Постанова

від 03.07.2023 по справі 910/4268/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2023 р. Справа№ 910/4268/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Борбуц І.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної міграційної служби України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023

у справі №910/4268/23 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Державної міграційної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС"

про стягнення 712 922,07 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

В березні 2023 Державна міграційна служба України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" про стягнення 712 922, 07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №71 на закупівлю робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у Шевченківському районі м. Києва в адміністративну будівлю, в частині повного та своєчасного виконання робіт, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 366 362, 90 грн пені, 346 559,17 грн штрафу.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майновий комплекс в місті Києві по вулиці Ремонтна, 12 та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" на праві власності.

Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором та ігнорує листи і запити Державної міграційної служби України про стан виконання робіт, у зв`язку з чим для забезпечення порушеного права та створення умов для можливості виконання рішення у майбутньому заявник звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти та заборони відповідачу вчиняти певні дії. Крім того, заявник посилається на ті обставини, що на адресу позивача надійшов лист Національного антикорупційного бюро України від 09.03.2023 №0423-029/7524 (дозвіл на розголошення інформації надано відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України), яким повідомлено, що в рамках кримінального провадження в ході досудового розслідування встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт за вказаним договором, внаслідок встановлених під час проведення огляду будівлі розбіжностей між наявними на об`єкті та включеними до актів обсягами будівельних робіт, матеріалів і устаткування тощо на загальну суму 43 116 967, 68 грн з ПДВ. Національним антикорупційним бюро України також повідомлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що одним із активів підрядника є майновий комплекс в місті Києві по вулиці Ремонтна, 12, який придбано ТОВ 10.09.2021 та зареєстровано 15.02.2023 в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, та який в найближчий час може бути реалізованого на користь третіх осіб. Крім того, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" має статутний капітал 50 000, 00 грн. Враховуючи вищевикладене, за посиланням заявника є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, або зробити неможливим виконання судового рішення.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/4268/23 відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала обґрунтована тим, що заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорюванні права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про забезпечення позову задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, на думку апелянта, порушив вимоги процесуального права, неповно дослідив обставини справи. А саме, посилається на те, що:

- невиконання відповідачем зобов`язань за договором дає підстави стверджувати про невиконання рішення у майбутньому;

- не враховано, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України в рамках кримінального провадження в ході досудового розслідування встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду чим позивачу заподіяні значні збитки;

- місцевим судом не враховано, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування;

- відповідач не перебуває в стані припинення та продовжує вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема купує та реєструє право власності на нерухоме майно, проте зобов`язання за договором не виконує.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач, у своєму відзиві на апеляційну скаргу від 07.06.2023, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

Доводи заявника про наявність підстав для забезпечення позову відповідач вважає необґрунтованими.

Відповідач посилається на те, що:

- заявник не надав доказів фактичної наявності обставин, що пов`язуються з застосуванням заходів забезпечення позову;

- заходи забезпечення позову, які просив вжити заявник не є співмірними з негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів;

- у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" відбулась зміна учасників та директора. У той же час колишні учасники та колишній директор не передали новому учаснику та новому директору будь-якої первинної та/або іншої документації, що пов`язана із договором №71 від 30.11.2020 (його укладення, виконання, оплату тощо). В свою чергу відповідач звернувся до колишнього учасника та колишнього директора з вимогою щодо надання пояснень та підтверджуючих документів щодо укладання та виконання робіт за договором №71;

- із вчинених відповідачем дій вбачається намагання відповідача врегулювати спір з позивачем;

- 30.03.2023 на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності відповідачу та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 12, згідно ухвали Вищого антикорупційного суду вже було накладено арешт, в інтересах НАБУ по кримінальному провадженню, що підтверджується Інформаційною довідкою від 10.05.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4268/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05. 2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/4268/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 03.07.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 26.06.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 26.06.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

У судовому засіданні 03.07.2023 колегія дослідила додані відповідачем до відзиву від 05.06.2023 додаткові докази та дійшла висновку про відмову в їх прийнятті на підставі ч.3 ст. 269 ГПК України.

Явка представників сторін

В судове засідання 03.07.2023 з`явився представник позивача, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.2023 не з`явився, до розгляду справи подав відзив на апеляційну скаргу.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали що оскаржується, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а зазначену ухвалу без змін.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті рішення

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вже зазначалось, Державна міграційна служба (далі - позивач; заявник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" (далі - відповідач) про стягнення 712922,07 грн, з яких 366 362, 90 грн - пеня та 346 559,17 грн - штраф.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову: шляхом одночасного накладення арешту на майновий комплекс в місті Києві по вулиці Ремонтна, 12, також на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС", шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" на праві власності.

Дослідивши усі обставини справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що, заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, а його посилання на залишення без відповіді та ігнорування останнім листів і запитів, невеликий розмір статутного капіталу, не виконання зобов`язань за договором не є тими обставинами, які б свідчили про вчинення відповідачем реальних дій з метою унеможливлення виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник за поданою заявою, не є співмірними із з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майновий комплекс в місті Києві по вулиці Ремонтна, 12 не є адекватним заявленому способу захисту - стягнення з відповідача неустойки, у розмірі - 712 922,07 грн.

Крім того, у заяві про забезпечення позову заявник просить суд забезпечити позов шляхом одночасного:

- накладення арешту на грошові кошти відповідача ,

- накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності - майновий комплекс в місті Києві по вулиці Ремонтна, 12 (без зазначення його вартості).

У той же час, Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в Постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Судова колегія вважає, що у цьому випадку заява позивача про забезпечення позову зазначеним вимогам не відповідає.

Заявником не доведено необхідність одночасного застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно відповідача, вартість якого не зазначена.

Накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Доводи апелянта про те, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором дає підстави стверджувати про невиконання рішення у майбутньому, колегія вважає недостатніми для визнання встановленими обставин, з якими процесуальний Закон пов`язує необхідність вжиття заходів для забезпечення позову.

Також не є достатньою підставою для забезпечення позову у спосіб, зазначений заявником, сама по собі наявність кримінального провадження в межах якого встановлюється наявність або відсутність завищення вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду.

Подана позивачем заява про забезпечення позову мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржена ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/4268/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 13.07.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова