Рішення

від 10.07.2023 по справі 643/19125/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/19125/21

№ провадження 2/646/1218/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2023 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря Соболь Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АВАНСАР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА», ТОВ «Фінансова компанія «ФАГОР» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В :

04.11.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.05.2021, зареєстрований в реєстрі за № 68711, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР», заборгованості у розмірі 31 115,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, щонотаріус вчинив виконавчий напис з посиланням на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Цей пункт передбачає вчинення виконавчих написів нотаріусів, за якими відбувається стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Зазначений пункт 2 був внесений до Переліку документів Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, яка постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнана незаконною та не чинною. Враховуючи, що виконавчий напис вчинено 14.09.2021, тобто після ухвалення цього рішення, позивач вважає, що у нотаріуса були відсутні підставі для вчинення вищевказаного виконавчого напису нотаріуса. Крім того, виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, укладеного між позивачем та ТОВ ?Кредитно-Інвестиційний центр?, який він ніколи не укладав та не міг бути посвідчений нотаріально, а тому стягувачем недотримані умови вчинення виконавчого напису в частині подання документів на підтвердження безспірності заборгованості.

Також позивач зазначає, що у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що 22.04.2016 ТОВ ?Кредитно-Інвестиційний центр? відступило право вимоги за кредитним договором від 26.04.2016. що свідчить про те, що приватним нотаріусом не перевірені підстави відступлення прав вимоги.

У зв`язку з цим позивач просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Крім того, просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» безпідставно отриманих коштів у сумі 500,95 грн., які стягнуті з нього на підставі вищевказаного виконавчого напису.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2021 в порядку статті 31 ЦПК України справу передано за підсудністю до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Ухвалами Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.01.2022 справу прийнято до провадження та задоволено заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення грошових коштів за виконавчим провадженням № 66824672.

У зв`язку із введенням воєнного стану територіальну підсудність справ Червонозаводського районного суду м.Харкова на підставі Розпорядження Голови Верховного Суду від 10.03.2022 змінено на Ленінський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 28.09.2022 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 14.03.2023 у зв`язку з відновленням територіальної підсудності судових справ вищевказана справа повернута до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у справі визначено суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова Демченко І.М.

Ухвалою суду від 11.05.2023 справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повному обсязі та просить їх задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник ТОВ «АВАНСАР» /змінено назву товариства 04.11.2021/ у судові засідання, призначені на 07.06.2023 та 10.07.2023 не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями. Крім того, судом разом з ухвалою суду від 11.05.2023 та судовим викликом на 07.06.2023 на адресу ТОВ «АВАНСАР» повторно направлено позовну заяву з додатками, однак відзив до суду надано не було.

Згідно зі статтями43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не був позбавлений можливості протягом тривалого строку перебування в провадженні суду цієї справи, поцікавитися станом розгляду справи, заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зареєструватися в Електронному суді з метою оперативного обміну процесуальними документами та участі у судових засіданнях поза приміщенням суду, однак такими правами ТОВ ?АВАНСАР? не скористався, не зважаючи на обізнаність щодо перебування в провадженні суду цієї справи.

З метою забезпечення дотримання прав позивача на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку в порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.

Треті особи до суду також не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі, сторонам роз`яснювалося право подати відзив та пояснення, у яких вони повинні викласти заперечення проти позову, а також наслідки неподання таких процесуальних документів, однак ТОВ «АВАНСАР» до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи відзиву подано не було, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що виконавчим написом № 68711, вчиненим 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія ?АВАНСАР» невиплачені в строк грошові кошти за період з 26.04.2016 по 01.2020 у сумі 31115,41 грн.

14.09.2021 постановоюприватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. відкрито виконавче провадження № 66824672 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

У виконавчому написі нотаріуса зазначено, що заборгованість виникла за кредитним договором№ 200515751 від 26.04.2016, укладеним між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» та право вимоги за яким 22.04.2016, тобто до його підписання та згодом право вимоги відступлено ТОВ «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА», ТОВ «Фінансова компанія «ФАГОР», ТОВ «Фінансова компанія ?АВАНСАР».

Будь-яких доказів щодо існування такого кредитного договору матеріали цивільної справи не містять та не були надані ані відповідачем, ані третіми особами.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України.

Відповідно достатті 87 Законудля стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від22лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 28.05.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Доказів укладення кредитного договору від 26.04.2016 до суду не надано. Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Судувід 21.09.2021 по справі № 910/10374/17.

Окрім цього, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 12.02.2021 була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги до боржника про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Наведена норма закону спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Отже, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Відповідач свої вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором обґрунтовує виключно договорами відступлення прав вимог. При цьому, жодних доказів щодо відступлення прав вимоги, а також повідомлення боржника про зміну стягувача матеріали справи не містять.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормамист. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»тап. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30 грудня 1998 року № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, відповідачем не надано до суду належним чином завірені копії документів, що подавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме: первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), договоривідступлення, тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними. Період нарахування відсотків взагалі неможливо визначити та перевірити їх нарахування в межах строку дії договору та відсоткову ставку.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком стягувача, який у даній справі не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, належні докази відступлення прав вимоги за кредитним договором також відсутні.

Із огляду на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20 червня 2018 року.

Доказів направлення ОСОБА_1 будь-яких претензій чи повідомлень-вимог про попередження боржника про заборгованість, умови та порядок її погашення, відступлення прав вимоги із підтвердженням направлення та вручення позивачу таких документів, в матеріалах справи немає.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення нормст. 88 Закону України «Про нотаріат»та Глави 16Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також, на думку суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що також узгоджується з установленими у даній справі фактичними обставинами (аналогічний правовий висновок сформульований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі № 645/1979/15-ц .

З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, суд дійшов до висновку про вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом із порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого судом способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.

Відповідно достатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису відсутні, у зв`язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуваннюстаття 1212 ЦК України.

Питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.

За таких обставин, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти відсутня, що відповідає правовому висновку Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Враховуючи, що з позивача на користь відповідача стягнуто 500,95 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ Приватбанк, вони на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають стягненню на користь позивача.

За положеннямичастини 7статті 158ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжними дорученнями від 03.11.2021 у розмірі 2270 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 158, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «АВАНСАР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА», ТОВ «Фінансова компанія «ФАГОР» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 28.05.2021 за реєстровим номером 68711, яким на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?АВАНСАР? з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнута заборгованість у розмірі 31115,41 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», юридична адреса: місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 21/27, офіс 405, код ЄДРПОУ 40199031, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набуті кошти у сумі 500,95 грн., а також суму понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн.

Застосовані ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.01.2023 заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бутипереглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: І.М.Демченко