Ухвала

від 03.09.2021 по справі 802/1696/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2021 року

Київ

справа №802/1696/16-а

адміністративне провадження №К/9901/30958/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №802/1696/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

18.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Плесан" направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №802/1696/16-а.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС України) судом встановлено наступне.

За змістом статті 332 КАС України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" не відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, згідно з яким у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Скаржник зазначає, що у діючій судовій практиці відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

- щодо скасування органом державного контролю через 11 місяців після завершення будівництва Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка втратила чинність на підставі Закону;

- щодо необхідності дотримання процедури та зазначення в наказі на скасування Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, підстав для такого скасування, які вичерпано визначені в Законі.

В той же час Верховний Суд наголошує та тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Також необхідно конкретно вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Загальне посилання на певний пункт частини четвертої ст. 328 КАС України, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо визначених підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 329, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

Керуючись статтями 248, 327, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №802/1696/16-а - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 330 КАС України касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду