Справа № 758/7937/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Петер А.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» про стягнення заробітної плати та заборгованості по компенсації за невикористану відпустку під час звільнення, -
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» про стягнення заробітної плати та заборгованості по компенсації за невикористану відпустку під час звільнення.
Ухвалою суду від 22 травня 2024 року клопотання представника позивачки про витребування доказів задоволено.
Витребувано у Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» інформацію:
1) про суму заборгованості Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» перед ОСОБА_1 по заробітній платі;
2) про суму заборгованості Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» перед ОСОБА_1 по компенсації за невикористані відпустки під час звільнення.
Вказану ухвалу суду скеровано представникові відповідача до електронної пошти та доставлено 23.05.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
Крім того, ухвалою суду від 22 травня 2024 року визнано явку в судове засідання представника відповідача обов`язковою.
Позивачка та її представник у судовому засіданні просили застосувати до відповідача заходи процесуального примусу у виді штрафу, у зв`язку з неявкою у судові засідання та невиконання рішення суду, що призводить до затягування строків розгляду справи, та є неповагою до суду.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Запитувані судом докази не надав.
Вирішуючи питання про застосування до відповідача Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» заходу процесуального примусу, суд виходить з наступних висновків.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).
Права та обов`язки учасників справи визначені ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Цивільне процесуальне законодавство України містить невичерпний перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ст. 143 ЦПК України).
Види заходів процесуального примусу визначені ч. 1 ст. 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 ст. 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 22 травня 2024 року було витребувано у відповідача низку документів. Однак, представником відповідача запитувані судом документи не надано, про причини неможливості надати їх суд не повідомлено. Крім того, представником відповідача проігноровано обов`язок явки до суду.
А підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов`язків учасником судового процесу - Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості», зокрема ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом, зокрема обов`язку надання доказів або повідомлення про неможливість надання таких, без поважних причин, що є зловживанням процесуальними правами, та має певну мету перешкоджання судочинству, а також затягування розгляду справи у зв`язку з неявкою у судові засідання.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги триваюче злісне неналежне виконання відповідачем процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне застосувати до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 5 статті 148 Кодексу визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 143, 144, 148 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Ненадання Державним підприємством «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» витребуваних доказів згідно ухвали суду від 22 травня 2024 року, неповідомлення причин неможливості подання, та неодноразову неявку у судові засідання, вважати як неповагу до суду.
Застосувати до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» (код ЄДРПОУ 16287311, юридична адреса: м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 7) заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Стягнути з Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» (код ЄДРПОУ 16287311, юридична адреса: м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 7) штраф у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Роз`яснити, що грошове стягнення - штраф (як засіб процесуального примусу), має бути сплачено на рахунок за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Стягувач: Державна судова адміністрація України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: Державне підприємство «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості», код ЄДРПОУ 16287311, юридична адреса: м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 7.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Роз`яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України (ч. 2 ст. 144 ЦПК України).
Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу є виконавчим документом (на підставі ч. 3 ст. 146 ЦПК України) та підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Леся БУДЗАН
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2024 |
Оприлюднено | 06.08.2024 |
Номер документу | 120795220 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Будзан Л. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні