Ухвала

від 14.07.2023 по справі 953/2847/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2847/23

н/п 1-кп/953/833/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022221080000565 від 07.10.2022 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -

Встановив:

До Київського районного суду м. Харкова для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 22.07.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинувачення.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання.

Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, про які зазначено в клопотанні та міцні соціальні зв`язки обвинуваченого та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченому з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2022 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування - до 20.01.2023 включно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2023 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.03.2023 включно, без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2023 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.04.2023 включно, без визначення застави.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.06.2023 включно, без визначення застави.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.05.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.07.2023 включно, без визначення застави.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. Санкція частини 4 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 .

Окрім того, суд враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання судді, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним покладених судом обов`язків у справі.

При постановленні даної ухвали суд, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні йому строку тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 314 -317, 376 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022221080000565 від 07.10.2022 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2023 року (включно), без визначення застави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя ОСОБА_1