Постанова

від 27.05.2024 по справі 359/6355/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 359/6355/16-ц

номер провадження 22-ц/824/1847/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівМостової Г.І., Таргоній Д.О.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача Олійник А.В. ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

прокурор Недвига Н.О. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року /суддя Борець Є.О./

у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року перший заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі КМ України, ДП «Бориспільське лісове господарство» звернувся із позовом до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та зобов`язання повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Перший заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі КМ України, ДП «Бориспільське лісове господарство», з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

визнати недійсними рішення Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та №1660-45-V від 24 червня 2010 року;

скасувати рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25141444 та №25142428 від 08 жовтня 2015 року, №28579113 від 03 березня 2016 року;

зобов`язати ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі КМ України та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 4 а.с. 8-16/

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І.Н. подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Посилався на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, поклавши в основу свого рішення висновок судової земельно-технічної експертизи від 05 лютого 2021 року, не врахував, що при проведенні вказаної експертизи експерт, досліджуючи ймовірне накладення спірних земельних ділянок при встановленні фактичного місця розташування земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство», взяв до уваги дані каталогу координат земельних ділянок, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області з листом від 08 листопада 2016 року за № 29-1006-99.2-1471/2-16, який не співпадає із дійсним каталогом координат при її формуванні, наявним у технічній документації із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211. При цьому, зазначає, що, вказуючи на недопустимість у якості доказу листа КДП «Київгеоінформатика» від 14 червня 2016 року за № 01-01/790, судом першої інстанції не враховано, що Київське державне підприємство «Київгеоінформатика» належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру як центрального органу виконавчої влади, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Вказував, що невраховані висновки викладені ВС у справі справа №359/6359/16-ц щодо того, що лист КДП «Київгеоінформатика» є належним доказом.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що ДП «Бориспільський лісгосп» є користувачем земельного масиву загальною площею 2308,1000 га для ведення лісогосподарського виробництва. До складу цього земельного масиву входить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 44,5000 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004. Ці обставини підтверджуються копією державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001211 від 4 червня 2004 року.

Рішенням Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року затверджені проекти землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в с. Вишеньки Бориспільського району.

Зі змісту роздруківки з Національної кадастрової системи №10-1006-99.2-848/2-16 від 22 червня 2016 року встановлено, що на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК №851461 та №851466. У такий спосіб ОСОБА_6 , ОСОБА_6 набули право власності на земельні ділянки площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району.

Рішенням Вишеньківської сільської ради №1660-45-V від 24 червня 2010 року затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. Зі змісту листа начальника управління Держземагентства у Бориспільському районі №10-1006-99.2-866/2-16 від 23 червня 2016 року встановлено, що на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №313724. У такий спосіб ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району.

08 жовтня 2015 року ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_6 відчужив у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. №25141444 від 08 жовтня 2015 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

08 жовтня 2015 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_5 відчужив у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. №25142428 від 08 жовтня 2015 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

03 червня 2016 року ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_6 відчужив у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. №28579113 від 03 березня 2016 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку. Ці обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №64640071, №64639906, №64639359 від 29 липня 2016 року.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 20 листопада 2019 року земельні ділянки площею 0,2300 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,2450 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, були об`єднані в одну земельну ділянку. Утвореній земельній ділянці площею 0,4750 га був присвоєний кадастровий номер 3220881301:01:019:1639. Ці обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру №НВ-3217189822019 від 26 листопада 2019 року та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №208216892, №208209968, №208210244 від 05 травня 2020 року.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 14 травня 2020 року земельна ділянка площею 0,4750 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:1639 була поділена на земельні ділянки:

площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880;

площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881;

площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882;

площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883;

площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884;

площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019: 0885;

площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886

з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району. Ці обставини підтверджуються витягами з Державного земельного кадастру №НВ-3219512082020, №НВ-3219512092020, №НВ-3219512102020, №НВ-3219512112020, №НВ-3219512122020, №НВ-3219512132020, №НВ-3219512072020 від 12 червня 2020 року (а.с.21-25, 26-30, 31-35, 36-40, 41-45, 46-50, 51-55 т.3) та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №215872657, №215870649, №215870818, №215869990, №215872000, №215872214, №215872396 від 10 липня 2020 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року у складі судді: Журавського В. В., у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі КМ України, ДП «Бориспільське лісове господарство», до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прокурором не надано суду допустимих та належних доказів на підтвердження тих обставин, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності та постійного користування ДП «Бориспільське лісове господарство» незаконно, а також, що до моменту прийняття оскаржуваних рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня 2009 року та 24 червня 2010 року спірні ділянки були землями лісогосподарського призначення та саме цими рішеннями було протиправно змінено їх цільове призначення. Крім того суд першої інстанції вказав, що позов пред`явлено прокурором поза межами позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Березовенко Р. В., Волохова Л. А., апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення висновки суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності. В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач не надав доказів належності спірних земельних ділянок до прийняття оспорюваних рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області до земель лісогосподарського призначення та перебування їх на праві постійного користування у ДП «Бориспільське лісове господарство». Позивач не обґрунтував пріоритет суспільного інтересу щодо необхідності витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_4 на користь держави порівняно з його правом на володіння своїм майном. Позов пред`явлено прокурором поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, проте позовна давність застосовується лише за наявності підстав в разі обґрунтованості позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі КМ України, ДП «Бориспільське лісове господарство» задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

відмовляючи у задоволенні позову, суди взяли за основу листи Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня та 17 листопада 2016 року та вважали їх належними та допустимими доказами відсутності накладення спірних земельних ділянок із землями лісогосподарського призначення, що належать ДП «Бориспільське лісове господарство». Разом із тим, цей доказ суперечить іншим матеріалам справи, якими позивач обґрунтовував накладення земельних ділянок, що належать ОСОБА_4 , на землі лісового фонду. Так, суди не надали належної правової оцінки листу КДП «Київгеоінформатика», відповідно до якого, а також доданої до нього схеми розташування спірних земельних ділянок, ці ділянки накладаються на землі лісового фонду (а.с. 22-23, 32-36). Усунути вказані суперечності просили сторони шляхом призначення судової земельно-технічної експертизи. Однак суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні цього клопотання ухвалою від 15 грудня 2016 року, дійшов безпідставного висновку про те, що спеціальних знань для з`ясування обставин накладення (ненакладення) спірних земельних ділянок не потрібно. Протокольною ухвалою від 11 квітня 2017 року суд апеляційної інстанції також відмовив у призначенні експертизи. Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у справі суперечливих доказів щодо накладення чи ненакладення земельних ділянок, належних ОСОБА_4 , на землі лісового фонду, поклали в основу своїх висновків докази, надані відповідачем, не обґрунтувавши при цьому мотивів, з яких вони не узяли до уваги докази, що подані прокурором. Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичні обставини у справі, зокрема не з`ясували чи належать земельні ділянки, передані у власність ОСОБА_4 , до земель лісового призначення, чи перебували вони у користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» до їх відчуження третім особам, та чи були вилучені у нього у встановленому законом порядку та дійшли передчасного висновку про те, що спірні земельні ділянки передані у власність третіх осіб без порушення лісового законодавства;

з огляду на характер спірних правовідносин, суди, неповністю встановивши всі обставини справи, а саме: належність (неналежність) земельних ділянок ОСОБА_4 до земель лісового призначення, перебування цих ділянок у користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» та правомірність їх вилучення, дотримання лісового законодавства при передачі спірних земельних ділянок третім особам, дійшли передчасного висновку щодо невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_4 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

суди попередніх інстанції не врахували, що позовна давність обчислюється з моменту коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідалися або могли довідатись саме особи, в інтересах яких подано позов: Кабінет Міністрів України та ДП «Бориспільське лісове господарство», а не прокурор, та не перевірили коли саме про порушення свого права стало відомо цим особам. За відсутності у матеріалах справи об`єктивних даних про обізнаність державних органів, в інтересах яких прокурором пред`явлено позов, суди по суті на припущеннях обґрунтували свій висновок про пропуск прокурором строку позовної давності, що є порушенням вимог частини четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року, згідно із якою доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішенням Бориспільський міськрайонний суд Київської області від 04 січня 2022 року у складі судді: Борця Є. О., у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі КМ України та ДП «Бориспільське лісове господарство», до Вишеньківської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

зі змісту листа в.о. директора КДП «Київгеоінформатика» №01-01/790 від 14 червня 2016 року (а. с. 22 т. 1) та схеми накладення земельних ділянок (а. с. 23 т.1) вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300: 04:004:0840 та 3220881300:04:004:0869, що були приватизовані Михайлищуком В. М., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , накладаються на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». У зв`язку з тим, що перевірка накладення меж земельних ділянок потребує спеціальних знань, на підставі частини другої статті 102 ЦПК України вказана обставина може бути доведена виключно висновком експерта, а не письмовими доказами. Тому лист в.о. директора КДП «Київгеоінформатика» №01-01/790 від 14 червня 2016 року та схема накладення земельних ділянок є недопустимими доказами згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України. Крім того, достовірність цих письмових доказів спростовується висновком експерта № 4-21 від 05 лютого 2021 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи (а.с.235-239 т. 3), зі змісту якого вбачається, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, що належали ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Крім того, вказана обставина додаткового підтверджується актом винесення меж земельної ділянки, складеним 9 листопада 2021 року заступником директора ДП «Бориспільський лісгосп» та старшим майстром лісу Вишеньківського лісництва (а. с.247 т. 3), а також схемою перенесення меж земельної ділянки, складеною сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_8 (а. с.248 т.3);

аналіз цих доказів свідчить про те, що спірні земельні ділянки не накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», та не використовуються для потреб лісового господарства. Крім того, ні перший заступник прокурора Київської області, ні представники КМУ та ДП «Бориспільський лісгосп» не подали докази на підтвердження того, що спірні земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю. Це свідчить про те, що вказані об`єкти нерухомого майна не належать до земель лісогосподарського призначення в розумінні та не порушують право ДП «Бориспільський лісгосп» на постійне користування земельною ділянкою. Приватизація земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 була здійснена з дотриманням лісового та земельного законодавства, зокрема з дотриманням умов, передбачених частиною п`ятою статті 116 ЗК України;

підстави для визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та №1660-45-V від 24 червня 2010 року відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог належить відмовити. У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у встановленому порядку набули право власності на земельні ділянки, на підставі частини першої статті 319 ЦК України вони законно відчужили приватизовані земельні ділянки у власність ОСОБА_4 Укладені з ним договори купівлі-продажу земельних ділянок не є нікчемними та не визнані судом недійсними. Тому ОСОБА_4 мав право об`єднувати та роз`єднувати придбані ним земельні ділянки. З огляду на це суд дійшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. №25141444 та №25142428 від 8 жовтня 2015 року, №28579113 від 3 березня 2016 року, а також для повернення у власність держави в особі КМУ та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельних ділянок площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019: 0082, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0084, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301: 01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), розташованих в с. Вишеньки Бориспільського району.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у складі судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Гуля В.В., Шебуєвої В.А., апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. Н. задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах ДП «Бориспільське лісове господарство», до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Позов першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі КМ України, до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі КМ України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог прокурора відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» на запит Прокуратури Київської області від 04 червня 2016 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , накладаються на землі лісового фонду, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ№ 001211 (т. 1, а. с. 22-23, 32-36). Водночас, згідно відповіді Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року на запит адвоката Власенка С. П., який діяв в інтересах ОСОБА_5 , щодо накладення меж земельних ділянок, які належали ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , з відповідними кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, вбачається, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею ДП «Бориспільський лісгосп» серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2004 року та даних Національної кадастрової системи, відсутній перетин меж зазначених земельних ділянок (т. 1, а.с. 131-132). Крім того, з листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області на адвокатський запит, вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, не мають перетинів (накладань) меж з іншими земельними ділянками згідно даних Державного земельного кадастру (т. 1, а. с.121);

у суді першої інстанції адвокат Власенко С. П., який діяв в інтересах ОСОБА_5 , надав суду копію висновку експерта №4-21 від 05 лютого 2021 року, складеного за результатами проведеної за його заявою судової земельно-технічної експертизи, зі змісту якого вбачається, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, що належали ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Для проведення дослідження разом із заявою експерту було надано матеріали на 2-х аркушах, а саме каталоги координат земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0004 площею 43,4926 га, 3220881300:04:004:0869 площею 0,1500 га, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839, що знаходяться в Бориспільському районі Київської області (т. 3, а. с. 235-239). Разом з тим, зазначений висновок експерта не може бути належним доказом відсутності накладення земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, оскільки експертом використано дані Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі та визначено об`єктом дослідження земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 загальною площею 43,4926 га, що не відповідає державному акту від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, відповідно до якого ДП «Бориспільський лісгосп» є постійним користувачем земельних ділянок державної власності загальною площею 2308,1000 га для ведення лісового господарства, в тому числі ділянки № НОМЕР_1 площею 44,5000 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004. При цьому, площа земель, які перебувають у постійному користуванні підприємства на підставі вказаного державного акта, з моменту його отримання не змінювалась;

скасовуючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій, не перевірено і не спростовано доводів позивача щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 та 3220881300:04:004:0869 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». При цьому Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не вирішили питання про призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань та мають значення для справи в межа наданих процесуальним законом суду повноважень. Враховуючи вказівки Верховного Суду та те, що вирішення питань накладення переданих ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 земельних ділянок на межі земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» потребують спеціальних знань, ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року задоволено клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. Н. про призначення судової земельно-технічної експертизи. 21 квітня 2023 року експертом відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Штерндок А.В. складений висновок за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2463. Відповідно до вказаного висновку експерта земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 (та утворені за рахунок їх поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0881, 3220881301:01:019:0882, 3220881301:01:019:0883, 3220881301:01:019:0884, 3220881301:01:019:0885) та 3220881300:04:004:0869, накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, відповідно до координат встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, виданого Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Перетин земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0880, 3220881301:01:019:0886 з земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 не встановлено. Площа накладання земельних ділянок становить: 3220881301:01:019:0885 - 0,0060 га, 3220881301:01:019:0084 - 0,0242 га, 3220881301:01:019:0883 - 0,0292 га, 3220881301:01:019:0882 - 0,0295 га, 3220881301:01:019:0881 - 0,0329 га, 3220881300:04:004:0869 - 0,0732 га, 3220881300:04:004:0840 - 0,0413 га, 3220881300:04:004:0839 - 0,0807 га (т. 4, а. с. 170-176). При цьому при складанні вказаного висновку експертом відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Штерндок А. В. проведений аналіз наданої судом документації. За таких обставин у суду відсутні сумніви у правильності висновків, викладених у висновку експерта ОСОБА_9 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2463 від 21 квітня 2023 року;

аналіз наведених доказів свідчить про те, що спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», та використовуються для потреб лісового господарства. Відтак, вказані об`єкти нерухомого майна належать до земель лісогосподарського призначення. Приватизація земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 була здійснена з порушенням лісового та земельного законодавства, зокрема без дотримання умов, передбачених частиною п`ятою статті 116 ЗК України. ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яким були відчужені земельні ділянки рішенням Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та рішенням Вишеньківської сільської ради №1660-45-V від 24 червня 2010 року, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок, які були заліснені. Тому ці особи не можуть вважатися такими, що покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування. Таким чином, оскільки з наданих суду доказів вбачається незаконність передачі ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спірних земельних ділянок, які в подальшому були відчужені на користь ОСОБА_4 та дві з них поділені останнім на декілька самостійних земельних ділянок, вимоги прокурора в інтересах держави про зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, підлягають задоволенню;

у Київської обласної прокуратури були відсутні підстави для звернення із даним позовом в інтересах ДП «Бориспільське лісове господарство» в силу заборони, визначеної в статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства. Тому відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «Бориспільське лісове господарство». Таким чином, позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог. Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20 та від 23 листопада 2021 року в справі №359/3373/16-ц. Тому рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року підлягає скасуванню в частині розгляду по суті позову прокурора, поданого в інтересах ДП «Бориспільский лісгосп» із залишенням позову без розгляду в зазначеній частині;

колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та №1660-45-V від 24 червня 2010 року в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , скасування рішень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. №25141444 та №25142428 від 08 жовтня 2015 року, №28579113 від 03 березня 2016 року, оскільки права та інтереси держави в даному випадку підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі КМ України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельних ділянок площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області. Власник може заявляти вимогу про зобов`язання повернути належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому для цього оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не вважається ефективним способом захисту права власника, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18), пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та інших. Задоволення вимог прокуратури у визначений спосіб відповідає змісту порушеного права держави на землі лісового фонду та в повному обсязі відновлює його. Тому в іншій частині позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задоволенню не підлягають.

30 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., скасовуючи Постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у частині задоволених позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_4 про зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, та передаючи справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виклав такі висновки.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні;

Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього;

При вирішенні клопотання прокурора про призначення судової земельно-технічної експертизи апеляційний суд не мотивував висновок про прийняття новий доказів на стадій апеляційного перегляду, не досліджував поважності причин незаявлення прокурором такого клопотання у суд першої інстанції;

Крім того, апеляційний суд зобов`язав ОСОБА_4 повернути спірні земельні ділянки у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство». Проте поза увагою апеляційного суду залишилось те, що позов прокурора, діючого в інтересах ДП «Бориспільське лісове господарство», залишено без розгляду. Тому апеляційний суд зробив помилковий висновок про повернення спірних земельних ділянок у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство».

За таких обставин, апеляційний суд зробив помилковий висновок про задоволення позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі КМ України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» спірні земельні ділянки.

Даним складом апеляційного суду розгляд справи здійснюється лише в межах позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_4 про зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Переглядаючи останнє рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків касаційного суду, колегія суддів апеляційного суду доходить таких висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (пункт 6 частини другої статті 356 ЦПК України).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі № 340/250/18 (провадження № 61-21864св19) зазначено:

«У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження № 61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18).

Суд апеляційної інстанції, призначаючи проведення судової земельно-технічної експертизи у цій справі, не перевірив наявність обставин, підтверджених доказами, щодо неможливості подання відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення відповідної експертизи під час апеляційного розгляду справи. Апеляційний суд також не врахував, що саме сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, зокрема подання/неподання клопотань і доказів у строк, визначений процесуальним законодавством».

У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18) зазначено:

«Частинами другою, третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

За змістом пункту 6 частини другої статті 356, частини третьої статті 367 та пункту 1 частини першої статті 376 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень. Таких обставин апеляційним судом встановлено не було».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

09 вересня 2022 року у суді апеляційної інстанції прокурор заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (т. 4, а. с. 61-65);

13 вересня 2022 року у суді апеляційної інстанції прокурор звернувся із клопотанням про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи лист ДП «Бориспільське лісове господарство» від 12 вересня 2022 року № 407 із доданою план-схемою земельної ділянки Вишеньківського лісництва (т. 4, а. с. 84-86);

ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року задоволено клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. Н. про призначення судової земельно-технічної експертизи. Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу. На вирішення експертів поставлено наступні запитання: чи накладаються (перетинаються) межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 (та утворені за рахунок їх поділу/об`єднання земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0880, 3220881301:01:019:0881, 3220881301:01:019:0882, 3220881301:01:019:0883, 3220881301:01:019:0884, 3220881301:01:019:0885, 3220881301:01:019:0886), 3220881300:04:004:0869, на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04.06.2004 серії І-КВ № 001211 виданого Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області? Яка площа накладення? (т. 4, а. с. 103-109);

на виконання клопотання експерта про надання координат меж спірних земельних ділянок прокурором надано координати меж спірних земельних ділянок (т. 4, а.с. 127-158).

Вказані докази колегія суддів апеляційного суду не приймає, як і висновок експерта (т. 4 а.с. 170-177) оскільки відповідно до вище викладеного підстави для їх прийняття відсутні.

Переглядаючи рішення суду виключно за доказами, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд вказує на те, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відсутність беззаперечних доказів накладенні спірних земельних ділянок на ділянку ДП «Бориспільське лісове господарство».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, зі змісту листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 14 червня 2016 року №01-01/70 (далі - лист КДП «Київгеоінформатика») повідомлено прокуратурі Київської області, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , накладаються на землі лісового фонду, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211 (а.с. 22-23, 32-36).

Водночас, листами Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня та 17 листопада 2016 року (далі - листи Держгеокадастру) повідомлено представників відповідача, що згідно із даними Державного земельного кадастру належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869 не мають перетинів (накладань) меж з іншими земельними ділянками (а.с.121), зокрема із земельною ділянкою, яка належить ДП «Бориспільський лісгосп» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211 (а.с.131-132).

Висновком експерта №4-21 від 5 лютого 2021 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи (а.с.235-239 т.3), зі змісту якого вбачається, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, що належали ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Крім того, вказана обставина підтверджується актом винесення меж земельної ділянки, складеним 9 листопада 2021 року заступником директора ДП «Бориспільський лісгосп» та старшим майстром лісу Вишеньківського лісництва (а.с.247 т.3), а також схемою перенесення меж земельної ділянки, складеною сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_8 (а.с.248 т.3).

На спростування вказаних обставин, прокуратурою не заявлено жодного додаткового доказу в суді першої інстанції, та клопотання про проведення експертизи - саме в суді першої інстанції.

Отже, наявність у справі суперечливих доказів щодо накладення чи ненакладення земельних ділянок, належних ОСОБА_4 , на землі лісового фонду, яка не може бути усунута на стадії апеляційного розгляду, не дає підстав встановити обґрунтованість позовних вимог, а отже, судом першої інстанції прийняте правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року в частині позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_4 про зобов`язання ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: