Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2023 р. № 520/11954/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного наукового центру "Інститут метрології" про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов`язати Національний науковий центр «Інститут метрології» (ЄДРПОУ 02568325) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №76216, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, а саме:
- в захисній споруді ПК укомплектувати, навісити шафки ПК, приміщення захистити пожежною автоматикою та сигналізацією;
- відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не додержано вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач зазначає, що відповідач здійснює свою діяльність без дотримання вимог законодавства що регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням, що міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами документи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Київським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ННЦ «Інститут метрології» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно паспорту та облікової картки вказаної захисної споруди, вказана захисна споруда розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42. Прийнята в експлуатацію у 1983 році. Розрахована на укриття 600 осіб, площею 540 кв.м. Балансоутримувач захисної споруди - Національний науковий центр «Інститут метрології» (далі - ННЦ «Інститут метрології»).
За результатами вказаного заходу 05.03.2021 складено Акт та надано ННЦ «Інститут метрології» припис від 05.03.2021 №51 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки. Згідно з пунктами 16-17 припису необхідно було усунути наступні порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ):
- в захисній споруді ПК укомплектувати, навісити шафки ПК, приміщення захистити пожежною автоматикою та сигналізацією;
- відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді.
Строк виконання припису було встановлено до 05.05.2021.
Аналогічні недоліки технічного стану вказаної ЗСЦЗ підтверджуються Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №76216, складеного уповноваженими представниками ННЦ «Інститут метрології» 03.03.2021.
З метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у приписі, що стосуються вказаної захисної споруди окружною прокуратурою було направлено запит до ННЦ «Інститут метрології».
Згідно відповіді ННЦ «Інститут метрології» від 27.09.2022, на виконання вказаного припису Інститутом пожежні крани (ПК) укомплектовані рукавами, стволами згідно норм належності. Повністю невиконаний п. 17 припису, а саме: «Відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді», оскільки полагодження радіотрансляційної мережі для попередження працівників про можливі ситуації техногенного та природного характеру і оповіщення людей про загрозу надзвичайних ситуацій залежить від Харківської філії ПАТ «Укртелеком». На теперішній час в ННЦ «Інститут метрології» відсутній зв`язок і не працюють міські телефони. Під час спілкування по телефону з представником Харківської філії ПАТ «Укртелеком» отримано інформацію, що в результаті ракетно-артилерійських обстрілів в місті пошкоджені кабелі і відновити телефонний зв`язок і радіотрансляційну мережу неможливо. Оповіщення працівників ННЦ «Інститут метрології» про повітряну тривогу здійснюється через додатки в особистих мобільних телефонах.
Крім того, з цієї відповіді, а також з відповіді ННЦ «Інститут метрології» на адресу Київського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області від 31.05.2021 вбачається, що п. 16 припису повністю не виконаний, а саме: в захисній споруді приміщення не обладнані пожежною автоматикою та сигналізацією. У відповіді Інституту невиконання припису в цій частині обґрунтовується тим, що проектом на захисну споруду обладнання приміщень системами пожежної автоматики та сигналізації не передбачено.
Наведене свідчить про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту.
Вищевказаний припис та акти органу ДСНС, що були внесені відповідачу, є чинними, отримані відповідачем та до суду не оскаржені.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач зазначив, що щодо приведення у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 №579, що реагуючи на припис №51 від 05.03.2021 року ННЦ «Інститут метрології» врахував зауваження: в захисній споруді ПК укомплектовані, навішені шафки ПК; система оповіщення в захисній споруді здійснюється через радіоприймач (в діапазоні ГМ приймає дві місцеві радіостанції). Водночас в умовах широкомасштабної військової агресії рф додатково застосовується мобільні застосунки як спосіб оповіщення. Таке рішення прийняте через неможливість відновлення акціонерним товариством «Укртелеком» послуг радіомовлення на об`єкті. На підтвердження цього надаємо відповідь АТ «Укртелеком» на адвокатський запит.
Крім того, відповідачем зазначено, проектною документацію на захисну споруду №76216 обладнання приміщень системами пожежної сигналізації не передбачено. За таких підстав, відсутність пожежної автоматики та сигналізації, що не передбачені проектом, не погіршує стан готовності захисної споруди.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає, що згідно норм ст. 7 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду контролю законом має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Також обов`язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, передбачений ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п. 15 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України.
Невиконання вимог припису територіальних органів ДСНС, не забезпечує основної мети - підтримання об`єкта цивільного захисту у стані готовності, яке має основним призначенням укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час.
За інформацією, викладеною у акті оцінки стану готовності від 05.03.2021, споруда №76216 перебуває у обмежено готовому для використання стані.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, а захисна споруда цивільного захисту №76216 має відповідати вимогам Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку та Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затвердженим Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138, Вимогам щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
Таким чином, незважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, ГУ ДСНС України у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, щодо зобов`язання Національного наукового центру "Інститут метрології" привести захисну споруду цивільного захисту в стан придатний для використання за призначенням.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який на даний час діє.
Відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Згідно з нормами ст. З Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.
Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:
- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.
Згідно пункту 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п. 6 Розділу VIII Вимоги).
Відповідно підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувач і здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).
Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).
Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.
Отже, невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №76216 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Аналогічні правові позиції за позовами прокурора висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 у справі №820/5164/15.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі №820/4717/16 - постанова від 15.09.2019 дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи встановлено факт перебування захисної споруди цивільного захисту в обмежено готовому для використання стані та невжиття уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
Таким чином, після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання споруди безпосередньо за призначенням, проте всупереч вищевказаним нормам законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту відповідачі й дотепер не виконують свого прямого та безпосереднього обов`язку щодо утримання захисної споруди № 76216, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у належному та придатному для використання за призначенням стані.
Суд зазначає, що сторонами до суду не було надано акту, складеного фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, з якого б вбачалось, що Національним науковим центром "Інститут метрології", всі порушення, виявлені під час проведення планової перевірки на захисній споруді цивільного захисту з обліковим номером 76216, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42, - усунено.
Отже, порушення зазначені в адміністративному позові про застосування заходів реагування щодо державного нагляду відповідачами не усунено, з огляду на що, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) до Національного наукового центру "Інститут метрології" (вул. Мироносицька, буд. 42, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 02568325) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов`язати Національний науковий центр «Інститут метрології» (ЄДРПОУ 02568325) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №76216, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, а саме:
- в захисній споруді ПК укомплектувати, навісити шафки ПК, приміщення захистити пожежною автоматикою та сигналізацією;
- відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 13.07.2023 |
Номер документу | 112123202 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панов М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні