Ухвала

від 04.08.2023 по справі 755/4493/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4493/23

Провадження №: 2-др/755/108/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року представник позивача звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, за надані йому послуги з професійно-правничої допомоги, що становлять 13000,00 грн.

Заявник посилається на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року у наведеній справі було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Однак, як зазначає заявник, при ухваленні вказаного рішення суду у даній справі, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а зокрема пов`язаних з наданням правової допомоги позивачу, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду із даною заявою про ухвалення додаткового рішення.

Так, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, дане судове рішення було ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а отже, з огляду на вищезазначені положення цивільно-процесуального закону, вказана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду в тому самому порядку що й судове рішення.

Крім того, відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Так, судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 50 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., а всього - 70 000,00 грн., а також судовий збір в сумі 1 073,00 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у змісті позовної заяви представник позивача вказав, що позивач очікує понести судові витрати у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги, орієнтовно у розмірі 30000,00 грн., однак у разі потреби, буде звертатись до суду із заявою про уточнення суми судових витрат.

До ухвалення судового рішення у матеріалах справи були наявні лише копії документів на підтвердження повноважень представника позивача, а саме: копії ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, у зв`язку з чим, при ухваленні рішення суду від 10 липня 2023 року судом не було вирішено питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено судом, 24 липня 2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, а саме стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача додав: копію договору про надання правової допомоги №18/20 від 18 серпня 2020 року, укладеного між позивачем та адвокатом Кошалковською Н.В., додаткову угоду №2 від 01 березня 2023 року, рахунки-фактури про надання певного виду юридичної послуги, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та відповідні платіжні документи.

Так, суд зазначає, що за приписами ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, серед іншого, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При цьому, частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто аналізуючи наведені положення статті та враховуючи те, що дана справа розглядалась судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і відповідно судові дебати за наведеним спором - не проводились, як і не проводились судові засідання, то слід дійти висновку, що в даному випадку, можливість здійснення розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення у справі - здійснюється лише у разі, якщо до закінчення розгляду справи по суті сторона зробила відповідну заяву про подання відповідних доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Однак, як встановлено судом з матеріалів справи, ані зміст позовної заяви, ані зміст будь-яких інших заяв сторони позивача з процесуальних питань - не містять жодних клопотань сторони позивача про те, що докази розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (щодо професійно-правничої допомоги) будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

За відсутності такої заяви позивач мав подати докази понесення судових витрат до часу ухвалення у справі рішення та відповідно заявити про їх стягнення з відповідача, проте цієї процесуальної дії сторона позивача не вчинила. При цьому, слід зауважити, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення заявник посилається на те, що позивач у змісті позову та відповіді на відзив заявляв відповідні вимоги про стягнення з відповідача на свою користь витрат на професійну правничу допомогу.

Однак суд звертає увагу сторони позивача на те, що в даному випадку позивач не надав суду відповідних доказів на підтвердження понесення ним судових витрат та не зробив про це відповідну заяву, у строки визначені нормами ст. 141 ч. 8 ЦПК України. З огляду на положення зазначеної статті, сторона має здійснити відповідну заяву, саме про подання нею доказів понесення судових витрат, у термін визначений законом, а не про намір стягнути такі кошти на свою користь. А тому враховуючи зазначене, за відсутності відповідної заяви про подання у подальшому позивачем доказів щодо понесення ним судових витрат за надані йому послуги з професійно-правничої допомоги, суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача про те, що у змісті даного позову та відповіді на відзив ним було заявлено вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача.

Враховуючи, що зміст жодної заяви сторони позивача по суті справи чи з процесуальних питань не містять відповідних посилань про те, що ним будуть подані відповідні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, вже після ухвалення рішення суду протягом п`яти днів, то посилання заявника на те, що такі докази були подані ним протягом п`яти днів, від моменту отримання рішення суду у даній справі - є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що за час перебування даної справи у провадженні суду, сторона позивача не була позбавлена можливості подати відповідні докази понесення нею судових витрат до моменту ухвалення судового рішення, або у разі уточнення розміру таких витрат, подати суду відповідну заяву, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про те, що такі докази понесення нею витрат на професійну правничу допомогу - будуть подані до суду, протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті справи.

За змістом положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у разі неподання відповідних доказів, визначених цією статтею, протягом встановленого строку, заява залишається без розгляду.

Отже, з огляду на вищевикладені обставини, в порядку регламентованому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення без розгляду даної заяви представника позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням послуг з професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя А.В. Слободянюк