Ухвала

від 23.11.2023 по справі 367/4458/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4458/21

Провадження №1-кс/367/1049/2023

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_5 про самовідвід у справі № 367/4458/21 за кримінальним провадженням, відомості щодо якого 18.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040002009, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 у провадження судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 надійшла заява судді ОСОБА_5 про самовідвід у справі № 367/4458/21 за кримінальним провадженням, відомості щодо якого 18.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040002009, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Заява мотивована тим, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.07.2023 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні було повернуто прокурору для усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.08.2023 зазначену вище ухвалу суду скасовано. У заяві зазначено, що суд висловив свою позицію про відсутність підстав для призначення обвинувального акта в даному кримінальному провадженні до судового розгляду. З посиланням на приписи ст.ст. 75, 76, 80 КПК України, п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.01.2017 №9-108/0/4-17, листа голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду головуючий суддя ОСОБА_5 вважає, що ці обставини можуть вплинути на думку учасників кримінального провадження і сторонніх спостерігачів у її неупередженості, тому вважає наявними підстави для її самовідводу від розгляду вказаної справи.

У судовому засіданні прокурор та представник потерпілого не заперечували проти задоволення заяви про самовідвід.

Захисник та обвинувачена в судове засідання не прибули, свою позицію щодо заявленого відводу суду не повідомили.

Суддя ОСОБА_5 у судове засідання не прибула, подала через канцелярію суду звернення, в якому просила розгляд заяви про самовідвід проводити в її відсутність, просила врахувати доводи апеляційної скарги прокурора на ухвалу про повернення обвинувального акта, а також зазначила, що нею при поверненні обвинувального акта надана оцінка сформульованому обвинуваченню та фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим прийнято рішення про неможливість призначення даного обвинувального акта до розгляду у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.06.2021 у провадження судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_5 розподілений обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 18.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040002009, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (єдиний унікальний номер справи 367/4458/21).

За результатами підготовчого провадження зазначений обвинувальний акт повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області для усунення недоліків та приведення обвинувального акта у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, про що постановлено ухвалу від 05.07.2023, яку було скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 14.08.2023.

Скасовуючи ухвалу про повернення обвинувального акта апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, встановивши при цьому, що в оскаржуваній ухвалі суду не наведені такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Після повернення з Київського апеляційного суду справу було передано раніше визначеному складу суду.

У заяві про самовідвід з урахуванням додатково поданого звернення суддя ОСОБА_5 , посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 2 ст. 76 КПК України, з огляду на те, що нею зроблено висновок про неможливість призначення даного обвинувального акта до судового розгляду, вважає наявними підстави для її самовідводу у вказаній справі, оскільки нею фактично надано оцінку сформульованому обвинуваченню та фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід, суд вважає необхідним зазначити таке.

Для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу або самовідводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

При цьому, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід (самовідвід), повинні бути доведеними. В іншому випадку, заява про відвід (самовідвід) не може бути задоволена.

Так, відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

При цьому, пункт 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді визначає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Усталена практика Європейського суду з прав людини визначає, що безсторонність суду, зазвичай, означає відсутність упередженості й включає в себе суб`єктивний та об`єктивний критерії. Визначаючи суб`єктивну складову вказаного поняття, ЄСПЛ вказує, що в процесі об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, при цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. Таким чином, критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об`єктивності. ЄСПЛ констатував необхідність визначення в кожній окремій справі, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яка свідчить про небезсторонність суду. При цьому, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного. (Рішення ЄСПЛ у справах «П`єрсак проти Бельгії», «Гаусшильдт проти Королівства Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України», «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії» тощо).

За правилами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Так, заява про самовідвід з урахуванням додатково поданого звернення не містить відомостей, які могли б свідчити про певну особисту заінтересованість головуючого судді в цій справі, певних прихильностей судді, уподобань стосовно однієї із сторін у справі.

Також, у заяві про самовідвід не зазначено жодного доводу, який би свідчив про неможливість винесення об`єктивного рішення у справі, при цьому прокурором та представником потерпілого також не наведено таких доводів.

У свою чергу, оцінка сформульованому обвинуваченню та фактичним обставинам кримінального правопорушення можлива лише за результатами судового розгляду кримінального провадження за наслідком оцінки всіх доказів, наданих сторонами кримінального провадження. З матеріалів справи вбачається, що під час підготовчого судового засідання, за результатами якого було постановлено ухвалу про повернення обвинувального акта, жодні докази судом у цьому кримінальному провадженні не досліджувалися та не оцінювалися, такі докази сторонами кримінального провадження не надавалися.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви про самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

При цьому, у ч. 1 ст. 416 КПК України визначено, що після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Тобто, скасування ухвали суду першої інстанції, в розумінні частини другої статті 76 КПК України, є обставиною, яка виключає можливість участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні, лише у випадку скасування ухвали суду першої інстанції, якою завершено розгляд справи по суті.

Однак, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суддею ОСОБА_5 розгляд кримінального провадження по суті не здійснювався, остаточного рішення у вказаній справі не ухвалювалося, а тому скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта в даному випадку не є перешкодою для розгляду кримінального провадження тим же складом суду.

Отже, суд вважає, що викладені в заяві про самовідвід обставини не є такими, що могли б викликати сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 або свідчать про її повторну участь у цьому провадженні, а тому в задоволенні заяви про самовідвід судді слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80- 82, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_5 про самовідвід у кримінальній справі № 367/4458/21 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 18.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040002009, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Справу № 367/4458/21 за кримінальним провадженням, відомості щодо якого 18.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040002009, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повернути судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1