Постанова

від 04.07.2023 по справі 359/6355/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/6355/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2869/2022

Головуючий у суді першої інстанції: Борець Є.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Гуля В.В., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Борця Є.О., у цивільній справі № 359/6355/16-ц за позовом першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року перший заступник прокурора Київської області, діючи в інтересах держави в особі КМУ та ДП «Бориспільський лісгосп», звернувся до суду з позовом до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Зазначав, що рішенням Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року були затверджені проекти землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування відповідачам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК №851461 та №851466. У такий спосіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 набули право власності на земельні ділянки площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих в с. Вишеньки Бориспільського району. Рішенням Вишеньківської сільської ради №1660-45-V від 24 червня 2010 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування відповідачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №313724. У такий спосіб ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. 08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25141444 від 08 жовтня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку. В той же день ОСОБА_2 також уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_2 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25142428 від 08 жовтня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку. Крім того, 03 червня 2016 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_4 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №28579113 від 03 березня 2016 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку. Перший заступник прокурора Київської області посилається на те, що земельні ділянки, придбані відповідачем у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Вказані земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарських потреб та не могли бути приватизованими фізичними особами для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Вишеньківська сільська рада не мала повноважень ні на зміну цільового призначення спірних земельних ділянок, ні на вилучення їх з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп». У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приватизували земельні ділянки з порушенням лісового та земельного законодавства, вони не мали права розпоряджатись цими об`єктами нерухомого майна.

Таким чином, перший заступник прокурора Київської області просив визнати недійсними рішення Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та №1660-45-V від 24 червня 2010 року, скасувати рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25141444 та №25142428 від 08 жовтня 2015 року, №28579113 від 03 березня 2016 року, а також зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі КМУ та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року в задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року відхилено апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2019 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у справі суперечливих доказів щодо накладення чи не накладення земельних ділянок, належних відповідачу, на землі лісового фонду, поклали в основу своїх висновків докази, надані відповідачем, не обґрунтувавши при цьому мотивів, з яких вони не взяли до уваги докази, що подані прокурором. При цьому Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не вирішили питання про призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань та мають значення для справи в межа наданих процесуальним законом суду повноважень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року відмовлено в позові першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі КМУ та ДП «Бориспільський лісгосп».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І.Н. подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, поклавши в основу свого рішення висновок судової земельно-технічної експертизи від 05 лютого 2021 року, не врахував, що при проведенні вказаної експертизи експерт, досліджуючи ймовірне накладення спірних земельних ділянок при встановленні фактичного місця розташування земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство», взяв до уваги дані каталогу координат земельних ділянок, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області з листом від 08 листопада 2016 року за № 29-1006-99.2-1471/2-16, який не співпадає із дійсним каталогом координат при її формуванні, наявним у технічній документації із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211. При цьому, зазначає, що, вказуючи на недопустимість у якості доказу листа КДП «Київгеоінформатика» від 14 червня 2016 року за № 01-01/790, судом першої інстанції не враховано, що Київське державне підприємство «Київгеоінформатика» належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру і є засновником підприємства, та основним видом діяльності якого є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 січня 2017 року.

В судовому засіданні прокурор Київської обласної прокуратури Білоконь І.А. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

Представник Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Адвокат Ковальчук С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , направив на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, в зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, яке відбудеться в Дарницькому районному суді м. Києва 04 липня 2023 року о 14:00 год. Проте представником ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів того, що саме Ковальчук С.М. безпосередньо прийматиме участь в зазначеному судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості особисто з`явитися в судове засідання. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з`явилися в судове засідання.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ДП «Бориспільський лісгосп» є користувачем земельного масиву загальною площею 2308,1000 га для ведення лісогосподарського виробництва. До складу цього земельного масиву входить земельна ділянка № 5 площею 44,5000 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004. Ці обставини підтверджуються копією державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001211 від 4 червня 2004 року (т.1, а.с. 32-36).

Рішенням Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року (т.1, а.с. 19-20) були затверджені проекти землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. Зі змісту роздруківки з Національної кадастрової системи №10-1006-99.2-848/2-16 від 22 червня 2016 року (т.1, а.с. 49) вбачається, що на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК №851461 та №851466. У такий спосіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 набули право власності на земельні ділянки площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району.

Рішенням Вишеньківської сільської ради №1660-45-V від 24 червня 2010 року (т.1, а.с. 21) був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. Зі змісту листа начальника управління Держземагентства у Бориспільському районі №10-1006-99.2-866/2-16 від 23 червня 2016 року (т.1, а.с. 39-40) вбачається, що на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №313724. У такий спосіб ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району.

08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25141444 від 08 жовтня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

В той же день ОСОБА_2 також уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_2 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25142428 від 08 жовтня 2015 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

Крім того, 03 червня 2016 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_4 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №28579113 від 03 березня 2016 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку. Ці обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №64640071, №64639906, №64639359 від 29 липня 2016 року (т.1, а.с. 24-25, 26-27, 28-29).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 20 листопада 2019 року (т.2, а.с. 113) земельні ділянки площею 0,2300 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,2450 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, були об`єднані в одну земельну ділянку. Утвореній земельній ділянці площею 0,4750 га був присвоєний кадастровий номер 3220881301:01:019:1639. Ці обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру №НВ-3217189822019 від 26 листопада 2019 року (т.2, а.с.114-118) та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №208216892, №208209968, №208210244 від 05 травня 2020 року (т.2, а.с. 104-106, 107-109, 110-112).

Також, на підставі заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року (т.3, а.с. 6) земельна ділянка площею 0,4750 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:1639 була поділена на земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019: 0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району. Ці обставини підтверджуються витягами з Державного земельного кадастру №НВ-3219512082020, №НВ-3219512092020, №НВ-3219512102020, №НВ-3219512112020, №НВ-3219512122020, №НВ-3219512132020, №НВ-3219512072020 від 12 червня 2020 року (а.с.21-25, 26-30, 31-35, 36-40, 41-45, 46-50, 51-55 т.3) та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №215872657, №215870649, №215870818, №215869990, №215872000, №215872214, №215872396 від 10 липня 2020 року (т.3, а.с. 7-10, 11-12, 13-14, 15-16, 17-18, 19-20).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірні земельні ділянки не накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», та не використовуються для потреб лісового господарства. Крім того, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ні перший заступник прокурора Київської області, ні представники КМУ та ДП «Бориспільський лісгосп» не подали докази на підтвердження того, що спірні земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю. Це свідчить про те, що вказані об`єкти нерухомого майна не належать до земель лісогосподарського призначення в розумінні, передбаченому ч. 1 ст. 55 ЗК України, та не порушують право ДП «Бориспільський лісгосп» на постійне користування земельною ділянкою. Приватизація земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була здійснена з дотриманням лісового та земельного законодавства, зокрема з дотриманням умов, передбачених ч.5 ст.116 ЗК України. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 цілком законно відчужили приватизовані земельні ділянки у власність ОСОБА_1 . Укладені з ним договори купівлі-продажу земельних ділянок не є нікчемними та не визнані судом недійсними. Тому ОСОБА_1 мав право об`єднувати та роз`єднувати придбані ним земельні ділянки.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Спірні правовідносини регулюються главою 11 «Землі лісогосподарського призначення» розділу ІІ «Землі України», главою 19 «Набуття права на землю громадянами та юридичними особами» розділу IV «Набуття і реалізація права на землю» ЗК України та главою 23 «Загальні положення про право власності» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в частині другій статті 3 ЗК України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Стаття 19 Земельного кодексу України визначає категорії земель України за їх цільовим призначенням, серед яких встановлена категорія землі лісогосподарського призначення.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (стаття 57 ЗК України, частина перша статті 17 ЛК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 17 ЛК України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно із вимогами частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.

Як вбачається з листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» на запит Прокуратури Київської області від 04 червня 2016 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладаються на землі лісового фонду, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ№ 001211 (т. 1, а.с. 22-23, 32-36).

Водночас, згідно відповіді Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року на запит адвоката Власенка С.П., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , щодо накладення меж земельних ділянок, які належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , з відповідними кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, вбачається, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею ДП «Бориспільський лісгосп» серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2016 року та даних Національної кадастрової системи, відсутній перетин меж зазначених земельних ділянок (т. 1, а.с. 131-132).

Крім того, з листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області на адвокатський запит, вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, не мають перетинів (накладань) меж з іншими земельними ділянками згідно даних Державного земельного кадастру (т. 1, а.с.121).

В ході розгляду справи судом першої інстанції адвокат Власенко С.П., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , надав суду копію висновку експерта №4-21 від 05 лютого 2021 року, складеного за результатами проведеної за його заявою судової земельно-технічної експертизи, зі змісту якого вбачається, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, що належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , не накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Для проведення дослідження разом із заявою експерту було надано матеріали на 2-х аркушах, а саме каталоги координат земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0004 площею 43,4926 га, 3220881300:04:004:0869 площею 0,1500 га, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839, що знаходяться в Бориспільському районі Київської області (т.3, а.с. 235-239).

Разом з тим, зазначений висновок експерта не може бути належним доказом відсутності накладення земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, оскільки експертом використано дані Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі та визначено об`єктом дослідження земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 загальною площею 43,4926 га, що не відповідає державному акту від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, відповідно до якого ДП «Бориспільський лісгосп» є постійним користувачем земельних ділянок державної власності загальною площею 2308,1000 га для ведення лісового господарства, в тому числі ділянки № 5 площею 44,5000 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004. При цьому, площа земель, які перебувають у постійному користуванні підприємства на підставі вказаного державного акта, з моменту його отримання не змінювалась.

Скасовуючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій, не перевірено і не спростовано доводів позивача щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 та 3220881300:04:004:0869 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». При цьому Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не вирішили питання про призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань та мають значення для справи в межа наданих процесуальним законом суду повноважень.

Враховуючи вказівки Верховного Суду та те, що вирішення питань накладення переданих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 земельних ділянок на межі земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» потребують спеціальних знань, ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року задоволено клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І.Н. про призначення судової земельно-технічної експертизи.

21 квітня 2023 року експертом відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції УкраїниШтерндок А.В. складений висновок за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2463.

Відповідно до вказаного висновку експерта земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 (та утворені за рахунок їх поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0881, 3220881301:01:019:0882, 3220881301:01:019:0883, 3220881301:01:019:0884, 3220881301:01:019:0885) та 3220881300:04:004:0869, накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, відповідно до координат встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, виданого Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Перетин земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0880, 3220881301:01:019:0886 з земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 не встановлено. Площа накладання земельних ділянок становить: 3220881301:01:019:0885 - 0,0060 га, 3220881301:01:019:0084 - 0,0242 га, 3220881301:01:019:0883 - 0,0292 га, 3220881301:01:019:0882 - 0,0295 га, 3220881301:01:019:0881 - 0,0329 га, 3220881300:04:004:0869 - 0,0732 га, 3220881300:04:004:0840 - 0,0413 га, 3220881300:04:004:0839 - 0,0807 га (т.4, а.с. 170-176).

При цьому при складанні вказаного висновку експертом відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Штерндок А.В. проведений аналіз наданої судом документації. За таких обставин у суду відсутні сумніви у правильності висновків, викладених у висновку експерта Штерндок А.В. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2463 від 21 квітня 2023 року.

Ретельний аналіз наведених доказів переконливо свідчить про те, що спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», та використовуються для потреб лісового господарства. Відтак, вказані об`єкти нерухомого майна належать до земель лісогосподарського призначення. Приватизація земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була здійснена з порушенням лісового та земельного законодавства, зокрема без дотримання умов, передбачених ч.5 ст.116 ЗК України.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яким були відчужені земельні ділянки рішенням Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та рішенням Вишеньківської сільської ради №1660-45-V від 24 червня 2010 року, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок, які були заліснені. Тому ці особи не можуть вважатися такими, що покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки з наданих суду доказів вбачається незаконність передачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, які в подальшому були відчужені на користь ОСОБА_1 та дві з них поділені останнім на декілька самостійних земельних ділянок, вимоги прокурора в інтересах держави про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, підлягають задоволенню.

Водночас, колегія суддів враховує, що у Київської обласної прокуратури були відсутні підстави для звернення із даним позовом в інтересах ДП «Бориспільське лісове господарство» в силу заборони, визначеної в ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71)).

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «Бориспільське лісове господарство».

Таким чином, позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20 та від 23 листопада 2021 року в справі №359/3373/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині із підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відтак, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року підлягає скасуванню в частині розгляду по суті позову прокурора, поданого в інтересах ДП «Бориспільский лісгосп» із залишенням позову без розгляду в зазначеній частині.

Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та №1660-45-V від 24 червня 2010 року в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , скасування рішень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25141444 та №25142428 від 08 жовтня 2015 року, №28579113 від 03 березня 2016 року, оскільки права та інтереси держави в даному випадку підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельних ділянок площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Власник може заявляти вимогу про зобов`язання повернути належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому для цього оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не вважається ефективним способом захисту права власника, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18), пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та інших.

Задоволення вимог прокуратури у визначений вище спосіб, відповідає змісту порушеного права держави на землі лісового фонду та в повному обсязі відновлює його. Відтак, в іншій частині позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 377, 381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Позов першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року.

Суддя-доповідач

Судді