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні