Ухвала

від 12.07.2023 по справі 925/636/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/636/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі -АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", скаржник)

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023

за заявою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу

у справі №925/636/20

за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до

1. Селянського (фермерського) господарства "Зоря";

2. ОСОБА_1

про стягнення 1 257 207,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 28.06.2023, через підсистему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №925/636/20, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко Катерини Григорівни у виконавчому провадженні №65349232 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/636/20. Крім того, в прохальній частині скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 у справі №925/636/20 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким відмовлено повністю в задоволенні скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 13.03.2023 про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу.

З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи, якою переглянута ухвала про розгляд скарги на дії державного виконавця (пункт 25 частини першої статті 255 ГПК України),яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вказує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування висновків Верховного Суду при розгляді аналогічних справ. Окремо скаржник посилається на висновок викладений в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №755/17274/17.

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України), не вказує, які саме норми права порушені судами попередніх інстанцій, а лише звертається до цитування загальних норм права, до необхідності переоцінки доказів та до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, тощо.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведений перелік, зокрема, норм права в контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом, з власної ініціативи, як обґрунтування неправильного застосовування судами попередніх інстанцій саме усіх цих норм права, без прямої вказівки на це скаржника.

При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом розгляду скарги на дії державного виконавця, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Проте, при вивченні матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що скаржником у скарзі не вказано ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача -2- ОСОБА_1 та не вказано його місце проживання чи перебування.

Окрім цього, положенням пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Предметом касаційного оскарження, як зазначено вище, є ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 у справі №925/636/20, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час подання касаційної скарги (28.06.2023), приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року визначений у розмірі 2 684,00 грн.

Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Отже, звертаючись в електронній формі через підсистему "Електронний суд" із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №925/636/20, скаржнику слід було сплатити судовий збір у розмірі 2 147,20 грн (2 684, 00 грн х 0,8).

Водночас, у порушення зазначених вимог, скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Варто зазначити, що наведена у статті 291 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України, адже не надсилання скаржником копії скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Ненадання суду належних доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення позбавляє суд можливості встановити дійсність факту надсилання їм цієї касаційної скарги, а також перевірити її отримання учасниками справи за допомогою штрихкодового ідентифікатора на офіційному сайті "Укрпошта".

Відповідно до частин п`ять-вісім статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачена можливість подання до суду та надсилання документів (в даному випадку касаційної скарги) іншим учасникам справи в електронній формі, які мають бути скріплені електронним підписом учасника справи (його представника), на офіційну електронну адресу з використанням Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. 5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи (далі - Положення) офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно із п. 29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням "Електронного суду", в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Водночас з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді: касаційна скарга (подання) від 28.06.2023 у справі №925/636/20 надіслано в електронні кабінети скаржника - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та його представника - адвоката Уманьця С. Г. та доставлено 28.06.2023 19:37, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду. При цьому іншими учасниками справи не зареєстровано офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, а отже і доказів отримання копії касаційної скарги у Суду немає.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а саме: відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Селянському (фермерському) господарству "Зоря", ОСОБА_1 .

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:

- надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судових рішень, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження;

- надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 147,20 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом;

- зазначення ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) інших учасників справи та їх місце проживання чи перебування;

- надання доказів надіслання іншим учасникам справи копії скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №925/636/20 - залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через підсистему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова