Ухвала

від 05.07.2023 по справі 2-1534/11

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-1534/11

Провадження № 4-с/524/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року Автозаводський районний суд у складі

головуючої судді Семенової Л.М.,

секретаря судових засідань Панченко А.О.,

за участізаявника ОСОБА_1 , представника ВДВС Автозаводського району міста Кременчука Шамало Ю.В.,

розглянувши у відкритому судового засіданні у залі суду у місті Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця

УСТАНОВИВ:

28.12.2022 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Автозаводського ВДВС Запорожець Є.В. за виконавчим провадженням з виконання виконавчого листа № 2-1534/11 від 01.07.2011 року. Заявник просить зобов`язати державного виконавця скасувати постанову про накладення арешту на його майно та скасувати нараховану заборгованість по сплаті аліментів, яка нараховувалась на утримання трьох його неповнолітніх синів. Крім того просить стягнути з ВДВС судові витрати на його користь на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що рішенням Автозаводськогорайонного суду міста Кременчука від 31.05.2011 року з нього стягнено аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання трьох їх спільних дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу щомісячно,але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 02.02.2011 року і до досягнення дітьми повноліття. Виконавчий документ перебував на виконанні до 17.07.2019 року та у зазначену дату була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на її заяву. У вказаній постанові було припинено чинність арешту та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Таким чином заявник вважає, що із вказаної дати претензій у стягувача до нього не було. На думку ОСОБА_1 державний виконавець ОСОБА_3 незаконно відкрила виконавче провадження та неправомірно нарахувала заборгованість за 2020-2022 роки. Зазначає про те, що на час нарахування заборгованості діти проживали з ним та перебували на його утриманні, у зв`язку з чим заборгованість по аліментам нараховувалась неправомірно.

08.02.2022 року до суду надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 від Автозаводського відділу ДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області, зі змісту якого вбачається що ВДВС не визнає заявлених вимог та просить відмовити у їх задоволенні, зазначено, зокрема, що на виконанні у відділі ДВСдійсно перебувало виконавче провадження № 69453398 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1534/11, виданого 02.09.2011 року Автозаводським районним судом міста Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/2 частини усіх його доходів, починаючи з 02.02.2011 року і до досягнення дітьми повноліття. Так, 19.07.2022 року на адресу відділу надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадженнята стягнення аліментів, датована 18.07.2022 року, до якої було додано оригінал виконавчого документу. 19.07.2022 року за вх. № 17428/17.12.32. електронними засобами зв`язку надійшла заява від стягувача про нарахування заборгованості зі сплати аліментів з 01.01.2020 року, оскільки із вказаної дати аліменти від боржника на утримання дітей вона не отримувала. На підставі вказаних заяв було відкрито виконавче провадження та проведено нарахування заборгованості відповідно до вимог ст. 194, 195 Сімейного кодексу України. Повідомлення боржника про проживання дітей з ним не прийняті до уваги при виконанні судового рішення, так як відповідно до ст. 192 СК України визначення розміру аліментів та визначення місця проживання дітей є компетенцією суду. Заборгованість за виконавчим листом виникла після 01.01.2020 року, за заявою стягувача.

В ході розгляду справи по суті заявник ОСОБА_1 підтримав вимоги заявлені у скарзі та просив про їх задоволення, зазначаючи про те, що діти протягом двох років проживали у його будинку та за його рахунок, а стягувач не мала претензій до нього по аліментним обов`язкам. ОСОБА_1 вважав відкриття провадження виконавцем незаконним та просив задовольнити його вимоги.

Представник ВДВС Автозаводського району міста Кременчука Шамало Ю.В. скаргу та її мотиви не визнала, пославшись на те, що виконавче провадження відкрито на підставі заяви стягувача та за наявності оригіналу виконавчого документу 20.07.2022 року. Заборгованість нараховано на підставі заяви стягувача з 01.01.2020 року, що відповідає вимогам законодавства. Також представник зазначила, що стягнення за даним виконавчим документом проводилося повторно так як 17.07.2019 року на підставі заяви стягувача вказане виконавче провадження було завершено на підставі письмової її заяви та повернено їй виконавчий документ без нарахування боргу за наявності заяви про відсутність у неї претензій по сплаті аліментів до 01.01.2020 року. Крім того, на день розгляду справи судом 19.04.2023 року державним виконавцем винесено постанову повернення виконавчого документу стягувачу на підставі її заяви, а також 01.05.2023 року винесено постанову про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у зв`язку з поверненням виконавчого документу. Таким чином на день розгляду справи у виконавчій службі не перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 . Крім того, представник вважала, що заявник не оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження, ознайомився з її змістом 12.12.2022 року, у зв`язку з чим пропустив строк на її оскарження передбачений ч. 1 ст. 449 ЦПК України. Представник просила відмовити у задоволенні вимог скаржника в повному обсязі.

Вирішуючи скаргу по суті, суд виходить з наступного:

Відповідно до матеріалів скарги та пояснень сторін по скарзі 31 травня 2011 року Автозаводським районним судом міста Кременчука винесено рішення про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_4 на користь стягувача ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини усіх доходів платника аліментів, але не менше 30% неоподатковуваного мінімуму для дітей відповідного віку.

На виконання рішення судом видано виконавчий лист № 2-1834/11, який перебував на виконання в Автозаводському ВДВС до 17.07.2019 року, після чого виконавче провадження було закрито, а виконавчий лист повернуто стягувачу за її заявою без нарахування будь-якого боргу у зв`язку з наявною заявою стягувача про відсутність претензій до боржника з питання сплати аліментів.

20.07.2022 року вказане виконавче провадження за заявою стягувача було знову відкрито та на підставі заяви стягувача про несплату боржником аліментів у період з 01.01.2020 року, нараховано заборгованість за сплатою аліментів відповідно до вимог ст. 194 Сімейного кодексу України, тобто за минулий час, але не більше 10 років.

У порядку виконання рішення державним виконавцем накладено арешт на майно боржника. Станом на 01.02.2023 року заборгованість склала 221 904 грн 30 коп.

На день розгляду справи судом, 19.04.2023 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі заяви ОСОБА_2 . Майно з під арешту звільнено, виконання судового рішення не проводиться.

Таким чином на день розгляду справи відсутній предмет оскарження, а саме наявність виконавчого провадження у ДВС Автозаводського району.

Однак з огляду на вимоги про визнання дій державного виконавця неправомірними у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження, нарахування заборгованості та накладення арешту на майно боржника, суд не вбачає невідповідності у діях державного виконавця, так як останній діяв згідно вимог діючого Закону, щодо проведення виконання судового рішення.

Щодо посилань скаржника про те, що діти перебували на його утриманні у період нарахування заборгованості, то вказане не входить до компетенції державного виконавця, а має бути розглянуто в порядку ст. 192 Сімейного Кодексу України за заявою боржника в позовному провадженні. Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, таке рішення судом не приймалося.

Щодо наявності у діях державних виконавців ознак кримінального правопорушення,на що посилається у своїй заяві скаржник, то встановлення вказаних обставин відноситься до компетенції правоохоронних органів і неможе встановлюватися судом в ході розгляду даної скарги.

Відповідно до інформації ГУПН України Кременчуцького РУП від 21.04.2023 року, яка міститься у матеріалах скарги, за вказаної заяви проведено перевірку та не встановлено ознак кримінального правопорушення у діях працівників ДВС.

Ураховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій державного виконавця Запорожець Є.В., скасування постанови про накладення арешту на майно від 21.07.2022 року та скасування нарахованої заборгованості по сплаті аліментів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 126, 127, 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Кременчуцького району Полтавської області Запорожець Євгенії Вікторівни неправомірними, про зобов`язання скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника від 21 липня 2022 року, про скасування нарахованої заборгованості по сплаті аліментів згідно виконавчого листа № 2-1534/11, виданого Автозаводським районним судом міста Кременчука 01.07.2011 року та про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя Л.М. Семенова