Ухвала

від 16.09.2024 по справі 2-1534/11

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1534/11

Провадження № 6/361/298/24

16.09.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді: БражникН.М.за участю секретаря: Охріменко Е. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайтінвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, видачі дубліката та поновлення строків пред`явлення його до виконання,

УСТАНОВИВ:

Заявник звернувся в суд із заявою про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку, посилаючись на те що заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2011 року у цивільній справі № 2-1534/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (даліПАТКБ «Надра») та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 60207,79 грн, витрати по сплаті державного мита урозмірі 602,08 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року №GL48N718070_blank право вимоги за кредитним договором № 136/ЕМК/49/2008-980 від 22серпня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 , від ПАТ КБ «Надра» перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»).

18 грудня 2020 року на підставі договору відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04, право грошової вимоги за кредитним договором №136/ЕМК/49/2008-980 від 22серпня 2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайтінвестмент» (далі ТОВ «Брайт Інвестмент»).

Заявник просить замінити стягувача у виконавчих листах, видати дублікат виконавчих листів та поновити строк для пред`явлення до виконання, оскільки виконавчі листи було втрачено.

Представник заявника та заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їмправовідносини.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив,щозаочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від18 травня 2011 року у цивільній справі № 2-1534/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (даліПАТКБ «Надра») та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість урозмірі 60207,79 грн, витрати по сплаті державного мита урозмірі 602,08 грн, витрати наінформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На виконання цього рішення видано чотири виконавчі листи, які 01березня 2012 року отримав представник ПАТ КБ «Надра» Многоліт Ю.А., що підтверджується записом на звороті обкладинки справи.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року №GL48N718070_blank право вимоги за кредитним договором № 136/ЕМК/49/2008-980 від 22серпня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 , від ПАТ КБ «Надра» перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Відповідно до платіжного доручення від 06 липня 2020 року № 1 ТОВ«ФК«Дніпрофінансгруп» перерахувало ПАТ КБ «Надра» 188900625 грн, як оплату залот №GL48N718070.

18 грудня 2020 року на підставі договору відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04, право грошової вимоги за кредитним договором №136/ЕМК/49/2008-980 від 22серпня 2008 року перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Як вбачається із платіжних доручень від 28 грудня № 120, від 23 квітня 2021 року № 436 ТОВ«Брайт Інвестмент» здійснило оплату на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоговором відступлення прав вимоги від 18 грудня 2020 року №GL48N718070_blank_04.

У матеріалах кредитної справи відсутні виконавчі листи № 2-1534/11 видані Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 користь ПАТКБ«Надра» заборгованості у розмірі 60 207,79 грн, витрат по сплаті державного мита урозмірі 602,08 грн та витрати наінформаційно-технічне забезпечення розгляду справи урозмірі 120 грн.

Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Броварський ВДВС, Відділ) у відповідь наадвокатський запит 19 березня 2024 року за№24766 повідомив, що на виконанні у Відділі перебували виконавчі провадження №31835732 та № 31835738 з виконання виконавчого листа № 2-1534, про стягнення з ОСОБА_4 користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 60 207,79 грн, витрат по сплаті державного мита у розмірі 602,08 грн та витрати наінформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

26 лютого 2016 року державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчих листів відповідно до вимог п. 2ч.1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», узв`язку з тим, що у боржників не виявлено майна, транспортних засобів на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості. Матеріали архівних виконавчих проваджень знищені у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання.

Станом на 19 березня 2024 року виконавчі листи № 2-1534 видані від 01 березня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області на примусовому виконанні у Відділі не перебувають.

18 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у відповідь на звернення директора ТОВ«Брайт Інвестмент» від 27 лютого 2024 року повідомило про відсутність у нього оригіналів виконавчих листів № 2-1534/11, які видані від 01 березня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра».

Крім того, як вбачається із повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від12квітня 2024 року за Вих. №60-4232/24 виконавчий лист № 2-1534/11 щодо боржників закредитним договором №136/ЕМК/49/2008-980 від 22серпня 2008 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 відсутній, до Фонду він не передавався і від органів Державної виконавчої служби не надходив.

Акціонерне товариство «Укрпошта» у відповідь на запит про надання публічної інформації, повідомило ТОВ«Брайт Інвестмент» про те, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009року № 270 заяви про розшук реєстрованого поштового відправлення, отримання інформації про вручення реєстрованого поштового відправлення приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх до пересилання за тринадцяти значними номерами, які зазначаються у розрахунковій квитанції під час замовлення послуг поштового зв`язку.

Невручені поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв`язку, але не менше одного місяця.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 55 ЦПК України, згідно зякою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відтак, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Утрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022року у справі 34/425 підстав для відступу від цієї позиції не вбачала.

До відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст. 55, ч. 5 ст. 442 ЦПК України.

Дані, щодо повторного звернення стягувачем вказаного виконавчого листа до виконання, уматеріалах справи відсутні.

Зі змісту заяви слідує, що на даний час відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 накористь ПАТ «Комерційний банк «Надра» на виконанні не перебуває.

Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великою Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Зазначені обставини, на переконання суду, виключають можливість заміни стягувача ПАТ«КБ «НАДРА» правонаступником ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у виконавчих листах № 2-1534/11.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який був чинний на момент ухвалення рішення та видачі виконавчих листів, строк пред`явлення виконавчих документів до виконання було встановлено один рік.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим Законом. Цим пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 640/4782/15-ц.

Отже з моменту повернення останнього виконавчого документа та до моменту відступлення прав вимоги, ні первісний стягував, ні наступні правонаступники не вчинили жодних дій щоб виконати дане рішення суду та задовольнити свої вимоги.

Таким чином уклавши договір відступлення прав вимоги, новий кредитор, в даному випадку заявник, набув всі права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Факт заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні має виключно матеріальну природу правонаступництва, однак сам по собі у процесуальному відношенні не може доводити поважності причин пропуску визначеного законом строку, у тому числі щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник посилався на поважність причин пропуску такого строку, зокрема на необізнаність про втрату виконавчого листа.

Зазначені стягувачем обставини не можуть бути визнані, як поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Жодних доказів поважності причин пропуску вказаного строку заявником суду надано не було.

Та обставина, що заявник лише 18 грудня 2020 року набув статусу стягувача у даній справі не може вважатись поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

ПАТ «КБ Надра» (як первісний стягував), ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ТОВ «Брайт Інвестмент», які протягом тривало проміжку часу байдуже ставились до своїх процесуальних прав і обов`язків, як стягувачі з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживали заходів щодо виконання рішення суду.

Із даною заявою ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося лише 08 липня 2024 року.

Згідно з правових позицій Європейського Суду з прав людини, що викладені у пункті 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» (заява №14902/04) та у пункті 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (заяви № 22083/93, 22095/93), котрі дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

Тому вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.

Доводи заяви свідчать лише про те, що стягувачі фактично не цікавилися ходом виконання судового рішення.

За змістом п.10 договору № GL48N718070_blank_04 від 18 грудня 2020 року «Про відступлення прав вимоги» новий кредитор підтвердив, що до моменту укладення цього договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основними договорами, змістом основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики та самостійно несе ризики пов`язані з порушенням зазначених у цьому пункті договору гарантій та заперечень.

Разом з тим, сам по собі факт набуття ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги за договором кредиту не може бути підставою для поновлення ТОВ «Брайт Інвестмент» пропущеного строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Слід зазначити, що придбавши у первісного стягувача право вимоги за тривалими борговими зобов`язаннями, новий кредитор має реально та адекватно оцінювати які ризики купівлі активів за простроченими зобов`язаннями, так й нести тягар настання негативних наслідків у разі таких прострочень, зокрема, й з приводу пропущення первісним стягувачам строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Придбавши права вимоги цього новий кредитор не міг не знати, ознайомлюючись із матеріалами придбаних прав вимог. ТОВ «Брайт Інвестмент», як правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» пропущено строк пред`явлення виконавчих листів щодо боржника до виконання без будь-яких поважних причин, а тим більше такими не є ті обставини на які посилається заявник.

Звертаючись із заявою, ТОВ «Брайт Інвестмент» не навело об`єктивних обставин, які б давали підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час укладення договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги 05 серпня 2020 року первісний стягувач ПАТ«КБ«Надра» уже втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, у зв`язку із чим новий стягувач ТОВ «Брайт Інвестмент», купуючи 18 грудня 2020 року права вимоги уТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», повинен був це усвідомлювати.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч. 1ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У серпні 2016 року було створено АСВП, комп`ютерну програму, яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників.

З 05 січня 2017 року ведеться Єдиний реєстр боржників, який розміщено у вільному доступі за електронною адресою: erb.minjust.gov.ua, де можна перевірити інформацію про наявність відкритих виконавчих проваджень відносно фізичних та юридичних осіб.

Отже, з цього моменту в стягувача(ів) розширилися можливості отримати відомості про своїх боржників за кредитними договорами, та, відповідно, захисту своїх прав й інтересів у встановленому законом порядку.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Заявником не надано до заяви належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа.

Також, суд наголошує на тому, що стягувач сумлінно не користувався усіма наданими правами та не вживав заходів, щоб дізнатись про стан виконавчого провадження, і лише у березні 2024 року направив запит щодо стану виконавчого провадження.

Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є поважними, не надано суду доказів втрати виконавчого листа, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Падаль проти Франції від 16 грудня 1992 року).

При вирішенні даного питання суд зауважує на те, що безпідставне поновлення судом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в даному випадку є порушенням права на справедливий суд та принцип юридичної визначеності, оскільки Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним, і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично.

Згідно з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, заяким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постановах від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року усправі № 2-504/11 Верховний Суд аналізуючи п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Враховуючи викладене, оскільки звернення із заявою, яка містить вимогу про заміну сторони стягувача у виконавчих листах щодо боржників відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цих виконавчих документів до виконання (сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання), судом строки для пред`явлення виконавчого документу до виконання не поновлено, тому заява про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для пред`явлення їх на виконання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, видачі дубліката та поновлення строків пред`явлення його до виконання відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Бражник