Постанова

від 12.07.2023 по справі 910/14134/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Справа№ 910/14134/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023

у справі №910/14134/22 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Атлант-152"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД"

про стягнення 161 988,11 грн,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Атлант-152" (далі - позивач, Об`єднання) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД" (далі - відповідач, Товариство) та просило стягнути 161 988,11 грн, у тому числі: 124 410,00 грн основного боргу, 4 841,63 грн 3% річних, 32 147,41 грн інфляційних втрат коштів та 589,07 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладена Угода про співпрацю та дії у спільних інтересах від 01.08.2015, однак з грудня 2019 року відповідач порушує її умови в частині своєчасної та повної сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 152, внаслідок чого за період з листопада 2019 по липень 2022 року утворилась заборгованість в сумі 124 410,00 грн.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що він є власником машиномісць та нежитлових приміщень в будинку за адресою: м.Київ, Харківське шосе, буд. 152; після повномастшабного вторгнення російської федерації в України автопаркінг використовується як укриття і відповідачем був придбаний генератор для цілодобового освітлення; в 2014 році позивач та 5 фізичних осіб - власників машиномісць (з 243-х) звернулись до суду з позовом про передачу автопаркінгу на баланс Об`єднання, і у період розгляду спору члени правління Об`єднання відмовлялись платити за послуги, що були надані відповідачем їм, як власникам машиномісць, та вчиняли дії по припиненню водопостачання, тому відповідачем було прийнято рішення не оплачувати послуги Об`єднання по Угоді та не підписувати акти; відповідач частково визнає позов в сумі 19140,00 грн (за квітень-червень 2020 року) та має намір укласти мирову угоду; також просить відстрочити виконання рішення у даній справі, оскільки не має можливості погашення наявної заборгованості одним разом платежем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2023 року позов задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД" стягнуто на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Атлант-152" 124 410,00 грн основного боргу, 32 147,41 грн інфляційних втрат коштів, 4 841,63 грн 3% річних, 589,07 грн пені, 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 481,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що судом неповно і неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги зводяться до дублювання заперечень проти позову, які були зазначені у відзиві на позовну заяву та наведені вище.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 01 червня 2023 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

29 травня 2023 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що скаржник не визначає і не пояснює в чому саме полягає незаконність і необґрунтованість рішення суду, а скарга фактично дублює зміст відзиву на позовну заяву; наявність будь-яких правовідносин між відповідачем і фізичними особами жодним чином не стосується предмета спору і правильно не була взята до уваги судом першої інстанції, при цьому скаржник не надав жодних доказів на підтвердження цих обставин; доводи відповідача не спростовують наявність заборгованості по Угоді, а посилання не неналежне її виконання позивачем не підтверджені жодним доказом; факт належного надання послуг підтверджується підписаними актами за період по лютий 2022 року, а акти з лютого по липень 2022 відповідач не повернув і не дав зауважень щодо них; відповідач частково визнає наявність заборгованості, однак просить відмовити у позові повністю; відповідачем не доведено підстав для відстрочення виконання рішення суду. Також вказав, що витрати на правничу допомогу становлять 6000 грн і просить стягнути їх з відповідача.

13.06.2023 від позивача надійшов детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в якому він просить прийняти цей детальний опис та стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи.

Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023, у зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Коробенка Г.П., Чорногуза М.Г.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням державної приймальної комісії був прийнятий в експлуатацію житловий будинок по Харківському шосе, 152 корпус 2 та автопаркінг на 243 машиномісця, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 28.12.2006 року.

Відповідно до п. 1 та п. 1.1. Розпорядження №1571 від 29.12.2006 Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації затверджено акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту згідно з додатком, зокрема - житловий будинок на перетині Харківського шосе та вул. Тростянецької, корпус 2 (житлова частина) з паркінгом на 243 машиномісця, в Дарницькому районі м. Києва.

19.02.2011 власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку, у тому числі ТОВ "Вітрікс Комфорт" що розташований за адресою: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 152 №453-610 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" створено ОСББ "Атлант-152".

Позивач вказує, що в процесі передачі багатоквартирного будинку на баланс ОСББ "Атлант-152" ТОВ "Вітрікс Комфорт" передало підземний паркінг, який є складовою частиною житлового комплексу, ТОВ "Вітрікс Комфорт ЛТД" (відповідач), і підземний паркінг перебуває в управління у відповідача, що встановлено у рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25.07.2016 у справі №753/6075/15-ц.

01 серпня 2015 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Атлант-152", як Об`єднанням) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД", як Товариством, було укладено Угоду про співпрацю та дії у спільних інтересах (далі - Угода), відповідно до пункту 1.1. якої предметом цієї Угоди є співпраця Сторін та їхні дії в спільних інтересах стосовно утримання, експлуатації, ремонту внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж, використання приміщення в підвалі ж/б для розміщення обладнання водяного пожежогасіння автопаркінгу в житловому комплексі за адресою вул.Харківське шосе 152, корпус 2 (далі - Житловий комплекс), забезпечення потреб в житлово-комунальних послугах, участь в утриманні дорожнього покриття, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх пов`язаних із цим платежів, передбачених законодавством та статутними документами Об`єднання.

Згідно п. 3.1. Угоди ТОВ "Вітрікс Комфорт ЛТД" сплачує Об`єднанню необхідні платежі та внески згідно Додатку №1 та інших Додатків до 10 числа поточного місяця за попередній місяць згідно Актів. Представник Власника може також здійснювати добровільні внески Об`єднанню для виконання останнім предмету цієї Угоди.

Як вбачається з п.7 Протоколу загальних зборів ОСББ "Атлант-152" №2 від 21.12.2017, було прийнято рішення про затвердження розміру щомісячних внесків для підземного паркінгу у розмірі 6 380,00 грн на місяць.

Позивач зазначає, що за період з вересня 2019 року по липень 2022 року Об`єднанням було виставлено Товариству рахунки-фактури на загальну суму 220 110,00 грн.

З наявних у матеріалах справи актів про співучасть в утриманні будинку та прибудинкової території вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за період з січня 2020 року по січень 2022 року без зауважень (акти містять підписи сторін та відтиски їх печаток).

Також, Об`єднанням (виконавцем) складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період лютий 2022 року - липень 2022 року, які не містять підпису представника Товариства.

Так, зі змісту листа №55 від 16.09.2022 вбачається, що Об`єднання просило Товариство підписати, поставити печатку та повернути 2-й екземпляр зазначених вище актів на адресу: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 152 №453-610.

Лист №55 від 16.09.2022 (трекінговий номер 0209109393017) вручено адресату за довіреністю 16.09.2022, однак, акти зі сторони відповідача підписані не були, зауважень щодо кількості та якості наданих послуг, про які зазначено в актах не надано.

Поряд з цим, з наявних у матеріалах справи виписок за особовим рахунком вбачається, що зобов`язання зі сплати заборгованості відповідачем виконано частково, а саме сплачено позивачу 95 700,00 грн. З пояснень позивача вбачається, що грошові кошти зараховувались згідно зазначеного у платіжних документах призначення платежу, за виключенням двох місяців (липень і серпень 2020 року), в яких відповідачем випадково повторно здійснено оплату і ці кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості за січень і лютий 2020 року.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 124 410,00 грн основного боргу, 4 841,63 грн 3% річних, 32 147,41 грн інфляційних втрат коштів та 589,07 грн пені.

Відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі, частково визнає позовні вимоги, а саме у частині стягнення заборгованості у розмірі 19 140,00 грн за період квітень - червень 2020 року та просив відстрочити виконання рішення, щодо задоволення інших позовних вимог відповідач заперечував, посилаючись на наявність спірних питань з членами правління Об`єднання, у зв`язку із чим він вирішив припинити виконання зобов`язань за Угодою.

За результатами розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Угода про співпрацю та дії у спільних інтересах від 01.08.2015, яка за правовою природою є договором надання послуг.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, оскільки він є власником машиномісць та нежитлових приміщень у підземному паркінгу в будинку за адресою м.Київ, Харківське шосе, буд. 152.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що лля забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, у тому числі, робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, у тому числі, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Пунктом 7 рішення загальних зборів Об`єднання, оформлених протоколом №2 від 21.12.2017, були затверджені розміри щомісячних внесків з утримання будинку, спору та прибудинкових територій: для власників квартир - 5,26 грн за 1 кв.метр належної загальної площі квартири; для власників нежитлових приміщень та підземного паркінгу - 6,38 грн за 1 кв.м. належної загальної площі нежитлового приміщення; для підземного паркінгу у розмірі 6 380,00 грн на місяць. Оплата здійснюється до 20 числа місяця, що настає розрахунковим, згідно із затвердженим загальними зборами розмірами внесків. Введено в дію затверджені розміри внесків з утримання будинку з 01.01.2018.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним вказаного рішення загальних зборів Об`єднання, отже, в силу наведених положень чинного законодавства, відповідач зобов`язаний був сплачувати Об`єднанню платежі і внески по Угоді в розмірі, визначеному вказаним рішенням загальних зборів.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно встановив суд першої інстанції, на виконання Угоди за період з вересня 2019 року по липень 2022 року Об`єднанням виставлено Товариству рахунки-фактури на загальну суму 220 110,00 грн, однак згідно наявних у матеріалах справи виписок за особовим рахунком, зобов`язання зі сплати вказаних платежів відповідачем виконано частково, а саме сплачено позивачу 95 700,00 грн.

При цьому, з актів про співучасть в утриманні будинку та прибудинкової території вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за період з січня 2020 року по січень 2022 року без зауважень (акти містять підписи сторін та відтиски їх печаток).

Також, Об`єднанням (виконавцем) складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період лютий 2022 року - липень 2022 року, які не містять підпису зі сторони Товариства.

Позивач направляв відповідачу вищевказані акти (лист №55 від 16.09.2022, отриманий відповідачем 16.09.2022) та просив повернути по одному підписаному примірнику, однак, відповідачем акти повернуті не були, жодних обґрунтованих зауважень щодо їх змісту не висловлено.

Тому, за відсутності обґрунтованих зауважень, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що роботи (послуги) за період лютий 2022 року - липень 2022 року прийняті відповідачем без зауважень.

Доводи відповідача про те, що в окремі періоди послуги надавались не в повному обсязі або не надавались, не підтверджені жодними доказами, а тому судом відхиляються.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. Угоди визначено, що Товариство сплачує Об`єднанню необхідні платежі та внески згідно Додатку №1 та інших Додатків до 10 числа поточного місяця за попередній місяць згідно Актів. Представник Власника може також здійснювати добровільні внески Об`єднанню для виконання останнім предмету цієї Угоди.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондує з положеннями статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на наявність конфлікту із членами правління Об`єднання та власниками окремих машиномісць на паркінгу, як на підставу невиконання зобов`язань за Угодою, відхиляються судом, оскільки вказані обставини звільняють відповідача від обов`язку виконувати зобов`язання за Угодою та вимог статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо обов`язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні докази, суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку, що позивачем у період з вересня 2019 року по липень 2022 року належним чином виконувалися зобов`язання за Угодою, тоді-як, відповідачем зобов`язання зі сплати заборгованості виконані частково, а саме на суму 95 700,00 грн, при цьому, згідно пункту 3.1 Угоди строк сплати коштів є таким, що настав.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 124 410,00 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 124 410,00 грн, , а тому позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання, згідно з частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 3.4. Угоди при порушенні строків оплати сплачується пеня в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Сума пені зазначається у платіжному документі окремим рядком.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг позивачем нараховані до стягнення з відповідача 589,07 грн пені. Перевіривши розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що пеня підлягає стягненню у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 4 841,63 грн 3% річних, 32 147,41 грн інфляційних втрат коштів, які нараховані по кожному акту, окремо, з врахуванням здійснених відповідачем платежів.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок є методологічно та арифметично правильним, тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, то, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідачем не доведено належними доказами наявності виняткових обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду у термін, встановлений законодавством, тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

В процесі апеляційного розгляду справи позивач просив стягнути з відповідача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що ним понесені 6000,00 грн витрат на оплату правничої допомогу, докази понесення яких будуть подані до винесення судом апеляційної інстанції постанови разом з детальним описом робіт.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

13.06.2023 від позивача надійшов детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в якому він просить прийняти цей детальний опис та стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи. До детального опису додані докази понесення цих витрат.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відповідача було відмовлено, а позов судом першої інстанції було задоволено, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 19.08.2022 між Адвокатським бюро Штеренберг О.О. та ОСББ "Атлант-152" укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №19/08/2022, предметом якого є забезпечення виконавцем усіма законними методами та способами захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у всіх справах, які пов`язані, чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, невизнаних, оспорюваних прав та законних інтересів.

Згідно пункту 5.1 вказаного договору розмір гонорару виконавця та порядок його оплати визначається у додатковій угоді, яка погоджується сторонами та оформлюється додатковою угодою, які є невід`ємною частиною даного договору.

19.05.2023 між Адвокатським бюро Штеренберг О.О. та ОСББ "Атлант-152" укладено Додаткову угоду №5 до Договору від 19.08.2022, згідно якої клієнт замовив виконавцю послугу - підготування, формування та відправка Північному апеляційному господарському суду і ТОВ "Вітрікс Комфорт ЛТД" відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м.Києва від 21.03.2023 у справі №910/14134/22 - 6000,00 грн. Оплата послуг виконавця здійснюється клієнтом у безготівковому вигляді на підстави виставлених виконавцем рахунків.

19.05.2023 Адвокатським бюро Штеренберг О.О. виставлено позивачу рахунок на оплату від 19.05.2023 на суму 6000,00 грн.

Платіжною інструкції №124 від 22.05.2023 позивач перерахував Адвокатському бюро Штеренберг О.О. кошти в сумі 6000,00 грн по вказаному рахунку.

24.05.2023 між Адвокатським бюро Штеренберг О.О. та ОСББ "Атлант-152" підписано акт №5 приймання-передачі послуг з правничої допомоги - підготування, формування та відправка відзиву на апеляційну скаргу - період надання 19.05.2023 - 24.05.2023, кількість послуг - 1, загальна вартість 6000,00 грн.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом Штеренберг О.О., нею було надані роботи з підготування, формування та відправка відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу підписаний адвокатом Штеренберг О.О., повноваження якої підтверджувались ордером від 08.12.2022, виданого на підставі договору №19/08/2022 від 19.08.2022.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Позивач 24.05.2023 направив відповідачу копію відзиву на апеляційну скаргу, а 07.06.2023 направив відповідачу копію детального опису з додатками, що підтверджується що підтверджується описами вкладення та поштовими накладними, проте відповідач не скористався своїм правом подати заперечення або клопотання про зменшення витрат.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Дослідивши подані позивачем детальний опис робіт, акт приймання-передачі послуг, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі у заявленій сумі 6000,00 грн та стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21 березня 2023 року - без змін.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс комфорт ЛТД" (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 152; ідентифікаційний код: 37388112) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Атлант-152" (02091, місто Київ, Харківське шосе, будинок 152, квартири №№435-610; ідентифікаційний код: 37560787) - 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.07.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко