Постанова

від 18.09.2023 по справі 925/636/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/636/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - Товариство, позивач, стягувач, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 (головуючий - суддя Чевгуз О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 (головуючий - суддя Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Шапран В.В.)

у справі №925/636/20

за скаргою Товариства

про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу у справі №925/636/20

за позовом Товариства

до селянського (фермерського) господарства "Зоря" (далі - Господарство, відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2)

про стягнення 1 257 207,15 грн.

Історія справи

Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії щодо своєчасного та повного примусового виконання судового рішення.

1. Короткий зміст позовних вимог та скарги на бездіяльність державного виконавця

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором поставки зерна майбутнього врожаю, у тому числі: основного боргу, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу, курсової різниці.

1.2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем-1 договору поставки зерна та наявністю підстав для солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості, штрафних санкцій, відсотків за користування чужими коштами, суми курсової різниці.

1.3. Товариство звернулось до суду зі скаргою, в якій просило суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) [далі - Відділ] Харченко Катерини Григорівни (далі - Харченко К.Г.) у виконавчому провадженні №65349232 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/636/20

- зобов`язати заступника начальника Відділу Харченко К.Г. або іншого державного виконавця, в якого на виконанні перебуватиме виконавче провадження №65349232, вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) заходів щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/636/20.

2. Короткий зміст рішення та ухвали суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №925/636/20, позов задоволено частково.

2.2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №925/636/20, відмовлено у задоволенні скарги Товариства від 13.03.2023 про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким скаргу позивача задовольнити, а саме: визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу Харченко К.Г. у виконавчому провадженні №65349232 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/636/20.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У касаційній скарзі (в новій редакції) скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування висновків Верховного Суду при розгляді аналогічних справ та не ґрунтуються на засадах верховенства права, а тому є не законними в розумінні статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Скаржник зазначає про порушення вимог частини восьмої статті 48, абзацу другого частини третьої статті 57 Закону та посилається на висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 17.02.2021 у справі №904/3525/18, від 01.07.2020 у справі №755/17274/17, від 07.02.2023 у справі №925/790/17 (925/580/20), висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/10956/15.

5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. Від Відділу, Господарства, Пономаренка Ю.С. відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.01.2021 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Господарства та ОСОБА_1 на користь Товариства 659 736 грн основного боргу, 7 718,91 грн пені, 63 306,80 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 33 000 грн штрафу, 126 975,24 грн курсової різниці.

6.2. Постановою від 23.03.2021 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2021 у справі №925/636/20 залишив без змін.

6.3. На виконання зазначеного рішення 13.04.2021 видано три накази із строком пред`явлення до виконання по 23.03.2024.

6.4. Товариство 13.03.2023 звернулося до Господарського суду Черкаської області зі скаргою у порядку статті 339 ГПК України, у якій просило суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу Харченко К.Г. у виконавчому провадженні №65349232 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 №925/636/20;

- зобов`язати заступника начальника Відділу Харченко К.Г. або іншого державного виконавця, в якого на виконанні перебуватиме виконавче провадження №65349232, вжити передбачених Законом заходів щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 №925/636/20.

6.4.1. Обґрунтовуючи заяву стягувач зазначає, що заступником начальника Відділу Харченко К.Г.:

- порушено строки вчинення виконавчих дій, а саме строків перевірки майнового стану боржника та проведення опису майна боржника;

- не проведено опис всього нерухомого майна боржника;

- порушено строки звернення із запитом про надання інформації щодо правового статусу земельної ділянки під будівлями, які належать боржнику;

- не винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для оцінки нерухомого майна боржника;

- не проводиться перевірка майнового стану боржника з періодичністю, визначеною частиною восьмою статті 48 Закону.

6.5. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, зокрема, таке:

- наказ від 13.04.2021 у справі №925/636/20 стягувачем пред`явлено до примусового виконання до Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- постановою державного виконавця від 07.05.2021 відкрито виконавче провадження №65349232;

- старшим державним виконавцем Тальнівського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Мілевською Н.А. 24.11.2021 винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу;

- на виконанні у заступника начальника Відділу Харченко К.Г. перебуває зведене виконавче провадження №65592463 відносно Господарства, до складу якого входить 4 виконавчих провадження про стягнення заборгованості на користь юридичних осіб на загальну суму 1 118 298,95 грн, в тому числі виконавче провадження №65349232 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 №925/636/20 про стягнення з Господарства на користь Товариства боргу у сумі 890 736,95 грн (залишок боргу станом на 23.03.2023 становить 641 124,45 грн);

- державним виконавцем виявлено рахунки боржника, відкриті в установах банків;

- постановами державного виконавця від 27.05.2021 та 18.10.2022 накладено арешт на кошти боржника; копії вказаних постанов направлено до банківських установ для виконання; до банківських установ направлено платіжні вимоги для списання коштів з арештованих рахунків; з отриманих відповідей встановлено, що договори про зберігання цінностей та договори про найм (оренду) індивідуального банківського сейфа боржника відсутні;

- вжитими державним виконавцем заходами на рахунок з обліку депозитних сум Відділу 11.02.2022 надійшли кошти в сумі 50 000 грн, з яких 44 566,95 грн перераховано на користь Товариство, згідно з платіжним дорученням від 17.02.2022 №134;

- на рахунок з обліку депозитних сум Відділу 10.10.2022 надійшли кошти в сумі 40 000 грн, з яких 36 363,64 грн перераховано на користь Товариства, згідно з платіжним дорученням від 12.10.2022 №579;

- згідно з відповідями на запити Міністерства внутрішніх справ України від 07.10.2022, 18.10.2022, 13.03.2023 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено відсутність даних про зареєстровані за Господарством транспортних засобів;

- з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що боржнику на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, шо знаходяться за адресою: с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29 (а, б);

- з метою проведення виконавчих дій 16.11.2022 державним виконавцем здійснено виїзд за місцезнаходженням нерухомого майна боржника, а саме за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, та проведено опис нежитлової будівлі, загальною площею 112,0 кв.м - овочесховище, про що складено відповідну постанову;

- державним виконавцем вчиняються заходи щодо подальшої реалізації зазначеного нерухомого майна, належного Господарству, а саме: здійснюється формування пакету документів для подальшого призначення експерта - суб`єкта оціночної діяльності;

- у зв`язку з тим, що головою Господарства Пономаренко Л.М. подано заяву від 16.11.2022, в якій вона просить в першу чергу звернути стягнення на нежитлову будівлю загальною площею 112,0 кв.м - овочесховище, оскільки ця будівля готова до ведення діяльності, державним виконавцем в першу чергу проведено опис саме цієї нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29;

- вжитими державним виконавцем заходами на рахунок з обліку депозитних сум Відділу 28.11.2022 та 29.11.2022 стягнуто кошти в сумі 20 524,28 грн, з яких 16 634,61 грн перераховано на користь Товариства, згідно з платіжним дорученням від 06.12.2022 №687;

- на рахунок з обліку депозитних сум Відділу 13.01.2023 надійшли кошти в сумі 40 000 грн, з яких 33 975,86 грн перераховано на користь Товариства, згідно з платіжним дорученням від 24.01.2023 №69;

- з метою отримання інформації щодо належного боржнику іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, 05.12.2022 державним виконавцем направлено відповідні запити до таких підприємств та установ: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ДП «Держреєстри України», ГУ ДПС України в Черкаській області, відділ статистики у Тальнівському районі Головного управління статистики у Черкаській області, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Майданецька сільська рада Звенигородського району (з метою отримання інформації щодо земельних ділянок та їх кадастрових номерів, на яких знаходиться належне боржнику майно), Тальнівський виробничий відділок КП «ЧООБТІ» та вимогу безпосередньо голові Господарства Пономаренко Л.М. (яка останньою залишена без відповіді);

- за інформацією Головного управління ДПС у Черкаській області від 12.12.2022 №6367/5/23-00-04-04-06 встановлено, що за даними поданої до ГУ ДПС Господарством фінансової звітності малого підприємства за 2020 рік, дебіторська заборгованість станом на 31.12.2020 відсутня; фінансова звітність за 2021 та 2022 роки не подавалась;

- відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27.12.2022 №11-23-0.2-4483/2-22 встановлено, що правовстановлюючі документи на зареєстровані земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, 29-а та 29-б у Відділі №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, відсутні;

- з відповіді ДП «Держреєстри України» від 29.12.2022 №699 вбачається, що згідно з даними основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання Господарство не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання;

- листом виконавчого комітету Тальпівської міської ради від 28.12.2022 №01-06/7308 повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації щодо земельних ділянок та їх кадастрових номерів, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, 29-а та 29-б;

- згідно з інформацією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.12.2022 №21.6-10/20390 встановлено, що трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми за Господарством не зареєстровані;

- Тальнівським виробничим відділом КП «ЧООБТІ» відповідно до листа від 14.12.2022 №20 направлено до Відділу технічну документацію на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, 29-а та 29-б;

- у зв`язку з відсутністю у Відділі інформації про те, за ким зареєстрована земельна ділянка, що знаходиться за адресою: вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, 29-а, 29-б, с. Майданецьке, Звенигородський район, Черкаська область, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, її цільове призначення та кадастрові номери, державним виконавцем 05.12.2022, 03.02.2023 та повторно 13.03.2023 до Майданецької сільської ради Звенигородського району направлено відповідні запити та вимогу державного виконавця;

- наразі інформація щодо вищевказаної земельної ділянки державним виконавцем не отримана, відповідно не винесено постанову про призначення експерта - суб`єкта оціночної діяльності.

6.6. Щодо вимоги скаржника про визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу Харченко К.Г., суд першої інстанції зазначив таке:

- сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/. Ідентифікатор для доступу (зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику). У свою чергу, з метою захисту персональних даних всіх сторін зведеного виконавчого провадження, інформація щодо прийнятих рішень не є загальнодоступною;

- матеріали справи не містять доказів ознайомлення скаржника з матеріалами виконавчого провадження, оскарження рішень, дії або бездіяльність виконавця у порядку та строки, встановлені Законом;

- таким чином, враховуючи наведені вище обставини вчинення виконавчих дій, твердження представника Товариства щодо бездіяльності, халатності, та службової недбалості державного виконавця є необґрунтованими та безпідставними;

- так, 16.11.2022 державним виконавцем проведено опис нежитлової будівлі, загальною площею 112,0 кв.м - овочесховище за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, про що складено відповідну постанову;

- вказану постанову від 16.11.2022 направлено на адресу сторін для ознайомлення та досягнення згоди щодо визначення вартості майна, проте, повідомлення від стягувача Товариства щодо (не)досягнення згоди про вартість майна до Відділу не надходило;

- державний виконавець формує відповідний пакет документів відносно описаного нерухомого майна та земельної ділянки, на якій воно знаходиться;

- державним виконавцем надано копії запитів від 05.12.2022, 03.02.2023, 13.03.2023 до Майданецької сільської ради Звенигородського району, листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27.12.2022 №11-23-0.2-4483/2-22, листа Виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 28,12.2022 №01-06/7308, та отримання технічної документації на все належне боржнику нерухоме майно;

- стягувачем оскаржується саме неправомірна бездіяльність державного виконавця, при цьому не обґрунтовано, які саме його права порушені.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №925/636/20 за касаційною скаргою Товариства на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні скарги Товариства про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу, та постанова суду апеляційної інстанції, якою вказана ухвала залишена без змін.

8.2. Щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій вимог частини восьмої статті 48, абзацу другого частини третьої статті 57 Закону та не враховано висновки Верховного Суду та постанові Великої Палати Верховного Суду, які наведені у пункті 4.2 цієї постанов Верховний Суд виходить з того.

8.3. Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

8.4. Статтею 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

8.5.Скаржник послідовно у своїх доводах (дивись пункт 6.4.1. даної Постанови) вказує, що державним виконавцем у визначені вказаною вище нормою строки не проводилася перевірка майнового стану боржника.

8.6. Відповідно до частини восьмої статті 48 "Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника" Закону (у редакції чинній на момент звернення зі скаргою та на даний час) виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

8.7. Суд звертається до правової позиції стосовно застосування частини восьмої статті 48 Закону Верховного суду, викладеної у постанові від 17.02.2021 у справі №904/3525/18, а саме такого змісту:

- періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом, тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (подібний за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №915/1294/13, від 23.08.2018 у справі №911/167/17, від 19.08.2019 у справі №913/438/16).

8.9. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій встановлено те, що державним виконавцем вчинялися відповідні виконавчі дії.

8.10. Також, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив, зокрема, з того, що:

- матеріали справи не містять доказів ознайомлення скаржника з матеріалами виконавчого провадження, оскарження рішень, дії або бездіяльність виконавця у порядку та строки, встановлені Законом;

- таким чином, враховуючи наведені вище обставини вчинення виконавчих дій, твердження представника Товариства щодо бездіяльності, халатності, та службової недбалості державного виконавця є необґрунтованими та безпідставними.

8.11. Втім, оскаржувані судові рішення не містять встановлення судами попередніх інстанцій тієї обставини, що державним виконавцем (заступником начальника Відділу Харченко К.Г.), починаючи з 24.11.2021 (постанова про прийняття виконавчого провадження), в силу приписів частини восьмої статті 48 Закону проводилася не менше одного разу на два тижні перевірка щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника та не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

8.12. Вказане свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріалього права -частини восьмої статті 48 Закону та допущення порушення норм процесуального права, а саме: статей 210, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України.

8.13. Крім того, скаржник послідовно вказував на те, що державним виконавцем порушено приписи статті 57 "Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника" Закону.

8.14. Відповідно до частин першої та третьої статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

8.15. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи Товариства стосовно порушення державним виконавцем статті 57 Закону, вказав, зокрема, таке:

- державним виконавцем 16.11.2022 проведено опис нежитлової будівлі, загальною площею 112,0 кв.м - овочесховище за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Майданецьке, вул. 80-ї Гвардійської Дивізії, 29, про що складено відповідну постанову;

- вказану постанову від 16.11.2022 направлено на адресу сторін для ознайомлення та досягнення згоди щодо визначення вартості майна, проте, повідомлення від стягувача Товариства щодо (не)досягнення згоди про вартість майна до Відділу не надходило;

- державний виконавець формує відповідний пакет документів відносно описаного нерухомого майна та земельної ділянки, на якій воно знаходиться;

- державним виконавцем надано копії запитів від 05.12.2022, 03.02.2023, 13.03.2023 до Майданецької сільської ради Звенигородського району, листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27.12.2022 №11-23-0.2-4483/2-22, листа Виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 28,12.2022 №01-06/7308, та отримання технічної документації на все належне боржнику нерухоме майно.

8.16. Суд виходить з того, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/10956/15, викладено правові висновки, зокрема, про таке:

- аналіз статті 57 Закону дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання;

- Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (див. постанову від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц, пункт 31 постанови від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16);

- разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця;

- так, абзац другий частини третьої статті 57 Закону визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності;

- на відміну від цього частина четверта статті 57 Закону передбачає право виконавця залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) йому складно;

- аналогічні положення містять пункти 18- 21 в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012;

- беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

8.17. З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій не було враховано вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду, внаслідок чого, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, неправильно застосували норму матеріального права (статтю 57 Закону), та допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статті 210, 86, 236 ГПК України, та дійшли передчасних висновків стосовно відсутності підстав для задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця.

8.18. Крім того, суди попередніх інстанцій, не дослідили, зокрема, питання дотримання державним виконавцем такої засади виконавчого провадження як розумність строків, зважаючи на ту обставину, що з моменту винесення постанови про опис і арешт майна (16.11.2022) до звернення Товариства зі скаргою на бездіяльність (13.03.2023) минуло майже чотири місяці.

8.19. Суди попередніх інстанцій поза увагою залишили доводи скаржника наведені ним у, Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи Товариства, наведені в касаційній скарзі, частково знайшли підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції та наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

8.20. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.21. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.22. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду знайшли своє часткове підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.3. За таких обставин Суд вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати для розгляду до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця.

10. Судові витрати

10.1. На підставі статті 129, підпункту 4 частини першої статті 315 ГПК України Верховний Суд не розподіляє судові витрати, оскільки не скасовує рішення та не ухвалює нове рішення, не змінює рішення, не переглядає справу у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 310, 315 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №925/636/20 скасувати.

3. Справу №925/636/20 передати до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос