Ухвала

від 12.07.2023 по справі 758/7937/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7937/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості про стягнення заробітної плати та заборгованості по компенсації за невикористану відпустку під час звільнення, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бердилова О.М. звернулася до Подільського районного суду міста Києва з вказаним позовом.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позивачу необхідно вказати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та вказати ціну позову.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Таким чином, позивачу слід надати копію трудової книжки, у відповідності до кількості учасників процесу.

Відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів справи не додано документу про сплату судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заробітну плату у сумі 165 325,65 грн, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 268 167,35 грн та середній заробіток у сумі 32 240,00 грн за місяць за весь час затримки з 02.05.2023 по день фактичного розрахунку.

Разом з цим, компенсація за невикористану відпустку не входить до структури заробітної плати та за змістом ч. 1 ст.117 КЗпП України є видом відповідальності роботодавця за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум.

Таким чином, вимога про стягнення компенсації за невикористану відпустку маає бути оплачена судовим збором.

Зазначене у повній мірі узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові №6-1121цс16 від 30 листопада 2016 року.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплати судовий збір за дві вимоги майнового характеру або подати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та долучить докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевказане, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, визначених цією ухвалою.

Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості про стягнення заробітної плати та заборгованості по компенсації за невикористану відпустку під час звільнення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяМ. М. Головчак