Рішення

від 27.06.2023 по справі 689/572/23

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/572/23

Провадження № 2/689/205/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2023 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Войт Л.М.,

позивача ОСОБА_1 та її представниці - адвоката Хорошенюк О.А.,

представниці відповідача ОСОБА_2 - адвоката Басюр Л.М.,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Динько Галини Антонівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Стислий виклад позиції Позивачки

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Динько Г.А. Просила визнати неправомірною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 лютого 2022 року.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначила, що її батько ОСОБА_4 17 липня 2015 року склав заповіт, яким заповів їй свій земельний пай. На момент складання заповіту він був держателем сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серія ХМ №0244647. На підставі розпорядження від 27 червня 2017 року №3/3/2017-р. йому передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,0668 га (рілля) к.н. 6825883400:02:001:0317 від 05 червня 2017 року та 0,55 га (сінокіс) к.н. 6825883400:02:007:0319 від 05 червня 2017 р. на території Косогірської сільської ради за межами с. Косогірка. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона вчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини. Була заведена спадкова справа. Однак, нотаріус Динько Г.А. відмовила їй, зазначивши, що заповіт потребує тлумачення; ОСОБА_4 заповів земельну частку (пай), але за життя оформив своє право власності на дві земельні ділянки, які не заповідав. ОСОБА_1 вважає, що відсутні підстави для тлумачення заповіту, оскільки відсутній спір між спадкоємцями. Інших спадкоємців немає. Заповітне розпорядження не викликає сумнівів. Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №136/1124/19 «Загальноприйнятим є використання поняття «земельний пай» не тільки як земельна ділянка, яка виділена в натурі, а й як земельна ділянка, отримана в результаті розпаювання землі (виділення в натурі). У разі, якщо заповідач реалізував право на земельну частку (пай) та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, і за життя не склав нового заповіту чи не скористався правом на внесення змін до заповіту, то заповіт, у якому заповідач розпорядився правом на земельну частку (пай) не втрачає чинність на підставі частини четвертої статті 1236 ЦК України, а визначення спадкоємців на земельну ділянку має відбуватись згідно з цим заповітом». Просить врахувати даний висновок Верховного Суду.

Стислий виклад заперечень Відповідачки

Відповідачка просила відмовити у позові. Подала відзив. Вважає позов необґрунтованим, оскільки заповіт складений на земельну частку (пай), який був реалізований шляхом оформлення права власності спадкодавця на дві земельних ділянки, які не є паєм. Предметом заповіту є земельна частка (пай). В той же час Позивачка претендує на оформлення спадщини на дві земельні ділянки. Суд не може зобов`язати нотаріуса вийти за межі оформленого заповіту. Позивач обрав не належний спосіб захисту прав.

Позиція третьої особи

Третя особа ОСОБА_3 вважає, що належним способом захисту прав Позивачки є позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно спадкодавця, оскільки наявні перешкоди в нотаріальному оформленні майна. Згідно заповіту від 17 липня 2015 р. ОСОБА_4 зробив таке розпорядження на випадок своєї смерті «заповідаю мій земельний пай своїй дочці ОСОБА_1 ». Право на земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом на таку земельну частку (пай). Спадкодавцю ОСОБА_4 , який проживав в с. Косогірка Ярмолинецького району Хмельницької області, було видано Ярмолинецькою районною державною адміністрацією сертифікат на право на земельну частку (пай) по бувшому КСП «Косогірське» с. Косогірка розміром 2,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно розпорядження голови Ярмолинецької районної державної адміністрації від 03 грудня 1996 р. за №306-р. Сертифікат серія ХМ №0244647 зареєстровано 10 грудня 1996 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №48 (довідка ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №1361/281-23 від 21.04.2023 року). В подальшому ОСОБА_4 27 червня 2017 року було передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 2,0668 га (рілля) к.н. 6825883400:02:001:0317 від 05 червня 2017 р. та земельну ділянку площею 0,5510 на (сінокіс) к.н. 6825883400:02:007:0319 від 05 червня 2017 р. на території Косогірської сільської ради за межами с. Косогірка. Отже, спадкодавець в 2017 р. набув право власності на 2 земельні ділянки, тому право на земельну частку (пай), що підтверджене зазначеним сертифікатом, у нього припинилося. Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Спадковим майом є 2-ві індивідуально визначені ділянки, а не земельний пай.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що вона претендує на частку в праві власності на ці ж земельні ділянки у порядку спадкування за законом. В неї наявний спір з ОСОБА_1 з приводу прав на означені вище дві земельні ділянки, і наразі вона готує позов. Вже звернулась до суду із позовною заявою про встановлення батьківства (просить встановити, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Свої права обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за законом після сина ОСОБА_5 , який загинув в ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у свою чергу є спадкоємцем за законом після смерті його батька ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв`язок, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити повністю з підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

17 липня 2015 року ОСОБА_4 склав заповіт. Заповіт посвідчений сільським головою Косогірської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №53. За змістом заповіту ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження «мій земельний пай заповідаю своїй дочці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с. 9, 13).

27 червня 2017 р. розпорядженням голови Ярмолинецької РДА за №313/2017-р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_4 власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0244647 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,0668 га (рілля) кадастровий №6825883400:02:001:0317 від 05 червня 2017 року та 0,5510 га (сінокіс) кадастровий номер №6825883400:02:07:0319 від 05 червня 2017 року на території Косогірської сільської ради за межами с. Косогірка; рекомендовано ОСОБА_4 провести державну реєстрацію права власності (а.с. 15).

03 серпня 2017 р зареєстроване речове право право власності на земельні ділянки, що вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с. 16, 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть - а.с 10).

10 травня 2022 року ОСОБА_1 подала нотаріусу Динько Г.А. заяву про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 (а.с. 30).

10 травня 2022 року зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_4 (витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі - а.с. 14).

Відповідно до довідки Ярмолинецької селищної ради від 27 липня 2022 року за №35 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 а/з 70, на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із померлим на день смерті були зареєстровані і вели спільне господарство: співмешканка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 36).

01 серпня 2022 року до спадкової справи після смерті ОСОБА_4 надійшла заява ОСОБА_5 від 29 липня 2022 р. (стверджує, що є його сином) про прийняття спадщини (а.с. 36 тильна сторона). Дана заява надійшла поштою, про що свідчить копія конверту, наданого представником відповідача до матеріалів справи. У своїй заяві ОСОБА_5 зазначив, що перебуває в лавах ЗСУ в Донецькій області. Під час відпустки він підтвердить оригіналами родинні відносини з батьком. Просив не видавати свідоцтво на спадщину. До заяви додав свідоцтво про народження, згідно якого його батьком є ОСОБА_6 , а не ОСОБА_4 (а.с. 38).

30 листопада 2022 р. листом за №126/02-4 нотаріус Динько Г.А. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно дві означені вище земельні ділянки, оскільки в заповіті наявне розпорядження на пай, а не на ділянки (а.с. 11).

23 лютого 2023 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус ОСОБА_2 відмовлено ОСОБА_1 як спадкоємиці за заповітом з тих же підстав (а.с. 12).

В червні 2023 року ОСОБА_3 направила до суду позовну заяву до відповідачки ОСОБА_1 про встановлення батьківства (з вимогою про те, що ОСОБА_4 є рідним батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується копією позову та ухвали Ярмолинецького районного суду від 22 червня 2023 року у справі №689/1576/23 про залишення позовної заяви без руху.

Зміст спірних правовідносин

Отже, між ОСОБА_1 як спадкоємицею за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як спадкоємицею за законом після смерті сина ОСОБА_5 наявний спір щодо одного і того ж майна двох земельних ділянок ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 претендує одноособово на ці ділянки, стверджує, що право власності належить їй за заповітом, і саме ці ділянки заповів ОСОБА_4 .

В свою чергу ОСОБА_3 теж претендує на право власності на ці ділянки, стверджуючи, що її син ОСОБА_5 успадкував ці ділянки за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , але не встиг оформити, а вона, ОСОБА_3 , у свою чергу успадкувала їх же після смерті сина ОСОБА_5 . Під час вирішення цього спору також слід надати оцінку змісту заповіту, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оцінюють його по-різному.

При цьому Позовні вимоги ОСОБА_1 пред`явила до нотаріуса та визначила як визнання неправомірною та скасування постанови нотаріуса.

Оцінка судом аргументів учасників справи, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

У позові слід відмовити з підстав.

Суд вважає, що за даних фактичних обставин наявний спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Цей спір між ними як фізичними особами учасниками цивільних відносин (стаття 2 Цивільного кодексу України) не буде вирішений у спосіб, який обрала ОСОБА_1 , а лише призведе до втрати часу.

Обраний спосіб захисту майнових прав є неефективним.

Потенційне (можливе) судове рішення про визнання неправомірною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії матиме лише один правовий наслідок нотаріус зобов`язана буде повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення. Однак, судове рішення не зобов`язуватиме нотаріуса до певного рішення (на користь ОСОБА_1 чи навпаки), що не виключає повторну відмову.

Суд вважає і звертає увагу Позивачки на те, що висновки Верховного Суду, на які вона посилається (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №136/1124/19) були зроблені у справі за позовом про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування (а не у справі про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії). У своїй постанові Верховний Суд позов особи задовольнив, визнав за особою в порядку спадкування право власності на відповідну частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку. Отже, відповідний висновок мав логічне завершення захист права власності на нерухоме майно шляхом визнання цього права. Судове рішення є самостійною підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Особливості нотаріальної діяльності з оформлення спадщини полягають у тому, що нотаріус здійснює реєстрацію переходу права власності на один і той же індивідуально-визначений об`єкт цивільного обороту (обігу). Нотаріус має зареєструвати припинення права власності в однієї особи та перехід цього ж права (набуття) в іншої особи спадкоємця. Водночас у спірних правовідносинах ці нотаріальні (реєстраційні) дії мають бути узгоджені зі змістом заповіту. Таким чином, нотаріус Динько Г.А. має зареєструвати припинення права власності у ОСОБА_4 на «земельний пай», якого уже немає. Більше того, земельний пай це не об`єкт нерухомого майна, а майнове право. Відповідно нотаріус не може перереєструвати майнове право, відомості про яке відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в об`єкт нерухомого майна. Отже, забезпечити (оформити) перехід права власності від однієї особи до іншої в силу змісту заповіту нотаріус не зможе. Крім цього, якщо нотаріус це зробить, спір між ОСОБА_1 на ОСОБА_3 не буде вирішений.

Застосування судом висновків постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №136/1124/19 може мати місце у цивільному спорі з ефективним способом захисту права, який вирішить спір.

Таким чином, ефективним способом захисту майнових прав ОСОБА_1 є звернення до суду із позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою та пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, завданням судочинства є забезпечити ОСОБА_1 ефективний захист її спадкових прав. У цій справі з огляду на обраний спосіб захисту права це неможливо, що є самостійною підставою для відмови у позові.

На основі викладеного та керуючись статтями 258, 264 та 265 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Динько Галини Антонівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Учасники справи,а такожособи,які небрали участіу справі,якщо судвирішив питанняпро їхніправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки,мають правооскаржити вапеляційному порядкурішення судуповністю абочастково.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення доХмельницького апеляційногосуду.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи:

- позивачка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );

- відповідач приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Динько Галина Антонівна (вулиця Хмельницька, будинок 1-А, селище міського типу Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область, 32100);

- третя особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 07 липня 2023 року.

Суддя В. Мазурчак