Ухвала

від 28.06.2023 по справі 307/3046/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3046/20

У Х В А Л А

28 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Кондора Р.Ю., Мацунича М. В.,

з участю секретаря судового засідання Терпай С. М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат РішкоПавло Михайлович, доНижньоапшанської сільськоїради Тячівськогорайону Закарпатськоїобласті,третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, Державної інспекції архітектурита містобудуванняУкраїни вособі УправлінняДержавної інспекціїархітектури тамістобудування уЗакарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року, ухвалене суддею Чопиком В.В.,

в с т н о в и л а:

Ужовтні 2020року ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат РішкоП.М.,звернулася досуду зпозовом доНижньоапшанської сільськоїради Тячівськогорайону Закарпатськоїобласті,третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, УправлінняДержавної архітектурно-будівельноїінспекції уЗакарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, щоїй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1777 га, кадастровий номер 2124482400:04:008:0053, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На вказаній земельній ділянці вона збудувала об`єкт нерухомого майна житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином, загальною площею 357,20 кв. м, в тому числі житлова площа -25,10 кв.м., торгова площа 157,30 кв.м. та площа допоміжних приміщень 174,80 кв.м.

Згідно з актом обстеження технічного стану вказаного вище житлового будинку з вбудованим магазином, складеного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ФОП ОСОБА_2 , то технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний), фактичний стан конструкцій відповідає вимогам міцності та надійності для подальшої безпечної експлуатації будинку за його функціональним призначенням, як будівля змішаного типу, а саме будинок садибного типу з вбудованим магазином.

Вартість спірного нерухомого майна, відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ТОВ «Ріаліт-О» від 02.09.2020, складає 601382,00 гривень.

Однак право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки будівництво нерухомого майна житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином нею було вчинено без отримання у встановленому законом порядку дозволу на право проведення будівельних робіт.

Про відсутність умов для введення в експлуатацію побудованого нею об`єкту нерухомого майна в порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», свідчить повідомлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Закарпатській області від 17.08.2020.

Згідно з довідки виконавчого комітету Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 31.08.2020 за №1119, розташування побудованого нею житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином по АДРЕСА_1 не порушує прав та інтересів третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації.

Оскільки земельна ділянка площею 0,1777 га, кадастровий номер 2124482400:04:008:0053, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 набута нею у власність у встановленому законодавством порядку під уже збудоване нерухоме майно, тому вважає, що право власності на побудований на ній об`єкт нерухомого майна може бути визнане за нею в судовому порядку на підставі ст. 376 ч. 3 ЦК України.

Зважаючи на те, що житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином будувався нею на приватній земельній ділянці за рахунок особистої праці та власних коштів, визнання за нею права власності на це нерухоме майно не порушуватиме прав інших осіб.

Посилаючись на наведене вище, позивачка просила суд визнати за нею право власності на об`єкт нерухомого майна житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином, загальною площею 357,20 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 .

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року цей позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином, загальною площею 357,20 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 .

Це рішення місцевого суду в апеляційному порядку сторонами не оскаржене.

Однак особа, яка не брала участі у справі - Закарпатська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, подала на нього апеляційну скаргу.

Скарга мотивована тим, що дане рішення суду першої інстанції не є законним унаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Апелянт стверджував, що судом не враховано, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 182, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 2, 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інших норм законодавства:

право власності на нерухоме майно набувається відповідно до закону;

зведене майно підлягає прийняттю в експлуатацію, право на нього підлягає державній реєстрації, експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється;

право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього;

визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятий в експлуатацію, в судовому порядку законом не передбачено, а судове рішення за загальним правилом не є підставою для виникнення права власності.

Особа вправі вимагати захисту судовим порядком свого порушеного права, зокрема, вимагати визнання судовим порядком права власності на самочинно збудований об`єкт, якщо порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Спірне майно є самочинно збудованим об`єктом нерухомого майна, будівництво якого було розпочате та здійснене без належного дозволу, без затвердженого проекту та було завершене без сертифіката (декларації) про введення його в експлуатацію.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації Управлінням ДАБІ у Закарпатській області не розглядалася, рішення про її реєстрацію чи повернення не приймалося. Натомість цей орган надав лише письмову відповідь на звернення позивачки, яким роз`яснив порядок її дій. Це вказує на відсутність позасудового вирішення питання про введення в експлуатацію самочинного збудованого майна та на відсутність спору.

Визнання судовим порядком права на самочинно збудоване майно є винятковим способом захисту права, коли у прийнятті в експлуатацію такого майна було незаконно відмовлено, а суд не повинен підміняти собою уповноважені державні органи. Тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

Зазначав апелянт і те, що Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА є уповноваженим державою органом, що здійснює захист інтересів держави у вказаній сфері, оскільки здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що: - визнання за відсутності законних підстав в судовому порядку за позивачкою права власності на самочинно збудований житловий будинок з вбудованим магазином порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки прийняття рішення про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відноситься до компетенції Управління Державної будівельної інспекції в Закарпатській області за погодженням сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА; - незважаючи на відсутність належних документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч нормам закону суд безпідставно визнав за позивачкою право власності на вказаний самочинно збудований об`єкт, що може мати наслідком експлуатацію спірного нерухомого майна та створює небезпеку для населення і в свою чергу порушує права компетентних органів щодо контролю та проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; - визнання судом в такий спосіб права власності позивачки на самочинно збудоване майно позбавляє Солотвинську селищну раду отримати пайовий внесок на розвиток інфраструктури, оскільки такий сплачується на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Проте всупереч вимогам ст. 51 ЦПК України Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА не був залучений до участі у справі в якості відповідача, що позбавило його можливості оскаржити рішення суду.

Посилаючись на наведені вище обставини апелянт просив: 1) визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження даного рішення суду поважними та поновити цей строк; 2) рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.12.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити; 3) вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.09.2021, зокрема поновлено Закарпатській обласній прокуратурі, яка діє в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, строк на апеляційне оскарження рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.12.2020.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури сторони не скористалися.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.07.2022 залучено до участі в справі правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Державну інспекцію архітектури та містобудування України в особі Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області.

23.05.2023 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Рішко П.М. подав до Закарпатського апеляційного суду клопотання про закриття апеляційного провадження, мотивуючи тим, що : - прокурор не довів наявності в нього права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА не уповноважений здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль і не має повноважень приймати об`єкти будівництва в експлуатацію, тому не є компетентним державним органом і учасником спірних правовідносин; - прокурор подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, який не є компетентним на захист інтересів держави органом у спірних правовідносинах; - рішенням суду не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА.

У судовому засіданні представник апелянта прокурор Роман М.М. апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній, просив оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Сторони та третя особа у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з таких підстав.

Судом установлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1777 га, кадастровий номер 2124482400:04:008:0053, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що стверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.08.2019 (а.с.6) право власності на яку позивачка набула на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.09.2013 (а.с.5).

На вказаній земельній ділянці позивачка збудувала об`єкт нерухомого майна житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином, загальною площею 357,20 кв. м, в тому числі житлова площа -25,10 кв.м., торгова площа 157,30 кв.м. та площа допоміжних приміщень 174,80 кв.м.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з вбудованим магазином по АДРЕСА_1 , виготовленим фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , цей будинок побудовано у 2010 році (а.с.7-12).

Відповідно до звіту технічного обстеження вказаного будинку, складеного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ФОП ОСОБА_2 25.08.2020, технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний), фактичний стан конструкцій відповідає вимогам міцності та надійності для подальшої безпечної експлуатації будинку за його функціональним призначенням, як будівля змішаного типу, а саме будинок садибного типу з вбудованим магазином (а.с.13-26).

Висновком провартість об`єктаоцінки,складеногоТОВ «Ріалті-О»02.09.2020,встановлено,що ринковавартість вказаногожитлового будинкуз вбудованиммагазином складає601382,00гривень (а.с. 36).

Вказаний вище об`єкт нерухомості був збудований самочинно, без дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт.

Листом від 17.08.2020 №778/1007/120/2-20 на звернення ОСОБА_1 щодо прийняття в експлуатацію збудованого нерухомого майна Управління ДАБІ у Закарпатській області повідомило про неможливість прийняття в експлуатацію закінченого нею об`єкта будівництва, який має ознаки самочинного будівництва, та запропоновано визнати право власності на збудований об`єкт на підставі рішення суду та відповідно до цього подати декларацію про готовність до експлуатації згідно додатку 5 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 461 (а.с. 38).

Відповідно до довідок виконавчого комітету Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від31.08.2020 за№ 1117, 1118 і 1119 вищевказані будівля та земельна ділянка мають адресний номер (поштову адресу): АДРЕСА_1 , і цей побудований об`єкт не порушує прав та інтересів третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації (а.с. 39-41).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно із частинами першоютретьою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком № 461.

Абзацом першим пункту 3 Порядку № 461 передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (абзац перший пункту 4 Порядку № 461).

Відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно із цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Положенням про Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА, затвердженим розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 16 січня 2020 року № 19, передбачено, що Сектор є структурним підрозділом Тячівської районної державної адміністрації та є юридичною особою (пункти 1.1, 1.6). Основним завданням Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території району (пункт 2.1), на виконання якого він забезпечує, серед іншого: здійснення моніторингу щодо реалізації схеми планування території району, стану розроблення, оновлення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях (пункт 2.2.4); надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (пункт 2.2.12); надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (пункт 2.2.13); надання пропозицій щодо присвоєння органами місцевого самоврядування поштових адрес об`єктам містобудування (пункт 2.2.15); ведення містобудівного кадастру на території району (пункт 2.2.16); ведення реєстру містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (пункт 2.2.17); співпрацю з органами державного архітектурно-будівельного контролю з питань самочинно збудованих об`єктів містобудування (пункт 2.2.20).

При цьому апеляційним судом установлено, що розділ ІІІ вищевказаного Положення, яким визначені права Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, не містить вказівки щодо виконання ним наглядових та контролюючих функцій, а також права звернення до суду на захист інтересів держави. Крім того, Положенням не передбачено повноважень Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА щодо забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації, як це вказано в апеляційній скарзі прокурора, а також повноважень погоджувати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність». До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Абзацами першим, другим частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини перша, друга статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури. З метою забезпечення виконання функцій, пов`язаних з організацією замовлення розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації (змін до неї), у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (стаття 13 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року№ 1085/2010 було утворено ДАБІ України, на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Повноваження ДАБІ України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені Положенням про ДАБІ України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Положенням про ДАБІ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2014 року № 294, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698.

Разом з тим на час подання заступницею керівника Закарпатської обласної прокуратури апеляційної скарги (15 вересня 2021 року) на рішення місцевого суду постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»від 13 березня 2020 року № 219 вирішено:утворити Державнуінспекцію містобудування України(далі ДІМ)як центральнийорган виконавчоївлади,діяльність якогоспрямовується такоординується КабінетомМіністрів Україничерез Міністрарозвитку громадта територійі якийреалізує державнуполітику зпитань державногоархітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1). Також цією Постановою внесені зміни до Положення про ДАБІ України, що було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, та в пункті 1 Положення зазначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 13 березня 2020 року № 219, в редакції, чинній на час подання першим заступником керівника Тячівської окружної прокуратури апеляційної скарги (далі Положення про ДІМ), визначено, що ДІМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Абзацом 4 пункту 3 Положення про ДІМ передбачено, що основним завданням ДІМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил своїми територіальними органами, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності, а також за діяльністю органів, що здійснюють сервісну функцію та функцію технічного регулювання у сфері містобудування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про ДІМ відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІМ.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що починаючи з 13 березня 2020 року та на час подання заступницею керівника Закарпатської обласної прокуратури апеляційної скарги повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду і щодо скасування містобудівних умов та обмежень були віднесені до компетенції ДІМ.

На час апеляційного розгляду справи відбулися подальші зміни в законодавстві, якими регулюються питання управління у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», яка набрала чинності 30 грудня 2020 року, утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, затверджено Положення про ДІАМ, ліквідовано ДІМ та Державну сервісну службу містобудування. Визначено ДІАМ суб`єктом управління індивідуально визначеного майна ДІМ та Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції, які ліквідовуються.

Пунктом 1 Положення про ДІАМ визначено, що ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 3 Положення про ДІАМ основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: підготовка та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності; ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію) (підпункти 15-2, 15-3 пункту 4 Положення про ДІАМ).

Підпунктом 11 пункту 6 Положення про ДІАМ передбачено, що ДІАМ для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів.

ДІАМ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про ДІАМ).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування», яка набрала чинності 15 вересня 2021 року, Кабінет Міністрів України вирішив погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Вказаною постановою також визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» та інші пов`язані з нею постанови.

З огляду на наведене вище, апеляційним судом установлено, що Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА не уповноважений здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, тобто не є компетентним державним органом та учасником спірних правовідносин в цій справі.

Натомість зважаючи на компетенцію і повноваження органів, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд і, серед іншого, вирішують питання про можливість експлуатації самочинно збудованого нерухомого майна, що своєю чергою уможливлює оформлення та державну реєстрацію прав на нього (виникнення права власності), спір стосується безпосередніх прав і обов`язків ДАБІ України (на момент пред`явлення позову). У даному випадку підрозділ останньої заявив про відмову позивачці у прийнятті в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна, чим заперечив і можливість подальшого оформлення прав на нерухоме майно, тому поряд із органом місцевого самоврядування статус ДАБІ України в справі виходячи з підстав і предмета позову відповідає статусу відповідача (співвідповідача).

Проте ДАБІ України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені територіальні органи, які є її структурними підрозділами, не брала участі в справі в якості відповідача (співвідповідача). Зазначення позивачкою в заяві Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не має процесуального значення в цивільній справі та не тягне процесуального наслідку у вигляді участі в справі в порядку цивільного судочинства належної особи, оскільки, по-перше, вищеназваний структурний підрозділ не є юридичною особою і не може брати самостійної участі у цивільних і процесуальних відносинах, по-друге, процесуальний статус такої особи із самого початку був визначений невірно і не відповідав реальному статусу в справі.

Отже, колегією суддів установлено, що прокурор діючи в інтересах держави в особі Сектору містобудування не довів наявності в нього права апеляційного оскарження рішення Тячівського районного суду від 23.12.2020, так як повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд на час подання позовної заяви належали ДАБІ України, на час подання апеляційної скарги ДІМ, а на час розгляду справи апеляційним судом ДІАМ, тому підстав для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції за цією апеляцією немає.

Аналогічні правові висновки викладено у постановахВерховного Судувід 18.05.2022у справі№ 307/334/20,від 18.05.2022у справі№ 307/4046/19,від 21.12.2022у справі№ 307/3693/19, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються апеляційним судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Встановивши у межах відкритого апеляційного провадження, що Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА не уповноважений здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, тобто не є компетентним державним органом та учасником спірних правовідносин, і рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, тому колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 362 ЦПК України).

Керуючись статтями 258, 260, 352, 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційне провадженняза апеляційноюскаргою Закарпатськоїобласної прокуратури,яка дієв інтересахдержави вособі Секторумістобудування таархітектури Тячівськоїрайонної державноїадміністрації, нарішення Тячівськогорайонного судуЗакарпатської областівід 23грудня 2020року усправі запозовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат РішкоПавло Михайлович, доНижньоапшанської сільськоїради Тячівськогорайону Закарпатськоїобласті,третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, Державної інспекції архітектурита містобудуванняУкраїни вособі УправлінняДержавної інспекціїархітектури тамістобудування уЗакарпатській області, провизнання прававласності нанерухоме майно закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 липня 2023 року.

Суддя-доповідачка

Судді