Постанова

від 30.12.2024 по справі 520/11954/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 р. Справа № 520/11954/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного наукового центру "Інститут метрології" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/11954/23

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Національного наукового центру "Інститут метрології"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного наукового центру «Інститут метрології», в якому просив суд:

- зобов`язати Національний науковий центр «Інститут метрології» (ЄДРПОУ 02568325) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №76216, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, а саме:

- в захисній споруді ПК укомплектувати, навісити шафки ПК, приміщення захистити пожежною автоматикою та сигналізацією;

- відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не додержано вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач зазначає, що відповідач здійснює свою діяльність без дотримання вимог законодавства що регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 року адміністративний позов керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного наукового центру "Інститут метрології" про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Національний науковий центр «Інститут метрології» (ЄДРПОУ 02568325) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №76216, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, а саме:

- в захисній споруді ПК укомплектувати, навісити шафки ПК, приміщення захистити пожежною автоматикою та сигналізацією;

- відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді.

Національний науковий центр «Інститут метрології», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі №520/11954/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківської області до Національного наукового центру «Інститут метрології».

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що до апеляційної скарги долучено нові докази, які не були надані суду першої інстанції, а саме акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 13.07.2023, складений за участі представника ГУ ДСНС України у Харківській області. В акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 13.07.2023 року підтверджено усунення недоліків щодо системи оповіщення (п. 13) із застосуванням прийнятих способів оповіщення. Встановлено, що засоби пожежогасіння в наявності, пожежні крани укомплектовані згідно норм, автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації не передбачено проектом (п. 16).

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому висловлюючи незгоду із доводами скарги та погоджуючись із висновками суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справ за його участі та вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Київським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ННЦ «Інститут метрології» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно паспорту та облікової картки вказаної захисної споруди, вказана захисна споруда розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 42. Прийнята в експлуатацію у 1983 році. Розрахована на укриття 600 осіб, площею 540 кв.м. Балансоутримувач захисної споруди - Національний науковий центр «Інститут метрології» (далі - ННЦ «Інститут метрології»).

За результатами вказаного заходу 05.03.2021 складено Акт та надано ННЦ «Інститут метрології» припис від 05.03.2021 №51 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки. Згідно з пунктами 16-17 припису необхідно було усунути наступні порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ):

- в захисній споруді ПК укомплектувати, навісити шафки ПК, приміщення захистити пожежною автоматикою та сигналізацією;

- відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді.

Строк виконання припису було встановлено до 05.05.2021.

Аналогічні недоліки технічного стану вказаної ЗСЦЗ підтверджуються Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №76216, складеного уповноваженими представниками ННЦ «Інститут метрології» 03.03.2021.

З метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у приписі, що стосуються вказаної захисної споруди окружною прокуратурою було направлено запит до ННЦ «Інститут метрології».

Згідно відповіді ННЦ «Інститут метрології» від 27.09.2022, на виконання вказаного припису Інститутом пожежні крани (ПК) укомплектовані рукавами, стволами згідно норм належності. Повністю невиконаний п. 17 припису, а саме: «Відремонтувати (відновити) систему оповіщення в захисній споруді», оскільки полагодження радіотрансляційної мережі для попередження працівників про можливі ситуації техногенного та природного характеру і оповіщення людей про загрозу надзвичайних ситуацій залежить від Харківської філії ПАТ «Укртелеком». На теперішній час в ННЦ «Інститут метрології» відсутній зв`язок і не працюють міські телефони. Під час спілкування по телефону з представником Харківської філії ПАТ «Укртелеком» отримано інформацію, що в результаті ракетно-артилерійських обстрілів в місті пошкоджені кабелі і відновити телефонний зв`язок і радіотрансляційну мережу неможливо. Оповіщення працівників ННЦ «Інститут метрології» про повітряну тривогу здійснюється через додатки в особистих мобільних телефонах.

Крім того, з цієї відповіді, а також з відповіді ННЦ «Інститут метрології» на адресу Київського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області від 31.05.2021 вбачається, що п. 16 припису повністю не виконаний, а саме: в захисній споруді приміщення не обладнані пожежною автоматикою та сигналізацією. У відповіді Інституту невиконання припису в цій частині обґрунтовується тим, що проектом на захисну споруду обладнання приміщень системами пожежної автоматики та сигналізації не передбачено.

Наведене свідчить про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту.

Вищевказаний припис та акти органу ДСНС, що були внесені відповідачу, є чинними, отримані відповідачем та до суду не оскаржені.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач зазначив, що щодо приведення у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 №579, що реагуючи на припис №51 від 05.03.2021 року ННЦ «Інститут метрології» врахував зауваження: в захисній споруді ПК укомплектовані, навішені шафки ПК; система оповіщення в захисній споруді здійснюється через радіоприймач (в діапазоні ГМ приймає дві місцеві радіостанції). Водночас в умовах широкомасштабної військової агресії рф додатково застосовується мобільні застосунки як спосіб оповіщення. Таке рішення прийняте через неможливість відновлення акціонерним товариством «Укртелеком» послуг радіомовлення на об`єкті. На підтвердження цього надаємо відповідь АТ «Укртелеком» на адвокатський запит.

Крім того, відповідачем зазначено, проектною документацію на захисну споруду №76216 обладнання приміщень системами пожежної сигналізації не передбачено. За таких підстав, відсутність пожежної автоматики та сигналізації, що не передбачені проектом, не погіршує стан готовності захисної споруди.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного наукового центру «Інститут метрології» про зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку ключовим питанням у даній справі є наявність або відсутність у керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова права на звернення до суду першої інстанції в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з адміністративним позовом до Національного наукового центру «Інститут метрології».

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої ст.2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі по тексту - Закон України "Про прокуратуру") визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Так, своє право на звернення до суду даним адміністративним позовом керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова обґрунтовує тим, що 30.03.2023 на адресу Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області скеровано запит з вимогою надати відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №76216, що перебуває на балансі Національного наукового центру «Інститут метрології».

Відповідно до листа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 12.04.2023, Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

Відтак, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Національного наукового центру «Інститут метрології» щодо приведення захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76216 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Тобто, фактично в адміністративному позові прокурор (керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова) зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, але, з огляду фактично на його бездіяльність з даним позовом звертається саме прокурор.

У контексті наведеного вище варто з`ясувати, чи наділене Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у даній справі.

Згідно ч.8 ст.32 КЦЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 КЦЗ України).

Згідно із пунктом 3 "Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138, у відповідній редакції), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує Державна служба України з надзвичайних ситуацій разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року №579 (далі по тексту - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".

Одночасно, вказаним вище Законом КЦЗ України доповнено статтею 17-1 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту", згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі зазначеного вбачається, що законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 КЦЗ України).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів констатує, що КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у даній позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Наведені вище висновки узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21.02.2024 у справі № 580/4578/22.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що керівник прокуратури, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області), не зазначив конкретні причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог КЦЗ України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Також, у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи Державної служби з надзвичайних ситуацій не мали об`єктивної можливості у встановленому законодавством порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

Аналізуючи доводи керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на вирішення даної справи.

Згідно пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову прокурора (керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова) без розгляду, оскільки останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з позовом у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що на підставі аналізу вищезазначених норм законодавства КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вже згаданої вище правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.12.2023 року у справі №400/4238/22, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з залишенням адміністративного позову керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного наукового центру «Інститут метрології» про зобов`язання вчинити певні дії без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 311, 315, 319, 321, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного наукового центру "Інститут метрології" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 по справі № 520/11954/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного наукового центру «Інститут метрології» про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій