Рішення

від 27.06.2023 по справі 524/1447/21

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/1447/21

Провадження №2/524/28/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що вона та відповідач є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Шлюбні відносини з відповідачем вони припинили, однак між ними не було досягнуто домовленості щодо місця проживання малолітніх синів. Відповідач почав чинити їй перешкоди у спілкуванні з дітьми. Вважає, що місце проживання дітей доцільно визначити із нею.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Не погоджуючись із первісним позовом, відповідач подав до суду зустрічний, в якому просив визначити місце проживання дітей разом із ним, посилаючись на те, що він має достатній заробіток, забезпечений житлом та може забезпечити належні умови для розвитку дітей.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

21 квітня 2021 року прийнято зустрічну позовну заяву.

07 червня 2021 року залучено Виконавчий комітет Криворізької міської ради, як орган опіки та піклування.

20 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення.

20 липня 2021 року Виконавчий комітет Криворізької міської ради замінено на Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради.

20 липня 2021 року ухвалою, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження.

21 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та його представника, адвоката Ульянова Р.А., про поновлення процесуального строку для подання заяви про зміну предмета позову та прийняття судом заяви про зміну предмета позову.

18 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Ульянова Р.А. про витребування доказів та про опитування в судовому засіданні малолітніх дітей сторін.

19 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Ульянова Р.А. про призначення по справі судово-психологічної експертизи.

19 вересня 2022 року визнано необґрунтованим заявлений представником відповідача відвід головуючого судді.

08 лютого 2023 року зобов`язано Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради провести опитування малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без участі матері та за участю психолога для з`ясування думки щодо визначення їх місця проживання разом із матір`ю або батьком; витребувано інформацію про доходи сторін.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Сторони є батьками малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження(т.1, а.с.14, 15).

Домовленості щодо місця проживання дітей між сторонами не досягнуто.

НОРМИ ПРАВА

В ч.1,2 ст.160 СК України визначено, що місце проживаннядитини,яка недосягла десятироків,визначається зазгодою батьків;місце проживаннядитини,яка досягладесяти років,визначається заспільною згодоюбатьків тасамої дитини.

Частиною першоюстатті 161СК Українипередбачено,що якщомати табатько,які проживаютьокремо,не дійшлизгоди щодотого,з киміз нихбуде проживатималолітня дитина,спір міжними можевирішуватися органомопіки тапіклування абосудом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Із системного тлумачення статей 3, 9 та 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Згідно зчастиною восьмоюстатті 7СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

ОЦІНКА СУДУ

Подані сторонами докази, а саме: характеристика від 21.02.2021(т.1 а.с. 16), заяви від 20.02.2021(т.1, а.с.22-23), свідоцтво про право власності на житло(т.1, а.с.28), довідка №19/02-1 від 19.02.2021 та копія трудового договору №2(т.1, а.с. 30-31), інформаційна довідка з ДРРПНМ №244560996 від 16.02.2021 та копія заповіту від 01.06.2018(т.1, а.с. 90), медична довідка від 11.02.2021(т.1, а.с. 94), в своїй сукупності дають підстави вважати, що кожен із батьків має можливості для забезпечення належних умов для проживання та виховання малолітніх дітей.

Суд враховує, що допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили в судовому засіданні, що діти прихильні, в тому числі, і до батька, а також те, що останній не чинив перешкоди матері у спілкуванні з дітьми.

Разом із тим, суд також приймає до уваги факт перебування в провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

Судом було отримано висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, відповідно до якого орган опіки та піклування вважав доцільним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом із матір`ю.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року по справі № 343/96/2провадження № 61-7370св22.

Оцінюючи надані суду висновки щодо психологічного стану дітей та їх прихильності до батьків, суд приймає до уваги обставини, при яких було проведено оцінку психологічного стану дітей, зокрема конфліктні відносини між батьками малолітніх дітей.

Тому, на переконання суду, вказані висновки не є вирішальними для визначення прихильності дітей до одного з батьків.

На переконання суду, вирішальним є те, що станом на день розгляду справи діти разом із матір`ю вже тривалий час, від початку повномасштабного вторгнення Росії, перебувають за кордоном. Вказана обставина не заперечувалась учасниками процесу. У зв`язку із цим, суд вважає недоцільним визначення місця проживання дітей разом із батьком, що призвело б до зміни фактичного місця проживання дітей.

Відтак, приймаючи до уваги наявність спору між батьками, враховуючи обставини справи, які встановлені судом, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_2 та визначити місце проживання дітей разом із нею. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 суд відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 31362 грн, що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Судові витрати понесені відповідачем суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначеннямісця проживаннядітей задовольнити.

Місце проживаннямалолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Стягнути із ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 судові витрати в сумі 31362 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей відмовити.

Судові витрати покласти на ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.07.2023

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ