Рішення

від 21.06.2023 по справі 922/3762/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Харківської області

21.06.2023м. ХарківСправа № 922/3762/21

склад суду: суддя Новікова Н. А.

секретар судового засідання: Желтухін А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за первісним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача Фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

про стягнення 130000,00 євро

та

за зустрічним позовом Фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним п. 1 договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ Жіночий лікар від 21.05.2007

представники учасників справи:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 ,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_5

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. ПЕРВІСНИЙ ПОЗОВ.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором від 21.05.2007 року у сумі 130.000 євро, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 60.412, 95 грн. і витрати на комісійні банківські послуги в сумі 604,13 грн.

1.2. ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсною умову п.1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» (код ЄДРПОУ 30289448), укладеного 21 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визначення грошового еквіваленту в сумі 130.000 євро вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» та застосувати наслідки недійсності (нікчемності) цієї умови, а також судові витрати покласти на позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У СПРАВІ.

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3762/21 від 16.09.2021), надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків, а саме: сплати та надання суду доказів сплати судового збору у розмірі визначеному законом; доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 ГПК України; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

2.2. 05.10.2021 від позивача надійшла позовна заява (уточнена) (вх. № 6358 від 05.10.2021), яка надіслана до суду 04.10.2021, в якій на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 23.09.2021 надано суду докази сплати судового збору у розмірі, визначеному законом, а також докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

2.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3762/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08.11.2021, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачеві, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачеві, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання.

2.4. 24.11.2021 (вх. № 27722) в межах строків на надання відзиву на позов відповідачем подано до суду зустріну позовну заяву, в якій просить визнати недійсною умову п. 1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», укладеного 21 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про визначення грошового еквіваленту в сумі 130.000,00 євро вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» та застосувати наслідки недійсності (нікчемності) цієї умови.

2.5. 24.11.2021 (вх. № 27724) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив представника фізичної особи ОСОБА_3 на первісний позов ОСОБА_1 , заява про застосування строків позовної давності (вх. № 27725).

2.6. 06.12.2021 (вх. № 38668) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява представника ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

2.7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 (з урахуванням ухвали суду від 15.12.2021) прийнято до розгляду зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 1 договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» від 21.05.2007 (вх. № 27722 від 24.11.2021) та об`єднано в одне провадження із первісним позовом по справі № 922/3762/21; встановлено відповідачу за зустрічним позовом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, встановлено позивачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня вручення відзиву на зустрічну позовну заяву для подання відповіді на відзив, у зазначений строк позивач має надіслати суду відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

2.8. Також фізична особа ОСОБА_3 (відповідач за первісним позовом) у порядку ст. 90 ГПК України подала до суду перелік питань щодо обставин, які мають значення для справи, та на які вона очікує отримати відповіді позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 , а саме: 1. Які взаємовідносини були між Вами, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , протягом 2000-2007 років, крім статусу учасників ТОВ Жіночий лікар? 2. Яким чином здійснювалось внесення Вами, ОСОБА_1 , грошових коштів до статутного капіталу ТОВ Жіночий лікар (код ЄДРПОУ 30289448) станом на 21.02.2003 - коли Ви стали учасником ТОВ Жіночий лікар? 3. Яким чином здійснювалось внесення Вами, ОСОБА_1 , грошових коштів до статутного капіталу ТОВ Жіночий лікар (код ЄДРПОУ 30289448) станом на 06.06.2003 - коли за Додатковою угодою № 5 до установчого договору Ваша частка у статутному капіталі стала складати 99%? 4. Яким чином здійснювалось внесення Вами, ОСОБА_1 , грошових коштів до статутного капіталу ТОВ Жіночий лікар, код ЄДРПОУ 30289448, станом на 18.02.2004 - коли за протоколом № 6 Ваша частка у статутному капіталі ТОВ Жіночий лікар стала складати 99%, а у грошовому еквіваленті 331650,00 грн? 5. Хто та за чиєю ініціативою виготовив паперові проекти Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства, який був підписаний 21.05.2007 між Вами та ОСОБА_3 .?

2.9. 30.12.2021 (вх. № 30785) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив представника ОСОБА_1 на зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_3 .

2.10. 05.01.2022 (вх. № 130) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності.

2.11. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2022 зупинено провадження у справі до вчинення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_1 ) окремої процесуальної дії, а саме надання відповіді на запитання фізичної особи ОСОБА_3 ; зобов`язано фізичну особу ОСОБА_3 в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали надати суду 3 (три) нотаріально засвідчені переклади англійською мовою: копії ухвали господарського суду Харківської області від 05.01.2021 у справі №922/3762/21; копії переліку запитань, на які очікуються відповіді позивача (ст. 210, том І); копії судового доручення від 05.01.2022; після надходження від ОСОБА_3 , перекладів документів направити їх до компетентного органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) (адреса: Postbus 20302, 2500 EH, THE HAGUE, Netherlands) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_1 ) для вчинення останнім відповідної процесуальної дії.

2.12. В подальшому, після надання відповідачем - фізичною особою ОСОБА_3 нотаріально засвідчених перекладів документів, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 у справі № 922/3762/21 зазначені документи направлено до компетентного органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) (адреса: Postbus 20302, 2500 EH, THE HAGUE, Netherlands) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_1 ) для вчинення останнім відповідної процесуальної дії, а саме: надання відповідей на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , які мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка. Зупинено провадження у справі до надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_1 ) відповідей на запитання фізичної особи ОСОБА_3 .

2.13. 23.02.2022 (вх. № 4439) до Господарського суду Харківської області звернувся представник позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 з клопотанням про зобов`язання відповідача у перекладах відповідних документів зазначити правильні прізвище, ім`я та по-батькові ОСОБА_1 згідно його паспорта НОМЕР_1 як ОСОБА_2 , з посиланням на те, що в наданих відповідачем нотаріально засвідчених перекладах англійською мовою копій документів, визначених ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2022 у справі № 922/3762/21, помилково вказано прізвище, ім`я та по-батькові позивача за первісним позовом як ОСОБА_6 замість правильного ОСОБА_2 , що унеможливить вручення позивачу вказаних документів та, в свою чергу, унеможливить надання позивачем відповідей на запитання відповідача, які відповідно до ст. 88, 90 ГПК України мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка, оскільки особа, зазначена в наданих відповідачем перекладах англійською мовою копій документів ( ОСОБА_6 ), не є позивачем у даній справі.

2.14. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2022 у справі № 922/3762/21 було зобов`язано фізичну особу ОСОБА_3 в 7-денний термін з дня отримання ухвали надати суду 3 нотаріально засвідчені переклади англійською мовою із зазначеними правильними прізвищем, ім`ям та по-батькові ОСОБА_1 згідно його паспорта НОМЕР_1 як ОСОБА_2 наступних документів: копії ухвали Господарського суду Харківської області від 05.01.2021 у справі № 922/3762/21; копії переліку запитань, на які очікуються відповіді позивача (аркуш справи 210, том 1); копії судового доручення від 05.01.2022, з подальшим направленням наданих відповідачем перекладів до компетентного органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) (адреса: Postbus 20302, 2500 EH, THE HAGUE, Netherlands) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) для вчинення останнім відповідної процесуальної дії, а саме: надання відповідей на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , які відповідно до ст. 88, 90 ГПК України мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка. Зупинено провадження у справі до надання позивачем відповідей на запитання відповідача.

2.15. 11.08.2022 (вх. № 8112/22) на електронну пошту Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача про продовження строку для подання нотаріально посвідчених перекладів документів, встановленого ухвалою від 20.06.2022 у справі № 922/3762/21, на 10 днів - до 20.08.2022, з посиланням на те, що враховуючи введення воєнного стану в України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами, 7-денний термін є замалим для виконання вимог ухвали суду щодо здійснення нотаріально засвідченого перекладу документів.

2.16. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 провадження у справі № 922/3762/21 господарський суд поновив, продовжив відповідачу - фізичній особі ОСОБА_3 на 10 днів строк, встановлений ухвалою суду від 20.06.2022 у справі № 922/3762/21, для надання суду 3-х нотаріально засвідчених перекладів англійською мовою із зазначеними правильними прізвищем, ім`ям та по-батькові ОСОБА_1 згідно його паспорта НОМЕР_1 як ОСОБА_2 наступних документів: копії ухвали Господарського суду Харківської області від 05.01.2021 у справі № 922/3762/21; копії переліку запитань, на які очікуються відповіді позивача (аркуш справи 210, том 1); копії судового доручення від 05.01.2022; вирішив після надходження від фізичної особи ОСОБА_3 перекладів документів направити їх до компетентного органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) (адреса: Postbus 20302, 2500 EH, THE HAGUE, Netherlands) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) для вчинення останнім відповідної процесуальної дії, а саме: надання відповідей на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , які відповідно до ст. 88, 90 ГПК України мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка; зупинив провадження у справі до вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) окремої процесуальної дії, а саме: надання відповідей на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , які відповідно до ст. 88, 90 ГПК України мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка.

2.17. В подальшому, після надання відповідачем - фізичною особою ОСОБА_3 нотаріально засвідчених перекладів документів, зазначені документи направлено до компетентного органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) (адреса: Postbus 20302, 2500 EH, THE HAGUE, Netherlands) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_1 ) для вчинення останнім відповідної процесуальної дії, а саме: надання відповідей на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , які мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка.

2.18. 14.03.2023 (вх. № 6158) на адресу Господарського суду Харківської області засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшов лист разом із його відповідями на запитання фізичної особи ОСОБА_3 . Зазначений лист оформлений не у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка та всупереч приписів ч. 3 ст. 90 ГПК України не містить документальних доказів надсилання копії заяви свідка учаснику справи, який поставив письмові запитання. Зокрема, ОСОБА_1 надано наступні відповіді на запитання фізичної особи ОСОБА_3 : 1. Відносини були дружніми до того, як ОСОБА_3 , не виконавши вимоги Договору купівлі-продажу часток у статутному фонді підприємс21.05.2007 року, заволоділа належними мені 99 % ТОВ «Жіночій доктор» і привласнила приміщення площею 309 кв. м. в буд. АДРЕСА_3 , а також усі активи цього підприємства. 2. Шляхом внесення коштів в касу підприємства. 3. Шляхом внесення коштів в касу підприємства. 4. Аналогічно викладеному у відповідях №№ 2,3. 5. Договір був підготовлений з боку ОСОБА_3 за її ініціативою.

2.19. Враховуючи необхідність вирішення питання про поновлення провадження у справі, а також питання про наявність/відсутність правових підстав для прийняття до розгляду відповідей ОСОБА_1 на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , суд призначив справу № 922/3762/21 до розгляду в розпорядчому засіданні з викликом сторін на 05.04.2023.

2.20. 03.04.2023 на адресу Господарського суду Харківської області надійшли пояснення представника ОСОБА_1 , відповідно до яких у підготовчому засіданні 05.01.2022 суд протокольною ухвалою зобов`язав ОСОБА_1 (позивача за первісним позовом) протягом 3 місяців з дня постановлення цієї протокольної ухвали надати відповіді на запитання фізичної особи ОСОБА_3 , які відповідно до ст. 88, 90 ГПК України мають бути оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка. Судом отримано поштове відправлення із відповідями ОСОБА_1 на питання відповідача ОСОБА_3 , ці документи також надіслані на електронні поштові скриньки представника ОСОБА_3 - адвоката Бикової О. Ю. При цьому переклад наданих суду позивачем ОСОБА_1 відповідей на запитання відповідача був здійснений і завірений уповноваженим присяжним перекладачем 09.02.2023 року в м. Роттердам Королівства Нідерландів, а потім засвідчений належним чином уповноваженим органом, що робить цей документ повністю легітимним в Україні.

2.21. В розпорядчому судовому засіданні 05.04.2023 представник ОСОБА_1 підтримав подані поясннення та просив суд поновити провадження у справі. Представник фізичної особи ОСОБА_3 підтримала факт отримання від ОСОБА_1 відповіді на запитання ОСОБА_3 , провадження у справі просила господарський суд поновити.

2.22. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2023 господарський суд провадження у справі № 922/3762/21 поновив, призначив підготовче судове засідання у справі № 922/3762/21 на 12.04.2023.

2.23. Протокольною ухвалою суду від 12.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 922/3762/21 та призначено справу до розгляду по суті на 12.05.2023.

2.24. Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2023 перенесено судове засідання у справі № 922/3762/21 з 12.05.2023 об 11:00 на 17.05.2023 об 12:00 в зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А.

2.25. 15.05.2023 на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника позивача (вх. № 12150/23), в якому останній просив суд перенести розгляд справи № 922/3762/21 на іншу дату в зв`язку із зайнятістю у інших судових засіданнях. В призначене 17.05.2023 судове засідання сторони не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в зв`язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2023 розгляд справи № 922/3762/21 було відкладено на 07.06.2023.

2.26. 07.06.2023 (вх. № 14511) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява представника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи документальних доказів. В судовому засіданні 07.06.2023 господарський суд, з урахуванням думки учасників судового процесу (представників позивача та відповідача) протокольною ухвалою визнав поважними причини пропуску представником ОСОБА_1 строку подання доказів та долучив до матеріалів справи документальні докази (копії): супровідний лист від 12.04.2025, протокол допиту свідка, квитанції № 65, 66 та повідомлення представнику відповідача. Протокольною ухвалою суду від 07.06.2023 суд також оголосив перерву в судовому засіданні до 21.06.2023.

2.27. В судовому засіданні 21.06.2023 суд за участю присутніх представників сторін закінчив розгляд справи по суті та проголосив вступну та резолютивну частину судового рішення.

3. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

3.1. Строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

3.2. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

3.3. Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який в подальшому неодноразово продовжувався.

3.4. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області, через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами, суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

3.5. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи.

3.6. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі.

3.7. Крім того, суд констатує, що провадження у справі неодноразово зупинялось до вчинення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_1 ) окремої процесуальної дії, а саме надання відповіді на запитання фізичної особи ОСОБА_3 . Також слід зауважити, що з огляду на допущення у наданих відповідачем за первісним позовом нотаріально засвідчених перекладах англійською мовою копій документів помилки у визначенні прізвища, ім`я та по-батькові позивача за первісним позовом як ОСОБА_6 замість правильного ОСОБА_2 , суд був вимушений повторно зобов`язувати фізичну особу ОСОБА_3 надавати суду нотаріально засвідчені переклади англійською мовою із зазначеними правильними прізвищем, ім`ям та по-батькові ОСОБА_1 згідно його паспорта НОМЕР_1 як ОСОБА_2 . При цьому відповідач за первісним позовом вимоги ухвал суду виконував несвоєчасно, що також стало причиною затягування строку розгляду даної справи.

3.8. Таким чином суд констатує, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, який в даному випадку не є розумним.

3.9. Одночасно із цим суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті. У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку.

3.10. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

3.11. Таким чином господарським судом під час розгляду справи були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

4.1. Предметом даного позову є стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором купівлі-продажу часток у статутному фонді товариства від 21.05.2007 року у сумі 130.000 євро.

4.2. Юридичними підставами позову є статті 625, 629 ЦК України.

4.3. Фактичними підставами позову є:

- станом на 18.02.2004 сума внесків і розмір часток після збільшення статутного фонду ТОВ «Жіночий лікар» розподілені наступним чином: ОСОБА_3 внесені грошові кошти в сумі 3.350,00 грн., що складає 1% у статутному фонді підприємства, ОСОБА_1 внесені грошові кошти в розмірі 331.650,00 грн., що склало 99% у статутному фонді ТОВ «Жіночий доктор»; на дату зборів засновниками внески до статутного фонду товариства здійснено у повному обсязі;

- станом на 18.02.2004 учасниками ТОВ «Жіночий лікар» є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , частка ОСОБА_3 у статутному фонді складає 1% (3.350, 00 грн.), частка учасника ОСОБА_7 складає 99% ( 331.650, 00 грн.).

- 21 травня 2007 року зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» затверджено укладення договору купівлі-продажу частки ОСОБА_8 в статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» в розмірі 99% статутного фонду ОСОБА_3 , рішення прийнято одноголосно.

- 21 травня 2007 року між учасниками цього товариства громадянином Нідерландів ОСОБА_1 (продавець) і громадянкою України ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», згідно якого продавець продав, а покупець купив частки у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» в розмірі 99 % статутного форду (капіталу) в сумі 331.650,00 грн.;

- покупець згідно пункту 1 вказаного договору зобов`язаний сплатити продавцю за придбану частку підприємства грошові кошти готівкою в розмірі 130.000,00 євро, проте в порушення умов зазначеного договору відповідач не повернула позивачу грошові кошти в сумі 130.000 євро.

4.4. В обґрунтування заявленого позову позивач також посилається на те, що згідно п. 2 укладеного сторонами договору від 21.05.2021 року під корпоративними правами розуміється право на управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

4.5. Так, у власності ТОВ «Жіночий лікар», 99% якого належали ОСОБА_1 до укладення вищевказаного договору, знаходились нежитлові приміщення загальною площею 309,8 кв.м. цокольного поверху номер 7-20, номер 28-40 в літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_3 .

4.6. Позивач вказує на те, що не сплативши ОСОБА_1 обумовлену договором від 21.05.2007 року вартість його частки в сумі 130.000 євро, ОСОБА_3 через державного реєстратора зареєструвала нову редакцію статуту ТОВ «Жіночий лікар», згідно якої ОСОБА_3 є єдиним засновником ТОВ «Жіночий лікар».

4.7. 03.10.2007 року ОСОБА_3 , як єдиний засновник ТОВ «Жіночий доктор», прийняла рішення вийти із складу ТОВ «Жіночий лікар» і ввела у склад засновників цього підприємства свою матір ОСОБА_9 , яка стала єдиним засновником ТОВ «Жіночий лікар».

4.8. 23.10.2007 року ОСОБА_3 уклала зі своєю матір`ю ОСОБА_9 , як єдиним засновником ТОВ «Жіночий лікар», договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 309,8 кв.м. цокольного поверху номер 7-20, номер 28-40 в літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_3 і фактично стала єдиним власником цих приміщень, якими вона володіє до цього часу.

4.9. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2008 року у справі № Б-19/275-07 затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар», зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради за №148012000000013680 від 01.02.1999, код 30289448, за адресою: 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, буд. 5, провадження по справі припинено.

4.10. Позивач вказує також про те, що 20.05.2020 року спливав передбачений законом 3-х річний строк позовної давності, громадянин ОСОБА_1 вирішив звернутися до Київського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів згідно договору від 21.05.2007 року в порядку цивільного судочинства, оскільки на цей час вже не існувало ТОВ «Жіночий лікар».

4.11. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2020 року цивільну справу (953/8057/20) було передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 змінила місце реєстрації.

4.12. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2004 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів було закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

4.13. Постановою Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 адвоката Тімохова О. Є. на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.03.2021 року було залишено без задоволення.

4.14. 14.09.2021 року представник ОСОБА_10 - адвокат Тімохов О. Є. отримав повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року та 15.09.2021 року представник ОСОБА_11 адвокат Тімохов О. Є. надіслав до Господарського суду Харківської області поштовим відправленням позовну заяву про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 130.000,00 євро.

4.15. Позивач подав до господарського суду також заяву, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором від 21 травня 2007 року, поновити строк позовної давності у справі, не застосовувати наслідки спливу позовної давності як підставу для відмови у задоволені зазначеного позову, захистити охоронювані законом цивільні права і інтереси громадянина Королівства ОСОБА_12 .

4.16. В обґрунтування заяви зазначає про те, що 20.05.2020 року представник позивача засобами поштового зв`язку направив позов до Київського районного суду міста Харкова, тобто строк позовної давності при подачі вказаного позову до суду порушений не був. При цьому щодо юрисдикції спору (звернення до суду загальної юрисдикції, а не до господарського суду) вказує на постанову Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 травня 2020 року у справі №922/1467/19, в якій узагальнена правова позиція, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. Відтак позивач просить господарськи суд визнати поважними причини пропуску позовної давності у даній справі.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

5.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує та стверджує, що:

1) сторони дійсно були учасниками ТОВ «Жіночий лікар» та ТОВ «Жіночий лікар» (код ЄДРПОУ 30289448) є банкрутом, ліквідаційна процедура завершена у 2008 році, матеріали господарських справ перебували в архіві та знищені, за виключенням процесуальних документів суду, відтак з цього випливає неможливість отримання будь-яких бухгалтерських документів, які могли б підтвердити або спростувати твердження сторін;

2) позивач не надає суду належні та допустимі докази внесення ним своєї частки до статутного капіталу ТОВ «Жіночий лікар» - це мають бути банківські платіжні документи, приходні касові ордери тощо, відтак в зв`язку з відсутністю таких належних та допустимих доказів з боку позивача вважає належними та допустимими є розрахунки у цивільних зобов`язаннях, а доказом - судове рішення у справі № 2-176/09/10 від 23.09.2009 та рішення апеляційного суду у справі №22-ц-5691/2009, постановлене у спорі між тими ж сторонами.

5.2. Мотивуючи заперечення проти позову відповідач посилається також на те, що учасники ТОВ «Жіночий лікар», які не скористались імперативним правилом ч.3 ст.144 ЦК, ч.2 ст.52 Закону «Про господарські товариства», не здійснювали перерозподіл часток іншим чином, ніж про це зазначено у Протоколі № 6 від 18.02.2004.

5.3. Відповідач вказує також на те, що станом на час укладання спірного договору (21.05.2007) внаслідок знищення матеріалів справ про банкрутство, відсутні будь-які об`єктивні докази наявності активів ТОВ «Жіночий лікар», їх вартості, витрат на їх утримання.

5.4. Крім того, в постанові про припинення кримінального провадження по справі № 56090038 від 22.09.2012 було вказано про факти внесення ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 24.000,00 євро на купівлю обладнання, про наявність непогашеного боргу ОСОБА_3 перед ним за договором позики на суму 9.734 євро.

5.5. Також відповідачем подано до господарського суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій він просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог про стягнення 130.000,00 євро, оскільки вважає, що строк сплив 21.05.2020 року, а позивач звернувся до суду із позовом лише 15.09.2021.

6.1. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

6.1. Предметом зустрічного позову є визнання недійсним п. 1 договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» від 21.05.2007.

6.2. Юридичними підставами зустрічного позову позивачем визначені статті 142-145, 203, 215, 228, 233 Цивільного кодексу України, а також п. 2 ст. 1, 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» (в редакції чинній на момент створення ТОВ «Жіночий лікар»), ст. 52, 53 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на час укладення спірного правочину - 21.05.2007), ст. 2 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

6.3. Фактичними підставами зустрічного позову є:

- договір в частині визначення суми вартості корпоративних прав є нікчемним;

- сума у 130.000,00 євро визначена ОСОБА_1 самостійно, без будь-яких документальних підтверджень, аудиторських висновків та/або бухгалтерських розрахунків;

- відсутні підтвердження внесення коштів ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Жіночий лікар»;

- відсутні будь-які підтвердження перетинання грошовими коштами ОСОБА_1 митний кордон України та відсутні відомості про наявність доходу ОСОБА_1 на території Нідерландів, з якого він міг би зробити значні іноземні інвестування, та сплата податків з такого доходу;

- договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 21.05.2007 порушує публічний порядок України, оскільки суперечить публічно встановленому в Україні обов`язку внесення учасником грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства і продаж частки лише після такого внесення; внесення іноземним громадянином грошових коштів до статутного капіталу є іноземною інвестицією, яка підлягає державній реєстрації.

- ОСОБА_3 внаслідок зради ОСОБА_1 перебувала під впливом тяжкої обставини, що була зумовлена складним емоційним станом, викликаним поведінкою щодо неї.

6.4. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає також про те, що апеляційний суд Харківської області 16.12.2009 року задовольнив апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 та відмовив повністю в позові представнику ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договорами позики, відтак цивільним судом вже встановлено зміст та взаємозв`язок позикових угод із підписанням договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі.

6.5. Крім того, в підтвердження фактів відсутності перетину грошовими коштами кордону та внесення їх на розрахунковий рахунок ТОВ «Жіночий лікар» позивач посилається на довідку ДПА у Харківській області від 09.02.2008 № 640/23-5/30289448, відповідно до якої ТОВ «Жіночий лікар» зовнішньоекономічну діяльність не вело, розрахунки з нерезидентами по «Лоро» платежам не проводило, договорів про сумісну діяльність з нерезидентами не мало, сплату нерезидентам доходів не здійснювало.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

7.1. Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позову заперечує та стверджують, що:

1) щодо державної реєстрації іноземних інвестицій вказує на те, що Законом України «Про режим іноземного інвестування» в редакції станом до 23.06.2009 року не була передбачена обов`язкова державна реєстрація іноземних інвестицій;

2) щодо переміщення валютних коштів через митний кордон України зазначає, що ОСОБА_13 мав законну можливість кожен раз при відвідуванні України ввозити в Україну готівкові валютні кошти до 10.000 доларів США без пояснень мети ввезення, або до 50.000 доларів США без спеціального дозволу НБУ, але з поясненнями мети ввезення таких валютних коштів;

3) щодо підтвердження внесення коштів ОСОБА_14 до статутного фонду ТОВ «Жіночий лікар» вказує на те, що протоколом № 6 від 18.02.2004 року зборів учасників ТОВ «Жіночий доктор» (учасники ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ) підтверджується, що 18.02.2004 року було одноголосно прийнято рішення про збільшення статутного фонду цього товариства до 335.000, 00 грн., сума внесків і розмір часток після збільшення статутного фонду розподілені наступним чином: ОСОБА_3 внесені грошові кошти в сумі 3.350, 00 грн., що складає 1% у статутному фонді підприємства, ОСОБА_1 внесені грошові кошти в розмірі 331.650,00 грн., що склало 99% у статутному фонді ТОВ «Жіночий доктор»; згідно п.1 протоколу зборів учасників ТОВ «Жіночий лікар» №6 від 18.02.2004 року на дату зборів засновниками внески до статутного фонду товариства здійснено у повному обсязі.

4) згідно новій редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» учасниками товариства є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ; відповідно до розділу 4 статуту частка ОСОБА_3 у статутному фонді складає 1% (3.350, 00 грн.), частка учасника ОСОБА_7 складає 99% (331.650, 00 грн.);

5) 21 травня 2007 року відбулися збори, які постановили затвердити укладення договору купівлі-продажу частки ОСОБА_15 в статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» в розмірі 99% статутного фонду ОСОБА_3 , рішення прийнято одноголосно;

6) квитанціями до прибуткового касового ордеру № 65, 66, копії яких надано до матеріалів справи, підтверджується, що у лютому 2003 року і червні 2003 року ТОВ «Жіночий доктор» було прийнято від ОСОБА_1 внески у статутний фонд підприємства відповідно 49.500,00 грн і 83.925,00 грн.;

7) ОСОБА_13 стверджує, що він офіційно вносив і в подальшому кошти в статутний фонд підприємства, що склало в загальній сумі 331.650,00 грн., тобто 99% у статутному фонді ТОВ «Жіночий доктор», однак ОСОБА_3 , яка в одній особі об`єднувала функції бухгалтера, касира і директора підприємства, зловживаючи його довірою, не видала йому на руки відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів;

8) факт повного внесення коштів ОСОБА_14 до статутного фонду підтверджується п. 1 протоколу зборів учасників ТОВ «Жіночий лікар» № 6 від 18.02.2004 року, підписаним ОСОБА_3 , згідно якого на дату зборів засновниками внески до статутного фонду товариства здійснено у повному обсязі.

9) після того, як ОСОБА_13 був залучений в якості засновника ТОВ «Жіночий доктор», підприємство отримало за рахунок його внесків значні обігові кошти, що дало змогу викупити у територіальної громади нежитлові приміщення цокольного поверху №7-20, №28-40 в літ. «А-4» загальною площею 309, 8 м кв., цегляні, за адресою: АДРЕСА_4 % яких належало ОСОБА_16 відповідно до його частки у статутному фонді підприємства.

10) завірена нотаріальна копія заяви ОСОБА_3 від 04 жовтня 2007 року підтверджує, що їй повернуто від ТОВ «Жіночий доктор» 100% статутного капіталу підприємства, що складає 335.000,00 грн.

7.2. Крім того, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає про те, що доводи позивача у зустрічному позові щодо вчинення зазначеного вище правочину під впливом тяжкої для ОСОБА_3 обставини і на вкрай невигідних умовах, а також твердження про те, що ОСОБА_3 внаслідок зради ОСОБА_1 перебувала під впливом тяжкої обставини, що була зумовлена складним емоційним станом, викликаним поведінкою щодо неї, не підтверджені доказами і, на думку ОСОБА_17 , ці доводи вигадані ОСОБА_3 та її адвокатом, щоби ввести суд в оману і уникнути виконання зобов`язань за договором від 21.05.2007 року.

7.3. Також відповідачем за зустрічним позовом подане клопотання про застосування строків позовної давності, в якому він зазначає, що про наміри ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про стягнення грошових коштів згідно договору від 21.05.2007 року ОСОБА_3 дізналася ще в 2016 році із отриманої нею претензії останнього від 08.06.2016 року; у претензії від 08.06.2016 року ОСОБА_1 просив ОСОБА_3 у місячний строк добровільно перерахувати суму основного боргу за Договором від 21.05.2007 року в сумі 130.000,00 євро у безготівковій формі на його банківські реквізити, і із цієї претензії випливає однозначно, що ОСОБА_1 мав намір у судовому порядку захищати свої порушені права

7.4. При цьому доводи позивача у зустрічному позові ОСОБА_3 щодо недійсності правочину, наявності кримінальної справи, наявності судового рішення апеляційного суду Харківської області від 16.12.2009 року не є підставами для поновлення строку позовної давності, оскільки недійсність правочину не доведена, у кримінальній справі відсутній вирок, що набрав законної сили, апеляційний суд Харківської області розглядав спір, що стосувався цивільно-правових відносин між сторонами і не стосується договору від 21.05.2007 року.

7.5. З огляду на вказане відповідач за зустрічним позовом просить господарський суд застосувати положення ч. 4. ст. 267 ЦК України і відмовити у зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсною умову п. 1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий доктор» від 21 травня 2007 року в зв`язку із спливом строку позовної давності.

8. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

8.1. 01.02.1999 року виконавчим комітетом Харківської міської ради було зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» (код ЄДРПОУ 30289448), установчими документами якого були Установчий договір і Статут.

8.2. 06 червня 2003 року учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» ОСОБА_3 і ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 5 до установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» про внесення в установчий договір змін, згідно яким розмір часток у статутному фонді підприємства був розподілений наступним чином: 99% належить ОСОБА_7 і 1% - ОСОБА_3 .

8.3. Протоколом № 6 від 18.02.2004 року зборів учасників ТОВ «Жіночий доктор» (учасники: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ) визначено, що 18.02.2004 року було одноголосно прийнято рішення про збільшення статутного фонду цього товариства до 335.000,00 грн., сума внесків і розмір часток після збільшення статутного фонду розподілені наступним чином: ОСОБА_3 внесені грошові кошти в сумі 3.350,00 грн., що складає 1% у статутному фонді підприємства, ОСОБА_1 внесені грошові кошти в розмірі 331.650,00 грн., що склало 99% у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар».

8.4. Згідно п. 1 протоколу зборів учасників ТОВ «Жіночий лікар» № 6 від 18.02.2004 року на дату зборів засновниками внески до статутного фонду товариства здійснено у повному обсязі.

8.5. Згідно нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» учасниками товариства є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , частка ОСОБА_3 у статутному фонді складає 1% (3.350, 00 грн.), частка учасника ОСОБА_7 складає 99% (331.650,00 грн.).

8.6. 21 травня 2007 року відбулися збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» за участю усього складу учасників товариства - ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , на яких вирішено: затвердити укладення договору купівлі-продажу частки ОСОБА_1 в статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» в розмірі 99% статутного фонду ОСОБА_3 , рішення прийнято одноголосно.

8.7. На виконання ухваленого вище рішення загальних зборів учасників ТОВ «Жіночий лікар» 21 травня 2007 року між учасниками цього товариства громадянином Нідерландів ОСОБА_1 (продавець) і громадянкою України ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар».

8.8. Згідно умов пункту 1 вказаного договору продавець продав на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Жіночий лікар» № 9 від 21.05.2007 року, а покупець купив частку у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» в розмірі 99 % статутного фонду (капіталу) в сумі 331.650,00, а також покупець зобов`язався сплатити продавцю за придбану частку товариства грошові кошти готівкою в розмірі 130.000,00 євро - грошові кошти підлягають сплаті протягом десяти календарних років від дати підписання договору, тобто в строк до 21.05.2017.

8.9. В подальшому відповідач, попередньо здійснивши необхідні реєстраційні зміни в уставних документах ТОВ «Жіночій лікар» та перереєструвавши на себе 100 % статутного капіталу ТОВ «Жіночій лікар», не повернула позивачу грошові кошти в сумі 130.000,00 євро.

8.10. Крім того, 03.10.2007 року ОСОБА_3 , як єдиний засновник вказаного вище підприємства, прийняла рішення вийти із складу ТОВ «Жіночий доктор» і ввела у склад засновників цього підприємства свою матір ОСОБА_9 , яка стала єдиним засновником ТОВ «Жіночий лікар». В подальшому ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2008 року у справі № Б-19/275-07 затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар», зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради за №148012000000013680 від 01.02.1999, код 30289448, за адресою: 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, буд. 5, провадження по справі припинено.

8.11. 08.06.2016 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до ОСОБА_3 з вимогою, в якій зазначив, що станом на 08.06.2016 року ОСОБА_3 не приступила до виконання своїх боргових зобов`язань за договором купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», в зв`язку з чим ОСОБА_1 просив розглянути його вимогу та перерахувати йому суму основного боргу за вказаним договором в розмірі 130.000,00 євро.

8.12. З огляду на те, що вимога ОСОБА_1 була залишена без виконання ОСОБА_3 та грошові кошти за договором купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» йому сплачено боржником не було, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

9. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

9.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

ПЕРВІСНИЙ ПОЗОВ.

- Яким чином розподілялась сума внесків і відповідно розмір часток ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» станом на день укладення позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007?

- Чи підтверджується матеріалами справи факт внесення (сплати) ОСОБА_1 своєї частки у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар»?

- Чи виникли у ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_3 взаємні права та обов`язки за укладеним позивачем та відповідачем договором купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007?

- Чи існують фактичні та правові підстави для вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 130.000,00 євро за продану позивачем відповідачу частку у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» на підставі договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007?

- Чи не сплив строк позовної давності для вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 130.000,00 євро за продану позивачем відповідачу частку у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» на підставі договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007?

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ.

- Чи є фактичні та правові підстави для твердження про те, що договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007, укладений ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 , є таким, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України)?

- Чи є фактичні та правові підстави для твердження про те, що договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007, укладений ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 , був вчинений ОСОБА_3 під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України)?

- Чи підтверджується матеріалами справи наявність підстав для вимоги про визнання недійсною умову п.1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», укладеного 21 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визначення грошового еквіваленту в сумі 130.000,00 євро вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» та застосування наслідків недійсності (нікчемності) цієї умови?

9.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести ствердну відповідь на ключові питання, а відповідачі - негативну.

10. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

10.1. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

10.2. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. У відповідності до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

10.3. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

10.4. Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

10.5. Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

10.6. За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

10.7. В силу приписів статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 629 вказаного кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами. Вимогою статті 530 визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.8. У постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити. Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

10.9. В силу статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

10.10. За приписами статті 147 ЦК України (в редакції, чинній станом день укладення сторонами договору) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

10.11. Згідно ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом день укладення сторонами договору) право відчуження частки належить учаснику товариства.

10.12. У відповідності до положень ст. 53 Закону України «Про господарські товариства (в редакції, чинній станом день укладення сторонами договору) відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

10.13. Як унормовано статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частин першої - третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. В силу частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

10.14. За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

10.15. Відповідно до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв`язку з вчиненням цього правочину.

11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПЕРВІСНОГО ПОЗОВУ ТА ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ЗУСТРІЧНОГО ПОЗОВУ.

11.1. Як вбачається з матеріалів справи, у лютому і у червні 2003 року ТОВ «Жіночій лікар» було прийнято від ОСОБА_1 внески у статутний фонд товариства у сумі 49500,00 грн. та 83925,00 грн. на підставі прибуткових касових ордерів № 64 та 65 відповідно (всього 133425,00 грн.), що підтверджує внесення ОСОБА_1 своєї частки у статутний фонд ТОВ «Жіночий доктор» і вона складала 99% у Статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» - додатковою угодою № 5 від 06.06.2023 до установчого договору про створення ТОВ «Жіночій лікар» визначено частки учасників товариства: ОСОБА_3 1 % (1.350,00 грн), ОСОБА_1 99% (133425,00 грн.)

11.2. В протоколі зборів учасників ТОВ «Жіночий лікар» № 6 від 18.02.2004 року прямо зазначено про те, що на дату зборів засновниками внески до статутного фонду товариства здійснено у повному обсязі.

11.3. Нова редакція статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Жіночий лікар» свідчить про те, що учасниками товариства є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , частка ОСОБА_3 у статутному фонді складає 1% (3350,00 грн.), частка учасника ОСОБА_7 складає 99% (331650,00 грн.).

11.4. 21 травня 2007 року між учасниками товариства ОСОБА_1 (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», згідно умов якого продавець продав на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Жіночий лікар» №9 від 21.05.2007 року, а покупець купив частки у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» в розмірі 99% статутного форду (капіталу) в сумі 331650,00 (триста тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), на умовах, викладених в договорі. Зокрема, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві за придбану частку товариства грошові кошти готівкою в розмірі 130000,00 євро, грошові кошти підлягають сплаті протягом десяти календарних років від дати підписання договору.

11.5. Матеріалами справи підтверджується, що договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» є укладеним, сторонами узгоджено всі істотні умови договору, в зв`язку з чим у сторін на його підставі виникли взаємні права та обов`язки, що не заперечувалось під час судового процесу ані представником позивача, ані представником відповідача.

11.6. Водночас фізичною особою ОСОБА_3 подано до суду зустрічну позовну заяву, в якій вона просить суд визнати недійсною умову п.1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» про визначення грошового еквіваленту в сумі 130.000 євро вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» з посиланням на статті 215, 228 та 233 Цивільного кодексу України.

11.7. В силу приписів ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

11.8. Проте, як свідчать матеріали справи, обов`язкової державної реєстрації іноземних інвестицій Законом України «Про режим іноземного інвестування» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено. Крім того, приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане грошове зобов`язання, однак не забороняють вираження в договорі сторін грошового зобов`язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті. При цьому питання ввозу ОСОБА_1 в Україну готівкових валютних коштів не входять до предмету доказування по даній справі. Відтак посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007, укладений ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 , є таким, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України), є необґрунтованими, безпідставними та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

11.9. Відповідно до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв`язку з вчиненням цього правочину.

11.10. Разом із тим, позивачем за зустрічним позовом окрім загальних посилань на нібито наявність для неї тяжких обставин в підтвердження не надано жодного належного та допустимого в розумінні приписів ГПК України доказів, що виключає можливість визнання їх наявності лише на підставі припущень позивача за зустрічним позовом. При цьому суд зауважує, що сам позивач за зустрічним позовом участі в розгляді справи не приймав, можливістю особисто довести наявність вказаних обставин суду не скористався, що додатково для суду не свідчить про переконливість непідтверджених документальними доказами припущень позивача за первісним позовом.

11.11. Суд також зазначає про те, що позивач за зустрічним позовом не вказує про те, що не отримувала від відповідача за зустрічним позовом грошових коштів на виконання умов договору про купівлю-продаж часток у статутному фонді товариства, а лише посилається на те, що «не винна позивачеві нічого». Разом із тим в обґрунтування власної заявленої правової позиції по даній справі посилається одночасно на ряд взаємовиключних правових підстав для своїх заперечень, зокрема, на статті 215, 228, 233 ЦК України, інші нормативно-правові акти, а також вказує на відсутність у відповідача за зустрічним позовом оригіналів доказів через знищення їх в зв`язку з визнанням ТОВ «Жіночій лікар» банкрутом. Зазначені обставини фактично додатково лише підтверджують правомірність вимог позивача за первісним позовом та безпідставність вимог та припущень позивача за зустрічним позовом з огляду на наступне.

11.12. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

11.13. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц. Цей підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні у справі J.K. AND OTHERS v. SWEDEN (заява №59166/12) ЄСПЛ наголосив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

11.14. Аналізуючи матеріали справи, твердження сторін та подані на їх підтвердження документальні докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що наявні у справі документальні докази, всі дії сторін свідчать про те, що ОСОБА_1 був учасником ТОВ «Жіночій лікар», він вніс грошові кошти в рахунок сплати частки в статутному фонді товариства, його частка складала на день укладення договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» 99% та він в подальшому правомірно на свій розсуд розпорядився належною йому часткою шляхом її продажу ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 , в свою чергу, прийняла у власність частку ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» на умовах укладеного сторонами договору.

11.15. При цьому суд зауважує також, що сторони добровільно визначили ціну договору (частку у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар») в розмірі саме 130000,00 євро, виходячи із комерційних потужностей ТОВ «Жіночий лікар» станом на час укладення договору (сфери діяльності, прибутковості, наявності нерухомого майна, устаткування та обладнання тощо).

11.16. Одночасно із цим визначену сторонами нібито економічну необґрунтовану вартість частки у статутному фонду ТОВ «Жіночий лікар» у розмірі саме 130000,00 євро відповідачем не доведено жодним належним та допустимим в розумінні вимог чинного процесуального закону доказом, а припущення відповідача спростовуються матеріалами справи (доказами внесення ОСОБА_1 грошових коштів, обладнання, наданням позик ОСОБА_3 на протязі тривалого періоду часу, наявністю нерухомого майна у ТОВ «Жіночій лікар» тощо), в зв`язку із чим посилання відповідача про встановлення вказаної суми сторонами без документальних підтверджень, аудиторських/бухгалтерських висновків є неспроможними, адже сторони вільні в укладенні цивільного договору та визначенні його умов на власний розсуд виходячи з приписів статті 6 Цивільного кодексу України.

11.17. Крім того, суд враховує також, що 04.10.2007 року заявою ОСОБА_3 , посвідченою приватним нотаріусом Алексєєвою Л. В., підтверджується, що вона вийшла зі складу учасників ТОВ «Жіночій лікар», 100 % її внеску до статутного капіталу, що складає 335000,00 грн. їй повернуто, матеріальних претензій до ТОВ «Жіночій лікар» немає, що цілком підтверджує вказані вище обставини фактичного володіння ОСОБА_3 100 % часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар».

11.18. Відтак правовідносини сторін в однозначний спосіб свідчать про те, що у ОСОБА_3 на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар» виник обов`язок перед ОСОБА_1 сплатити останньому 130000,00 євро у строк до 21.05.2017.

11.19. 08.06.2016 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до ОСОБА_3 з вимогою, в якій зазначив, що станом на 08.06.2016 року ОСОБА_3 не приступила до виконання своїх боргових зобов`язань за договором купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», в зв`язку з чим ОСОБА_1 просив розглянути його вимогу та перерахувати йому суму основного боргу за вказаним договором в розмірі 130.000,00 євро.

11.20. Також суд звертає увагу на те, що факт внесенення/невнесення грошових коштів в рахунок оплати ОСОБА_1 частки у статуному фонді ТОВ «Жіночій лікар» взагалі жодним чином не впливає на обов`язок ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 130.000,00 євро, який ОСОБА_3 взяла на себе за умовами договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар».

11.21. Таким чином у ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_3 дійсно виникли взаємні права та обов`язки за укладеним позивачем та відповідачем договором купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар» від 21.05.2007. Водночас ОСОБА_3 грошові кошти ОСОБА_1 не повернула, жодних належних документальних доказів сплати грошових коштів ОСОБА_1 не надала, підстав для звільнення від обов`язку сплати 130000,00 євро ОСОБА_1 господарському суду не довела. При цьому посилання ОСОБА_3 на те, що вона нібито сплачувала грошові кошти ОСОБА_1 в рахунок зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Жіночій лікар», що підтверджується рішеннями судів по справі № 22-ц-5691/2009 є неспроможними, адже предметом спору по вказаній справі було стягнення боргу на підставі договорів позики, укладених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які не стосуються предмету спору по даній справі та вказані рішення в будь-якому випадку не можуть свідчить про виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань за договором про купівлю-продаж частки в статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар».

11.22. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та документально доведеними, а зустрічний позов є необґрунтованим.

12. ЩОДО СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.

12.1. З врахуванням того, що суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом та водночас відповідачем за первісним позовом подано заяву про застосування строків позовної давності, суд повинен дослідити питання спливу строку позовної давності для вимог позивача за первісним позовом, в зв`язку з чим зазначає наступне.

12.2. Як свідчать матеріали справи, до суду за вимогою про захист своїх порушених прав ОСОБА_1 повинен був звернутись до 21.05.2020 року, оскільки договір від 21.05.2007 року діяв на протязі 10 років, тобто до 21.05.2017 року включно.

12.3. 20.05.2020 року представник ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав позовну заяву про захист порушеного права ОСОБА_1 до Київського районного суду міста Харкова, тобто позов подано в межах законодавчо визначеного строку позовної давності.

12.4. В подальшому, Київським районним судом було відкрито провадження за вказаним позовом (справа № 953/8057/20, в межах розгляду якої проводилися судові засідання 26.05.2020 року, 25.06.2020 року, 28.08.2020 року). За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2020 року цивільну справу (953/8057/20) було передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 змінила місце реєстрації. Дзержинським районним судом м. Харкова по цивільній справі № 953/8057/20 були проведені судові засідання 09.11.2020 року, 21.01.2021 року, 04.03.2021 року. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів було закрито у зв`язку з тим, що справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Зазначена ухвала Дзержинського районного суду була оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, постановою якого від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.03.2021 року було залишено без задоволення. 31.08.2021 року Харківським апеляційним судом були проголошені тільки вступна і резолютивна частини постанови, 02 вересня 2021 року складений повний текст, оголошення якого відбувалося без участі сторін. 14 вересня 2021 року представник ОСОБА_10 - адвокат Тімохов О.Є. отримав повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, що підтверджується довідкою із Харківського апеляційного суду від 14.09.2021 року. 15 вересня 2021 року представник ОСОБА_11 - адвокат Тімохов О.Є. надіслав до Господарського суду Харківської області поштовим відправленням позовну заяву про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 130000,00 євро.

12.5. Крім того, представником ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій останній просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором від 21 травня 2007 року, поновити строки позовної давності, не застосовувати наслідки спливу позовної давності як підставу для відмови у задоволені позову, захистити охоронювані законом цивільні права і інтереси громадянина Королівства ОСОБА_12 .

12.6. Суд зазначає, що за змістом статей 256, 257 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

12.7. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

12.8. Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

12.9. Інститут позовної давності покликаний також сприяти сталості цивільних відносин. Проте, за змістом ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

12.10. До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

12.11. Закон не наводить переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв`язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих сторонами доказів.

12.12. Як встановлено судом, для захисту своїх інтересів позивач звертався з позовом до ОСОБА_3 спочатку до Київського районного суду міста Харкова, який проводив декілька судових засідань по справі, в подальшому до Дзержинського районного суду м. Харкова, який ухвалою закрив провадження у справі на підставі того, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції. Позовну заяву до Господарського суду Харківської області представником позивачем подано на наступний день після того, як представник позивач дізнався, що рішенням Харківського апеляційного суду залишено в силі ухвалу місцевого суду відносно того, що даний спір підвідомчий Господарському суду Харківської області.

12.13. З огляду на наведене, а саме факт відкриття провадження у справі Київським районним судом м. Харкова та тривалий час розгляду справи Київським районним судом м. Харкова та потім Дзержинським районним судом міста Харкова, згодом Харківським апеляційним судом, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення представника позивача до Господарського суду Харківської області з даною позовною заявою на наступний день після того, як представник позивач дізнався, що рішенням Харківського апеляційного суду залишено в силі ухвалу місцевого суду відносно того, що даний спір підвідомчий Господарському суду Харківської області, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем за первісним позовом строку позовної давності та наявність підстав для поновлення строку позовної давності.

12.14. При прийняття цього рішення суд враховує аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

13. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ ВИРІШЕННЯ СПОРУ ПО СУТІ ЗАЯВЛЕНИХ ВИМОГ.

13.1. За результатом вирішення спору по суті заявлених вимог господарський суд дійшов переконливого висновку про те, що первісний позов є фактично документально підтвердженим та юридично обґрунтованим, в зв`язку із чим суд його задовольняє повністю, водночас в задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

14. СУДОВІ ВИТРАТИ.

14.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, в зв`язку із чим витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову по даній справі покладаються на відповідача за первісним позовом.

14.2. Витрати позивача за первісним позовом по комісійним банківським послугам в розмірі 604,13 грн. покладенню на відповідача за первісним позовом не підлягають з огляду на те, що комісія по банківським послугам в даному випадку є платою за послуги банку за здійснення переказу грошей при сплаті судового збору за подання позову до господарського суду. Розмір та порядок сплати вказаної комісії встановлюється індивідуально кожною окремою фінансовою/банківської установою. Водночас ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; при цьому до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Приймаючи до уваги, що вказані витрати були здійснені позивачем до відкриття провадження у даній справі, вони не пов`язані безпосередньо з розглядом даної справи, зокрема, не пов`язані з вчиненням будь-яких процесуальних дій суду під час підготовки до розгляду чи розгляду справи судом, а фактично є лише платою позивача за послуги банківської установи за перерахування до державного бюджету України судового збору за розгляд справи господарським судом, суд вважає, що такі витрати по комісійним банківським послугам не є судовими витратами в розумінні приписів ст. 123 ГПК України, в зв`язку з чим в їх стягненні господарський суд відмовляє.

14.3. Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом залишаються за позивачем за зустрічним позовом з огляду на відмову в його позові господарським судом.

15. На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 130.000,00 євро боргу за договором від 21.05.2007 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 60.412,95 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Витрати позивача за первісним позовом по комісійним банківським послугам в розмірі 604,13 грн. покладенню на відповідача за первісним позовом не підлягають.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану та обстрілами ворожими військами міста Харкова, а також з врахуванням відпустки судді Новікової Н. А., повний текст рішення складено і підписано 07.07.2023.

Суддя Новікова Н. А.