Ухвала

від 25.07.2023 по справі 308/8015/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8015/23

1-кс/308/3065/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42023072030000060 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.149, ч.2 ст.332 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42023072030000060 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15-ч.3 ст.149, ч.2 ст.332 КК України, у якому просить накласти арешт на речі та предмети, вилучені 24.06.2023 року в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання громадянки України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: печатку з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис «Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784», де керівником є ОСОБА_4 ; паспорт громадянина України (id - картка) на ім`я ОСОБА_7 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502; рукописну розписку від громадянки України ОСОБА_7 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_4 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 року, та яка належить ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні №42023072030000060, відомості про яке внесено в ЄРДР 12.04.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючи раніше в освітніх закладах, діючи умисно, з метою отримання наживи в сумі 250000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, організував продаж малолітньої особи для подальшого усиновлення її в одну з країн Європейського Союзу.

Так, ОСОБА_4 , не пізніше 8 квітня 2023 року, перебуваючи в м. Ужгород, підшукав гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканку м. Житомир, в якої є малолітня дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого ОСОБА_4 та інші невстановлені на даний час особи мав на меті продати за кордон для усиновлення, користуючись важким матеріальним становищем ОСОБА_10 та отримання останніми матеріальної вимоги.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливою метою ОСОБА_4 , 11.05.2023 року, в м. Мукачево, Закарпатської області організував зустріч в ресторані під назвою «Villa Del Re» з ОСОБА_10 та малолітньою особою ОСОБА_11 , в ході якої запропонував ОСОБА_10 продати свого малолітнього сина ОСОБА_11 за кордон для усиновлення за суму 5000 доларів США, попередньо зробивши фотографії малолітньої особи ОСОБА_11 на свій мобільний телефон.

В подальшому, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою отримання наживи з продажу малолітньої особи ОСОБА_11 , та з метою доведення злочинного задуму до кінця, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, однак не пізніше 23.06.2023 року, запросив гр. ОСОБА_10 в м. Мукачево для подальшого спонукання останньої до продажу малолітньої особи ОСОБА_11 , та надання останній завдатку в сумі 1000 доларів США за продаж її дитини.

Так, 23.06.2023 року, ОСОБА_4 близько о 9 год. 30 хв. перебуваючи на вокзалі в м. Мукачево, використовуючи транспортний засіб марки «DACIA», д.н.з. НОМЕР_1 , зустрів ОСОБА_10 з її малолітнім сином ОСОБА_11 , та надалі прослідував з останньою до квартири яка розташована в м. Мукачево, точної адреси на даний час не встановлено.

Так, під час зустрічі 23.06.2023 року, в м. Мукачево, ОСОБА_4 передав ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1000 доларів США як завдаток за продаж ОСОБА_11 , надав вказівки щодо перетину кордону, поводження себе на пункті пропуску, та в країнах ЄС, а також повідомив про свою матеріальну вигоду від третіх невстановлених на даний час осіб за продаж для усиновлення малолітньої особи ОСОБА_11

24.06.2023 року, ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_10 та малолітньою особою ОСОБА_11 , прибули на пункт пропуску «Малі Селменці», за адресою Ужгородський район, с. Малі Селменці, вул. Комлоші, б/н, на смугу руху «вихід з України», однак ОСОБА_4 свій злочинний умисел не довів до кінця у зв?язку з викриттям останнього працівниками правоохоронних органів під час спроби перетину Державного кордону України.

24.06.2023 року в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання громадянки України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено: печатку з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784; паспорт громадянина України (id - картка) на ім`я ОСОБА_7 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502; рукописну розписку від громадянки України ОСОБА_7 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_4 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 р.

Постановою слідчого у вищевказаному кримінальному провадженні від 25.06.2023 зазначені речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

25 червня 2023 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно. Ухвалою слідчого судді від 27.06.2023 клопотання повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 для доопрацювання та таку останньою отримано 28.06.2023.

Прокурор зазначає, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів протиправної діяльності фігурантів у даному кримінальному провадженні.

Зазначене в клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні та вказані предмети мають значення для досудового розслідування, необхідні для проведення ряду слідчих дій, досліджень, у тому числі призначення та проведення ряду експертиз з метою встановлення фактів причетності особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

Так, паспорт громадянина України (id - картка) на ім`я ОСОБА_7 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502 та рукописна розписка від громадянки України ОСОБА_7 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_4 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 р. оскільки на даний час не зрозуміло кому вказані документи належать, де перебуває вказана громадянка України та чому вказані документи перебувають на зберіганні у ОСОБА_4 що може вказувати що вказані документи є такими, які можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК України.

Аналогічно, це питання стосується вилученої печатки з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис «Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784», оскільки виходячи з діяльності фонду необхідно встановити у процесуальному порядку вказані речі перебувають на зберіганні у ОСОБА_4 що може вказувати що вказані речі є такими, які можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК України.

Прокурор зазначила, що є достатні підстави вважати, що майно, вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Просить врахувати, що виходячи з обраної органом досудового розслідування кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 149 КК України, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є предметом кримінального правопорушення та могло зберегти на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказані обставини обумовлюють процесуальну необхідність арешту майна саме з метою його збереження, у проміжок часу, який пов`язаний зі строком досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі із підстав, зазначених у ньому, та просила задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 , та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання та накладення арешту на майно не заперечили.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання з долученими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023072030000060 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.149, ч.2 ст.332 КК України.

Із протоколу обшуку від 24.06.2023 року вбачається, що такий був проведений старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_12 у рамках кримінального провадження №42023072030000060 від 12.04.2023 року на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду №308/8015/23, за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку було виявлено та вилучено, печатку з відтиском «Благодійна організація БЛАГОДІЙНИМ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784»; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , № НОМЕР_2 ; розписку про передачу грошових коштів від ОСОБА_13 громадянину ОСОБА_4 від 29.12.2022 року.

Згідно протоколу огляду від 25.06.2023 року такий був проведений старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_12 , об`єктом огляду був «Пакет №1. Додаток до протоколу обшуку від 24.06.2023. В даному пакеті містяться предмети, речі, документи, копії документів, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ». В ході огляду встановлено,що у вказаному пакеті містяться: печатка з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис «Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВ`Ю код 39133784»; паспорт громадянина України (id-картка) на ім`я ОСОБА_7 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502; рукописна розписка від громадянки України ОСОБА_7 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_4 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 року.

Постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_12 від 25.06.2023 року вказані вище вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42023072030000060 від 12.04.2023 року.

25 червня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15-ч.3 ст.149 КК України, а саме у закінченому замаху торгівлі людьми, вербуванням, переміщенням, вчиненим з метою експлуатації, за попередньою змовою групою осіб, а саме щодо незаконного усиновлення малолітньої особи з метою наживи.

З долученого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВ`Ю» є ОСОБА_4 .

Відповідно доч.2ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №42023072030000060 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.149, ч.2 ст.332 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч.2 ст.173КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст.149 КПК України.

Відповідно до ч.11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст.317ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що частина майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме: печатка з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис «Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784» та рукописна розписка від громадянки України ОСОБА_7 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_4 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 року, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зокрема може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

Разом із тим, слідчий суддяприходить довисновку,що стороноюобвинувачення недоведено,що паспортгромадянина України(id-картка)на ім`я ОСОБА_7 30.09.1976,дійсний до19.03.2029,№ НОМЕР_2 ,є предметомчи знаряддямвчинення кримінальногоправопорушення,зберіг насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід час кримінального провадження, а відтак може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим у задоволенні даної частини клопотання слід відмовити.

Відповідно доположень п.2,ч.1ст.169КПК Українитимчасово вилученемайно повертаєтьсяособі,у якоївоно буловилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Враховуючи наведене вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді не накладено арешт, підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучене.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна, слідчому судді надано не було та під час розгляду клопотання не встановлено.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч.2 статті 174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

У зв`язку із наведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 24.06.2023 року в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

- печатку з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис «Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784»;

- рукописну розписку від громадянки України ОСОБА_7 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_4 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 року.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1