Ухвала

від 12.07.2023 по справі 953/1434/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/1434/20

Провадження № 2/953/99/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року м. Харків Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

за участю представника позивача Крутька С.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання Сосунова Є.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Харкова знаходиться вищезазначена справа.

Відповідно до позовних вимог позивача, останній просить зобов`язати ОСОБА_3 знести житловий будинок літ. «Ю-2», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2020 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 07 листопада 2022 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2023 року, справу передано на розгляд судді Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В. в зв`язку з заявою про самовідвід судді Губської Я.В., в провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 липня 2023 року прийнято рішення про повторне проведення по даній справі підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, яким просив витребувати у Київській окружній прокуратурі міста Харкова засвідчені копії матеріалів кримінального провадження № 42021222010000205 від 24.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.197-1 КК України. В обґрунтування клопотання зазначив наступне. По даній справі було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання: чи мають місце відхилення між площею та межами фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і площею та межами, які вказані в правовстановлюючих документах.

30 листопада 2020 року судовим експертом було подано до суду клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, в тому числі технічної документації на спірну земельну ділянку. Але частина витребуваних експертом документів у позивача відсутня, оскільки він не є власником вказаної земельної ділянки, а такі відомості не є інформацією з вільним доступом, в зв`язку з чим висновок експертом не був складений.

На переконання представника позивача необхідна для проведення судової експертизи технічна документація має знаходитись в матеріалах кримінального провадження № 42021222010000205 від 24.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.197-1 КК України, оскільки обвинувачення у зазначеному кримінальному провадженні стосується земельної ділянки, що межує з земельною ділянкою земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , а до предмету доказування у даній категорії кримінальних проваджень відноситься, окрема, визначення меж земельної ділянки (конфігурація), її місце розташування, що міститься в технічній документації на земельну ділянку.

Самостійно отримати таку інформацію позивач не має можливості. Так, 24 квітня 2023 року постановою від 24.04.2023 йому було відмовлено у задоволення клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з тих підстав, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 було допитано в якості свідка.

Представник відповідача в підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про витребування доказів з наступних підстав. По-перше, клопотання подано з порушенням вимог ч.2 ст.83, та ч.2 ст.84 ЦПК України, оскільки підготовче провадження по даній справі закрито, що унеможливлює подання клопотання про витребування доказів. Крім того, таке клопотання не містить жодного доказу неможливості позивачем самостійно отримати докази, представником позивача в клопотанні не зазначено які конкретно докази він має отримати, та не зазначені обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами. По-друге, обвинувачений у кримінальному провадженні ОСОБА_5 не є стороною по даній цивільній справі, та не має ніякого відношення до цієї справи. По-третє, представник відповідача вважає, що звернення представника позивача з клопотанням до суду направлено на навмисне затягування розгляду справи. Так, судова будівельна експертиза по справі була призначена судом 02 листопада 2020 року, отже позивач мав можливість витребувати докази що до закінчення проведення експертизи. Про зловживання процесуальними правами з боку позивача представником відповідача вже неодноразово подавались до суду відповідні заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, у тому числі, вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Клопотання про витребування доказів заявлене представником позивача під час проведення підготовчого провадження, питання щодо необхідності витребування додаткових доказів виникло в зв`язку з проведенням по даній справі судової будівельно технічної експертизи, та пов`язане з витребуванням експертом додаткових матеріалів для проведення експертизи, формулювання та зміст клопотання формально відповідає вимогам ч.2 ст.84 ЦПК України, а тому суд не вбачає підстав для залишення його без задоволення з підстав недотримання представником позивача вимог процесуального закону. Крім того, суд приймає до уваги, що відновлення провадження по справі після повернення до суду справи разом в висновком експерта мало місце 07 липня 2022 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».

04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Самостійне отримання доказів викликає труднощів у позивача та його представника, про що свідчать надані представником позивача документи, зокрема постанова прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова Арсені О.В. від 24.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката Кутька С.С., яке подано в інтересах ОСОБА_2 про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

Щодо доводів представника відповідача про те, що обвинувачений у кримінальному провадженні ОСОБА_5 не має ніякого відношення до даної цивільної справи, суд зазначає, що як вбачається з формулювання обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_5 кримінальне правопорушення стосується у тому числі правовідносин, які склались з приводу користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185, яка є предметом спору у даній цивільній справі.

Витребування доказів з матеріалів кримінального провадження у даному випадку не призведе до втручання в хід досудового розслідування та судового розгляду, та жодним чином не впливає на завдання та принципи кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження № 42021222010000205 від 24.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.197-1 КК України закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2023 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 травня 2023. Ухвала набрала законної сили.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для витребування копій всіх матеріалів кримінального провадження, яке може містити відомості та документи, які жодним чином не стосуються розгляду даної цивільної справи. Представником позивача не обґрунтовано та не доведено необхідності витребування копій кримінального провадження у повному обсязі.

Отже, суд, з метою повного та всебічного розгляду справи та недопущення порушень права на доступ до правосуддя, вважає необхідним задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів в частині витребування із матеріалів кримінального провадження № № 42021222010000205 від 24.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.197-1 КК України належним чином засвідчені копії технічної документації із землеустрою щодо поділу та формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно доч.3 ст.84 ЦПК Україниу разі задоволення клопотання про витребування доказів суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Керуючись ст. ст. 78, 81, 83, 84, 200 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Крутька С.С. про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати з Київської окружної прокуратури міста Харкова (м.Харків, вул..Сумська, 76) із матеріалів кримінального провадження № № 42021222010000205 від 24.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.197-1 КК України належним чином засвідчені копії технічної документації із землеустрою щодо поділу та формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185 за адресою АДРЕСА_1 .

Встановити Київській окружній прокуратурі міста Харкова строк для виконання ухвали про витребування доказів до 31 липня 2023 року.

Попередити Київськуокружну прокуратуруміста Харкова,що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд відповідно довимог ч.8ст.84ЦПК України застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 липня 2023 року.

Суддя Т.В. Бобко