Рішення

від 06.07.2023 по справі 916/3631/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3631/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул. Академічна, буд.16, код ЄДРПОУ - 43105826, електронна адреса: 2019oec@gmail.com)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОНДОМІНІМУМ 16» (5481, Одеська обл., м. Южне, проспект Миру, буд.16, код ЄДРПОУ - 40573843, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Ільїн А.Н. - на підставі довіреності №2/12 від 20.12.2022р.

Від відповідача: Семака В.Ю.- на підставі ордера серії ВН №1223571 від 03.02.2023р.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-ОСББ) «КОНДОМІНІМУМ 16» про стягнення заборгованості у розмірі 382 957 грн, інфляційних втрат у розмірі 160 057 грн 11 коп., 3% річних у розмірі 25 079 грн 68 коп., неустойки у розмірі 23 317 грн 80 коп.

Ухвалою суду від 29.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30.01.2023р. Ухвалою суду від 30.01.2023р. відкладено судове засідання на 21.02.2023р. Ухвалою суду від 21.02.2023р. відкладено судове засідання на 14.03.2023р. Ухвалою суду від 14.03.2023р. відкладено судове засідання на 06.04.2023р. Протокольною ухвалою від 06.04.2023р. відкладено судове засідання на 25.04.2023р. Ухвалою суду від 25.04.2023р. відкладено розгляд справи на 18.05.2023р. Протокольною ухвалою суду від 18.05.2023р. відкладено розгляд справи на 06.07.2023р.

Позивач - ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 06.04.2023р.

Відповідач - ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 14.03.2023р., та відповідно до заяви про застосування строків позовної давності, що надійшла до суду 14.03.2023р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи все наведене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що 15.05.2020р. між ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» як Виконавцем та ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» як Замовником був укладений Договір №15-05/21 про надання послуг з ремонту внутрішніх електричних мереж житлового багатоквартирного будинку за адресою: Одеська обл., м.Южне, пр.Миру, буд.16.

Згідно п.3.1 Договору ціна послуг є договірною та на момент укладення Договору становить 382 957 грн.

10 жовтня 2020р. уповноваженими представниками ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» та ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» було підписано Акт здачі-прийняття виконаних робіт за Договором №15-05/21 від 15.05.2020р. на суму 382 957 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п.4.2 Договору Замовник повинен провести повний розрахунок за виконані роботи (надані послуги) протягом 3-х банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, за розрахунком позивача, кінцевою датою оплати є 15.10.2020р.

Але, як зазначає позивач, у встановлений строк оплату виконаних робіт здійснено не було, у зв`язку із чим позивач 08.11.2022р. направив на адресу ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» претензію №1/11 з пропозицією виконати свої зобов`язання по оплаті, але відповіді та задоволення не отримав. За таких обставин, позивач був вимушений звернути до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у розмірі 382 957 грн.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п.6.3 Договору у разі порушення строку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику неустойку у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за договором за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору, а також з урахуванням положень ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» нарахувало відповідачу пеню у загальному розмірі 23 317 грн 80 коп. за період з 15.10.2020р. по 14.04.2021р.

Також, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми законодавства, позивач нарахував відповідачу за період прострочення з 15.10.2020р. по 22.12.2022р. 3% річних у розмірі 25 079 грн 68 коп., а також інфляційні втрати з період жовтень 20202р. - жовтень 2022р. у розмірі 160 057 грн 11 коп., які також просить суд стягнути з ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16».

У відповіді на відзив позивач зауважив, що йому нічого не відомо про Акт здачі-прийняття виконаних робіт, підписаний сторонами за Договором №15-05/21 від 15.05.2020р. 20.10.2020р., а підставою позову є Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 10.10.2020р.

Щодо направлення на адресу ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» повідомлення №288 від 21.10.2020р. щодо помилковості підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2020р., на підтвердження чого відповідачем до суду надано копію кур`єрської накладної ТОВ «КСД ЕКСПРЕС» №2388661, позивач зазначив, що згідно листа кур`єрської служби доставки КСД від 03.04.2023 р. №30423-1 накладна №2388661 в базі даних кур`єрської служби доставки КСД не була зареєстрована і в службі відсутні дані про прийом документів та оформлення зазначеної накладної у жовтні 2020р., чи у будь-який інший період. При цьому, у будь-якому разі накладна №2388661 не могла бути фізично використана до 14.01.2022р. - дати її отримання кур`єрською службою від виробника.

За таких обставин, позивач вважає, що кур`єрська накладна ТОВ «КСД ЕКСПРЕС» №2388661 не може бути прийнята судом у якості доказу.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2020р. зі сторони ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» був підписаний помилково, а інформація, зазначена у цьому Акті не відповідає дійсності, адже роботи за Договором №15-05/21 від 15.05.2020р. ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» не виконувались взагалі. Про недійсність Акту на адресу ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» було направлено повідомлення №288 від 21.10.2020р., що підтверджується копією кур`єрської накладної (з описом). За інформацією ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» зазначене повідомлення отримане позивачем 23.10.2020р. і відповіді на це повідомлення відповідачем отримано не було.

Таким чином, відповідач вважає, що у зв`язку із невиконанням ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» обумовлених у Договорі №15-05/21 від 15.05.2020р. робіт, помилковістю підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2020р. зі сторони ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16», у Замовника відсутнє зобов`язання щодо оплати таких робіт.

Крім того, відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності, у які зазначає, що позивач, звернувшись до суду із позовної заявою 26.12.2022р., пропустив річний строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки у розмірі 23 317 грн 80 коп, що відповідно до положень ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 15.05.2020р. між ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» (Виконавець) та ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» (Замовник) було укладено Договір №15-05/21, відповідно до п.1.1 якого на умовах даного Договору Замовник доручає, а Виконавець забезпечує надання послуг «Ремонт внутрішніх електричних мереж житлового багатоквартирного будинку», код за ДК 21-2015:45310000-3 «Електромонтажні роботи», у багатоквартирному будинку, адреса: Одеська обл., м. Южне, пр. Миру, 16, ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16».

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, виходячи з положень законодавства, за своєю правовою природою Договір №15-05/21 є договором підряду.

Відповідно до п.9.1 Договору цей Договір застосовується до взаємовідносин, які виникли з дня підписання цього Договору, відповідно до ст.631 п.3 Цивільного кодексу України, та діє по 31.12.2020р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ст. 175 Господарського кодексу України законодавець зазначив, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, з моменту укладення Договору №15-05/21 між сторонами виникли певні взаємні зобов`язання.

Згідно п.1.3 Договору до виконання взятих на себе зобов`язань Виконавець приступає після підписання сторонами цього Договору, та зобов`язується надати послуги, зазначені у п.1.1 Договору, до 31.12.2020р.

У п.3.1 Договору сторони домовилися, що ціна на момент укладання Договору згідно договірної ціни складає 382 957 грн (без ПДВ).

Перелік робіт та їх вартість наведені у додатку №1 до Договору.

При цьому, відповідно до п.5.1.1 договору Виконавець зобов`язаний виконувати комплекс електромонтажних робіт згідно проектної документації Замовника, згідно вимог нормативних документів: «Правил улаштування електроустановок», «Правил технічної експлуатації електричних станцій та мереж», Правил техніки безпеки під час експлуатації електричних станцій та мереж, Систем технічного обслуговування та ремонту енергетичного обладнання.

За приписами ч.ч.1,2 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник, згідно п.5.2.4 Договору, зобов`язався прийняти надані послуги шляхом підписання акту здавання-приймання виконаних робіт і направити один примірник оформленого акту на адресу Виконавця.

За матеріалами справи, 10.10.2020р. сторонами за Договором №15-05/21 був підписаний Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), який містить перелік виконаних Виконавцем монтажних робіт, які прийняті Замовником без зауважень (сторони претензій одна до одної не мають), та згідно якого роботи виконані на суму 382 957 грн (без ПДВ).

Посилання відповідача у справі на помилкове підписання зазначеного Акту здачі-прийняття до уваги судом не приймається, адже, по-перше, малоймовірним є підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт без огляду здійсненої роботи; по друге, відсутні докази звернення Замовника до Виконавця після підписання Договору з претензіями у зв`язку із невиконанням робіт у встановлений Договорі строк або із порушенням проектної документації; по-третє, у повідомленні про недійсність Акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за Договором №15-05/21 від 15.05.2020р. мова йде про Акт підписаний 20.10.2020р., натомість, як вже зазначалося вище, підставою для звернення до суду є Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за Договором №15-05/21 від 15.05.2020р., складений сторонами 10.10.2020р. і доказів наявності акту від 20.10.2020р. відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Таким чином, оцінюючи у сукупності всі обставини справи, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати недостовірними обставини щодо укладення сторонами у справі Договору №15-05/21 від 15.05.2020р., виконання ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» робіт, перелічених у додатку №1 до цього Договору на суму 382 957 грн та прийняття цих робіт Замовником - ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16».

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до розділу 4 Договору Замовник здійснює оплату у розмірі 382 957 грн, вказаної у п.3.1 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 60-ти банківських днів з моменту отримання та підписання Договору (п.4.1). Остаточна оплата за виконані роботи Замовник здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.4.2).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт 10.10.2020р. оплату за виконані роботи ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» мало здійснити у строк до 15.10.2020р., чого не зробив.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 382 957 грн підлягає задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Така правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду від 25.01.2022р. у справі №904/3886/21.

За умовами п.6.1 Договору за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором до сторін застосовуються штрафні санкції згідно з Договором та діючим законодавством.

Відповідно до п.6.3 Договору у разі порушення строку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за Договором за кожен день прострочення.

За змістом ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи зазначені приписи законодавства, а також порушення відповідачем умов Договору щодо оплати виконаних робіт, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 23 317 грн 80 коп. за період з 15.10.2020р. по 14.04.2021р.

Але, відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами п.п.3.4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

14 березня 2023р. відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) у розмірі 23 317 грн 80 коп., з урахуванням того, що ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» пропущено встановлений ст.258 строк позовної давності.

Позивачем у справі доказів наявності поважних причин пропущення позовної давності у частині пред`явлення вимоги про стягнення неустойки до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСББ «КОНДОМІНІМУМ 16» пені у розмірі 23 317 грн 80 коп.

Крім того, за приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є вірним і стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 25 079 грн 68 коп. та інфляційні втрати у розмірі 160 057 грн 11 коп.

Враховуючи все викладене вище, позовна заява ТОВ «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОНДОМІНІМУМ 16» про стягнення заборгованості у розмірі 382 957 грн, інфляційних втрат у розмірі 160 057 грн 11 коп., 3% річних у розмірі 25 079 грн 68 коп., неустойки у розмірі 23 317 грн 80 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОНДОМІНІМУМ 16» (5481, Одеська обл., м. Южне, проспект Миру, буд.16, код ЄДРПОУ - 40573843, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕССА ЕНЕРГОСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул. Академічна, буд.16, код ЄДРПОУ - 43105826, електронна адреса: 2019oec@gmail.com) заборгованість у розмірі 382 957 грн, інфляційні втрати у розмірі 160 057 грн 11 коп., 3% річних у розмірі 25 079 грн 68 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 521 грн 39 коп.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11 липня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога