Ухвала

від 11.07.2023 по справі 567/1188/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1188/23

УХВАЛА

11 липня 2023 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацька Інна Михайлівна, про визнання недійним договору про поділ спільного майна подружжя від 24.03.2023

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацька І.М., про визнання недійним договору про поділ спільного майна подружжя від 24.03.2023 звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.07.2023 відкрито провадження у вказаній справі.

Позивачем подано до Острозького районного суду Рівненської області заяву про забезпечення позову у вказаній справі, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти дії щодо відчуження наступного майна: садового будинку, загальною площею 304 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер 3222481200:04:002:0268, площею 0,12 га, для колективного садівництва; транспортного засобу марки Jaguar, модель F-PACE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортного засобу марки Nissan, модель Х-ТРАІL, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 2012 року випуску, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтуванняподаної заявизазначає,що впровадженні Острозькогорайонного судуРівненської областіперебувають цивільнісправи запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики та на даний час він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійним договору про поділ спільного майна подружжя, оскільки вказаний договір використовується відповідачами для недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_2 (в межах попередніх проваджень).

Вважає, що ОСОБА_3 незаконно отримала в особисту приватну власність зазначене в оскаржуваному договорі майно і необмежена жодним чином щодо його відчуження, що може ускладнити виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст.150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Відповідно до ч.1, 3 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання учасників справи для дачі пояснень або додаткових доказів, оскільки виклик особи для надання пояснень є правом, а не обов`язком суду та окрім того, в заяві про забезпечення позову викладені обставини, які, на думку заявника, є підставою для забезпечення позову, а заявником не зазначено, які додаткові докази можуть бути надані в судовому засіданні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу правових норм слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Предметом позову у даній цивільній справі є визнання недійним договору про поділ майна подружжя, при цьому позивач вважає, що договір про поділ спільного майна подружжя порушує його права як кредитора, оскільки в провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебувають справи за його позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договорами позики на загальну сум 350000 доларів США.

Таким чином, між позивачем та відповідачами існує спір з приводу стягнення заборгованості за договорами позики.

З метою недопущення ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі його ухвалення на його користь, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження ОСОБА_3 майна, яке належить їй на праві особистої приватної власності відповідно до договору про поділ спільного майна подружжя від 24.03.2023.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Припускаючи, що оскаржуваний договір може використовуватися відповідачами для недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_2 , то відчуження майна ОСОБА_3 під час розгляду справи судом однозначно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача.

За нормами ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній із сторін (рішення Європейського суду з прав людини по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91, п. 40).

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на час розгляду справи не обмежена жодним чином щодо відчуження отриманого згідно спірного договору в особисту приватну власність майна та таке відчуження може ускладнити виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки повне поновлення прав позивача буде можливим лише при пред`явленні позовів до наступних власників зазначеного вище майна про визнання недійсними правовстановлюючих документів з одночасним припиненням права власності нових власників.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з того, що на даній стадії розгляду справи суд, не вирішуючи справу по суті, оцінює лише достатність доказів того, що ефективний захист прав позивача може бути ускладненим чи неможливим у зв`язку з невжиттям заходів забезпечення позову.

Суд зважуючи наведені позивачем аргументи, враховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, виходить з того, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити ефективний захист його прав у майбутньому у випадку винесення рішення суду на його користь.

При цьому, суд виходить і з того, що вжиті судом заходи забезпечення позову не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Отже, зважаючи на наявність між сторонами спору, характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим ефективний захист прав позивача у випадку винесення рішення суду на його користь, а тому клопотання підлягає задоволенню шляхом заборони ОСОБА_3 вчинення будь-яких дій щодо відчуження майна, належного їй на підставі договору про поділ спільного майна подружжя від 24.03.2023.

З огляду на викладене та керуючись ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву про забезпечення позову задоволити.

Заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження:

- садового будинку, загальною площею 304 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 514167232224, номер відомостей про речове право 49694535;

- земельної ділянки кадастровий номер 3222481200:04:002:0268, площею 0,12 га, для колективного садівництва, реєстраційний номер нерухомого майна 514155432224, номер відомостей про речове право 49694570;

- транспортного засобу марки Jaguar, модель F-PACE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- транспортного засобу марки Nissan, модель Х-ТРАІL, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 2012 року випуску,

належних ОСОБА_3 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Копію ухвали направити до Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради (35800 м.Острог, пр.Незалежності, 14 Рівненської області) та до Регіонального сервісного центру ГСУ МВС України в Рівненській області (м.Рівне, вул.Вербова, 39), для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.