Рішення

від 12.07.2023 по справі 177/458/22

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/458/22

Провадження № 2/177/40/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 липня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н.В.

за участі

секретаря судового засідання Орел А.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати Рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району № 33 від 28.04.2006 на підставі якого було видано Державний акт ЯЕ № 472443 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 , загальною площею 0,1508 га.

Визнати недійсним Державний акт ЯЕ № 472443 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 та вилучити інформацію із Державного земельного кадастру про ОСОБА_4 , як власника земельної ділянки, загальною площею 0,1508 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах згідно з планом, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221884300:02:001:0207.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.08.1997 на підставі рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,150 гектарів для обслуговування житлового будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ДП кв 006272 від 06.10.1997. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5710 від 06 жовтня 1997 року.

У зв`язку з тим, що постійне місце проживання та місце роботи позивача знаходилося в іншому населеному пункті, позивач не мав можливості здійснювати користуватися земельною ділянкою, але був впевнений, що право власності на земельну ділянку гарантоване Конституцією та законами України та є непорушним.

У 2013 році позивач приїхав до м. Кривий Ріг, маючи намір розпочати будівництво житлового будинку, але прибувши до земельної ділянки, побачив, що на ній вже знаходиться будинок.

04.04.2013, після того, як позивач дізнався, що його земельною ділянкою користується інша, невідома йому особа, позивачем було подано 04.04.2013 заяву до Надеждівської сільської ради з вимогою про повернення земельної ділянки у його законну власність.

З відповіді на звернення позивача останній дізнався, що 11.07.2002 Надеждівською сільською радою Криворізького району було прийнято рішення за № 40 про вилучення земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_5 .

У зазначеному рішенні вказується, що вилучення земельної ділянки з приватної власності було здійснено на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 14.05.2001 без зазначення номеру цього рішення, що об`єктивно унеможливлює перевірити наявність чи відсутність його існування взагалі.

Про прийняття Надеждівською сільською радою Криворізького району зазначеного рішення позивач не був належним чином повідомлений та не знав і не міг знати про позбавлення його права власності на земельну ділянку, що унеможливлювало оскарження цього рішення позивачем в порядку та в строки, встановлені законодавством.

15.06.2013 позивач звернувся у Генеральну прокуратуру України з проханням щодо сприяння повернення в його законну власність зазначеної земельної ділянки.

У листі Прокуратура Дніпропетровської області повідомила позивача щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і організації проведення досудового розслідування, оскільки рішення про позбавлення права на земельну ділянку прийнято з перевищенням службових повноважень посадовими особами.

25.12.2014 скасовано Рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району від 11 липня 2002 року за № 40 «Про вилучення земельної ділянки та надання її у приватну власність» як неправомірно прийняте.

З моменту скасування вказаного рішення позивач погодився на закриття кримінального провадження, та почав здійснювати дії на відновлення користування своєю власністю.

Рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району від 25.12.2014 було отримано позивачем поштовим листом наприкінці січня 2015 року, в зв`язку з чим позивачем було подано заяву до слідчого про закриття кримінального провадження.

14.05.2015 позивачем було направлене звернення до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо порушення права власності на земельну ділянку.

У своїй відповіді Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру зазначила, що згідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду. За інформацією Головного Держземагенства у Дніпропетровської області право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку 0,1500 га, що розташовано у с. Ново-Іванівка Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, посвідчено державним актом направо приватної власності на землю (серія КВ №006272), зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 6 жовтня 1997 . за № 5710.

24.07.2015 позивачем було направлено звернення до Управління державного земельного агентства у Криворізькому районі з проханням надати інформацію стосовно наявності кадастрового номеру за адресою: АДРЕСА_1 , на яке 24.07.2015 було надано відповідь в якій зазначалося, що кадастровий номер на вказану земельну ділянку відсутній.

В цей же день, 24.07.2015, позивачем було направлено звернення до Надеждівської сільської ради Криворізького району з проханням надати довідку про присвоєння адреси Земельній ділянці.

У вересні місяці 2016 року позивач отримав довідку від Надеждівської сільської ради Криворізького району, в якій зазначалося, що земельна ділянка дійсно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує факти неправомірного використання саме земельної ділянки, що належить позивачу на праві приватної власності іншою особою.

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, виданою Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру позивач дізнався про те, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 має кадастровий номер 1221884300:02:001:0207, знаходиться у приватній власності ОСОБА_6 , зареєстрована в Сьомій Криворізькій державній нотаріальній конторі від 09.04.2015 р., номер запису про право - 9343167.

08.07.2016 позивач звернувся із заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо надання роз`яснення кому належить земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру у своєму листі повідомила що станом на 22.07.2016 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка за зазначеною адресою має кадастровий номер 12218844300:02:001:0207, право власності на земельну ділянку зареєстровано на ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на право на спадщину.

30.07.2019, позивач звернувся до відділу Криворізького району ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання витягів з Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Відділ Криворізького району ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у своєму листі від 06.08.2019 надав зазначені документи, з яких видно, що в справі по передачі земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 міститься рішення Надеждівської сільської ради від 20.08.1997, акт встановлення меж земельної ділянки та план земельної ділянки. В даному акті є підписи власників суміжних земельних ділянок, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які узгодили зазначені межі.

Дані межі збігаються з планом, який вказаний в державному акті серії ДП КВ 006272 від 06.10.1997.

У кадастровому плані земельної ділянки № 1221884300:01:301:0030 межі земельної збігається з межами земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 .

Тобто документ, який є підставою для виникнення права такий самий, як і у ОСОБА_3 - Рішення Надеждівської сільської ради 20.08.1997.

Скасування Надеждівською сільською радою Криворізького району рішення від 11 липня 2002 року за № 40 «Про вилучення земельної ділянки та надання її у приватну власність» не має жодних правових наслідків, оскільки земельна ділянка досі знаходиться у володінні та користуванні іншої особи, що не дає змогу поновити порушене право власності заявника.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість. Крім того, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про день ита час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 316, ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю серії ДП КВ 006272 (а.с.11), позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,150 га, яка розташована на території с.Ново-Іванівка Надеждівської сільської ради, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та господарчих споруд.

В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що його земельною ділянкою безпідставно користується інша особа, в підтвердження чого надає суду рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 40 від 11.07.2002 (а.с.13 зворот), відповідно до якого, сесія Надеждівської сільської ради вирішила вилучити земельну ділянку з приватної власності, яка була надана ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, та надати вилучену земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_5 .

Як видно із зазначеного рішення, останнє не містить відомостей, про те, яку саме земельну ділянку вилучено у ОСОБА_3 (місце розташування, координати, кадастровий номер, тощо) та на підставі чого вона йому належала.

Крім того, своїм рішенням від 25.12.2014 (а.с.15), Надеждівська сільська рада скасувала своє рішення від 11.07.2002 № 40, як неправомірно прийняте.

Відповідно до листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.06.2015 (а.с.17-18), право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану на території с.Ново-Іванівка Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, посвідчено державним актом на право приватної власності на землю (серії КВ № 006272), зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 06.10.1997 за №м 5710.

Відповідно до інформації з Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 24.07.2015 (а.с.19) кадастровий номер на земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану на території с.Ново-Іванівка Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області - не присвоювався.

З копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 472443 (а.с.12), видно, що ОСОБА_5 , на підставі рішення Надеждівської сільської ради № 33 від 28.04.2006, є власником земельної ділянки, площею 0,1508 га у межах згідно з планом, яка розташована На території Надеждівської сільської ради ж- АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221884300020010207.

Позивач посилається на те, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить йому, в підтвердження чого надає довідку Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.08.2015 № 765 (а.с. 20), проте, суд приходить до висновку про те, що довідка Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області не є правовстановлюючим документом, а має лише інформативний характер.

Крім того, Державний акт серії ДП КВ 006272 (а.с.11) та Державний акт серії ЯЕ № 472443 (а.с.12), мають різні площі земельних ділянок, плани меж земельних ділянок, та координати, у зв`язку із чим, суд не має можливості ідентифікувати земельну ділянку, яка відповідно до Державного акта серії ЯЕ № 472443 належить ОСОБА_5 , як таку, що належить ОСОБА_3 .

Також, позивач посилається на те, що Відділом Криворізького району ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано документи, з яких видно, що в справі по передачі земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 міститься рішення Надеждівської сільської ради від 20.08.1997, акт встановлення меж земельної ділянки та план земельної ділянки. В даному акті є підписи власників суміжних земельних ділянок, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які узгодили зазначені межі.

Дані межі збігаються з планом, який вказаний в державному акті серії ДП КВ 006272 від 06.10.1997.

У кадастровому плані земельної ділянки № 1221884300:01:301:0030 межі земельної збігається з межами земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , про те, зазначені твердження позивача про збіг меж земельних ділянок нічим не підтверджується, а є лише припущенням позивача.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд не застосовує в даному випадку строки позовної давності передбачені гл. 19 ЦПК України, так як з матеріалів справи видно, що коли позивач дізнався про порушення свого права, останнім вчасно вживались дії щодо вирішення питання пов`язаного з порушенням права власності на земельну ділянку, і останній неодноразово звертався до суду із позовними вимогами про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 255, 259, 263, 264, 265, 293 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 14.07.2023.

Суддя: