Постанова

від 11.07.2023 по справі 946/4244/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 946/4244/21

Перша інстанція: суддя Присакар О.Я.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, заступника начальника Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель в Одеській області - начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Романчи Сергія Васильовича, третя особа - Сільське фермерське господарство «Шевченко Михайло Миколайович» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель в Одеській області начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Романчи Сергія Васильовича від 18.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та п. б ч.1 ст.211 ЗК України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.12.2018 року ФГ «БІМ-БОМ» в особі голови Бондара О.М. укладено з Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області Договір оренди №24, за яким останнім отримано невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) розміром 24,56 умовних гектарів строк на сім років від дати реєстрації договору, або до моменту отримання власниками паїв документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку. На виконання вказаного Договору оренди ФГ «БІМ БОМ» сплачує орендну плату.

Оскільки Ізмаїльська районна державна адміністрація жодним чином не повідомляла його про припинення вищевказаного Договору оренди та про те, що невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) перейшли у приватну власність до фізичних осіб, позивач вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення у вигляді самовільного заняття земельної ділянки, тобто відсутня об`єктивна сторона правопорушення, за яке на нього накладено адміністративне стягнення.

Крім того, відповідачем було суттєво порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі щодо права позивача бути ознайомленим із матеріалам справи, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, докази, користуватися юридичною допомогою захисника.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на момент проведення перевірки - 30.04.2021 року Договір оренди земельних часток (паїв) припинив свою дію у зв`язку з отриманням власниками паїв документів про право власності на земельну ділянку, ФГ «БІМ-БОМ» в особі голови Бондара Олександра Ігоровича використовувало земельні ділянки без жодних правових підстав.

Зазначена обставина, на думку суду, беззаперечно свідчить про те, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП.

Разом з цим суд зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не виконано обов`язку щодо своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи. А відтак, на підставі ст.268 КУпАП, відповідач не мав підстав для розгляду справи за відсутності позивача. На переконання суду, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про накладення адміністративного стягнення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині, якою встановлено у діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення за ст.53-1 КУпАП, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення, зазначивши про відсутність у його діях ознак адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги наведені доводи, які за суттю та змістом відповідають позовній заяві.

Окремо наголошено, що Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 11 листопада 2008 року №14-17-4/12991 «Щодо застосування терміну «самовільне зайняття земельної ділянки» надано роз`яснення стосовно уточнення переліку випадків, у яких використання земельної ділянки кваліфікується саме як її самовільне зайняття. У вказаному листі Державний комітет України із земельних ресурсів зазначив, що не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об`єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

З огляду на наявність Договору оренди земельних часток (паїв), апелянт вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Окремо зазначено, що позивачу лише в травні 2021 року стало відомо про передачу 10 земельних ділянок, з тих, які входили до предмету оренди, в користування ФГ «Шевченко Михайло Миколайович».

Від ФГ «Шевченко Михайло Миколайович» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа заперечувала проти її задоволення та просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву до апеляційної скарги не скористались.

У зв`язку з відсутністю клопотань від учасників справи про розгляд за їх участю, судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.311КАС України справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Одеської області управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Полуляховим Є.О. 30.04.2021 року складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №242-ДК/324/АП/09/01/-21, яким зафіксований факт самовільного захоплення керівництвом ФГ «БІМ-БОМ» земельних ділянок загальною площею 20 га (т.1 а.с.15).

За результатом перевірки відносно ОСОБА_1 06.05.2021 року складений протокол про адміністративне правопорушення №242-ДК/0051/П/07101-21 за фактом самовільного зайняття ФГ «БІМ-БОМ» в особі голови Бондара Олександра Ігоровича земельних ділянок приватної форми власності з кадастровими номерами: 5122082900:01:004:0399, 5122082900:01:004:0400, 5122082900:01:004:0401, 5122082900:01:004:0402, 5122082900:01:004:0403, 5122082900:01:004:0404, 5122082900:01:004:0405, 5122082900:01:004:0406, 5122082900:01:004:0409, 5122082900:01:004:0410, загальною площею 20 га, які розташовані на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів), відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП (т.1 а.с.12).

Заступником начальника Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель в Одеській області начальником управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Романчою Сергієм Васильовичем відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 18 травня 2021 року про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (т.1. а.с.251).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Стаття 53-1 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

За змістом частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за, серед іншого, самовільне зайняття земельних ділянок, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В свою чергу, правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України від 19 червня 2003 року №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Статтею 1 Закону №963-IV передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень); невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов`язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до його псування чи знищення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 18 червня 2020 року по справі №188/1143/17 (2-а/188/69/2017) та від 20 лютого 2020 року по справі №1940/1655/18.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2018 року між ФГ «БІМ-БОМ» в особі голови Бондара О.М. та Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області в особі голови Тодорової Н.І. був укладений Договір оренди невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) №24, за яким Ізмаїльська районна державна адміністрація Одеської області передала ФГ «БІМ БОМ» в оренду невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) розміром 24,56 умовних гектарів, вартістю 862175,85 гривень, які знаходяться на території Кислицької сільської ради (за межами населеного пункту) (т.1. а.с.21-23).

В Договорі оренди зазначено, що він зареєстрований 14.12.2018 року в журналі реєстрації та обліку договорів оренди невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) Ізмаїльської районної державної адміністрації за №24.

Позивач наголошує, що наявність вказаного договору виключає можливість притягнення його до відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки, оскільки він користувався землями сільськогосподарського призначення на підставі чинного договору оренди.

В контексті наведених доводів апелянта судова колегія зазначає, що відповідно до п.3.1 договору оренди договір укладено Сторонами терміном на 7 років від дати проведення його реєстрації або до моменту отримання власниками паїв документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку.

Пунктом 3.3 визначено, що договір припиняє чинність до закінчення строку вказаного у п. 3.1. цього договору у випадках: дострокового його припинення за згодою сторін; ліквідації юридичної особи Орендаря; витребування усіх не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), які входять до Об`єкту оренди.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Матеріали справи не містять жодних доказів реєстрації права користування земельною ділянкою ФГ «БІМ БОМ» з грудня 2018 року, що вказує на невиконання вимог Договору оренди №24.

Таким чином, формальна наявність у ФГ «БІМ-БОМ» Договору оренди №24 від 14.12.2018 року, без його належної реєстрації та сплата земельного податку не надавали позивачеві жодних прав для користування земельними ділянками приватної форми власності з кадастровими номерами: 5122082900:01:004:0399, 5122082900:01:004:0400, 5122082900:01:004:0401, 5122082900:01:004:0402, 5122082900:01:004:0403, 5122082900:01:004:0404, 5122082900:01:004:0405, 5122082900:01:004:0406, 5122082900:01:004:0409, 5122082900:01:004:0410.

Крім того, після укладення Договору оренди №24 від 14.12.2018 року, відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0399 - зареєстрована за ОСОБА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0400 зареєстрована за ОСОБА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0401 - зареєстрована за ОСОБА_4 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0402 - зареєстрована за ОСОБА_5 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0403 - зареєстрована за ОСОБА_6 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0404 - зареєстрована за ОСОБА_7 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0405 - зареєстрована за ОСОБА_8 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0406 - зареєстрована за ОСОБА_9 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0409 - зареєстрована за ОСОБА_10 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5122082900:01:004:0410 - зареєстрована за ОСОБА_11 (т.1 а.с.136-145.)

В подальшому, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вищезазначені земельні ділянки були передані в оренду СФГ «Шевченко Михайла Миколайовича», дата державної реєстрації права оренди 14-18.09.2020 року.

Власники зазначених земельних ділянок направили 29.10.2020 року голові ФГ «БІМ-БОМ» листи-повідомлення про укладання договору оренди с СФГ «Шевченко М.М.» (т.2. а.с.7-11).

Тобто, на час проведення перевірки та накладення адміністративного стягнення у квітні-травні 2021 року земельні ділянки вже перебували у власності фізичних осіб та були ними передані в оренду СФГ «Шевченко М.М.», про що повідомлено голову ФГ «БІМ-БОМ», тому останнє у вказаний період самовільно зайняло земельні ділянки.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , як голови ФГ «БІМ-БОМ», складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.П. КосцоваСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко