Постанова

від 04.07.2023 по справі 521/8291/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5794/23

Справа № 521/8291/23

Головуючий у першій інстанції Сегеда О.М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Князюка О.В.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси у справі за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, який діє в інтересах Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерево-плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ-А» про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності та змін, визнання правочинів недійсними, приведення земельної ділянки у попередній стан, шляхом знесення об`єкта нерухомості, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Сегеди О.М. 30 березня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У березні 2023 року Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, який діє в інтересах Одеської міської ради, звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Дерево-плюс», ТОВ «ТІМ-А» про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності та змін, визнання правочинів недійсними, приведення земельної ділянки у попередній стан, шляхом знесення об`єкта нерухомості ( а.с. 1-17).

Разом із позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив суд накласти арешт на нежитлову будівлю загальною площею 54,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664194551101); заборонити ТОВ «ТІМ-А» (код за ЄДРПОУ: 40194143, адреса: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 35Б) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664194551101), при винесенні судового рішення по суті стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати за подачу заяви про забезпечення позову, в судовій ухвалі зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову та строк пред`явлення її до виконання.

В обґрунтування заяви Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси зазначив, що державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсуном О.В. 10 жовтня 2018 року за №43431263 прийнято рішення про проведення державної реєстрації (з відкриттям розділу) за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, загальною площею 54,6 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1664194551101).

У подальшому, державним реєстратором 11 жовтня 2018 року за №43460036 було зареєстровано зміни до розділу щодо об`єкта нерухомого майна та його площі, зокрема змінено: «житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 54,6 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м» на «нежитлову будівлю, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 54,6 кв.м».

Надалі ОСОБА_1 відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 19 жовтня 2018 року, внесла вказану нежитлову будівлю в якості вкладу достатутного капіталу ТОВ «Дерево-Плюс» про що прийнято рішення державного реєстратора 25 жовтня 2018 року за №43676969.

20 листопада 2018 року на підставі договорів купівлі-продажу №2214, №2215 ТОВ «Дерево-Плюс» продало ТОВ «ТІМ-А» по 1/2 частці нерухомого майна по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсуном О.В. від 10 жовтня 2018, індексний номер: 43431263 щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, загальною площею 54,6 кв.м., розташований за адресою: в АДРЕСА_1 , було прийняте без документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та на земельній ділянці, яка нікому не передавалась у власність/користування, що є порушення ст. ст. 5, 18, 24, 27 Закону та п. п. 18, 40, 41 Порядку.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ради про забезпечення позову було задоволено частково. Накладено арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664194551101. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Зустрічне забезпечення не застосовано (а.с. 90-92)

В апеляційній скарзі Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси просить ухвалу суду скасувати, та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідачів судовий збір, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 95-103).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що незаконне можливе подальше відчуження під час розгляду цієї справи спірного нерухомого майна на користь третіх осіб унеможливіть реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлено на користь позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Ейсмонт С.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування судом норм процесуального права.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачено частиною 1 статті 150 ЦПК України; відповідно до положень даної норми процесуального права позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (Постанова ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», надалі Постанова).

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Відповідно до п. 4 Постанови суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією суддів прийнято до уваги, що Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року по справі №916/3710/22 наголошував на тому, що, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Крім того, у постанові від 15 вересня 2020 року по справі №753/22860/17 Верховний Суд дійшов висновку, що невжиття власником об`єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником, можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Прокурор стверджує, що оскільки ТОВ «ТІМ-А» відповідно до вимог закону є власником спірного нерухомого майна, то воно у будь-який час може здійснити реєстрацію права власності на нього та розпорядитись ним шляхом його відчуження або надання у користування. У разі поділу нежитлового приміщення буде сформовано новий об`єкт нерухомості. Вказане унеможливить поновлення порушених інтересів держави в рамках цього позовного провадження та призведе до необхідності звертатися з новим позовом.

Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.

Прийнявши до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність накладення арешту на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664194551101.

Однак, колегія суддів не може погодитись із доводами суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення, оскільки накладення арешту на відповідне майно виключає будь-яку можливість вчинення будь-яких дій стосовно майна, яке буде знаходитися під арештом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав зокрема підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо зокрема наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Крім того колегія суддів враховує, що наявність зареєстрованого обтяження (арешту) у випадках, визначених ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав, що свідчить про доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 зазначено, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховним Судом звернуто увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

За викладених обставин колегія суддів доходить висновку про існування взаємозв`язку між обраним прокурором заходом забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «ТІМ-А» та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, та предметом позовних вимог. Наведене дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви прокурора у названій частині.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про стягнення з відповідачів суми судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, оскільки, згідно до вимог процесуального закону розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги на ухвалу суду, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 141-142 ЦПК України.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився із характером спірних правовідносин, що, відповідно, призвело до частково неправильного вирішення заяви про забезпечення позову, зазначене є підставою для скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ТІМ-А» та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, та постановлення в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ-А» (код ЄДРПОУ 40194143, адреса: м. Одеса, вул. Хімічна, 35 Б) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційних дії щодо нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35 Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664194551101) - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ-А» (код ЄДРПОУ 40194143, адреса: м. Одеса, вул. Хімічна, 35 Б) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664194551101).

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 13 липня 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе