Постанова

від 29.06.2023 по справі 521/16604/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1682/23

Справа № 521/16604/20

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/16604/20

Номер провадження: 22-ц/813/1682/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Власенко С.І.,

учасники справи:

- позивач Одеська міська рада,

- відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ»,

- третя особа,яка не заявляє самостійнихвимог щодопредмета спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ», третя особа,яка не заявляє самостійнихвимог щодопредмета спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про скасування права власності, визнання недійсними рішень, актів та приведення земельної ділянки до попереднього стану, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Бобуйка І. А. о 14 годині 56 хвилині 13 липня 2021 року, повний текст рішення складений 20 липня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Одеська міська рада звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.08.2019 року № 48162393, прийняте державним реєстратором Морозовою Ольгою Станіславівною, яким змінено загальну площу об`єкта нерухомості нежитлового приміщення, що знаходилось за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101) з - 20,4 кв. м. на 1 424,3 кв. м. та з 1 424,3 кв. м. на 1 445,8 кв. м., «нежитлове приміщення» на нежитлові будівлі та доповнено підстави для державної реєстрації права власності технічним звітом, виготовленим 05.08.2019 року експертом Гузєвою Іриною Анатоліївною серія та номер 065/19, та технічним паспортом, виготовленим 07.08.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер б/н; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.01.2020 року № 50683443, прийняте державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною, яким змінено загальну площу об`єкта нерухомості нежитлового приміщення, що знаходилось за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101) з 1 445,8 кв. м. на 2 167,9 кв. м. та доповнено підстави для державної реєстрації права власності технічним звітом, виготовленим 14.01.2020 року експертом Гузєвою Іриною Анатоліївною серія та номер б/н; 3) визнати недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ», оформлене протоколом № 1 від 03.02.2020 року, серія та номер 52-53, в частині внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» нерухомим майном - нежитловою будівлею, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127477351101); 4) визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 27.03.2020 року, серія та номер 217-218, справжність підпису на якому підтверджено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою Маргарита Леонідівна, зареєстрованого в реєстрі за № 217, 218, в частині передачі ОСОБА_1 як внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» та прийняття товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» нежитлової будівлі, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127477351101), що належить ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2020 року № 196596094; 5) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2020 року № 51880308, прийняте державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на об`єкт нерухомості нежитлові будівлі, загальною площею 2 167,9 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101); 6) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 36174612, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на об`єкт нерухомості нежитлові будівлі, загальною площею 2 167, 9 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101); 7) зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43534283) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 шляхом знесення нежитлових будівель, позначених у технічному паспорті від 16.01.2020 року, виготовленому ТОВ «ПРОФ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», як нежитлова будівля під літ. «А», загальною площею 1 433, 6 кв. м., та нежитлова будівля під літ. «Б», загальною площею - 734,3 кв. м.. також позивач просить стягнути з відповідачів на користь Одеської міської ради сплачений судовий збір (на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради: ідентифікаційний код: 26302537, р/р UA418201720344240001000034995 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Одеська міськарада обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач - ОСОБА_1 був власником нежитлового приміщення, загальною площею - 20,4 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 . Однак, з кінця 2019 року на земельній ділянці за вищевказаною адресою, орієнтовною площею - 0,5 га., проводилось нове масштабне будівництво будівель та споруд. 08.08.2019 року державним реєстратором Морозовою О.С. проведено державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, а саме - змінено «нежитлове приміщення» на - «нежитлові будівлі» та загальну площу таких будівель з - 20,4 кв. м. на 1 424,3 кв. м..

12.08.2019 року державним реєстратором Морозовою О.С. проведено державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, а саме змінено загальну площу будівель з 1 424,3 кв. м. на 1 445,8 кв. м..

16.01.2020 року державним реєстратором Мельник Т.І. проведено чергову державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, а саме - змінено загальну площу будівель, збільшено з 1 445,8 кв. м. на 2 167,9 кв. м..

У процесі дослідження обставин протиправної реєстрації права власності на такі будівлі встановлено, що на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «МОТОР ВЕЛТ», оформленого протоколом № 1 від 03.02.2020 року, ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу товариства внесок у вигляді нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі за адресою - АДРЕСА_1 . 30.04.2020 року за ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказані нежитлові будівлі.

Одеська міська рада вважає, що ОСОБА_1 здійснено самочинне будівництво нежитлових будівель на земельній ділянці комунальної власності, що відповідно до Генерального плану м. Одеси визначена як зона озеленіння загального користування (парки, сквери, бульвари), що не була відведена у встановленому законом порядку, а також за відсутності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, без введення в експлуатацію об`єкта будівництва, що зумовлює наявність на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси самочинно збудованого об`єкта та унеможливлює здійснення володіння, користування та розпорядження власником - територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, земельною ділянкою, яка знаходиться під відповідним об`єктом.

Позивач стверджує, що під виглядом зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна та його площі вищевказаними рішеннями державних реєстраторів фактично зареєстровано право власності ОСОБА_1 на самочинно побудовані нежитлові будівлі, загальною площею 2 167,9 кв. м., на земельній ділянці комунальної власності, орієнтовною площею - 0,5 га., за адресою - АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Морозової О.С. від 08.08.2019 року за індексним номером 48162393 та рішення державного реєстратора Мельник Т.І. від 16.01.2020 року за індексним номером 50683443 підлягають скасуванню, адже ними в поза встановлений законодавством порядок «легалізовано» самочинно збудовані на земельній ділянці комунальної власності за адресою - АДРЕСА_1 нежитлові будівлі, позначені у технічному паспорті від 16.01.2020 року, виготовленому ТОВ «ПРОФ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», як нежитлова будівля під літ. «А», загальною площею 1 433, 6 кв. м., та нежитлова будівля під літ. «Б», загальною площею - 734,3 кв. м..

ОСОБА_1 , з метою створення незаконних умов для заволодіння та розпорядження самочинно збудованими нежитловими будівлями, внесено такі об`єкти до статутного капіталу створеної ним юридичної особи в порушення вимог чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, рішення загальних зборів учасників ТОВ «МОТОР ВЕЛТ», оформлене протоколом № 1 від 03.02.2020 року, серія та номер 52-53, є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним, а акт прийому-передачі нерухомого майна від 27.03.2020 року, серія та номер: 217-218 не може вважатися достатньою правовою підставою для реєстрації речових прав на спірні нежитлові будівлі, загальною площею 2 167, 9 кв. м., за ТОВ «МОТОР ВЕЛТ». Для повного відновлення порушених прав територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, позивач вважає, що необхідно скасувати рішення державного реєстратора Мельник Т.І. про державну реєстрацію права власності від 03.04.2020 року, індексний номер: 51880308 та запис про право власності № 36174612.

Позивач стверджує, що самовільно зайнята відповідачами земельна ділянка комунальної власності за адресою - АДРЕСА_1 повинна бути звільнена шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва нежитлових будівель, позначених у технічному паспорті від 16.01.2020 року, виготовленому ТОВ «ПРОФ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», як нежитлова будівля під літ. «А», загальною площею 1 433, 6 кв. м., та нежитлова будівля під літ. «Б», загальною площею - 734, 3 кв. м., силами і за рахунок відповідачів (Т. 1, а. с.9 26, Т. 2, а. с. 14 - 31).

Позиція інших учасників справи в суді першої інстанції

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в письмових поясненнях просило позовну заяву задовольнити.

У вказаних письмових поясненнях зазначено, що Управлінням на підставі наказу №01-13/273ДАБК від 25.06.2019 року та виявлення факту самочинного будівництва об`єкту (службова записка № 01-18/402-и/в від 10.07.2019 року) проведено захід державного архітектурно-будівельного контролю за адресою - АДРЕСА_1 . У ході проведення позапланової перевірки встановлено, що відповідно до даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (загальною площею - 20,4 кв. м.) на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ОД 14212092526, виданої 06.06.2012 року, видавник, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, довідки з адресного реєстру м. Одеси, серія та номер: 351296/1 від 06.08.2013 року, виданої Юридичним департаментом Одеської міської ради, технічного паспорту, серія та номер: 00002741, виготовлений 07.08.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Нове БТІ».

За результатами перевірки посадовою особою Управління складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 001344 від 16.08.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до частини 5 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, видано припис № 523/19 від 16.08.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою отримати в установленому порядку документи, які дають право на виконання будівельних робіт або привести об`єкт у попередній стан, крім того, другою вимогою припису є - зупинення виконання будівельних робіт з 16.08.2019 року.

Таким чином, враховуючи встановлений факт виконання будівельних робіт без права на виконання та без документа, що посвідчує право власності чи оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 виконував будівництво будівлі шляхом виконання земляних робіт по розробці ґрунту для улаштування основи та стрічкового фундаменту на земельній ділянці, яка примикає до нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено пункт 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року.

Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Реєстру встановлено, що 08.08.2019 року державним реєстратором Морозовою Ольгою Станіславівною внесено зміни до Реєстру, а саме - площу нежитлового приміщення, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 змінено з - 20,4 кв. м. на 1 445,8 кв. м.. Підстава для внесення змін не зазначена. Також, 16.01.2020 року державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною внесено зміни до Реєстру, а саме - площу нежитлового приміщення, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , змінено з 1 445,8 кв. м. на 2 167,9 кв. м.. Підстава внесення змін не зазначена.

Таким чином, після проведених робіт площа приміщення збільшилась з - 20,4 кв. м. до - 2 167,9 кв. м. без дозвільних документів про право на початок виконання будівельних робіт, без документа про введення об`єкта в експлуатацію та без документа про надання у власність або оренду вищевказаної земельної ділянки.

Крім того, 30.03.2020 року, державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною на підставі акту прийому-передачі № 1, серія та номер: 217-218, виданий 27.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Бєлостецькою М.Л., та протоколу № 1, серія та номер: 52-53, виданого 03.02.2020 року приватним нотаріусом Бєлостецькою М.Л., внесено зміни до Реєстру відносно об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , а саме - змінено власника нежитлового приміщення з - ОСОБА_1 на - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» (код ЄДРПОУ 43534283).

Таким чином, відповідач, який здійснив самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, не набуває права власності на нього.

Враховуючи вищевикладене, самовільно зайнята земельна ділянка за адресою - АДРЕСА_1 , що відноситься до земель комунальної власності та належить територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради, має бути звільнена шляхом приведення до попереднього стану (Т. 1, а. с. 199 204).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року задоволено вищевказані позовні вимоги Одеської міської ради.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.08.2019 року № 48162393, прийняте державним реєстратором Морозовою Ольгою Станіславівною, яким змінено загальну площу об`єкта нерухомості нежитлового приміщення, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101) з 20,4 кв. м. на 1 424,3 кв. м. та з 1 424,3 кв. м. на 1 445,8 кв. м., «нежитлове приміщення» на нежитлові будівлі та доповнено підстави для державної реєстрації права власності технічним звітом, виготовленим 05.08.2019 року експертом Гузєвою Іриною Анатоліївною серія та номер: 065/19 та технічним паспортом, виготовленим 07.08.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер: б/н.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.01.2020 року № 50683443, прийняте державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною, яким змінено загальну площу об`єкта нерухомості нежитлового приміщення, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101) з 1 445,8 кв. м. на 2 167,9 кв. м. та доповнено підстави для державної реєстрації права власності технічним звітом, виготовленим 14.01.2020 року експертом Гузєвою Іриною Анатоліївною серія та номер: б/н.

Визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ», оформлене протоколом № 1 від 03.02.2020 року, серія та номер: 52-53, в частині внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» нерухомим майном: нежитловою будівлею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127477351101).

Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 27.03.2020 року, серія та номер: 217-218, справжність підпису на якому підтверджено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою Маргарита Леонідівна, зареєстрованого в реєстрі за № 217, 218, в частині: передачі ОСОБА_1 як внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» та прийняття товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127477351101), що належить ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2020 року № 196596094.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2020 року № 51880308, прийняте державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на об`єкт нерухомості нежитлові будівлі, загальною площею 2 167, 9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101).

Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 36174612, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на об`єкт нерухомості нежитлові будівлі, загальною площею 2 167,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127477351101).

Зобов`язано ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення нежитлових будівель, позначених у технічному паспорті від 16.01.2020 року, виготовленому ТОВ «ПРОФ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», як нежитлова будівля під літ. «А», загальною площею 1 433, 6 кв. м. та нежитлова будівля під літ. «Б», загальною площею 734, 3 кв. м..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради сплачений судовий збір у розмірі - 7882,50 грн..

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на користь Одеської міської ради сплачений судовий збір у розмірі - 7882,50 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки здійснення самочинно будівництва, а саме - будівництво нежитлових будівель проводилось на земельній ділянці комунальної власності, що відповідно до Генерального плану м. Одеси визначена як зона озеленіння загального користування (парки, сквери, бульвари), що не була відведена у встановленому законом порядку, а також за відсутності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, без введення в експлуатацію об`єкта будівництва, що зумовлює наявність на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси самочинно збудованого об`єкта та унеможливлює здійснення володіння, користування та розпорядження власником - територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, земельною ділянкою, яка знаходиться під відповідним об`єктом. ОСОБА_1 здійснено самочинне будівництво нежитлових будівель, загальною площею -2 167,9 кв. м., за відсутності проектної документації, яка мала розроблятись з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства та будівельних норм, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та використовуються без введення в експлуатацію.

Судом встановлено, що нежитлові будівлі, загальною площею 2 167,9 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 збудовані на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які не були відведенні для такої мети у встановленому законом порядку.

Оскільки ОСОБА_1 як особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набув право власності на таке майно, то, відповідно, останній не мав права розпоряджатись таким майном, у тому числі передавати його ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» у власність (Т. 3, а. с. 53 61).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» в апеляційній скарзі просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Скасувати заходи забезпечення позову вжитті ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року (Т. 3, а. с. 75 86).

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: 1) ТОВ «Мотор Велт» набуло право власності на спірний об`єкт нерухомості відповідно до вимог чинного законодавства; 2) судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки бездіяльності влади; 3) відповідно до висновку Технічного звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж та встановлення можливості безпечної експлуатації нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 від 14 січня 2020 року об`єкт відповідає вимогам державних будівельних норм і правил, у зв`язку з чим можлива його безпечна експлуатація. Рішення суду про знесення нежитлових будівель за вказаною адресою суперечить практиці Європейського суду з прав людини; 4) судом першої інстанції було порушено правила юрисдикції при розгляді вказаної справи, оскільки вона підлягає розгляду в рамках господарського судочинства; 5) вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ, що вичерпало свою дію його реалізацією, не підлягають розгляду в межах спору про захист права власності на майно юридичних осіб незалежно від юрисдикції; 6) судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності належного сповіщення апелянта, крім того ТОВ «Мотор Велт» не подавало до суду пояснень; 7) судом першої інстанції було прийнято рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 8) судом безпідставно було залишено без розгляду клопотання про призначення у справі експертизи.

Позиція позивача в суді апеляційної інстанції

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська міська рада просить останню залишити без задоволення, а рішення першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача зазначає, що посилання ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» стосовно правомірності набуття права власності на спірні нежитлові будівлі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі доводи узагальнюють лише власні суб`єктивні твердження апелянта та не змінюють правового статусу спірного майна як самочинного будівництва, збудованого на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Одеси, яка для вказаних цілей не виділялась.

У свою чергу, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає критеріям відповідності втручання у право особи на мирне володіння майном принципу правомірного втручання.

Загальний інтерес у звільненні самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності, яка відповідно до Генерального плану м. Одеси визначена як зона озеленення загального користування і призначена для організації повсякденного відпочинку населення, шляхом знесення самочинно збудованих будівель у цій справі переважає приватний інтерес ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» у збереженні таких самочинно збудованих будівель і споруд.

Одеська міська рада вважає, що апелянт - ТОВ «МОТОР ВЕЛТ», засновником та учасником якого була особа, яка здійснила самочинне будівництво будівель на земельній ділянці комунальної власності - ОСОБА_1 , під час заснування такої юридичної особи 26.02.2020 року, обравши її місцезнаходження - АДРЕСА_1 , не міг бути не обізнаний із фактичним місцезнаходженням спірної земельної ділянки та з обмеженнями на її забудову.

Зважаючи на вищевикладене, ТОВ «МОТОР BEJIT» не вжито всіх розумних заходів, не виявлено обережність та обачність для з`ясування правомочностей ОСОБА_1 щодо майна (спірних нежитлових будівель, які збудовані за відсутності дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності, яка не виділялась для таких цілей), які останній передав до статутного капіталу ТОВ «МОТОР ВЕЛТ».

Крім того, у ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» не було перешкод встановити всі вищевказані обставини (особливо стосовно відсутності речових прав на земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями) та відмовитись від отримання таких будівель, проте вирішено набути право власності на вказані об`єкти нерухомості.

Крім того, чинним законодавством не передбачено ніяких обмежень щодо звернення ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» як добросовісного набувача до ОСОБА_1 з вимогами щодо відшкодування чи повернення до становища, яке існувало до виникнення спірних правовідносин.

Помилковими є доводи апелянта щодо бездіяльності влади, оскільки уповноваженими органами неодноразово проводились перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва будівель і споруд за адресою - АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 (засновник та учасник ТОВ «МОТОР ВЕЛТ») притягувався до відповідальності за вчинені правопорушення (будівництво за відсутності дозвільних документів, використання об`єкта без введення його до експлуатації).

Посилання апелянта на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи є необґрунтованим та таким, що спрямовані на підміну понять стосовно наявності висновку Технічного звіту від 14.01.2020 року, замість обов`язкового отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо спірних самочинно збудованих об`єктів.

Посилання апелянта на порушення юрисдикційності розгляду даного спору є неспроможними, оскільки як за суб`єктним складом, так і за характером спірних правовідносин, даний спір є цивільним та справа виникла з цивільних правовідносин, а тому він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, згідно з приписами ЦПК України (Т. 3, а. с. 149 - 166).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року (Т. 3, а. с. 114 - 114 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.08.2021 року призначено розгляд справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 115).

24.11.2021 року від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 3, а. с. 149 - 166).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року витребувано з Одеської міської ради та з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відомості щодо надання ОСОБА_1 земельної ділянки, за адресою - АДРЕСА_1 під забудову нежитлового приміщення, загальною площею - 20,4 кв. м., з наданням плану вказаної земельної ділянки, якщо така надавалась (Т. 3, а. с. 225 230).

На виконання вимог вищевказаної ухвали Одеською міською радою було надано відповідь. (Т. 4, а. с. 4, 6 - 7, 8 - 12).

У судовому засіданні представник Одеської міської ради - Грабовська М.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Мотор Велт» підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

ОСОБА_1 був власником нежитлового приміщення, загальною площею - 20,4 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 .

З кінця 2019 року на земельній ділянці за вищевказаною адресою, орієнтовною площею - 0,5 га., проводилось нове будівництво будівель та споруд.

16.08.2019 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснено захід державного архітектурно-будівельного контролю щодо перевіркидотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою - АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки управлінням складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.08.2019 року № 001344, в якому зазначено, що виконуються земляні роботи по розробці ґрунту для улаштування основи та стрічкового фундаменту за адресою - АДРЕСА_1 . Замовник будівництва ОСОБА_1 ..

Під час проведення перевірки ОСОБА_1 не надав проектну документацію на будівництво та документи, які дають право на виконання будівельних робіт, а також документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою.

На підставі виявлених порушень управлінням складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.08.2019 року та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.08.2019 року № 523/19 з терміном на його виконання, якими зафіксовано вищевказані порушення.

Крім цього, вищевказаним приписом зобов`язано ОСОБА_1 зупинити виконання будівельних робіт з 16.08.2019 року.

У подальшому ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП України, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім цього, за результатами перевірки, проведеної Інспекцією з благоустрою міста департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, встановлено, що департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради та Інспекцією протягом 2016/2019 років погодження проекту благоустрою та дозволу на розміщення об`єкта благоустрою у вигляді встановленої огорожі за адресою - АДРЕСА_1 не видавалось.

22.07.2020 рокууправління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської радиспільно з Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради, департаментом комунальної власності Одеської міської ради, управлінням капітального будівництва Одеської міської ради проведено комісійне обстеження вищевказаного об`єкту, під час якого додатково встановлено експлуатацію вищевказаного об`єкта під станцію технічного обслуговування без документів, що свідчать про прийняття в експлуатацію цього об`єкта. Крім цього, як вбачається з матеріалів фотофіксації та технічного паспорту, виготовленого станом на 16.01.2020 року ТОВ «ПРОФ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», відбулись роботи з кладки зовнішніх стін та улаштування конструкції даху з покрівлею без отримання права на виконання будівельних робіт.

Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради листами від 14.01.2020 року за вих. № 01-11/6 та від 28.05.2020 року за вих. № 01-11/2067 повідомлено, що містобудівні умови та обмеження на будівництво або реконструкцію за адресою - АДРЕСА_1 , не видавались. Нежитлові будівлі, загальною площею 2 167,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 збудовані на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які не були відведенні для такої мети у встановленому законом порядку.

Листом від 27.03.2020 року за вих. № 18-15-0.8-3581/2-20 головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило, що за інформацією, наданою Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно з наявними у Відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 01.01.2013 року право власності (користування) не зареєстровано на земельну ділянку, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 .

За інформацією, наданою департаментом комунальної власності Одеської міської ради, рішення стосовно передачі у власність або в оренду земельної ділянки за вищевказаною адресою Одеською міською радою не приймалось.

Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель та дотримання земельного законодавства департаменту комунальної власності Одеської міської ради 06.12.2019 року та 18.06.2020 року складено відповідні акти огляду земельної ділянки, в яких зазначено, що за вищевказаною адресою проводиться нове масштабне будівництво нежитлових будівель. Крім цього, на вищевказаній земельній ділянці окремо розташована нежитлова будівля, орієнтованою площею - 20 кв. м..

Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради листом від 13.08.2020 року за вих. № 01-11/3584 повідомлено, що відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 6489-VI від 25.03.2015 року, земельна ділянка, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 , позначена як озеленіння загального користування (парки, сквери, бульвари).

У плані зонування територій м. Одеси, затвердженому рішенням Одеської міської ради № 1316-VII від 19.06.2016 року, вказана територія визначена як рекреаційна зона озеленених територій загального користування Р-3п. Зона призначена для організації повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об`єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих.

Встановлено, що 07.08.2013 року державним реєстратором Приваловою Є.Є. прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею - 20,4 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 2034798). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито відповідний розділ з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 127477351101.

08.08.2019 року рішенням державного реєстратора Морозовою О.С. за індексним номером 48162393 проведено державну реєстрацію змін до запису про право власності № 2034798 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на нежитлове приміщення, загальною площею - 20,4 кв. м., а саме: 1) змінено об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення на нежитлові будівлі; 2) змінено загальну площу таких будівель з - 20,4 кв. м. на 1 424,3 кв. м.; 3) до підстав виникнення права власності: додано технічний звіт, виготовлений 05.08.2019 року експертом Гузєвою І.А., серія та номер: 065/19 та технічний паспорт, виготовлений 07.08.2019 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер: б/н.

Проте, вже 12.08.2019 року державним реєстратором Морозовою О.С. проведено державну реєстрацію змін до запису про право власності № 2034798 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на вищевказане нежитлове приміщення, а саме змінено загальну площу будівель з 1 424,3 кв. м. на 1 445,8 кв. м..

При цьому, як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, формальними підставами для внесення таких змін стосовно площі об`єкта стали наступні зміни серед підстав виникнення права власності: 1) видаленотехнічний паспорт виготовлений 07.08.2019 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер: б/н; 2) доданотехнічний паспорт виготовлений 07.08.2019 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер: б/н; 3) доданотехнічний звіт, виготовлений 05.08.2019 року експертом Гузєвою І.А. серія та номер: 065/19; 4 ) видалено технічний звіт, виготовлений 05.08.2019 року експертом Гузєвою І.А. серія та номер: 065/19.

16.01.2020 року рішенням державного реєстратора Мельник Т.І. за індексним номером 50683443 проведено чергову державну реєстрацію змін до запису про право власності № 2034798 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на нежитлове приміщення, загальною площею 20,4 кв.м.), а саме: 1) змінено загальну площу будівель з 1 445,8 кв. м. на 2 167,9 кв. м.; 2) в підставах виникнення права власності: додано технічний звіт, виготовлений 14.01.2020 року експертом Гузєвою І.А., серія та номер: б/н та технічний паспорт, виготовлений 16.01.2020 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер: б/н; видалено технічний паспорт, виготовлений 07.08.2019 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», серія та номер: б/н.

На підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «МОТОР ВЕЛТ», оформленого протоколом № 1 від 03.02.2020 року, ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу товариства внесок у вигляді нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі за адресою - АДРЕСА_1 .

30.04.2020 року за ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на такі нежитлові будівлі.

Листом від 13.08.2020 року за вих. № 01-6/413-ПРуправління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомило, що уЄдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою - АДРЕСА_1 .

По справі виникли правовідносини щодо здійснення самочинного будівництва.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п. 4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 ..

Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі -Закон) будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначенихстаттею 28цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Законудержавній реєстрації прав підлягаютьправо власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

За нормами ч. 3 ст. 10 Закону відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Згідно ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Згідно зі ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовуй помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має і використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає держаній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як передбачене ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності особи є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.

Як указує Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»(De Geouffre de la Pradelle v. France, заява № 12964/87, § 28).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30ЦПК Україниу редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 32 ЦПК Україниу редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою (частина друга статті 118 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача(частина перша статті 33ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.Натомість,встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Предметом спору по даній справі є відновлення порушеного права власника земельної ділянки у зв`язку із здійсненням на такій земельній ділянці самовільного будівництва.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 був власником нежитлового приміщення, загальною площею - 20,4 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 .

З кінця 2019 року на земельній ділянці за вищевказаною адресою, орієнтовною площею - 0,5 га., проводилось нове будівництво будівель та споруд.

08.08.2019 року державним реєстратором Морозовою О.С. проведено державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, а саме - змінено «нежитлове приміщення» на «нежитлові будівлі» та загальну площу таких будівель з - 20,4 кв. м. на 1 424,3 кв. м..

12.08.2019 року державним реєстратором Морозовою О.С. проведено державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, а саме - змінено загальну площу будівель з 1 424,3 кв. м. на 1 445,8 кв. м..

16.01.2020 року державним реєстратором Мельник Т.І. проведено чергову державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, а саме - змінено загальну площу будівель з 1 445,8 кв. м. на 2 167,9 кв.м..

На підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «МОТОР ВЕЛТ», оформленого протоколом № 1 від 03.02.2020 року, ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу товариства внесок у вигляді нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі за адресою - АДРЕСА_1 .

30.04.2020 року за ТОВ «МОТОР ВЕЛТ» зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на такі нежитлові будівлі.

Колегія суддів звертає увагу, що як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції власником спірного майна є - ТОВ «Мотор Велт».

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, з огляду на вищевказане право володіння, користування та розпорядження спірним майном належить - ТОВ «Мотор Велт».

Тому,визначення Одеськоюміською радоюу позовівідповідачем ОСОБА_1 колегія суддіввважає зайвим,оскільки останньомуна моментвинесення рішеннясудом першоїінстанції правоволодіння,користування тарозпорядження спірниммайном,яке позивачпросить знести,не належить.Колегія суддівтакож приймаєдо увагите,що скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 не призведе до відновлення прав Одеської міської ради.

З огляду на вищевказане, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Одеської міської ради до ОСОБА_1 , який не є власником нежитлового приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , та не наділений правом володіння, користування та розпорядження спірним майном.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи в частині вимог до ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 за вищевказаного обґрунтування.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ВЕЛТ» - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування права власності, визнання недійсними рішень, актів та приведення земельної ділянки до попереднього стану відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 14 липня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе