Ухвала

від 13.07.2023 по справі 308/8015/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8015/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/354/23 за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.08.2023 включно з визначенням застави - триста сімдесяти п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1006500 (один мільйон шість тисяч п`ятсот) грн, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, у кримінальному провадженні за № 42023072030000060 відомості про яке 12.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Цією ж ухвалою у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область Ужгородський район, с. Зарічово), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , працюючи раніше в освітніх закладах, діючи умисно, з метою отримання наживи в сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, організував продаж малолітньої особи для подальшого усиновлення її в одну з країн Європейського Союзу.

ОСОБА_6 , не пізніше 08.04.2023, перебуваючи в м. Ужгороді, підшукав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку м. Житомир, в якої є малолітня дитина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

-2-

якого ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час особи, мав на меті продати за кордон для усиновлення, користуючись важким матеріальним становищем ОСОБА_11 та отримання останніми матеріальної вигоди.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливою метою, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Мукачеві Закарпатської області, організував зустріч в ресторані під назвою «Villa Del Re» з ОСОБА_11 та малолітньою особою ОСОБА_12 , в ході якої запропонував ОСОБА_11 продати свого малолітнього сина ОСОБА_12 за кордон для усиновлення за суму 5000 доларів США, попередньо зробивши фотографії малолітньої особи ОСОБА_12 на свій мобільний телефон.

У подальшому, ОСОБА_6 діючи умисно, з метою отримання наживи з продажу малолітньої особи ОСОБА_12 та з метою доведення злочинного задуму до кінця, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, однак не пізніше 23.06.2023 запросив ОСОБА_11 в м. Мукачеві для подальшого спонукання останньої до продажу малолітньої особи ОСОБА_12 та надання останній завдатку в сумі 1000 доларів США за продаж її дитини.

23.06.2023 ОСОБА_6 близько о 09 год 30 хв, перебуваючи на залізничному вокзалі в м. Мукачеві, використовуючи транспортний засіб марки «DACIA» д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, зустрів ОСОБА_11 з її малолітнім сином ОСОБА_12 та надалі прослідував з останньою до квартири яка розташована в м. Мукачеві, точної адреси на даний час не встановлено.

Під час зустрічі 23.06.2023 в м. Мукачеві, ОСОБА_6 передав ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1000 доларів США як завдаток за продаж ОСОБА_12 , надав вказівки щодо перетину кордону, поводження себе на пункті пропуску, та в країнах ЄС, а також повідомив про свою матеріальну вигоду від третіх невстановлених на даний час осіб за продаж для усиновлення малолітньої особи ОСОБА_12 .

24.06.2023 ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_11 та малолітньою особою ОСОБА_12 , прибули на пункт пропуску «Малі Селменці» за адресою Закарпатська область Ужгородський район, с. Малі Селменці, вул. Комлоші, б/н, на смугу руху «вихід з України», однак ОСОБА_6 свій злочинний умисел не довів до кінця у зв`язку з викриттям останнього працівниками правоохоронних органів під час спроби перетину Державного кордону України.

24.06.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 25.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 08 до 15 років, у зв`язку з чим наявні ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування та не вилучені на даний час; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням наведеного слідчий вважав, що більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів з правом внесення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивувала тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких, за

-3-

вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 08 до 15 років із конфіскацією майна або без такої та існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також слідчий суддя врахувала дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначила ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, а саме триста сімдесяти п`ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1006500 (один мільйон шість тисяч п`ятсот) грн, яка на її думку буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків визначених КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 26.06.2023 скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 3000000 (три мільйони) грн. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про незаконність та невмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_6 в частині визначення розміру застави, оскільки її розмір не відповідає тяжкості та суспільній небезпечності кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , яке було вчинено по відношенню до малолітньої особи та з корисливими мотивом. На думку сторони обвинувачення, вказаний розмір застави, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_13 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про безпідставність апеляційної скарги та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді від 26.06.2023 відповідає не в повній мірі.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження під № 42023072030000060, відомості про яке 12.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

24.06.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 25.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України.

-4-

Ухвалою слідчого судді від 26.06.2023 за клопотанням слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою до 21.08.2023 включно та визначено заставу в розмірі триста сімдесяти п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1006500 (один мільйон шість тисяч п`ятсот) грн.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, при вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка, яка ніким із учасників провадження не оспорюється.

Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Як встановила слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків чи іншим чином, продовжити злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

-5-

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, мотив та спосіб його вчинення, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була повністю доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.

Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що визначений слідчим суддею розмір застави, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, який вчинений стосовно малолітньої особи. Даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, його особлива тяжкість може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу

Окрім повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого розділом ІІІ КК України по факту кримінального правопорушення вчиненого проти волі, честі та гідності особи, його особливу тяжкість, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_6 має право виїхати за кордон в офіційному порядку.

Викладені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про реальне існування ризику того, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини, може вдатись до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

-6-

Поряд з тим, колегія суддів враховує, що 23.06.2023 СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023071130000167 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за обставинами якого 22.06.2023 працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «ДАЧІА», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , за порушення правил дорожнього руху та в ході з`ясування обставин події водій ОСОБА_6 , намагаючись уникнути відповідальності неодноразово пропонував працівникам поліції грошову винагороду за не притягнення його до відповідальності.

Також як вбачається з матеріалів провадження, в ході огляду мобільного телефону ОСОБА_6 , було виявлено особисті документи різних осіб (свідоцтва про народження, паспорти ), що може вказувати на інші факти торгівлі людьми.

Також, на даний час не встановлено всіх учасників вчинення кримінального правопорушення та можливих свідків які можуть володіти інформацією про дані кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим ОСОБА_6 , може впливати на свідків та допомагати іншим учасникам які вчиняли кримінальні правопорушення разом з ним, уникнути кримінальної відповідальності. Факт впливу на свідків в тому числі підтверджується тим, що ОСОБА_6 , намагався дати неправомірну вигоду працівникам поліції за не притягнення його до адміністративної відповідальності, таким чином ОСОБА_6 може схиляти свідків до дачі неправдивих показань та перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 51 у справі «Летелье проти Франції» (рішення від 26.06.1991) про те, що «суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна рахувати виправданим, тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою».

Колегія суддів також враховує значний суспільний резонанс даного кримінального провадження і вважає, що існують підстави вважати, що звільнення затриманого може реально порушить публічний порядок.

З огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється в особливо тяжкому кримінальному правопорушенні (ч. 3 ст. 149 КК України) вчиненому стосовно малолітньої особи, стороною обвинувачення було порушено питання про необхідність визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 розмір застави - 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є таким, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 , обставинами кримінального правопорушення, його тяжкістю та особливою суспільною небезпечністю, а тому не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

-7-

Визначаючи розмір застави, апеляційний суд бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, його високого ступеня суспільної небезпеки, зумовленого вчиненням злочину відносно малолітньої особи, а також особи підозрюваного ОСОБА_6 , апеляційний суд погоджується, що даний випадок є виключним, однак застава - 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, а тому слід визначити заставу, у розмірі, що перевищує вказані межі, а саме 1000 (одну тисячу) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Такий розмір застави, апеляційний суд вважає справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Викладені прокурором в апеляційній скарзі посилання щодо необхідності визначення підозрюваному застави в розмірі не менше 3000000 грн не знайшли своє підтвердження, а тому задоволенню не підлягають з таких підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що звертаючись до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий, за погодженням з прокурором вказував, що при визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_6 слід врахувати тяжкість інкримінованого йому злочину та його суспільну небезпеку, без зазначення конкретного розміру застави, із зазначенням даних про виключність випадку у розумінні положень ч. 5 ст. 182 КПК України. Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурор вже зазначив про необхідність визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_6 у розмірі не менше 3000000 грн.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що розмір застави підлягає визначенню у кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України, що безпідставно не враховано прокурором при обґрунтуванні визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін;2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням апеляційним судом нової.

Приймаючи рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б спростовували доводи клопотання про необхідність тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави, а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

-8-

Керуючись ст. 177, 183, 196, 197, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційнускаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023 щодо ОСОБА_8 скасувати.

Клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_6 під вартою встановити до 22.08.2023 включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_6 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область Ужгородський район, с. Зарічово), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Організацію виконання ухвали доручити прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді