Постанова

від 28.06.2023 по справі 757/8382/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/8382/22-ц головуючий у суді І інстанції Хайнацький Є.С.

провадження № 22-ц/824/6780/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар» до ОСОБА_1 про визнання трудового договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Транспродтовар» №34-к від 29 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора ТОВ «Транспродтовар»; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора ТОВ «Транспродтовар»; стягнути з ТОВ «Транспродтовар» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 109 093 грн. 90 коп.; стягнути з ТОВ «Транспродтовар» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2021 року по 03 лютого 2022 року в розмірі 26 294 грн. 40 коп.

У серпні 2022 року ТОВ «Транспродтовар» звернулося до суду з зустрічним позовом та просило визнати недійсним трудовий договір, що виник на підставі наказу № 28-К від 27 серпня 2020 року між ТОВ «Транспродтовар» та ОСОБА_1 .

В січні 2023 року ТОВ «Транспродтовар» звернулося до суду з заявою про забезпечення доказів, шляхом виклику у судове засідання і допиту в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; витребування у Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 і ОК-7 за період з 27 серпня 2020 року по 01 листопада 2021 року стосовно громадянки ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що зазначені свідки можуть підтвердити або спростувати обставини в частині: відсутності фактичних трудових відносин між позивачем і відповідачем; причин оформлення наказу про прийняття на роботу позивача; походження підпису позивача на наказі; невиконання позивачем будь-якої роботи на підприємстві відповідача; нарахувань відповідачем ПДФО і ЄСВ на ім`я позивача; достовірності роздруківки сканкопії трудової книжки позивача.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року заяву ТОВ «Транспродтовар» про забезпечення доказів задоволено частково. Вирішено викликати в судове засідання для допиту в якості свідків:

- ОСОБА_2 (бухгалтер із кадрових питань Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар»);

- ОСОБА_5 (головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар»);

- ОСОБА_6 (директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар»);

- ОСОБА_7 (попередній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар»);

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві надати відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 і ОК-7 за період з 27 серпня 2020 року по 01 листопада 2021 року стосовно громадянки ОСОБА_1 .

В іншій частині заяву про забезпечення доказів залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «Транспродтовар» просить змінити ухвалу суду першої інстанції в частині виклику і допиту в якості свідка позивача ОСОБА_1 через порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення доказів в цій частині, викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що виходячи з обставин і матеріалів справи, необхідність допиту судом ОСОБА_1 особисто є очевидною, про що представник відповідача заявляв суду першої інстанції багаторазово, шляхом подання двох клопотань про визнання явки позивача обов`язковою та клопотання про забезпечення доказів шляхом допиту позивача в якості свідка. Позивач має підтвердити суду, що обізнана з тим, в чому саме полягала її робота, за яку ділянку роботи вона відповідала, хто був у її підпорядкуванні на підприємстві, за що відповідали її підлеглі, який в неї був режим роботи, як відбувалася її взаємодія з підлеглими та з керівником підприємства, а також пояснити суду, що змушувало її працювати без зарплати 1 рік і 3 місяці, чим вона пояснює твердження працівників і керівника підприємства про те, що вони незнайомі з позивачкою. Крім того, позивачка додала до позовної заяви роздруківку скан-копії трудової книжки, нібито заповненої відповідачем, хоча як вбачається із письмових пояснень відповідача і головного бухгалтера відповідача, позивач не надавала відповідачу своєї трудової книжки, і працівники відповідача не могли її заповнити. Разом з цим, позивач жодного разу не з`явилась в судове засідання. При цьому, слід зважати, що ОСОБА_1 не заінтересована бути допитаною в якості свідка, оскільки буде неспроможна підтвердити обставини щодо її роботи заступником директора, що призведе до спростування доводів позовної заяви. Якщо не забезпечити допит ОСОБА_1 в якості свідка, то отримання такого свідчення буде неможливим внаслідок незаінтересованості і небажання останньої давати пояснення суду особисто. Тому, її допит в якості свідка також вимагає забезпечення цього доказу судом. В той же час, суд першої інстанції незважаючи на два клопотання відповідача і описані обставини справи, не визнав явку позивача обов`язковою, і відмовив оскаржуваною ухвалою у виклику ОСОБА_1 в якості свідка у порядку забезпечення доказів. Це позбавляє можливості і суд і сторін процесу вжити необхідних процесуальних заходів - поставити позивачу необхідні питання, відповіді (або відсутність відповідей) на які має ключове значення для ухвалення об`єктивного, обґрунтованого і неупередженого рішення у даній справі. Враховуючи явну і очевидну потребу в особистих свідченнях ОСОБА_1 , позиція суду першої інстанції і ухвала щодо незадоволення клопотання відповідача про забезпечення доказів шляхом допиту ОСОБА_1 суперечить завданням цивільного судочинства і видається упередженою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на п. 5 ч. 1 ст. 70, ст. 92, ст. 234 ЦПК України та вказує про те, що з аналізу зазначених норм вбачається зокрема, що сторони у справі можуть бути допитаними як свідки виключно за їх згодою. Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є позивачем у справі, а матеріали справи не містять її згоди на допит в якості свідка, наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача є безпідставними, а оскаржувана ухвала законною та такою, що була прийнята у відповідності до чинного законодавства. Більше того, ОСОБА_1 з 15 грудня 2022 року перебуває поза межами України і не може бути присутньою під час проведення судового засідання для реалізації своїх прав та обов`язків.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції керувався ст. 116 ЦПК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступним підстав.

Так, ухвала суду першої інстанції переглядається в частині відмови у задоволенні клопотання щодо виклику та допиту позивача ОСОБА_1 в якості свідка. В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, а, відтак, не переглядається судом апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Частиною 2 ст. 116 ЦПК України, передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Частиною 4 статті 116 ЦПК України встановлено, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів, зокрема виклику та допиту в якості свідка позивача ОСОБА_1 , відповідач вказує про те, що необхідність допиту позивача є очевидною. Вказує, що позивач має підтвердити суду, що обізнана з тим, в чому саме полягала її робота, за яку ділянку роботи вона відповідала, хто був у її підпорядкуванні на підприємстві, за що відповідали її підлеглі, який в неї був режим роботи, як відбувалася її взаємодія з підлеглими та з керівником підприємства, а також пояснити суду, що змушувало її працювати без зарплати 1 рік і 3 місяці, чим вона пояснює твердження працівників і керівника підприємства про те, що вони з незнайомі з позивачкою.

Разом з тим, такі доводи не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 92 ЦПК України сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 230-232 цього Кодексу.

З аналізу зазначених вимог закону вбачається, що сторони у справі можуть бути допитаними як свідки виключно за їх згодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Транспродтовар» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, за зустрічним позовом ТОВ «Транспродтовар» до ОСОБА_1 про визнання трудового договору недійсним.

ОСОБА_1 у зазначеній справі наділена процесуальним статусом позивача та відповідача за зустрічним позовом. При цьому, матеріали справи не містять її згоди на допит в якості свідка.

Відтак, клопотання про забезпечення доказів в частині виклику та допиту в якості свідка позивача ОСОБА_1 за відсутності її згоди та за наявності представника, який наділений її повноваженнями, задоволенню не підлягає.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом дотримано норми процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення в цій частині без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспродтовар» залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 03 липня 2023 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.