Постанова

від 13.06.2023 по справі 183/6543/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2067/23 Справа № 183/6543/22 Головуючий упершій інстанції: Дубовенко І.Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу поапеляційній скарзіпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 наухвалу Новомосковськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 12жовтня 2022року посправі запозовом третьоїособи приватноговиконавця СивокозоваОлександра Миколайовича,в інтересахборжника ОСОБА_3 ,до ОСОБА_4 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Щедрий СвітНК», ОСОБА_1 ,треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,про визнаннямайна спільноюсумісною власністюподружжя,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2022 року заяву третьої особи приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Щедрий Світ НК» та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії направлені на зміну права власності (користування, володіння) на 1/2 частину нерухомого майна:

- земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості;

- комплексу об`єктів нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

в тому числі, але не зокрема, передачу його в іпотеку; укладення договору оренди, емфітевзису, суперфіцію і т.п.; вчиненні перешкод у вільному доступі до нього, до набрання законної сили рішення суду у справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та залишення без розгляду заяви приватного виконавця про забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. До початку розгляду справи про причини неявки суд не повідомлено.

У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, а також враховуючи особисту участь в попередньому судовому засіданні приватного виконавця Сивокозова О.М. з наданням усних пояснень суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу, які не з`явились.

Розглянувши матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви третьої особи приватного виконавця Сивокозова О.М., в інтересах боржника ОСОБА_3 про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Щодо процесуальної форми звернення приватного виконавця за вирішенням питання про визначення частки майна боржника у спільному майні, колегія зазначає наступне.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича від 04.08.2022 року відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів №205/7279/21, виданих 02.08.2022 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, №69558867 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 105479,59 дол. США та №69559559 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Новікова судового збору у розмірі 11350 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 доларів США (а.с. 21-24).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII(далі - Закон України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2018 року № 2-р (ІІ)/2019).

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; водночас ухиленням від виконання цього обов`язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі «Shmalko v. Ukraine» від 20 липня 2004 року, § 84 рішення у справі «Fuklev v. Ukraine» від 07 червня 2005 року, § 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, §§ 46, 51, 54 рішення у справі «Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine» від 15 жовтня 2009 року).

Таким чином, визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, спрямований на розв`язання суто процесуальних суперечок та здійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження, при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується.

Як встановлено частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З урахуванням відкритого виконавчого провадження виникає питання щодо порядку звернення до суду щодо визначення частки боржника у спільному майні (позовне провадження, подання державного виконавця).

Практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.

На досягнення цієї мети спрямовані правила процесуального закону, що регламентують позовне провадження.

Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.

Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

В аспекті гарантування на конституційному рівні права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у виконавця окремо визначеного повноваження звертатися до суду із позовною заявою про оспорення фраудаторного правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору, не повинна перешкоджати реалізації права цього кредитора на виконання судового рішення.

Покладення тягаря щодо повернення майна боржника (спонукання до оспорення фраудаторного правочину, тобто ініціювання наступних судових процесів) на кредитора, який уже виграв попередній судовий процес щодо стягнення суми боргу і правомірно очікує від Держави вчинення усіх можливих дій на забезпечення виконання судового рішення компетентними органами, нівелює сутність конституційного права кредитора на судовий захист та суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України.

Обов`язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені Державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від Держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу.

Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину).

Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абзац перший частини п`ятої статті 56 ЦПК України).

Оскільки виконавець може звертатися з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від волі боржника чи навіть всупереч такій волі, та враховуючи, що процесуальний кодекс не містить вичерпного регулювання участі виконавця у позовному провадженні, підлягають застосуванню правила частин третьої, четвертої статті 57 ЦПК України: зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можлива лише за письмовою згодою виконавця; якщо боржник не підтримує заявлених позовних вимог, то це не є підставою для залишення подання без розгляду; відмова боржника від позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє виконавця права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 (провадження №14-31цс21).

Встановлено, що у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №183/5705/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Щедрий Світ НК», треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний виконавець Сивокозов Олександр Миколайович, ОСОБА_1 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності (а.с. 1 зворот - 5), провадження у якій відкрито ухвалою суду від 22 вересня 2022 року (а.с. 58-60).

07 жовтня 2022 року у справі №183/5705/22 до місцевого суду було подано позов третьоїособи,що заявляєсамостійні вимоги-приватного виконавцяСивокозова ОлександраМиколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ТОВ «Щедрий Світ НК», ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому позивач просив:

визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 майно: земельну ділянку, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості; комплекс об`єктів нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га та комплекс об`єктів нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Щедрий Світ НК» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості; комплексу об`єктів нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 61-69).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2022 року визначено склад суду - у складі головуючого судді Дубовенко І.Г. (а.с. 72).

Цього ж дня, тобто 07 жовтня 2022 року, у справі №183/5705/22 до місцевого суду третьою особою,що заявляєсамостійні вимоги-приватним виконавцемСивокозовим О.М. в інтересах боржника ОСОБА_3 було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити ТОВ «Щедрий Світ НК» та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії направлені на зміну права власності (користування, володіння) на 1/2 частину нерухомого майна:

- земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості;

- комплексу об`єктів нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

в тому числі, але не зокрема, передачу його в іпотеку; укладення договоруоренди,емфітевзису,суперфіцію іт.п.;вчиненні перешкоду вільномудоступі донього, до набрання законної сили рішення суду у справі (а.с. 73-77).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2022 року заяву третьої особи приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

01 листопада 2022 року третьою особою, що заявляє самостійні вимоги - приватним виконавцем Сивокозовим О.М. в інтересах боржника ОСОБА_3 подано позовну заяву у новій редакції, а 22 листопада 2022 заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, в якій уточнив пункт 5 прохальної частини позовних вимог, виклавши його в наступній редакції: витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Щедрий Світ НК» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га, скасувавши запис про обтяження №47746003в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та комплексу об`єктів нежитлової нерухомості, що входять до складу комплексу - цеху по виробництву продуктів харчування А, загальною площею 425,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 113).

Ухвалою Новомосковськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 08грудня 2022року відмовлено у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ТОВ «Щедрий Світ НК», ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння до спільного розгляду з позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Щедрий Світ НК», треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний виконавець Сивокозов Олександр Миколайович, ОСОБА_1 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності (а.с. 119-120).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2022 року за позовною заявою приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 присвоєно номер провадження - 2/183/3468/22 (єдиний унікальний номер номер судової справи - №183/6543/22) та визначено склад суду у складі головуючого судді Оладенко О.С.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ТОВ «Щедрий Світ НК», ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1 - 9 цієї частини.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За положеннями ч. 4 ст. 152 ЦП України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2022 року №309300366, власником нерухомого майна - комплексу об`єктів нежитлової нерухомості - цеху по виробництву продуктів харчування А, загальною площею 425,2 кв.м., які знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 є ТОВ «Щедрий Світ НК» (а.с. 81-83).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, зареєстроване також за ТОВ «Щедрий Світ НК», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2022 року №309300703 (а.с. 84-86).

Третьою особою - приватним виконавцем Сивокозовим О.М., в інтересах боржника ОСОБА_3 не обґрунтовано та не доведено наявність підстав для обрання заходу забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «Щедрий Світ НК» та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, направлені на зміну права власності (користування, володіння), в тому числі, але не зокрема, передачу його в іпотеку, укладення договору оренди, емфітевзису, суперфіцію і т.п.; вчиненні перешкод у вільному доступі до нього, до набрання законної сили рішення суду у справі, на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:02:231:0006, площею 0,3976 га та цеху по виробництву продуктів харчування А, загальною площею 425,2 кв.м., який знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 .

У правовихвисновках ВерховногоСуду,які викладені,зокрема,у постановахвід 13березня 2019року усправі №756/10797/15-ц,від 16жовтня 2019року усправі №906/936/18,від 03березня 2020року усправі №909/52/19,зазначено,що якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Третьою особою - приватним виконавцем Сивокозовим О.М., в інтересах боржника ОСОБА_3 не взято до уваги, що власником нерухомого майна є юридична особа - ТОВ «Щедрий Світ НК»; не наведено доводи про правові підстави витребування нерухомого майна у юридичної особи - ТОВ «Щедрий Світ НК», за якою зареєстроване право власності на зазначене вище нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та незаконність володіння юридичною особою таким майном.

Приватний виконавець Сивокозов О.М. у заяві про забезпечення позову, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навели обґрунтування щодо дотримання прав господарюючого суб`єкта - юридичної особи ТОВ «Щедрий Світ НК», враховуючи також забезпечення позову щодо об`єкту нерухомого майна - цеху по виробництву продуктів харчування, що пов`язаний з предметами, які швидко псуються (продукти харчування).

Крім того,після забезпеченняпозову третьоїособи приватноговиконавця СивокозоваОлександра Миколайовича ухвалою судувід 12жовтня 2022року, Новомосковським міськрайоннимсудом Дніпропетровськоїобласті ухвалоювід 08грудня 2022року відмовлено у прийнятті даної позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 , однак, питання щодо скасування заходів забезпечення вирішено не було.

У подальшому, після надходження 06.12.2022 року до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги, яка розглядається, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом позивача приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича в інтересах боржника ОСОБА_3 .

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволення заяви третьої особи приватного виконавця Сивокозова О.М., в інтересах боржника ОСОБА_3 , про забезпечення позову.

Колегія зауважує, що позивач приватний виконавецьСивокозов О.М.,який дієв інтересахборжника, не позбавлений можливості звернення до місцевого суду з іншою заявою про забезпечення його позову, з обранням виду забезпечення, який не створюватиме власнику перешкод у здійсненні господарської діяльності.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Новомосковськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 12жовтня 2022року скасувати.

Заяву третьої особи приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича, в інтересах боржника ОСОБА_3 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова