Ухвала

від 08.07.2024 по справі 953/1434/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/1434/20

Провадження № 2/953/60/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Свириденков К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив зобов`язати ОСОБА_2 знести житловий будинок літ. «Ю-2», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2020 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2021 року, справу передано на розгляд судді Київського районного суду міста Харкова Попрас В.О. в зв`язку з неможливістю судді ОСОБА_3 продовжувати розгляд справи.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року, справу передано на розгляд судді Київського районного суду міста Харкова Губській Я.В. в зв`язку зі звільненням судді Київського районного суду міста Харкова Попраса В.О.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 07 липня 2022 року поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 07 листопада 2022 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2023 року, справу передано на розгляд судді Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В. в зв`язку з заявою про самовідвід судді Губської Я.В., в провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 14 червня 2023 року справу прийнято до провадження судді Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В. та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 липня 2023 року прийнято рішення про повторне проведення по даній справі підготовчого провадження.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 14 лютого 2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судові засідання призначені на 01 травня 2024 року о 14 годині 00 хвилин, 03 червня 2024 року о 14 годині 00 хвилин позивач та його представники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не з`явились, від представника позивача ОСОБА_4 01 травня 2024 року та 03 червня 2024 року надійшли заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судове засідання призначене на 08 липня 2024 року о 14 годині 00 хвилин позивач та його представники, будучи своєчасно і належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, також не з`явились та не повідомили про причини своєї неявки.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні вважала наявними підстави для залишення позову без розгляду через повторну неяву позивача та його представників в судове засідання, посилаючись на зловживання останніми своїми процесуальними правами.

Згідно зі ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Статтею 223 ЦПК Українивстановлені наслідки неявки у судове засідання учасника справи. Так, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав лише першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Відповідно до частини 5 зазначеної статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Тобто, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Така позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28 жовтня 2021 року по справі №465/6555/16-ц та від 22 вересня 2021 року по справі №645/205/17.

Крім того, як зазначив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2019 року по справі №310/12817/13, зазначені наслідки, у вигляді залишення позову без розгляду, настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

ОСОБА_1 був ініціатором судового процесу, в подальшому він свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не з`являючись в судові засідання та неодноразово заявляючи клопотання про відкладення як підготовчих засідань, так і судового розгляду. Така поведінка позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону, про що неодноразово зазначалося у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського Суду з прав людини виходить із того, що реалізуючи п.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що позивач та його представники недобросовісно користуються процесуальними правами при розгляді справи за позовом, поданим позивачем, неодноразово не з`являються в судові засіданні при наявності відомостей про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, систематично подають клопотання про відкладення засідань з різних причин, порушуючи при цьому права інших осіб, які беруть участь у справі на розгляд справи протягом розумного строку, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду.

Керуючись ст. ст. 3, 44, 223, 257 ЦПК України, суд, -

У ХВ АЛ ИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозобов`язання вчинитипевні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя Т.В. Бобко