Ухвала

від 10.07.2023 по справі 367/4458/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4458/21

Провадження №1-кп/367/404/2023

УХВАЛА

Іменем України

05липня 2023року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

представника потерпілої юридичної особи: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

обвинуваченої: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020110040002009 від 18.11.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костянтинівка Донецької обл., українки, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області з Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020110040002009 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання обвинуваченого та свідків. Також, прокурор просив прийняти його цивільний позов, який був поданий разом із обвинувальним актом в інтересах держави в особі Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області.

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи не заперечувала щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду та просила прийняти їх цивільний позов та зазначила, що Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області може самостійно захищати свої інтереси, як цивільний позивач та прокурора не вповноважувала на звернення до суду із позовом в їх інтересах.

В підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачена заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зазначили, що обвинувальний акт не містить суті обвинувачення, в нему не зазначено які саме дії інкрімінуються обвинуваченій. Також обвинувачена в судовому засіданні наголошувала, що Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області не може бути потерпілим та цивільним позивачем у даному процесі, оскільки грошові кошти в сумі 749 500 гривень є коштами державної бюджетної програми, а не органу місцевого самоврядування.

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту складеного слідчим 21.04.2021 року та затвердженого прокурором 14.06.2021 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутне конкретне формулювання обвинувачення, оскіль в цьому розділі обвинувального акту скопійовані фактичні обставини скримінального правопорушення, встановлені прокурором, які містять безліч цитувань нормативних актів. Втім в формулюванні обвинувачення не викладені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме відсутній конкретний спосіб вчинення обвинуваченою кримінального правпорушення.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що запобіяло тяжки наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Об`єктивна сторона службової недбалості характеризується: 1) діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1) чи тяжких наслідків (ч. 2); 3) причинним зв`язком між вчиненим діянням та наслідками.

Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб`єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов`язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов`язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.

Указівка закону на невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об`єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби. Тому для наявності об`єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов`язків, покладених на неї цим актом; б) які саме обов`язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах; в) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов язки в умовах, що склалися; г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов язків і які наслідки вони спричинили; ґ) чи перебували службові порушення у причинному зв`язку з тими наслідками, що настали.

Разом із тим, незважаючи на цитування нормативних актів, якими передбачені обов`язки голови Коцюбинської селищної ради Київської області, в обвинувальному акті не зазначено які саме обов`язкі, в якому обсязі та порядку обвинувачена ОСОБА_6 як голова ради повинна була виконувати в даних умовах при реалізації бюджетної програми "Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України" та в чому саме виявились допущені нею порушення службових обов`язків.

Для кваліфікації злочину за ст. 367 КК діяння службової особи обов`язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона не виконала чи виконала неналежним чином, входили в коло її службових обов`язків.

При викладені кваліфікації дій обвинуваченій зазначено, що службова недбалість ОСОБА_6 полягала в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них. Разом із тим, при формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, свідомо допускаючи що спортивний майданчик не буде побудований, оскільки селищною радою не укладено договір на виготовлення проектної документації та не відведена земельна ділянка де він мав бути збудований. Тобто, зазначено не лише про неналежне виконання обов`язків ОСОБА_6 , а й зазначено про бездіяльність, що суперечить кваліфікації дій викладеної раніше.

Спосіб вчинення злочину це певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину. У випадках, коли спосіб вчинення злочину є ознакою конструктивною, необхідне його спеціальне вивчення і доказування, оскільки це має значення для кваліфікації діяння.

В обвинувальному акті взагалі не зазначено спосіб вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй дій, а лише зазначено, що вона неналежно виконуючи свої службові обов`язки (які не конкретизовано) через несумлінне ставлення до них погодила та підписала офіційні документи на підставі яких ТОВ «Мір-Агрос» перераховано грошові кошти, що призвело до завдання Коцюбинській селищній раді матеріальних збитків на суму 749500,00 грн..

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт від 14.06.2021р. не містить конкретної сформульованої об`єктивної сторони кримінального правопорушення, яке було інкріміновано обвинуваченій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Також, суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування. До таких порушень належать:

- порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо);

- порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування;

- недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).

В обвинувальному акті викладаються юридично значимі обставини злочину і надається його юридична кваліфікація. Обвинувальний акт є необхідною умовою для того, щоб обвинувачений міг побудувати свій захист у суді.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та у статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України.

Крім того, до суду надійшли цивільні позови: прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , в інтересах держави в особі Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_6 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та Коцюбинської селищної ради до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди.

Так, у зв`язку з тим, що суд, прийняв рішення, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, то суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті даних цивільних позовів та повернути їх позивачам.

Разом із тим, суд роз`яснює позивачам, що вони не позбавлені права та можливості звернутися до суду повторно із позовною заявою до обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 29, 109-110, 128, 290-293, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акту кримінальномупровадженні внесеномув ЄРДРза №12020110040002009від 18.11.2020року заобвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повернути прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, який направив акт до суду, для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Цивільний позов прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , в інтересах держави в особі Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_6 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди повернути позивачу.

Цивільний позов Коцюбинської селищної ради до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди повернути позивачу.

Роз`яснити цивільним позивачам, що вони не позбавлені права та можливості звернутися до суду повторно із цивільними позовами до обвинуваченої в даному кримінальному провадженні.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 10 липня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_1