Постанова

від 11.07.2023 по справі 802/1696/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

справа № 802/1696/16-а

адміністративне провадження № К/9901/30958/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 802/1696/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плесан»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Плесан» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року (головуючий суддя: Дмитришена Р. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді: Полотнянка Ю. П., суддів: Гонтарука В. М., Драчук Т. О.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Плесан» (далі - ТОВ «Плесан») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Департамент ДАБІ у Вінницькій області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 09 вересня 2016 року № 54 Департаменту ДАБІ у Вінницькій області про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км» від 09 вересня 2016 року за № ВН 142162531570;

- зобов`язати Департамент ДАБІ у Вінницькій області утриматися в подальшому від вчинення дій щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09 вересня 2016 року за № ВН 142162531570 та інших дій, що перешкоджають введення в експлуатацію та використання за його цільовим призначенням, побудованого ТОВ «Плесан», газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів - Знам`янка, 337+560 км;

- зобов`язати Департамент ДАБІ у Вінницькій області вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації від 09 вересня 2016 року № ВН 142162531570 до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів;

- зобов`язати Департамент ДАБІ у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі № 802/1696/16-а.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням положень діючого законодавства України, передбаченої законодавством процедури і з перевищенням, наданих відповідачу повноважень.

Позивач вказує на те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право і зобов`язаний скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта шляхом видачі відповідного розпорядчого акту лише у виключних випадках, а саме лише у разі виявлення недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Крім того, на думку позивача, неможливо скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з підстав скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки остання втратила юридичну силу з моменту завершення виконання будівельних робіт.

Позивач вказує, що будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 завершено в січні 2015. З лютого 2015 позивач неодноразово надавав відповідачу на реєстрацію декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, яка поверталась по різним причинам на доопрацювання.

На переконання позивача, скасування відповідачем в грудні 2015 нечинної декларації про початок виконання будівельних робіт не тягне за собою будь яких правових наслідків, що можуть вплинути на реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за №ВН 142162531570 або стати правовою підставою для її скасування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ № 54 від 9 вересня 2016 року Департаменту ДАБІ у Вінницькій області про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою: с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району, Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км» від 9 вересня 2016 року за № ВН 142162531570; зобов`язано Департамент ДАБІ у Вінницькій області вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації від 9 вересня 2016 року № ВН 142162531570 до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Плесан» задоволено, апеляційну скаргу Департаменту ДАБІ у Вінницькій області залишено без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року скасовано в частині відмови у задоволенні адміністративного позову та прийнято у цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю.

5. Постановою Верховного Суду від 14 липня 2020 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що порядок здійснення будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які належать до І-ІІІ категорій складності, та тих, що належать до IV і V категорій складності, суттєво відрізняються. А тому, для встановлення правомірності дій відповідача щодо скасування декларації про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км» важливе значення має встановлення категорії складності цього об`єкта.

Також, Верховний Суд вказав на те, що під час нового розгляд судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити, відповідно, всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. Суди повинні дати відповідь на кожний аргумент позивача та відповідача. У разі необхідності суди можуть зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

7. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що враховуючи позицію Верховного Суду у цій справі, суди вважають, що хоча газозаправний пункт типу СЗГ-К-5 за проектною ємністю має 2,32т, він побудований на існуючій АЗС № 19 де сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 т., що не може бути віднесена до ІІ категорії складності, а виключно до IV-V, будівельні роботи якої можуть виконуватися замовником після видачі йому дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів такої категорії складності, а не на підставі Декларації.

Поряд з цим, суди відхили доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для скасування Декларації, оскільки позаплановим заходом інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю установлено збудований об`єкт без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а саме без отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів IV і V категорії складності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 20 серпня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Плесан» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалите нове, яким позов задовольнити повністю.

10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, судами не враховано, що норми діючого законодавства України не передбачають, не зобов`язують і не надають право контролюючому органу скасовувати зареєстровану декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, саме у зв`язку із скасуванням реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2021 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач): ОСОБА_1., судді: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.

12. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Плесан» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №802/1696/16-а - залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

13. 27 вересня 2021 року на виконання вимог вказаної ухвали, позивачем подано до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року № 905/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 22/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2023 року визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Стеценко С. Г.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року прийнято до провадження справу № 802/1696/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

17. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11 липня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Плесан» отримало право на виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої за № ВН 082142100151 від 29 липня 2014 року декларації про початок виконання будівельних робіт. Протягом 2014 року - січня 2015 року ТОВ «Плесан» здійснило будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою: с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району, Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км. Декларація про початок виконання будівельних робіт була розглянута та зареєстрована Департаментом ДАБІ у Вінницькій області.

19. Відповідно до повідомлення про результати ідентифікації об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки (форма ОПН-1), затвердженого 11 липня 2013 року директором Підприємства, у п. 6 висновку якого вказано, що АГЗП у Вінницькій області Літинському районі, с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, км 337+560 (праворуч) не відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки.

20. Протягом 2014 - січня 2015 Підприємство здійснило будівництво газозаправного пункту та 26 січня 2015 року між Замовником ТОВ «ПЛЕСАН» та Генпідрядником ТОВ БКП підписані Акти №№1-7 приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до яких другий здав, а перший прийняв роботи із встановлення стаціонарного заправника.

21. Після завершення будівництва, починаючи з лютого по травень 2015 року, позивач неодноразово звертався до Департаменту ДАБІ у Вінницькій області і надавав для реєстрації декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км».

22. Проте, відповідач повертав ТОВ «Плесан» зазначену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на доопрацювання. Оскільки ТОВ «Плесан» вважало такі дії і рішення Департаменту ДАБІ протиправним і такими, що порушують законні права та інтереси підприємства, воно звернулося з відповідним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправними дії і рішення Департаменту та скасувати їх.

23. 15 вересня 2015 року Вінницький окружний адміністративний суд розглянув позов ТОВ «Плесан» і виніс постанову в адміністративній справі № 802/2655/15-а, якою визнав протиправним та скасував рішення Департаменту ДАБІ про повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 і зобов`язав Департамент ДАБІ вчинити дії щодо реєстрації та видачі ТОВ «Плесан» декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

23. 10 листопада 2015 року Вінницький апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду.

24. Однак, відповідач у добровільному порядку не виконав рішення суду в адміністративній справі № 802/2655/15-а, тому 23 лютого 2016 року ТОВ «Плесан» направив до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області заяву про примусове виконання судового рішення і виконавчий лист № 802/2655/15-а, виданий 25 січня 2016 року.

25. 02 березня 2016 року ТОВ «Плесан» подав через Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс» Вінницької міської ради декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності з доданням копій судових рішень в адміністративній справі №802/2655/15-а.

26. 03 березня 2016 року ТОВ «Плесан» отримав від відділу примусового-виконання рішень управління ДВС супровідний лист № 1513 від 29 лютого 2016 року та постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 лютого 2016 року.

27. 15 березня 2016 року представник ТОВ «Плесан» отримав через Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс» Вінницької міської ради лист (рішення) від 14 березня 2016 року № ВН 152160741345 Департаменту ДАБІ у Вінницькій області про те, що «підстави для реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відсутні».

28. Відтак, позивач 17 березня 2016 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 802/2655/15-а з заявою про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду.

29. 30 березня 2016 року ТОВ «Плесан» отримало від відділу примусового виконання рішень управління ДВС супровідний лист № 2429/02.2-27/7 від 30 березня 2016 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2016 року. У вказаній постанові було зазначено, що державним виконавцем вжито усіх заходів примусового виконання рішення, суду, передбачених статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

30. Разом з тим, 14 квітня 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд відмовив ТОВ «Плесан» в задоволенні вказаної заяви.

23 серпня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Плесан», скасував ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняв нову постанову, якою:

- заяву ТОВ «Плесан» про визнання протиправними рішень, дії чи бездіяльності, вчинених Департаментом ДАБІ у Вінницькій області на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, задовольнив частково;

- визнав протиправною бездіяльність по виконанню постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року в адміністративній справі № 802/2655/15-а;

- визнав протиправним рішення Департаменту ДАБІ у Вінницькій області від 14 березня 2016 року № ВН 152160741345 про повернення без реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта;

- визнав протиправними дії Департаменту ДАБІ у Вінницькій області по поверненню без реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта;

- зобов`язав Департамент ДАБІ у Вінницькій області подати в 30-денний термін звіт про виконання судового рішення.

31. 31 серпня 2016 року позивач подав через Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс» Вінницької міської ради Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, з доданням копії судового рішення у адміністративній справі № 802/2655/15-а.

32. 12 вересня 2016 року представник ТОВ «Плесан» отримав через Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс» Вінницької міської ради зареєстровану 09 вересня 2016 року декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за № ВН 142162531570, та лист Департаменту ДАБІ у Вінницькій області № 1002-16-1523 від 09 вересня 2016 року, в якому позивача повідомлено, що зареєстрована на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № 802/2655/15-а декларація про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою: с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км» за № ВН 142162531570 скасована наказом Департаменту ДАБІ у Вінницькій області № 54.

33. Відповідно до змісту наказу № 54 від 09 вересня 2016 року підставою для його видання та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 9 вересня 2016 року №ВН 142162531570 став факт скасування Департаментом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 29 липня 2014 року № ВН 082142100151.

34. Вважаючи наказ відповідача № 54 від 09 вересня 2016 року протиправним, ТОВ «Плесан» звернулось до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

36. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Спірні правовідносини у цій справі регулюються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI).

38. Статтями 1, 4 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

39. Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

40. Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

41. Згідно із частиною третьої статті 34 Закону № 3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

42. За приписами ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

43. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

44. Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

45. Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

46. Порядок проведення перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про введення закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 533).

47. Згідно зі п. 7 Порядку № 533 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

48. Таким чином, ДАБІ України наділена повноваженнями щодо проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, за результатами якої, у разі виявлення наведення у такій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, контролюючий орган має право скасувати таку декларацію.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до направлення від 25 листопада 2015 року, яке видано на підставі наказу ДАБІ від 12 жовтня 2015 року № 1091 та заяв гр. ОСОБА_2 , направлено працівників державного архітектурно-будівельного контролю здійснити позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19.

50. Актом № 1277-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 грудня 2015 року зафіксовано, що при візуальному огляді було встановлено, що будівельні роботи на об`єкті виконано у повному обсязі. Збудований газозаправний пункт типу СЗГ-К-5 в складі: газова ємність об`ємом 5,0 м.кв. з заправною колонкою. Вищевказаний об`єкт не експлуатується. Згідно горизонтальної прив`язки об`єкт знаходиться на відстані 30,0м від будівлі кафе та 19,0м. від операторської.

51. Працівником експлуатуючої організації АЗС було надано для огляду проектну та виконавчу документацію будівництва перевіряємого об`єкта, з огляду якої було встановлено, що будівельні роботи виконувались відповідно до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 29 липня 2014 року № ВН 08214210015.

52. В проектній документації проведений розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності, який виконав головний інженер проекту Мельченко М. М. (сертифікат № 007554) та згідно якого об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків CCI та до II категорії складності.

53. Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 здійснюється на існуючій АЗС № 19, а тому відповідно до Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об`єкту будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої Науково-технічною радою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16 червня 2011 року № 59 категорія складності об`єкта будівництва у цілому приймається за найвищою категорією складності окремої будівлі (споруди).

54. Департамент з метою проведення ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки згідно з постановою КМУ від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» звернувся до Управління Держпраці у Вінницькій області з листом від 16 грудня 2015 року.

55. Листом Держпраці від 18 грудня 2015 року № 969 надано інформацію, що згідно повідомлення, наданого суб`єктом господарювання на АЗС № 19 сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 т.

56. Департамент звернувся до ДП «Укрдержбудекспртиза» у Вінницькій області з листом від 18 грудня 2015 року з метою отримання інформації щодо віднесення газозаправочного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 до V категорії складності з урахуванням отриманого листа від Дежпраці у Вінницькій області та розрахунку категорії складності в проектній документації на будівництво.

57. Листом ДП «Укрдержбудекспертиза» у Вінницькій області від 21 грудня 2015 року повідомлено, що газозаправний пункт на АЗС № 19 належить до об`єктів підвищеної небезпеки і до класу наслідків (відповідальності) СС3 та до V категорії складності.

За результатами проведеної перевірки, вказаних вище листів ДП «Укрдержбудекспртиза» у Вінницькій області від 21 грудня 2015 року, Держпраці від 18 грудня 2015 року № 969, наказом від 21 грудня 2015 року за №112 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 29 липня 2014 року № ВН 08214210015.

58. Про скасування декларації позивач повідомлений листами Департаменту від 22 грудня 2015 року №1002-16-1837, від 28 грудня 2015 року №1002-16-1907.

59. Наказ від 21 грудня 2015 року за №112, який винесений за наслідками позапланової перевірки, не був оспорюваним в ході розгляду справи № 802/2655/15-а, також не є предметом спору і в даній справі № 802/1696/16-а. Отже, він є відповідним безспірним доказом, який приймає суд при розгляді цієї справи. Вказаний наказ є чинним та позивачем не оспорюється.

60. Правила скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації також деталізовані в п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

61. За приписами абз. 7 п.22 Порядку № 461, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

62. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ВН 142162531570 була зареєстрована Департаментом 09 вересня 2016 року на виконання рішення суду по справі № 802/2655/15-а.

63. Проте, на час реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, інформація зазначена в ній позивачем не відповідала дійсності, оскільки в п.11 декларації замовник вказує, що право на виконання будівельних робіт в нього виникло на підставі декларації про початок будівельних робіт від 29 липня 2014 року, яка на момент реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта була не чинна, так як скасована наказом Департаменту від 21 грудня 2015 року № 112.

64. Отже, є підстава вважати, що об`єкт збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

65. Слід звернути увагу, що однією з підстав скасування декларацій про початок будівельних робіт та про введення об`єкта в експлуатацію, стало те, що у вказаних деклараціях необґрунтовано зазначено ІІ категорію складності об`єкта будівництва.

66. Так згідно ст. 32 Закону № 3038-VI усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

67. Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Аналіз наведеного вище законодавства у сфері містобудівної діяльності дозволяє зробити висновок, що законодавцем було введено такий термін як категорія складності, зокрема, з метою визначення кількості стадій проектування об`єкту, визначення необхідності проведення експертизи проектної документації та обсягу процедур, які необхідно пройти для юридичного врегулювання ведення будівництва. Крім того, певні категорії можуть передбачати для учасників будівництва додаткові вимоги.

68. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/10310/17, від 23 червня 2020 року у справі № 826/679/16.

69. Механізм віднесення об`єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено у Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557).

70. Згідно з п. 5 Порядку № 557 до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат (м.р.з.п.);

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

71. Пунктом 6 Порядку № 557 передбачено, що до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, зокрема, згідно із Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» є об`єктами підвищеної небезпеки.

72. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 195 від 14 травня 2013 року затверджено Національний стандарт ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», яким визначено, що ті об`єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності.

73. За приписами ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» (далі - Закон № 2245-III) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;

порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;

ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів.

74. За приписами ст. 9 Закону № 2245-III суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

75. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

76. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» затверджено Порядок ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки (далі - Порядок № 956).

77. Згідно з підпунктом 3-4 Порядку № 956 суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації. Потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

78. Пунктом 6 Порядку № 956 визначено, що під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об`єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

79. Згідно з пунктом 18 Порядку № 956 суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи).

80. Отже, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Зокрема, до об`єктів будівництва V категорії складності належать об`єкти підвищеної небезпеки. Об`єкти підвищеної небезпеки ідентифікуються відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. При цьому потенційно небезпечний об`єкт є об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у тому випадку, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на такому об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

81. Колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій встановлено, що будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 здійснювалось на існуючій АЗС №19, сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) на АЗС №19 становить 78,46 т.

82. Вказаний факт підтверджує лист Держпраці від 18 грудня 2015 року № 569, у якому вказано, що згідно повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, складеному відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженому постановою КМУ від 11 липня 2002 року № 956 на АЗС № 19 сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 тонн.

Згідно наказу Мінрегіону України від 12 травня 2014 року №135, редакція якого чинна з 01 липня 2014 року, тобто на дату реєстрації Декларації про початок будівельних робіт, внесено зміни №1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013, у яких у додатку Д до переліку об`єктів будівництва, які можуть бути віднесені до IV-V категорії складності, віднесено «автозаправні станції (комплекси) з проектною ємністю понад 10 тон».

Отже, розміщення (встановлення) додаткового обладнання, у тому числі для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом транспортних засобів на діючій АЗС призводить до зміни її основних техніко-економічних показників, а саме: збільшення потужності (місткості (ємності) резервуарів та кількості автоколонок), обсягу послуг.

83. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що спірний об`єкт будівництва не може бути віднесений до ІІ категорії складності, а виключно до IV-V, будівельні роботи якої можуть виконуватися замовником після видачі йому дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів такої категорії складності, а не на підставі Декларації.

84. Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16 сформував правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

85. Таким чином, з наведеного слідує, що об`єкт будівництва відноситься до ІV-V категорії складності, а тому документом, який надає право виконувати будівельні роботи для даного об`єкта має бути дозвіл на виконання будівельних робіт, а не вказана скаржником декларація.

86. Доводи скаржника про відсутність у відповідача підстав для скасування Декларації є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позаплановим заходом інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що збудовано об`єкт без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а саме без отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів IV і V категорії складності.

87. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач при прийняті наказу від 09 вересня 2016 року №54 діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій, а зводяться лише до переоцінки доказів у справі.

88. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

89. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

90. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

92. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

93. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

94. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

95. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

96. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плесан» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець