Рішення

від 10.07.2023 по справі 755/4493/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4493/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 , через адвоката Кошалковську Н.В. (ордер а.с.93,94) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути на користь позивача 50 000,00 грн. матеріальної шкоди, 50 000,00 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стягнуту судові витрати.

Позові вимоги обґрунтовано наступним. Позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПЕТ ФОРМУЛА»; відповідно до розподілу часток у статутному капіталі товариства, ОСОБА_1 володіє 70% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 30% статутного капіталу відповідно.

У позові вказується, що 01 серпня 2016 року на посаду керівника ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» було призначено ОСОБА_2 .

У 2016 році ОСОБА_1 з метою розвитку поточної господарської діяльності надав ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» зворотну фінансову допомогу на загальну суму 119 000,00 грн. через касу відділення банку з призначенням платежу «зворотна фінансова допомога» шляхом зарахування на розрахунковий рахунок товариства № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Айбокс Банк», а саме: 01 вересня 2016 року у розмірі 20 000,00 грн.; 06 жовтня 2016 року у розмірі 12 000,00 грн.; 13 жовтня 2016 у розмірі 8 000,00 грн.; 20 жовтня 2016 року у 10 000,00 грн.; 27 жовтня 2016 року у розмірі 65 000,00 грн.; 07 листопада 2016 року у 4 000,00 грн.

У період часу з 13 березня 2017 року по 30 червня 2017 року ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, маючи, відповідно до статуту та чинного законодавства, повноваження щодо розпорядження грошовими коштами товариства, розміщеними на поточному рахунку товариства, здійснив розтрату грошових коштів. Діючи в інтересах третіх осіб, видав грошові чеки на ім`я своєї дружини ОСОБА_3 , а саме: від 13 березня 2017 року №ЛИ 0741226 на суму 10 000,00 грн. та від 30 червня 2017 року №ЛИ 0741227 на суму 40 000,00 гривень, на підставі яких остання отримала в установі банку грошові кошти у якості повернення фінансової допомоги.

Позивач зазначає, що розмір матеріальної шкоди становить 50 000,00 грн.

У позові зазначається, що директор ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» ОСОБА_2 не звітував перед позивачем згідно вимог чинного законодавства, відмовляється від надання інформації щодо діяльності ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», щодо товару, який обліковувався на підприємстві, не повернув грошові кошти у сумі 115 200,00 грн., які надались позивачем.

Позивач вказує, що на підставі вказаних фактів, він звернувся до Київської міської прокуратури № 4 (Дніпровський район) із заявою про скоєння відповідачем кримінального правопорушення за ч.2.ч.191 Кримінального Кодексу (КК) України. Факт кримінального правопорушення було встановлено групою слідчих у кримінальному провадженні № 4201710104000026, відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2017 року.

Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 22 серпня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, призначено покарання у виді 2-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій на строк 1 рік; звільнено від покарання на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого 50 000,00 грн. матеріальної шкоди, на відшкодування моральної шкоди - 30 000,00 грн.

За апеляційною скаргою захисника Конончука І.М. вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 22 серпня 2022 року ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року скасовано, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.191 КК України у зв`язку із спливом строків давності, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрито, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без розгляду, роз`яснено позивачу право на підставі ч.7 ст.128 КПК України пред`явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2023 року, справу передано до провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. (а.с.96).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.102,103).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року відмовлено у клопотанні представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (ордер а.с.117,118) про розгляд справи у загальному позовному провадженні (а.с.147-149).

Представником відповідача, адвокатом Голумбовським Д.Г., 12 травня 2023 року подано відзив на позову заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 не погоджується з доводами позивача. У відзиви вказується, що ОСОБА_2 був співзасновником ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», йому було відомо, що позивач ОСОБА_1 вносив на рахунок товариства зворотну фінансову допомогу у розмірі 119 000,00 грн. Згідно попередньої домовленості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідав виключно за маркетинг та розвиток збуту продукції товариства, до економічної діяльності і фінансової документації не мав відношення. Чекова книжка, печатка та фінансова документація зберігалась у ОСОБА_1 , який крім іншого, керував і Приватним підприємством (ПП) «Мідлайнд Ойл», у якому працювала дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та виконувала обов`язки бухгалтера на цьому підприємстві. Отримавши 23 березня та 30 червня 2017 року від ОСОБА_1 підписані грошові чеки та вказівку зняти з рахунку ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» грошові кошти, як повернення фінансової допомоги для подальшої виплати з цих грошових коштів заробітної плати працівникам ПП «Мідлайнд Ойл», ОСОБА_3 добросовісно її виконала та у ці ж дні привезла з ПАТ «Айбокс Банк» грошові кошти в офіс ПП «Мідлайнд Ойл» і передала ОСОБА_1 . Вказується, що відповідач для зняття грошових коштів за грошовими чеками з ПАТ «Айбокс Банк» не має ніякого відношення.Фінансовою діяльністю ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» займається виключно ОСОБА_1 .

У відзиві також вказується, що за вказаних обставин відповідач не може вважатися таким, що завдав матеріальні збитки позивачу. Посилання позивача на завдання йому моральної шкоди є надуманими та нічим не обґрунтовано. Позивач на зазначає в чому полягає моральна (немайнова) шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи її розмір та якими доказами це підтверджується. Для визначення розміру моральної шкоди не є достатнім посилання на душевні страждання, побоювання незапланованих перевірок та постійні думки щодо втрати грошових коштів. У зв`язку з наведеним представник відповідача просить відмовити у позові (а.с.120-123).

Представником позивача - ОСОБА_5 24 травня 2023 року надано відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.130-144).

У відповіді вказується, що будь-яких домовленостей, як вказано у відзиві на позов, між позивачем та відповідачем не існувало. Діяльність відповідача відображена у статуті товариства, а саме п.п.9.10,9.11, 9.12 статуту; виконавчим органом товариства, який виконує керівництво поточної діяльності є директор, який має право без доручення здійснювати будь-які дії від імені товариства, за виключенням дій, що належить до компетенції Зборів учасників. Вказується, не відповідає дійсності посилання сторони відповідача на те, що чекова книжка, печатка та фінансові документі зберігалось у позивача, оскільки на чеках міститься підпис директора, яким є ОСОБА_2 . Позивач не був керівником ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», не мав доступу до фінансових документів, печатки; підприємство ПП «Мідлайнд Ойл» не має відношення до справи; позивач не надав вказівки ОСОБА_2 про необхідність зняття грошових коштів з рахунку ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» як повернення фінансової допомоги. На вимогу позивача відповідач не надавав ніякої інформації щодо фінансової звітності товариства. Також, стороною позивача у відповіді на позов, вказується, що адвокатом, який представляв інтереси позивача у 2017 році, направлялись на адресу директора ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» Конончука І.М. запити з проханням надати завірені копії відповідних документів та надати інформацію стосовно діяльності товариства. Запити направлялись рекомендованими листами, які адресатом було отримано, але відповіді не надійшло. Вказується, що при розгляді справи в порядку кримінального судочинства щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.191 КК України, його дружина ОСОБА_3 , як свідок, відмовилась надавати показання щодо її чоловіка.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини і дійшов наступного висновку.

Судом досліджено у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТ ФОРМУЛА» зареєстровано за кодом ЄДРПОУ 40704019, дата реєстрації 01 серпня 2016 року, керівник ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу № 1 установчих Зборів засновників ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» від 01 серпня 2016 року, учасниками товариства є ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі 70%) та ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі 30%). Вказаним протоколом затверджено Статут товариства, обрано директором товариства ОСОБА_2 з наданням йому повноважень, передбачених Статутом (а.с.31,32).

Наказом ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» від 01 серпня 2016 року № 1 ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» згідно протоколу № 1 від 01 серпня 2016 року установчих Зборів ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» (а.с.33).

Відповідно до ст.ст.4, 7 Статуту ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» засновниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розмір статутного капіталу товариства становить 10 000,00 грн., який складається з грошових внесків учасників з грошовим еквівалентом відповідно 7 000,00 грн. ( ОСОБА_1 ) та 3 000,00 грн. ( ОСОБА_2 ) (а.с.21-30).

Згідно п.п.9.10, 9.11, 9.12 Статуту ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» виконавчим органом товариства, який виконує керівництво його поточною діяльністю, є директор. Директор має право без доручення здійснювати будь-які дії від імені товариства, за виключенням дій, що належать до компетенції Зборів Учасників. Крім того, до компетенції директора належать всі питання діяльності товариства, крім тих, які чинним законодавством, Статутом або рішенням Зборів учасників віднесені до компетенції іншого органу Товариства. Також, Директор підзвітний у своїй діяльності Зборам учасників товариства та зобов`язаний не пізніше, ніж через три місяці після завершення фінансового року представити Зборам учасників товариства річний баланс та звіт про фінансові результати.

05 серпня 2017 року укладено Договір № НВ-24029 банківського рахунку (у національній валюті) між ПАТ «Айбокс Банк» (Банк) та ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» (Клієнт) в особі директора Конончука Ігоря Миколайовича. На підставі договору відкрито поточний рахунок/рахунки у № НОМЕР_1 . Банк приймає і зараховує на рахунки грошові кошти, що надходять на рахунок, виконує розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проводить інші операції за рахунком у відповідності до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України. Договір підписано директором ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» - Конончуком І.М. (а.с.36-41).

За заявою директора ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» Конончука І.М. від 04 серпня 2016 року ПАТ «Айбокс Банк» відкрило товариству поточний рахунок № НОМЕР_2 (а.с.47).

Відповідно до банківських квитанції, платник - засновник ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» ОСОБА_1 шляхом зарахування на розрахунковий рахунок товариства № НОМЕР_2 , що був відкритий у ПАТ «Айбокс Банк», здійснив перерахування отримувачу ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» зворотню фінансову допомогу від засновника, зокрема відповідно до: квитанції № 1997350 від 01 вересня 2016 року в сумі 20 000,00 грн.; квитанції № 2377152 від 06 жовтня 2016 року в сумі 12 000,00 грн.; квитанції № 2450136 від 13 жовтня 2016 року в сумі 8 000,00 грн.; квитанції № 2516548 від 20 жовтня 2016 року в сумі 10 000,00 грн.; квитанції № 2593169 від 27 жовтня 2016 року в сумі 65 000,00 грн.; квитанції № 2710915 від 07 листопада 2016 року в сумі 4 000,00 грн. (а.с.60-65). Всього перераховано зворотньої фінансової допомоги від засновника ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» на загальну суму 119 000,00 грн.

Як вбачається з виписок по особовим рахункам за період з 01 березня 2017 року до 30 червня 2017 року, з рахунку товариства знято 13 березня 2017 року 10 000,00 грн. та 30 червня 2017 року 40 000,00 грн. як повернення фінансової допомоги на підставі грошових чеків №ЛИ 0741226 та №ЛИ 0741227 ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», виписаних від імені вказаного товариства в особі директора відповідно до фінансові повноважень за Статутом товариства. Грошові чеки виписано на третю особу ОСОБА_3 (а.с.66-74).

Грошові кошту у розмірі 50 000,00 грн., видані з каси банку, на підставі вказаних чеків, виданих у якості повернення фінансової допомоги, які отримала ОСОБА_3 , засновку ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» ОСОБА_1 директором товариства ОСОБА_2 або іншою особою за його дорученням не було повернуто.

Відповідно до ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

За матеріалами справи вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 22 серпня 2022 року (справа № 755/11612/18), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України і призначено йому покарання за цей злочин у виді 2-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій на строк 1 рік. Звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання за ч.2 ст.191 КК України у виді 2-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій на строк 1 рік, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України, на підставах, передбачених ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 50 000,00 грн. на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 30 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.79-86).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року скасовано, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.191 КК України у зв`язку зі спливом строків давності, передбачених п.3 ч.1 ст.49 КК України; кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду, останньому роз`яснено, як потерпілому, право пред`явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства (а.с.87-92).

В ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається, що заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду, яке було надано захисником Конончука І.М., передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від такої процедури, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто реабілітує його за вчиненні дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 36 постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 6/17-49449-2011 вказано, що у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв`язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати ухвалу суду про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за спливом строків давності притягнення її до відповідальності на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, за умов набрання такою ухвалю законної сили.

Таким чином, відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, ухвала Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у справі № 755/11612/18 відносно ОСОБА_2 є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, маючи, відповідно до Статуту та чинного законодавства повноваження розпоряджатися грошовими коштами товариства, що були розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Айбокс Банк», здійснив розтрату грошових коштів ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», які перебували у його віданні, шляхом видачі грошових коштів на ім`я своєї дружини ОСОБА_3 . Остання отримала в установі банку грошові кошті в якості повернення фінансової допомоги, яка була внесена, як вказано вище, ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА».

Отже суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. є правомірними і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., позивач зазначав, що неправомірними діями ОСОБА_2 , якому він довіряв, було нанесено душевні страждання. Тривалість досудового слідства та судового розгляду відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню його за ч.2 ст.191 КК України потягнула за собою порушення звичайного укладу життя; втрата нормального сну, оскільки вимушений був переживати з приводу повернення йому особистих грошових коштів, які позивач перерахував товариству як зворотну фінансову допомогу.

Враховуючи характер правопорушення та його наслідки, обсяг страждань позивача, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1073,00 грн., що підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального державного бюджету України від 30 березня 2023 року (а.с.13,97).

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України необхідно покласти на відповідача судові витрати, які полягають у сплаті позивачем судового збору.

Враховуючи наведене , керуючись ст.ст. 22,23, 1167 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.12,81,89,141,258,265,274,278,279, 354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., а також моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп., а всього стягнути 70 000 (сімдесят) тисяч 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя А.В.Слободянюк