Рішення
від 14.07.2023 по справі 463/859/22
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/859/22

Провадження № 2/463/248/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Назара Н.М.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором №R07195/2020 від 21 грудня 2020 року в розмірі 111529,61 грн.

Позов мотивує тим, що 21 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір про споживчий кредит №R07195/2020, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 100000,00 гривень строком з 21 грудня 2020 року по 20 грудня 2023 року, з фіксованою процентною ставкою 0,01%, який повинен повертатись частинами згідно з графіком платежів. Крім того, відповідно до п. 1.5 договору відповідач повинен сплачувати позивачу комісію за зарахування кредитних коштів на рахунок та щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування згідно з графіком платежів. У порушення договору відповідач не виконала зобов`язання належним чином щодо повернення коштів, вимога позивача про повернення таких відповідачем була проігнорована. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останньої. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 526, 530, 610, 611, 624, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року прийнято дорозгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву.

Відповідач на адресу суду направила відзив, відповідно до якого зазначила, що позивач склав позов про стягнення коштів всупереч домовленості та кредитного договору, оскільки його термін спливає 20 грудня 2023 року. Тому, позивач був не вправі порушувати умови домовленості та договору між сторонами, оскільки відповідач не надавала згоди на зміну умов виконання договору по визначених сторонами строку виконання договору. Окрім того, позивач ігнорує форм-мажорні обставини, які тимчасово ускладнюють виконання зобов`язань, а саме нові епідемії та оголошений в державі військовий стан. У зв`язку з вищевикладеним, просить у задоволенні позову відмовити, а розгляд справи проводити в судовому засіданні за викликом-участі відповідача, його представника.

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин, що передбачено частиною 4 статті 19 та частиною 1 статті 274 ЦПК України.

Згідно з приписами частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами частини 6 статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, що, в свою чергу не позбавляє сторін протягом встановленого строку подавати заяви по суті справи, клопотання з процесуальних питань та необхідні докази.

Відповідач, надіславши відзив на позов, скористався правом на подання заяви по суті справи, у якій наведено заперечення на позов та аргументи на підтримання своєї правової позиції по суті спору.

За вказаних обставин підстав для заслуховування особистих пояснень сторін у судовому засіданні суд не вбачає.

Клопотань, розгляд яких не можливий без участі сторін, до суду не надходило.

Отже, враховуючи вказані норми ЦПК України, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відсутність підстав для переходу з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача є необґрунтованим та безпідставним, а тому вважає необхідним відмовити у його задоволенні.

Розгляд даної справи можливо провести на підставі наданих сторонами до суду письмових доказів та пояснень. Таким чином, прихожу до висновку про недоцільність зміни порядку розгляду справи із спрощеного на загальний.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

За змістом ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України являється завданням цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень світла, завдання масований ракетних ударів) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) представників сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно дост.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

21 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір про споживчий кредит № R07195/2020. Відповідно до п. 1.1 договору відповідач отримала кредит в розмірі 100000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 0410009 від 21 грудня 2020 року. Кредит надано на строк з 21 грудня 2020 року по 20 грудня 2023 року. Процентна ставка за кредитом встановлена в розмірі 0,01 % річних.

Банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та додатком № 1 «графік платежів», що є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

Позичальник сплачує комісії (у складі щомісячного платежу) за зарахування кредитних коштів на рахунок, вказаний у п. 1.2 договору та щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування розмір та порядок сплати яких зазначено в графіку платежів (п1.5 договору)

Позичальник щомісяця в Дату платежу сплачує кошти (щомісячний платіж) на рахунок № НОМЕР_1 в розмірі, зазначеному в графіку платежів (п. 1.4 договору).

З графіку платежів вбачається, що відповідач щомісяця повинна була сплачувати 5768,22 гривень, з яких 2777,16 гривень погашення суми кредиту, 2990,00 гривні щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, та проценти за перший місяць в розмірі 1,06 гривень, які в подальшому зменшуються, відповідно до суми заборгованості по тілу кредиту.

Відповідач допустила прострочення заборгованості по сплаті щомісячних платежів, зокрема в квітні 2021 року по сплаті відсотків за користування кредитом і комісії, а з травня 2021 року по всіх обов`язкових платежах, що стверджується виписками по особовим рахункам за період з 01 січня 2020 року по 25 січня 2022 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно з укладеним договором, виникла заборгованість в розмірі 111529,61 гривень, в тому числі: заборгованості за кредитом 81622,63 гривень, заборгованості за процентами 6,98 гривень, заборгованості за комісією 29990,00 гривень, що стверджується розрахунком заборгованості станом на 17 січня 2022 року.

Згідно ізст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України, У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

При цьому, згідно ст. ст. 212, 651 ЦК України, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов`язання за договором.

Виходячи з положеньст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей526,530 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовамист. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зст. 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту, що стверджується наявною в матеріалах справи копією вимоги від 1 листопада 2021 року № 11/67-11/07. Вказана вимога була отримана відповідачем 16 грудня 2021 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитного договору, не здійснює оплату щомісячних платежів, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, в судовому засіданні сторона відповідача не заперечила факт наявності заборгованості за кредитним договором, альтернативного розрахунку заборгованості не надала, підтвердила факт не оскарження умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 111529,61 гривень, в тому числі: заборгованості за кредитом 81622,63 гривень, заборгованості за процентами 6,98 гривень, заборгованості за комісією 29990,00 гривень.

Судом не беруться до уваги заперечення сторони відповідача щодо передчасності подачі позову, оскільки термін дії договору закінчується 20 грудня 2023 року, а зміни в такий не вносились з підстав, що право позивача на дострокове стягнення заборгованості передбачено положеннями ст. 1050 ЦК України. Судовим розглядом встановлено, що відповідач допустила прострочення сплати чергових платежів по договору, які перестала повністю платити з травня 2021 року, а тому в позивача виникло право на дострокове повернення кредиту, яким банк скористався. Також суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність епідемії чи воєнного стану, оскільки кредит відповідач оформляла під час пандемії корона вірусу, а відтак повинна була брати до уваги вказаний фактор, а прострочення по платежах допустила задовго до запровадження в Україні воєнного стану.

При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 2 481,00 гривень судового збору. Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов задоволити.

стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» заборгованості за договором №R07195/2020 від 21 грудня 2020 року в розмірі 111529,61 (сто одинадцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень шістдесят одна копійка) гривень, що складається з заборгованості за кредитом 81622,63 (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дві гривні шістдесят три копійки) гривень, заборгованості за процентами 6,98 (шість гривень дев`яносто вісім копійок) гривень, заборгованості за комісією 29990,00 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», місцезнаходження: 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, пр-к.Миру, 28;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Гирич С. В.

СудЛичаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення14.07.2023
Оприлюднено17.07.2023
Номер документу112199465
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —463/859/22

Постанова від 05.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Постанова від 24.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Постанова від 24.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 27.06.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Гирич С. В.

Рішення від 14.07.2023

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Гирич С. В.

Ухвала від 28.03.2022

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Гирич С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні