Постанова

від 05.07.2023 по справі 752/18020/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18020/22

Провадження № 1-кс/752/5109/23

У Х В А Л А

05.07.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100000001072 від 03.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт квартири АДРЕСА_1 , із забороною будь-яким особам перетворювати, розпоряджатись, проводити будь-які будівельні роботи та відчужувати на користь третіх осіб.

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що упровадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження

№ 12020100000001072, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, щоз 2018 року по теперішній час, працівнки ТОВ «Пенсіон-ЮА» на території м. Києва та інших регіонів України, з метою особистого збагачення, шляхом обману заволодівають обєктами нерухомсті укладаючи договори довічного утримання навмисно знижуючи оціночну вартість вказаних обєктів з метою зменшення суми виплати грошової виплати підопічних.

В ході досудового розслідування у вкзаному провадженні виявлений факт заволодіння шляхом обману квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .

Так встановлено, що 29.09.2021 на підставі договору дарування № 1065 від 26.04.2010 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 квартира за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за гр. ОСОБА_5 .

Після чого, 11.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_6 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо скасування відомостей про речове право та обєкт нерухомості (реєстраційний номер 2468327380000) квартри за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59, 8 кв. м.

Підставою для таких дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_6 відповідно Державного реєстру речових прав став лист Головного підрозділу детективів Національного Антикорупційного Бюро України про вжиття дієвих заходів у межах компетенції та діючого законодавства щодо виправлення недостовірної інформації № 0423-022/30527 від 04.10.2021.

Після чого, 10.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_7 зареєстровано право власності на вищезазначену квартиру на підставі свідоцтва про право на спадщину № 657 від 10.12.2021 за гр. ОСОБА_8 .

Відповідно до інформації Головного підрозділу детективів Національного акнтикорупційного бюро України вих. 0432-006/11104 від 11.04.2023 вказаний лист дійсно надсилався до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_6 , однак стосувався реєстрації права власності на іншу квартиру, тобто жодних листів щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 детективами НАБУ не готувалось та не надсилалось.

Враховуючи викладане встановлено, що вказані дії приватних нотаріусів стали підставою для безпідставного скасування реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та відчуження її на користь третіх осіб.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 від 20.056.2023 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом.

Прокурор вказує на те, що з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, для слідства є необхідним провести та дослідити всі наявні та встановлені дії, пов`язані з з житловим приміщенням. Для унеможливлення здійснити дії, пов`язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження іншим способом, з метою збереження речових доказів та прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор не з`явилась, подала заяву з проханням розглядати клопотання у її відсутність.

Слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власників майна, керуючись вимогами ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя: