Ухвала

від 11.07.2023 по справі 41/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

11.07.2023Справа № 41/72Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «К.Енерго» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34; ідентифікаційний код: 00131305)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29Б; ідентифікаційний код: 32380022)

про стягнення 341 658,14 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

29.01.2009 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яка змінила своє найменування на Акціонерне товариство «К.Енерго», з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» про стягнення 341 658,14 грн, з яких 305 623,95 грн основного боргу, 5 629,41 грн 3% річних та 30 404,79 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2009 порушено провадження у справі №41/72, розгляд справи призначено на 27.02.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009 зупинено провадження у справі №41/72 до вирішення пов`язаної з нею справи №8/131.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.

Згідно ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є: - справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи незначну складність справи, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

У ч. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з питань банкрутства зазначено установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Суд зазначає, що аналіз ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства дає підстави дійти висновку, що до юрисдикції господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесені не тільки майнові, а й немайнові спори, що виникають як з приватних, так і публічних правовідносин, у яких боржник є стороною (позивачем або відповідачем).

З огляду на те, що метою внесення законодавчих змін щодо поглиблення принципу концентрації у межах справи про банкрутство всіх спорів, пов`язаних з боржником та його майном, є закріплення засад ефективного судового контролю за діяльністю такого боржника, поверненням його майна для відновлення платоспроможності або формування ліквідаційної маси, достатньої для задоволення кредиторських вимог, до критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною якого є боржник, можна віднести також такі умови: - вирішення спору стосується питання щодо формування активів боржника; - впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та(або) обов`язки.

Розгляд спорів, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, саме тим судом, який розглядає справу про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підступності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до боржника, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, положення Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

У постановах від 15.05.2019 у справі №289/2217/17, від 12.06.2019 у справі №289/233/18, від 19.06.2019 у справах №289/718/18 та №289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18.

Як вбачається з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» перебуває в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство №5011-46/8219-2012 (процедура санації).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Оскільки спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, враховуючи предмет та підставу позову у даній справі, а також беручи до уваги, що вирішення спору у даній справі безпосередньо впливає на ліквідаційну масу боржника, його активи, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва в межах справи №5011-46/8219-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

З огляду на положення законодавства України розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, відносно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 02 жовтня 2019 у справі № 910/9535/18, від 21 листопада 2019 року у справі № 925/1205/15, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року у справі № 161/18582/17, від 24 лютого 2021 року у справі №712/701/19, від 28 квітня 2021 року у справі №428/2376/20.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 20, 30, 31, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі №41/72.

2. Справу №41/72 за позовом Акціонерного товариства «К.Енерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» про стягнення 341 658,14 грн передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №5011-46/8219-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія».

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Спичак