Ухвала

від 01.08.2023 по справі 922/3762/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

01 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/3762/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№1516Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2023 у справі №922/3726/21 (повний текст рішення складено 07.07.2023 суддею Новіковою Н.А. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за первісним позовом ОСОБА_2 , Королівство Нідерландів,

до фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про стягнення 130000,00 євро, -

та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків.

до ОСОБА_2 , Королівство Нідерландів,

про визнання недійсним пункту 1 договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар»,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2023 у справі №922/3726/21 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 130.000,00 євро боргу за договором від 21.05.2007 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 60412,95 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Витрати позивача за первісним позовом по комісійним банківським послугам у розмірі 604,13 грн покладенню на відповідача за первісним позовом не підлягають.

ОСОБА_1 з вказаним рішенням господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати у повному обсязі рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2023 у справі №922/3726/21. Постановити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, визнати недійсною умову пункту 1 договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Жіночий лікар», укладеного 21.05.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про визначення грошового еквівалента в сумі 130000,00 євро вартості частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «Жіночий лікар» та застосувати наслідки недійсності (нікчемності) цієї умови. Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій - покласти на позивача за первісним позовом.

Одночасно заявник заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просить суд зменшити ОСОБА_1 суму судового збору до сплати за подання апеляційної скарги на рішення від 21.06.2023 у даній справі до 5% річного доходу, що складала 11027,00 грн за курсом НБУ.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 1 ст.2 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України Про судовий збір передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду, складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України Про судовий збір).

Відповідно до частин 3, 6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Ураховуючи, що апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі, судовий збір за подання апеляційної скарги складає: 60412,95х150%=90619,42 грн (за майнову вимогу за первісним позовом) + 2270,00 грнх150% =3405,00 грн (за немайнову вимогу за зустрічним позовом), усього 94024,42 грн.

Проте заявник до апеляційної скарги надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 11027,00 грн.

Водночас апелянтом подано клопотання про зменшення ОСОБА_1 суму судового збору до сплати за подання апеляційної скарги на рішення від 21.06.2023 у даній справі до 5% річного доходу, що складала 11027,00 грн за курсом НБУ.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що за подання апеляційної скарги потрібно сплатити 90619,42 грн, однак заявниця не володіє такою сумою через перебування з 24.02.2022 у статусі тимчасово переміщеної особи поза межами України. Дохід заявниці у 2022-2023 роках склала допомога тимчасово переміщеним особам у Німеччині у сумі 452 Євро, яка виплачується за період про надання постійного життєзабезпечення з 01.06.2022 по 31.08.2023. Сума допомоги складає 5424 євро, і покликана забезпечити саме потреби першої необхідності для осіб, які є тимчасово переміщеними внаслідок активних бойових дій з країною-агресором. За офіційним курсом НБУ сума доходу, отриманого ОСОБА_1 як допомога на потреби першої необхідності (за відсутності іншого доходу), складає 220539,83 на рік, а сума судового збору 90619,42 грн. 5% доходу за попередній 2022 рік складає у гривневому еквіваленті за курсом НБУ 11027, 00 грн, які апелянт сплатила при зверненні з апеляційною скаргою. Ураховуючи виключні обставини воєнного стану на території України, перебування у статусі тимчасово переміщеної особи, з метою забезпечення доступу до правосуддя, просить зменшити суму судового збору до 5% річного доходу, що склала за курсом НБУ 11027, 00 грн.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору, суд не убачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі №910/12556/20 тощо).

Отже, у статті 8 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік умов, за наявності яких ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору буде законним за наявності підстав, вказаних у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Верховний Суд в ухвалі від 08.09.2021 у справі №221/6875/19 зазначив, що звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію (за попередній календарний рік), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру судового збору, заявниця зазначає, що перебуває у статусі переміщеної особи та її річний дохід складає 220539,84 грн, на підтвердження чого надає документ, складений іноземною мовою, без перекладу, засвідченого належним чином, українською, яка є мовою господарського судочинства відповідно до ст.10 Господарського процесуального кодексу України. Також заявницею надано запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді.

Водночас заявницею не надано відомостей стосовно того чи володіє вона нерухомістю, автотранспортними засобами, а також того, що вона не є власником акцій та не отримує дивіденди, не має банківських рахунків та коштів на них, депозитів тощо.

Отже, суд дійшов висновку, що будь-яких документів на підтвердження майнового стану апелянта, які б переконливо свідчили про неможливість або суттєву ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі суду не надано.

Крім того, виходячи з приписів статті 8 Закону України Про судовий збір, розмір судового збору може бути зменшений, зокрема, у разі, якщо такий розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.

У той же час, законодавством не передбачено, що за наявності вказаної обставини, розмір судового збору зменшується саме до 5% відсотків від річного доходу заявника.

У заяві про зменшення розміру судового збору, окрім наведеного, також не обґрунтовано чим саме обумовлена необхідність зменшення розміру судового збору саме до 5% від її річного доходу за 2022 рік.

Отже, наведені апелянтом обставини не можуть бути підставою для зменшення судового збору до 5% річного доходу заявниці, оскільки не надано усіх належних доказів на підтвердження того, що її майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкодив сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов`язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ураховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України.

Таким чином, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Ураховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про зменшення сплати судового збору за відсутності відповідних доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст.259 Господарського процесуального кодексу України).

Як убачається з матеріалів апеляційної скарги, заявником не надано доказів направлення копій апеляційної скарги позивачу або його представнику.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не надано лист з описом вкладення як доказ направлення копії апеляційної скарги позивачу у даній справі.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Крім того, з огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, відповідно до пункта 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи у господарського суду, необхідні для розгляду скарги.

Керуючись ст.174, 234, 260, пунктом 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

2.Встановити заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

4.Витребувати у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3726/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль